ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 травня 2015 рокум. Ужгород№ 807/532/15
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Ващилін Р. О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області до державного підприємства "Колочавський завод технологічного обладнання" про стягнення заборгованості по збору на обов'язкове державне пенсійне страхування по відшкодуванню фактичних витрат на виплату пенсій в сумі 2731,51 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до державного підприємства "Колочавський завод технологічного обладнання" про стягнення заборгованості по збору на обов'язкове державне пенсійне страхування по відшкодуванню фактичних витрат на виплату пенсій в сумі 2731,51 грн.
14.05.2015 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, за наявними в матеріалах справи доказами, в якому також зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач заперечення проти позову не подав, у судове засідання повторно не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду.
Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Враховуючи вищезазначене та у відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України оскільки немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд розглядає справу у письмовому провадженні.
Розглянувши подані позивачем документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що державне підприємство "Колочавський завод технологічного обладнання" (далі - відповідач) зареєстроване в управлінні Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, згідно ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400/97-ВР, з 01.01.2004 - як платник страхових внесків, відповідно до ст. 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV, а з 01.01.2011 - як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, згідно Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI.
Відповідно до преамбули Статуту державне підприємство "Колочавський завод технологічного обладнання" створене наказом Державного комітету промислової політики України від 30.03.2001 № 130, засноване на державному майні структурного підрозділу Красилівського агрегатного заводу - філії № 1 "Колочавський завод технологічного обладнання" шляхом виділення і переходом всіх прав та обов'язків філії до підприємства, та підпорядковане Державному комітету промислової політики України. А тому, державне підприємство "Колочавський завод технологічного обладнання" є правонаступником структурного підрозділу Красилівського агрегатного заводу - філії № 1 "Колочавський завод технологічного обладнання".
Частиною 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV, який набрав чинності з 01.01.2004, передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату i доставку пенсій, призначених на пільгових умовах регламентується Інструкцією про порядок обчислення i сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663. Визначення сум до відшкодування, формування розрахунків фактичних витрат здійснюється органами Пенсійного Фонду. Встановлено єдиний порядок як для відшкодування пенсій, призначених відповідно до п."а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", так i для пенсій, призначених відповідно до п."б" зазначеної статті та інших видів пільгових пенсій. При цьому не відбувається щомісячного узгодження сум до відшкодування. Розрахунок надсилається підприємству (платнику збору) раз на piк, до 20-го січня поточного року та протягом 10-ти днів з новопризначених пенсій. Якщо ж настають обставини, що впливають на суму відшкодування підприємство повідомляється про такі зміни не пізніше ніж у місячний термін з моменту їх настання.
Підприємства вносять плату щомісяця до 25-го числа.
Ці витрати відшкодовують підприємства незалежно від форм власності та господарювання. Якщо особа має стаж, що дає право на призначення цих пенсій на кількох підприємствах, витрати покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. Інших джерел на фінансування зазначених пенсій у бюджеті Пенсійного фонду не передбачено.
Відшкодуванню Пенсійному фонду України, крім суми виплаченої пенсії, підлягають і витрати на доставку пенсії, які згідно змін до граничних тарифів на основні послуги зв'язку, затверджених наказом Держкомзв'язку та інформатизації України від 22.07.2004 № 166, становлять для міста 0,79 %, для села - 1,56 %.
На виконання вищевказаної Інструкції відповідач зобов'язаний відшкодувати виплату пенсії пропорційно відробленому громадянами стажу роботи, який щодо ОСОБА_1 в даному випадку становить 100 відсотків. Відшкодування виплати пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України по місцю реєстрації юридичної особи.
Управлінням Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області здійснено призначення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителю АДРЕСА_1, згідно п."б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 02.12.2014. Фактична виплата пенсії за віком на пільгових умовах розпочата в січні 2015 року (в тому числі за грудень 2014 року). За період з грудня 2014 року по березень 2015 рік включно ОСОБА_1 фактично проведено виплату пенсії по віку на пільгових умовах на суму 2731,51 грн., в тому числі 41,94 грн. - витрати на доставку пенсії.
Стаж роботи ОСОБА_1 згідно записів у трудовій книжці серії БТ-І № 4254885, довідок про пільговий стаж роботи № 02, № 07, № 41, підтверджено актом перевірки № 158 та складає 10 років 10 місяців 17 днів та надає право на пенсію по віку на пільгових умовах.
Крім того, виплата пільгової пенсії без її відшкодування (повного або часткового) передбачено виключно для осіб, які набули права на пенсію відповідно до ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Цією статтею визначено право на пільгове пенсійне забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону (до 01.01.1992) на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством. Особі, яка до і після 01.01.1992 працювала на роботах, передбачених Списками, пенсія призначається відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Оскільки ОСОБА_1 не має права на пенсію за ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а набув право на пенсію за ст. 13 такого Закону, витрати на виплату та доставку пільгової пенсії підлягає відшкодуванню за рахунок підприємства пропорційно стажу роботи.
Управлінням Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області надсилалися державному підприємству "Колочавський завод технологічного обладнання" розрахунки сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії, проте належного відшкодування виплаченої суми пільгової пенсії відповідачем не здійснено.
На час розгляду даної адміністративної справи відповідач заборгованість не сплатив.
Ненадходження вказаної суми до бюджету Пенсійного фонду перешкоджає виконанню одного з основних завдань Фонду - забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для повного та своєчасного фінансування виплати пенсій.
За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення.
Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 86, 94, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1.Позов управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області до державного підприємства "Колочавський завод технологічного обладнання" про стягнення заборгованості по збору на обов'язкове державне пенсійне страхування по відшкодуванню фактичних витрат на виплату пенсій в сумі 2731,51 грн. - задовольнити.
2.Стягнути з державного підприємства "Колочавський завод технологічного обладнання" (вул. Шевченка, б/н, с. Колочава, Міжгірський район, Закарпатська область, 90043, код ЄДРПОУ 13593295) на користь управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області (вул. Шевченка, буд. 56, смт. Міжгір'я, Міжгірський район, Закарпатська область, 90000, код ЄДРПОУ 20449676) заборгованість по збору на обов'язкове державне пенсійне страхування по відшкодуванню фактичних витрат на виплату пенсій в сумі 2731,51 (дві тисячі сімсот тридцять одна гривня п'ятдесят одна копійка) грн.
3.Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд, який ухвалив постанову. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя Р.О. Ващилін
Суд | Закарпатський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.05.2015 |
Оприлюднено | 03.06.2015 |
Номер документу | 44442017 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Закарпатський окружний адміністративний суд
Ващилін Р. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні