Постанова

від 14.05.2015 по справі 814/1261/15

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2015 року                                                                       Справа № 814/1261/15

          Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Лебедєва Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Жовтневої державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області до товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Торг" про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банку товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Торг" , -

В С Т А Н О В И В:

          До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Жовтневої державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області до товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Торг" про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банку товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Торг".                              В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "СВ-Торг" має заборгованість з орендної плат з юридичних осіб у загальному розмірі 6929,25 грн. Відповідач податковий борг в добровільному порядку не сплачує, а тому позивач просить суд накласти арешт кошти та інші цінності що знаходяться у банку товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Торг".                                                                                          Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання від 13.05.2015 року про розгляд справи за його відсутністю в порядку письмового провадження.                              Відповідач до судового засідання не з'явилася, судова повістка про виклик до суду була надіслана відповідачу за адресою, зазначеною у позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, але, повернута до суду з поштовою відміткою від 05.05.2015: "вибув з зазначеної адреси".                                                                                           Згідно ч.4 ст.33 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), судова кореспонденція надсилається юридичним особам - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб, за такою адресою, вважається, що судова кореспонденція вручена їм належним чином. Згідно ч.11 ст.35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин, вважається, що воно вручене належним чином.                                                                                                                                             Таким чином, відповідач вважається належним чином сповіщеним про розгляд справи.

Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.                               На підставі пункту 10 частини 1 статті 3, частини 6 статті 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути адміністративний позов в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.                                                                                                                                            Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.                                                                                                                                             27.03.2001 року товариство з обмеженою відповідальністю "СВ-Торг" виконавчим комітетом Миколаївської міської ради зареєстровано як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.10).                                                                      Товариство з обмеженою відповідальністю "СВ-Торг" перебуває на податковому обліку в Жовтневій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області з 29.03.2001 року за №050297, що підтверджується довідкою від 24.11.2011 року №159/10/29-021 (а.с.10).                                                                                                                        Підпунктом 16.1.3, 16.1.4 п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що платник податків зобов'язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.                                                            Підпункт 14.1.175 п.14.1 - ст. 14 ПК України встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.                                                                                                                                                       Судом встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до обґрунтованого розрахунку податкового боргу товариство з обмеженою відповідальністю "СВ-Торг" має податковий борг перед бюджетом в сумі 6929,25 грн., а саме: податковий борг зі сплати орендної плати за землю з юридичних осіб на підставі податкової декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 18.02.2013 року №1300001592, з терміном сплати 30.07.2013 року в сумі 997,35 грн. (сплачено – 52,19 грн.); 30.08.2013 року в сумі 997,35 грн.; 30.09.2013 року в сумі 997,35 грн.; 30.10.2013 року в сумі 997,35 грн.; 30.11.2013 року в сумі 997,35 грн.; 30.12.2013 року в сумі 997,35 грн.; 30.01.2014 року в сумі 997,34 грн. на загальну суму 6929,25 грн. (а.с.13), який рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду по справі №3327/14 від 13.01.2015 року був стягнутий з товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Торг".                                                                                                                        В порядку забезпечення сплати зазначеної заборгованості на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Торг" (54051, Миколаївська область, м. Миколаїв, Корабельний район, вул. Самойловича, буд. 38) податковим органом надсилалась податкова вимога форми "Ю" від 31.10.2013 року №138-15 (а.с.13) на загальну суму податкового боргу 1942,51 грн., яка була отримана відповідачем 25.11.2013 року, що підтверджується на зворотному поштовому повідомленні про отримання рекомендованої кореспонденції ( а.с. 13), тобто більш ніж за 60 днів до звернення податкового органу до суду з вимогою про стягнення коштів з рахунків.                                        Станом на момент звернення до суду податковий борг перед бюджетом відповідачем не погашений.                                                                                                                                                      Відповідно до довідки від 19.02.2014 року № 9/678 виданої начальником УДАІ УМВС України в Миколаївській області, автотранспортних засобів за ТОВ" СВ-Торг" не зареєстровано. (а.с. 20)                                                                                                                                                      Відповідно до інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 24.02.2014 року, щодо ТОВ "СВ-Торг" - відомості відсутні. (а.с. 21)                                                                      Щодо позовних вимог позивача про накладання арешту на кошти з розрахункових рахунків відповідача, суд зазначає наступне.                                                                                                              Відповідно до пункту 94.1 статті94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків (далі арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.                                                                                                    Арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту, який застосовуються виключно на підставі рішення суду (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника податкового органу).                                                  Так, згідно із пунктом 94.2 статті 94 ПК України адміністративний арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.                                                                                                                                            Відповідно до п.п.20.1.33 п.20.1 ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.          Разом з тим, арешту коштів та інших цінностей такого платника податків, що знаходяться в банку, передує ряд заходів, визначених Главою 9 ПК України, які слід вжити податковому органу з метою забезпечення виконання платником податків свої зобов'язань, в тому числі встановлення майна та інших цінностей такого платника податків, що можуть стати джерелами погашення податкових зобов'язань платника податків, передача такого майна у податкову заставу та накладення адміністративного арешту на майно.                                                                                                              З матеріалів справи вбачається, що на адресу відповідача направлялася податкова вимога форми "Ю" від 31.10.2013 року №138-15 на суму 1942,51 грн., яка була отримана відповідачем (копія а.с.13).                                                                                                                                                      Таким чином, суд приходить до висновку, що податковим органом вжито передбачені податковим законодавством необхідні заходи щодо встановлення майна, яке може слугувати джерелом погашення податкового боргу.                                                                                                              Проте, відсутність майна позивача унеможливлює виконання покладених на податковий орган функцій щодо забезпечення виконання платником податків своїх зобов'язань щодо погашення податкового боргу.                                                                                                                        Відповідно до п.п.19 1.1.21. ПК України на контролюючі органи покладений обов'язок щодо організації роботи та здійснення контролю за застосуванням арешту майна платника податків, що має податковий борг, та/або зупинення видаткових операцій на його рахунках у банку.                                                                                                                                                                За приписами підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України визначено право податкового органу звертатися до суду з вимогою накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, який має податковий борг, за наявності наступних підстав: відсутність майна; балансова вартість майна менша суми податкового боргу; майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.                                                                                Підстави, встановлені підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України є спеціальними нормами, виключно для накладення адміністративного арешту за рішенням суду (судом) (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника податкового органу), та не встановлюють інших обмежень щодо накладення арешту коштів на рахунку платника податків, який має податковий борг.                                                                                          Як слідує з наведеної норми, право звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти, виникає у податкового органу в разі одночасної наявності двох умов: наявність у платника податків податкового боргу та відсутність майна для його погашення.          Таким чином, Жовтневою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Миколаївській області вжито передбачені податковим законодавством необхідні заходи щодо встановлення майна, яке може слугувати джерелом погашення податкового боргу.          

          З матеріалів справи вбачається, що відповідач має відкриті рахунки в банківських установах: Миколаївське РУ «Приватбанк» м. Миколаїв, МФО 326610 рах.№26005331090001, рахунок відкритий – 30.03.2001 року (українська гривня); Ф «ПРУ АТ Фінанси та кредит» м. Миколаїв, МФО 326933,рах.№26006014463980, рахунок відкритий 29.10.2007 року (українська гривня); Херсонська філія ПАТ «Західінкомбанк», МФО 352327, рах.№26007010167, рахунок відкритий – 26.06.2006 року (українська гривня).                                                                                           Враховуючи викладене та посилаючись на зазначені вище норми законодавства, суд вважає, що позовні вимоги Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області до товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Торг" про накладення арешту є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.                    Керуючись ст. ст. 2, 4, 6, 9, 11, 69-72, 86, 94,158-163, 167,186 КАС України суд, -

П О С Т А Н О В И В:                                                                                Адміністративний позов Жовтневої державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області до товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Торг" про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банку товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Торг" - задовольнити.                                                                                                    Накласти арешт на кошти та інші цінності товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Торг" (код ЄДРПОУ 31448076, адреса:54051, Миколаївська область, м. Миколаїв, Корабельний район, вул. Самойловича, буд. 38,), що знаходяться у банку для забезпечення податкового боргу в сумі 6 929,25 грн.                                                                                                                                            Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.                                                                                                                         Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Г.В. Лебедєва