cpg1251 номер провадження справи 31/79/15
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.05.2015 Справа № 908/2062/15-г
Господарський суд Запорізької області у складі судді Хуторного В.М., при секретарі Пилипенко А.В.
За участю представника позивача - Макаревич К.В. довіреність № 2015/292 від 29.01.2015 р.; від відповідача - Поляцьковий А.М., директор, паспорт НОМЕР_1, Земскова О.О., довіреність від 27.05.2015 р. №27/05/15;
Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/2062/15-г,
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл», м. Київ (скорочено ТОВ «АТ Каргілл»);
до відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода»,с. Ілліча, Костянтинівського району Донецької області (скорочено СТОВ «Злагода»);
про стягнення суми
Ухвалою господарського суду від 30.03.2015 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено та присвоєно номер провадження у справі 31/79/15, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 06.05.2015 р., розгляд справи відкладався на 20.05.2015 р. та оголошувалась перерва до 27.05.2015 р.
За клопотанням представників сторін, розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.
У відповідності до ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні було прийнято рішення.
Сутність спору:
ТОВ «АТ Каргілл» звернулось з позовом до господарського суду Запорізької області про стягнення з СТОВ «Злагода» заборгованість за Договором поставки №CVS 58629 від 13.12.2013 р. в загальній сумі 731801,9 грн., з якої 585845,44 грн. основний борг, 96226,34 грн. штраф, 45511,98 грн. пеня та 4218,14 грн. - 3% річних.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем на виконання умов Договору №CVS 58629 від 13.12.2013 р. згідно Специфікацій від 13.12.2013 р. №2/58686, 58687, Специфікацій від 16.12.2013 р. №3/58782, 58783, Специфікацій від 19.12.2013 р. №4/ CVS58933, 58935, Специфікації від 20.12.2013 р. №5/58989, Специфікації від 24.12.2013 р. №6/59209 та Специфікації від 01.04.2014 р. №7/63921 поставлено товару на загальну суму 676925,2 грн. за цінами на момент підписання Специфікацій, без врахування проведеного коригування ціни, як то передбачено пунктами 3.1, 3.4 Договору поставки №CVS 58629 від 13.12.2013 р. Зазначеними Специфікаціями узгоджено умови оплати поставленого товару у порядку пункту 3.4.3 вказаного Договору - 100% оплата після поставки товару із застосуванням базової ціни товару. Станом на 11.09.2014 р. (на момент виставлення рахунків - фактур) коригована вартість поставленого товару становила 997679,67 грн. Відповідач за поставлений товар розрахувався з позивачем у сумі 676925,2 грн. (12.09.2014 р. в сумі 580296,96 грн. та 15.09.2014 р. в сумі 96628,24 грн.), отже заборгованість відповідача становить 320754,47 грн. Оскільки на даний момент курс долара США до гривні змінювався більше ніж на 1%, та отримані відповідачем рахунки - фактури не сплачені у повному обсязі, для остаточного розрахунку за поставлений товар сума заборгованості покупця підлягає коригуванню з формулами, вказаним в. п. 3.4.3.4.3, п. 3.4.3.4.4 Договору №CVS 58629 від 13.12.2013 р. та станом на дату складання даного позову становить 585845,44 грн. В обґрунтування позову посилається на ст. ст. 525, 526, 612, 614, 625, 712 ЦК України, ст. ст. 193, 230 ГК України, ст. ст. 1, 54 ГПК України та умови Договору №CVS 58629 від 13.12.2013 р.
Представник позивача у судовому засіданні заявлений позов підтримує в повному обсязі.
СТОВ «Злагода», відповідач у справі, у відзиві проти позову заперечує з тих підстав, що за поставлений товар ним було здійснено повну та своєчасну оплату, а відтак заявлена вимога про стягнення загальної суми 73181,9 грн. є безпідставною. Просить суд позовні вимоги залишити без задоволення.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечує проти позову, з підстав, що викладені у відзиві.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників позивача та відповідача суд -
ВСТАНОВИВ:
13.12.2013 р. між ТОВ «АТ Каргілл» (Постачальник, позивач у справі) та СТОВ «Злагода» (Покупець, відповідач у справі) було укладено Договір поставки № СVS 58620 (надалі - Договір поставки), згідно якого у порядку і на умовах, передбачених цим договором, Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити насіння зернових, олійних, технічних культур, засоби захисту рослин (ЗЗР), добрива згідно специфікацій до цього договору, далі товар (п. 1.1 Договору поставки).
Відповідно до п. 2.1 Договору поставки, загальна кількість товару визначається в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього Договору.
Згідно з п. 3.1, п. 3.4 Договору поставки, ціна товару, порядок розрахунків за окремий товар, а також необхідність забезпечення виконання зобов'язання Покупця визначаються у Специфікаціях. Ціна товару підлягає коригуванню у відповідності з п. 3.4. Договору.
Пунктом 3.4.1 Договору поставки сторони погодили, що Покупець, зобов'язаний сплатити Постачальнику вартість товару шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника наступним чином: 100% загальної вартості товару, що вказана у відповідній Специфікації, протягом строку дії рахунку - фактури. Рахунок - фактура дійсна протягом трьох днів, якщо інше не передбачено в самому рахунку - фактурі. Рахунок - фактура може передаватися факсом чи електронною поштою, з наступним направленням оригіналу на адресу Покупця. У випадку сплати коштів Покупцем пізніше строку, вказаному у цьому пункті, або сплати коштів у розмірі меншому, ніж вказано в рахунку - фактурі Постачальника, Постачальник має право, на власний вибір і розсуд, або повернути зазначені кошти як помилково отримані (при цьому вважається, що Покупець не виконав своє зобов'язання щодо попередньої оплати за товар) або поставити товар на оплачену суму за цінами, що діють на момент поставки, при цьому така зміна ціни вважається попередньо узгодженою сторонами та не вважається зміною Постачальником умов Договору в односторонньому порядку. До моменту отримання на свій банківський рахунок попередньої оплати за товар Постачальник має право притримати поставку товару.
Пунктом 4.2 Договору поставки визначено, що умови та місце поставки товару вказуються у відповідній Специфікації на товар. Передача товару від Постачальника Покупцеві здійснюється за актом приймання-передачі.
Відповідно до п. 7.1 Договору поставки, Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.
В позовній заяві позивач вказує на те, що взяті відповідачем договірні зобов'язання щодо оплати товару, отриманого за Специфікаціями від 13.12.2013 р. №2/58686, 58687, від 16.12.2013 р. №3/58782, 58783, від 19.12.2013 р. №4/ CVS58933, 58935, від 20.12.2013 р. №5/58989, від 24.12.2013 р. №6/59209 та від 01.04.2014 р. №7/63921 виконано не належним чином, оскільки перерахована відповідачем 12.09.2014 р. та 15.09.2014 р. сума у розмірі 676925,2 грн. є сумою за цінами на момент підписання Специфікацій, тобто без урахування проведеного коригування ціни, передбачено пунктами 3.1, 3.4 Договору поставки, а відтак відповідач зобов'язаний сплатити вартість товару з коригуванням його ціни згідно виставлених на оплату рахунків - фактур від 11.09.2014 р. у розмірі 320754,47 грн. (997676,67 грн. коригована ціна товару - 676925,2 грн. сплачена ціна товару без коригування = 320754,47 грн. залишок несплаченої відкоригованої ціни).
Предметом судового розгляду по даній справі є стягнення з відповідача заборгованості з урахуванням остаточної ціни товару, визначеною за формулою вказаною в пунктах 3.4 та 4.4 Договору поставки у розмірі 731801,90 грн., з якої 585845,44 грн. основний борг, 96226,34 грн. штраф, 45511,98 грн. пеня та 4218,14 грн. - 3% річних.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представника позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.
Правовідносини сторін є господарськими та такими, що виникли на підставі договору поставки.
Згідно із ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Отримання відповідачем товару за вищепереліченими Специфікаціями з граничним терміном сплати до 10.10.2014 р. підтверджено видатковими накладними : №31900/460208 від 13.03.2014 р., №30970/459053 від 19.02.,2014 р., №30556/458174 від 25.12.2013 р., товарно - транспортною накладною №30-1402-0965.2 від 18.02.2014 р., Актами приймання - передачі, та довіреностями на отримання товарно - матеріальних цінностей, що містяться у матеріалах справи, та не заперечується СТОВ «Злагода».
Статтею 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Згідно з нормою ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Пунктом 3.4.3.2 Договору поставки сторони погодили, що в будь-якому випадку Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику повну вартість товару, скориговану згідно умов цього Договору, платіжним дорученням шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника не пізніше терміну, визначеного у відповідній Специфікації.
За приписами п. 3.4.3.3 Договору поставки та умовами Специфікацій сторони узгодили, що вказані у Специфікації в гривнях ціни і вартість товару (тобто остаточна ціна і вартість товару) підлягають коригуванню на момент виставлення рахунку-фактури або дати фактичного зарахування коштів на банківський рахунок Постачальника (у випадку сплати за простроченим рахунком), якщо курс Банку змінився більше ніж на 1% в порівнянні з курсом Банку на дату підписання відповідної Специфікації.
При цьому, згідно п. 3.4.2.2 Договору поставки, під курсом Банку розуміється середній курс ПАТ «КІБ Креді Агріколь» долара США до гривні для здійснення розрахунків по безготівковим операціям купівлі-продажу іноземної валюти. Курс Банку підтверджується довідкою Банку з печаткою Банку і підписом уповноваженої особи Банку, яка видається щоденно постачальнику.
Враховуючи, що на кінцеву дату терміну оплати товару, встановленого у Специфікаціях від 13.12.2013 р. №2/58686, 58687, від 16.12.2013 р. №3/58782, 58783, від 19.12.2013 р. №4/ CVS58933, 58935, від 20.12.2013 р. №5/58989, від 24.12.2013 р. №6/59209 та від 01.04.2014 р. №7/63921 до 10.10.2014р., курс долара США до гривні змінився більш ніж на 1% з моменту його поставки, позивачем правомірно було у рахунках - фактурах скориговано ціну згідно умов даного Договору.
Разом з тим, враховуючи тенденцію підвищення курсу долару США відносно до гривні, позивачем при поданні позовної заяви позивач правомірно скоригував ціну товару згідно умов договору № СVS 62185 від 13.12.2013 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 189 ГК України, ціна в цьому Кодексі є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.
Згідно зі ст. 190 ГК України вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, а частиною 2 цієї статті встановлено, що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Відтак, чинним законодавством України передбачено, що договір може містити умови, що передбачають порядок зміни (у т.ч. збільшення) ціни товару і обов'язок боржника сплатити кредитору змінену (у т.ч. збільшену) ціну товару (тобто доплатити суму збільшення ціни товару).
Частиною 4 статті 179 Господарського кодексу України закріплено принцип свободи договору, який визначає, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Пунктом 3.5 Договору поставки сторони узгодили вважати процедуру коригування ціни товару в порядку, вказаному в п. 3.4. цього договору чинною протягом всього строку дії цього договору і не вважати таке коригування ціни односторонньою зміною умов договору.
Згідно розрахунку позивача (а. с. 17- 20) станом на 19.03.2015р. сума основного боргу, з врахуванням оплати відповідача у розмірі 676925,2 грн., складає 585854,44 грн.
Правильність розрахунку позивача відповідачем не спростовано.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов'язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору й вимог зазначених Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідач свої зобов'язання по оплаті за отриманий товар, зазначений в Специфікаціях належним чином не виконав, чим порушив умови договору.
