Ухвала

від 26.05.2015 по справі 810/2181/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

26 травня 2015 року 810/2181/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Щавінський В.Р., перевіривши виконання вимог ст. ст. 105, 106 КАС України та в порядку виконання вимог ч. 1 ст. 107 КАС України у справі за позовною заявою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними дії, -

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ФОП ОСОБА_1 з позовом до Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправними дій.

У позовних вимогах позивач просить суд: визнати неправомірними дії Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області щодо формування висновків про нереальність (безтоварність) здійснення господарських операцій ОСОБА_1 з ТОВ "Аквілон-груп" (код ЄДРПОУ 38813047), ТОВ "Альянс Ков" (код -ЄДРПОУ 38931382), ТОВ "Альфа Люкс СТ" (код ЄДОПОУ 38987964), ТОВ "Проф-Консалтінг" (код ЄДРПОУ 38705296);

- визнати протиправними дії Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області щодо формування висновків про порушення ФОП ОСОБА_1 - п.198.1 п. 198.2 п.198.3 п.198.6 ст. 198 ПК, в результаті завищення податкового кредиту встановлено заниження податку на додану вартість за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р. в результаті проведення нереальних (безтоварних) операцій з ТОВ "Альянс КОВ" (код ЄДРПОУ 38931382) в сумі - 408278, 25 грн. та завищення від'ємного значення з податку на додану вартість (р.19 декларації) за липень 2014 року на суму 7578грн.; ТОВ "Альфа Люкс СТ" в сумі 128119, 69 грн., з ТОВ "Аквілон Груп" в сумі 175619, 94 грн., з ТОВ "Проф-Консалтінг" в сумі 25374, 99 грн.

Відповідно до ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З позовної заяви та доданих до неї матеріалів убачається, що предметом позову є дії посадових осіб відповідача щодо формування висновків в Акті перевірки №764/17-2/2942425651/61 від 23 квітня 2015 року, отже, позивач оскаржує Акт перевірки.

Статтею 75 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

У разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки) (п.86.7 ст. 86 ПКУ).

Відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772, Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 86.7 ст. 87 ПК України з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності) керівником органу державної податкової служби (або його заступником) приймається рішення про визначення платнику податків грошових зобов'язань.

Таке рішення податковим органом приймається у формі податкового повідомлення-рішення - письмового повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (пп. 14.1.157 п. 14.1 ст.14 ПКУ).

Таким чином, саме податкове повідомлення-рішення є адміністративним актом (рішенням суб'єкта владних повноважень), з яким пов'язується виникнення правових наслідків щодо платника податків.

Відповідно до частини першої ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

При цьому, під рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, у розумінні частини другої ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, вважається таке владне рішення, дія чи бездіяльність, які спрямовані на врегулювання тих чи інших суспільних відносин у публічно-правовій сфері, мають обов'язковий характер і породжують певні правові наслідки.

Акти ревізій, документальних перевірок, дії службових осіб, вчинені у процесі чи за результатами перевірок тощо, не підлягають розгляду в судах у порядку адміністративного судочинства, оскільки вони не мають обов'язкового характеру і не можуть вважатися рішеннями, дією чи бездіяльністю у розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства.

Акт перевірки є документом, в якому відтворюється думка посадової особи податкового органу, яка проводила перевірку, щодо певних обставин (подій) і у подальшому може стати підставою для прийняття податковим органом відповідного рішення. Однак, сам по собі акт перевірки є лише носієм певної інформації і жодних юридичних насідків не спричиняє, тому й оскарженню не підлягає.

Наведені обставини виключають можливість розгляду позовних вимог в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 109, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними дій.

2. Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, - надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Щавінський В.Р.