На час розгляду справи в суді доказів сплати заборгованості у розмірі 585845,44 грн. відповідачем не надано.
Враховуючи наведене, перевіривши наданий розрахунок, суд дійшов висновку, що розрахунок коригування ціни товару є вірним та здійсненим за формулою встановленою п. 3.4.3.4.4 Договору поставки, а відтак вимога позивача про стягнення заборгованості за поставлений товар в розмірі 585845,44 грн. підлягає задоволенню.
Доводи відповідача, що оскільки перераховані ним 12.09.2014 р. та 15.09.2014 р. грошові кошти у розмірі 676925,20 грн. (загальна сума визначена у Специфікаціях) до встановленого Специфікаціями граничного строку - 10.10.2014 р. не підлягає коригуванню, є помилковими.
Посилання відповідача на неотримання від позивача рахунків - фактур на час здійснення ним оплати 12.09.2014 р. та 15.09.2014 р. є безпідставним, оскільки рахунок - фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти; ненадання рахунку - фактури не є відкладальною умовою у розумінні ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України, тому наявність відсутність рахунку - фактури не звільняє відповідача від обов'язку сплатити кошти за отриманий товар відповідно до умов п. 3.4.3.3 Договору.
Позивач, окрім стягнення основного боргу просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 45511,98 грн., штраф у розмірі 96226,34 грн. та 3% річних у розмірі 4218,14 грн.
За умовами п. 6.3 Договору поставки, у випадку прострочення оплати товару Покупцем проти строків, вказаних у відповідній Специфікації та цьому договорі, Покупець сплачує постачальнику неустойку в формі пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше 10% від загальної вартості товару. У випадку прострочення оплати товару покупцем більше, ніж на 30 (тридцять) календарних днів проти строків, вказаних у відповідній Специфікації, Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 30% від загальної простроченої суми.
Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Враховуючи наведене, перевіривши надані розрахунки, суд дійшов висновку, що розрахунки пені та штрафу є вірними та виконаними з дотриманням вказаних норм права, зокрема, ст. 232 ЦК України та умов договору, тому вимоги позивача щодо стягнення пені у розмірі 45511,98 грн. за період з 11.10.2014 р. по 19.03.2015 р. та 30% штрафу у розмірі 96226,34 грн. підлягають задоволенню.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідачем не спростовано правильність здійсненого позивачем розрахунку, тому сума 3% річних у розмірі 4218,14 грн. за період з 11.10.2014 р. по 19.03.2015 р. підлягає задоволенню, як така, що порахована вірно.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Судом встановлено, що при подані позовної заяви позивачем платіжним дорученням №3537 від 10.03.2015 р. переплачено судового збору у розмірі 1516,97 грн., який підлягає поверненню на підставі відповідної ухвали.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода» (85143, Донецька область, Костянтинівський район, село Ілліча, вулиця Щорса, буд. 42, кв. 3, код ЄДР 30822164) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл» (01601, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 3, 4 поверх, код ЄДР 20010397) заборгованість у розмірі 585845 (п'ятсот вісімдесят п'ять тисяч вісімсот сорок п'ять) грн. 44 коп., пеню у розмірі 45511 (сорок п'ять тисяч п'ятсот одинадцять) грн. 98 коп., штраф у розмірі 96226 (дев'яносто шість тисяч двісті двадцять шість) грн. 34 коп., 3% річних у розмірі 4218 (чотири тисячі двісті вісімнадцять) грн. 14 коп. та судовий збір у розмірі 14636 (чотирнадцять тисяч шістсот тридцять шість) грн. 03 коп.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено 28.05.2015 р.
Суддя В.М. Хуторной
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 27.05.2015 |
Оприлюднено | 03.06.2015 |
Номер документу | 44444247 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Хуторной В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні