Рішення

від 25.05.2015 по справі 908/1859/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 3/21/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2015 Справа № 908/1859/15-г

За позовом: Акціонерного товариства Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А. (01187, Італія, м. Рим, вул. Датарія, 22) в особі представництва "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." (33024, м. Рівне, вул. Соборна, 446, ідентифікаційний код 26603641)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЛЯХОВЕ БУДІВНИЦТВО "АЛЬТКОМ" (87525, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Бахчиваджи, 2, ідентифікаційний код 32794511)

про стягнення 39 965 883, 21 грн.

Суддя Соловйов В.М.,

при секретарі Гречка К.С.

Представники:

від позивача: Лавренчук Т.В., довіреність № б/н від 24.02.2015р.

від відповідача: Саланська І.Л., довіреність № б/н від 20.03.2015р.

АТ Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А. в особі представництва "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до відповідача ТОВ "ШЛЯХОВЕ БУДІВНИЦТВО "АЛЬТКОМ" про стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу за контрактом номінованого субпідряду на виконання капітального ремонту автодороги М03 Київ - Харків - Довжанський (Контракт (Лот) № 3 (км 185+000 - км 191+400) від 09.09.2014р. у розмірі 39 965 883, 21 грн.

Відповідно до Довідки про автоматичний розподіл справ між суддями від 23.03.2015р. справу призначено для розгляду судді Соловйову В.М.

Особливості визначення територіальної підсудності в районі проведення антитерористичної операції встановлено статтею 1 Закону України від 12.08.2014р. № 1632-VII "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції".

Зокрема, частиною 1 цієї статті унормовано, що у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя окремими судами в районі проведення антитерористичної операції змінити територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим в районі проведення антитерористичної операції таким судам, та забезпечити розгляд:

господарських справ, підсудних господарським судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції, - господарськими судами, що визначаються головою Вищого господарського суду України.

За приписами ч. 2 ст. 6 "Прикінцеві положення" Закону № 1632-VII, закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Розпорядженням Вищого господарського суду України від 02.09.2014р. № 28-р "Про зміну територіальної підсудності господарських справ" на підставі подання Державної судової адміністрації України від 26.08.2014 № 8-4166/14 та від 29.08.2014 № 8-4211/14, ст. 1 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції", ст. 34 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що розгляд господарських справ, підсудних господарським судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції, здійснюється такими судами:

господарських справ, підсудних господарському суду Донецької області, господарським судом Запорізької області.

Визначення територіальної підсудності в разі зміни меж району або завершення антитерористичної операції встановлено статтею 3 Закону України від 12.08.2014р. № 1632-VII "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції":

Державна судова адміністрація України на підставі прийнятих в установленому законом порядку рішень про зміну меж або завершення антитерористичної операції в разі відновлення належних умов діяльності місцевих судів, апеляційних судів, які знаходяться в районі, де проводилася антитерористична операція, направляє до відповідного вищого спеціалізованого суду подання про можливість відновлення роботи відповідного місцевого, апеляційного суду. Голова відповідного вищого спеціалізованого суду видає розпорядження про відновлення роботи визначеного в поданні Державної судової адміністрації України місцевого або апеляційного суду.

Визначення територіальної підсудності справ, розгляд яких розпочинається після видання головою відповідного вищого спеціалізованого суду розпорядження про відновлення роботи місцевого, апеляційного суду у зв'язку із зміною меж району або завершенням антитерористичної операції, здійснюється без урахування положень цього Закону.

Розпорядженням Вищого господарського суду України від 24.04.2015р. № 21-р "Про відновлення роботи господарського суду Донецької області" відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції", Указу Президента України від 12.11.2014р. № 868/2014 "Про внесення змін до мережі господарських судів України" та на підставі подання Державної судової адміністрації України від 22.04.2015р. № 8-8141/15 про можливість відновлення роботи господарського суду Донецької області визначено:

1. Відновити роботу господарського суду Донецької області з 27.04.2015р. за адресою: м. Харків, проспект Леніна, 5.

2. Господарському суду Запорізької області забезпечити розгляд справ (проваджень; за виключенням справ про банкрутство), підсудних господарському суду Донецької області, що надійшли на розгляд господарського суду Запорізької області до 27.04.2015р. на підставі Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням анти терористичної операції" та розпорядження Голови Вищого господарського суду України від 02.09.2014р. № 28-р.

Позовна заява АТ Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А. в особі представництва "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." надійшла до господарського суду Запорізької області 23.03.2015р.

Отже, за територіальною підсудністю справа підлягає розгляду у господарському суді Запорізької області.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 11, 96, 251, 252, 509, 511, 525, 526, 528, 530, 629 ЦК України, ст. 193, 222 ГК України та ст. 1, 54-57, 123, 124 ГПК України.

Ухвалою від 25.03.2015р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1859/15-г, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 16.04.2015р. о 10 год. 00 хв.

Іншою ухвалою від 25.03.2015р. в задоволенні заяви АТ Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А. в особі представництва "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." від 15.03.2015р. про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою від 07.04.2015р. дозволено участь позивача у судовому засіданні 16.04.2015р. о 10 год. 00 хв. в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 16.04.2015р. розгляд справи відкладений на 05.05.2015р. о 14 год. 30 хв.

Іншою ухвалою від 16.04.2015р. доручено господарському суду Рівненської області забезпечити проведення відеоконференції 05.05.2015р. о 14 год. 30 хв. за участю позивача.

Ухвалою від 27.04.2015р. відмовлено у клопотанні позивача про участь в судовому засіданні 05.05.2015р. в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 05.05.2015р. за клопотанням відповідача розгляд справи відкладений на 25.05.2015р. о 10 год. 00 хв.

В судовому засіданні 25.05.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 29.05.2015р.

Під час розгляду справи учасники судового процесу вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляли.

В судовому засіданні 25.05.2015р. представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві від 15.03.2015р. (т.1, а.с.7-10), та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за контрактом номінованого субпідряду на виконання капітального ремонту автодороги М03 Київ - Харків - Довжанський (Контракт (Лот) № 3 (км 185+000 - км 191+400) від 09.09.2014р. у розмірі 39 965 883, 21 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на виконання умов згаданого контракту він виконав роботи на загальну суму 98 581 554, 36 грн.

Проте відповідач неналежним чином виконав свої грошові зобов'язання та здійснив часткову оплату за контрактом в сумі 57 218 507, 80 грн.

Таким чином, неоплаченою залишилась сума боргу в розмірі 39 965 883, 21 грн.

Також представник позивача в судовому засіданні 25.05.2015р. надав лист в якому зазначено, що після початку розгляду судом справи по суті, між позивачем та відповідачем було укладено угоду про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної однорідної вимоги від 21.04.2015р. на суму 28 584 669, 71 грн.

Таким чином позивач зазначає, що станом 25.05.2015р. сума заборгованості відповідача перед позивачем по платіжним сертифікатам № 1, № 2, № 3 без врахування суми гарантійного утримання становить 11 381 213, 50 грн.

У зв'язку із чим позивач просить суд урахувати вищевказане при прийнятті рішення.

Представник відповідача в судовому засіданні 25.05.2015р. Саланська І.Л. підтримала письмове клопотання від 25.05.2015р. в якому зазначено, що на Маріупольському напрямку наразі тривають бойові дії, що призвело до ускладнення транспортного сполучення м. Маріуполь з іншою частиною України, в тому числі з м. Запоріжжя. Між тим у м. Маріуполь знаходиться офіс ТОВ "ШБ "АЛЬТКОМ", де зберігаються усі бухгалтерські документи товариства. З цієї підстави відповідач не має об'єктивної можливості надати суду контррозрахунок суми боргу за контрактом номінованого субпідряду на виконання капітального ремонту автодороги М03 Київ - Харків - Довжанський (Контракт (Лот) № 3 (км 185+000 - км 191+400) від 09.09.2014р.

Також зважаючи на існування об'єктивних обставин, які не залежать від волі відповідача, ТОВ "ШБ "АЛЬТКОМ" не має можливості надати суду відзив на позовну заяву з обґрунтуванням своєї позиції щодо предмету спору, а також інші документи, витребувані судом.

У зв'язку із викладеним просить суд продовжити строк розгляду справи на 15 днів та відкласти розгляд справи.

Розглянувши дані клопотання, суд відмовляє в їх задоволенні, оскільки провадження у справі № 908/1859/15-г порушено ще 25.03.2015р.

Ухвалою від 16.04.2015р. розгляд справи відкладався на 05.05.2015р. (на 19 днів) у зв'язку із задоволенням клопотання генерального директора ТОВ "ШБ "АЛЬТКОМ" Антощук А.В. від 14.04.2015р. про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю направлення до судового засідання повноважних представників відповідача та неможливістю направлення інших представників.

Ухвалою від 05.05.2015р. розгляд даної справи відкладався за клопотанням представника відповідача Давидової С.О. на 25.05.2015р. (на 20 днів) для надання можливості ознайомитись з матеріалами справи.

У відповідача було достатньо часу для підготовки відзиву на позовну заяву та, за необхідністю та наявністю відповідних підстав, надання контррозрахунку.

Відповідач цим правом не скористався.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

За приписами ч.1, 3 статті 69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Строк розгляду справи, з урахуванням ч.3 ст. 51 ГПК України, спливає 25.05.2015р. Виняткові обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження строку розгляду спору, відсутні.

Одночасно, застосовуючи положення Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи господарський суд зазначає, що ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A.v. Spain).

Натомість, не надавши відзив та докази в його обґрунтування, відповідач скористався своїми процесуальними правами на власний розсуд.

Господарський суд також звертає увагу відповідача, що протягом всього часу розгляду справи № 908/1859/15-г місто Маріуполь Донецької області знаходиться під контролем збройних сил України та української влади, що є загальновідомим фактом. Отже, посилання відповідача про неможливість надання якихось документів з офісу товариства у місті Маріуполь є надуманими та не підтверджені належними доказами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ШЛЯХОВЕ БУДІВНИЦТВО "АЛЬТКОМ" (Підрядник) та АТ Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А. (Субпідрядник) укладений контракт номінованого субпідряду на виконання капітального ремонту автодороги М03 Київ - Харків - Довжанський (Контракт (Лот) № 3 (км 146+800-км 158 + 000; км 185+000 - км 191+400) від 09.09.2014р. (із змінами, внесеними додатковою угодою № 1 від 20.10.2014р. та додатковою угодою № 3 від 01.11.2014р.).

Відповідно до ст. 1 Контракту, на підставі інструкції Інженера, а також листа № 1962/1/20-02-10 від 02.09.2014р. Державного Агентства Автомобільних Доріг України (Замовник) з погодженням залучити субпідрядні організації для виконання частини робіт, обумовлених даним Контрактом, Підрядник залучає у якості Субпідрядника - "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А.", для виконання частини Контракту на будівельні роботи на ділянці автодороги М03 Київ - Харків - Довжанський, ЛОТ 3, в рамках Контрактної угоди від 26.05.2014р. між Замовником та Підрядником, а саме:

- будівництво дорожнього покриття;

- будівництво скотопрогону;

- встановлення захисних кожухів магістральних газопроводів у відповідності з наданою ВОР, згідно Проекту ремонту автодороги М03 Київ - Харків - Довжанський.

Субпідрядник, в свою чергу, приймає на себе та погоджується виконати зобов'язання Підрядника по переданих на субпідряд частинах робіт.

Додатковою угодою № 1 від 20.10.2014р. до Контракту номінованого субпідряду від 09.09.2014р. сторони доповнили статтю 1 наступним змістом:

1.1. Крім робіт, передбачених в даному Контракті, Підрядник залучає в якості Субпідрядника - "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А", для виконання частини Контракту на будівельні роботи на ділянці автодороги М03. Київ - Харків - Довжанський, ЛОТ 3, (км. 151+860-км 158+000) в рамках Контрактної угоди від 26.05.2014р. між Замовником та Підрядником, а саме:

Улаштування дорожнього покриття (ЩМА), розлив бітумної емульсії згідно з Відомістю об'ємів робіт (Додаток № 2).

Додатковою угодою № 3 від 01.11.2014р. до Контракту номінованого субпідряду від 09.09.2014р. сторони доповнили статтю 1 пунктом 1.1.2 наступного змісту:

1.1.2. Крім робот, передбачених в даному Контракті, Підрядник залучає в якості Субпідрядника - "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А", для виконання частини Контракту на будівельні роботи на ділянці автодороги М03 Київ - Харків - Довжанський, ЛОТ 3, (км. 146+800 - км 151+860), в рамках Контрактної угоди від 26.05.2014 між Замовником та Підрядником, а саме:

Улаштування дорожнього покриття (ЩМА), розлив бітумної емульсії згідно з Відомістю об'ємів робіт (Додаток № 3).

Як зазначено у пункті 2.1 статті 2 Контракту, Субпідрядник зобов'язується виконати роботи з ремонту частини автодороги М03 Київ-Харків-Довжанський по тим видам робіт, які визначаються у ВОР, що додається.

Згідно пунктів 6.1, 6.2 статті 6 Контракту, Субпідрядник виконує доручені йому роботи, які вказані у доданій Відомості обсягів робіт.

Відомість обсягів робіт складає невід'ємну частину даного Контракту.

Відомості обсягів робіт підписані Замовником, Підрядником та Субпідрядником (т.1, а.с.26-27, т.2, а.с.37-38).

Пунктом 9.1 статті 9 Контракту передбачено, що Субпідрядник має право на оплату всіх коштів по Контракту за частину переданих субпідрядних робіт.

Затвердження виконаних робіт регламентовано статтею 14 Контракту:

14.1. Проміжний Платіжний Сертифікат оформлюється на рідше одного разу в місяць, кожний місяць, на суму виконаних робіт.

Відповідно до п. 19.2 ст. 19 Контракту, Підрядник, а точніше банк Підрядника (ПАТ "Унікомбанк"), в якому відкритий рахунок для здійснення платежів, по даному Контракту, як того вимагають умови ст. 11.1 даного Контракту, зобов'язується оплачувати вартість виконаних робіт, по даному Контракту, на підставі проміжних платіжних сертифікатів, не пізніше 3 банківських днів з моменту надходження коштів в банк Підрядника, а саме ПАТ "Унікомбанк", від Замовника.

На виконання умов Контракту між сторонами було підписано проміжні платіжні сертифікати на загальну суму 98 581 554, 36 грн., а саме:

№ 1 від 30.09.2014р. на суму за поточний період - 14 413 803, 90 грн.;

№ 2 від 31.10.2014р. на суму за поточний період - 38 483 873, 18 грн.;

№ 3 від 18.12.2014р. на суму за поточний період - 45 683 877, 28 грн.(т.1, а.с.30-37).

У відповідності до п. 19.6, 19.7 ст.19 Контракту, із кожного проміжного платіжного Сертифіката Підрядник буде утримувати 10 % суми платежу як гарантію виконання, проте не більше 5 % від загальної ціни Контракту.

Утримані суми, в повному обсязі, повертаються Підрядником Субпідряднику, на протязі 7 банківських днів, з моменту підписання звіту про закінчення робіт по даному Контракту.

У зв'язку із несплатою заборгованості позивачем на адресу відповідача неодноразово направлялись претензії про сплату заборгованості (т. 1, а.с. 38-65).

Листом від 06.02.2015р. № КО 06/02-03 ТОВ "ШЛЯХОВЕ БУДІВНИЦТВО "АЛЬТКОМ" визнало наявну заборгованість за Контрактом у розмірі 98 581 554, 36 грн. та гарантувало її оплату (т. 1, а.с. 66-67).

Проте, як підтверджено позивачем та не спростовано відповідачем, ТОВ "ШЛЯХОВЕ БУДІВНИЦТВО "АЛЬТКОМ" перерахувало на рахунок АТ Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А. грошові кошти у розмірі 57 218 507, 80 грн., а саме:

20.10.2014р. оплачено 10 810 352, 93 грн.;

14.11.2014р. оплачено 20 630 405, 91 грн.;

08.12.2014р. оплачено 15 777 748, 96 грн.;

17.12.2014р. оплачено 10 000 000, 00 грн.

В подальшому, 21.04.2015р. між ТОВ "ШЛЯХОВЕ БУДІВНИЦТВО "АЛЬТКОМ" та Тодіні Коструціоні Дженералі С.п.А. укладено угоду про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, згідно умов якої сторони, керуючись ст. 601 ЦК України, уклали дану угоду про нижченаведене:

1. Сторони дійшли до взаємної згоди згідно статті 601 ЦК України про припинення зобов'язань заліком зустрічних однорідних вимог на суму 28 584 669, 71 грн. (двадцять вісім мільйонів п'ятсот вісімдесят чотири тисячі шістсот шістдесят дев'ять грн. 71 коп.), а саме:

2. Вимога ТОВ "ШЛЯХОВЕ БУДІВНИЦТВО "АЛЬТКОМ" до Тодіні Коструціоні Дженералі С.п.А. на суму 28 584 669,71 грн. (двадцять вісім мільйонів п'ятсот вісімдесят чотири тисячі шістсот шістдесят дев'ять грн. 71 коп.) по договору уступки права вимоги № 240215 від 24 лютого 2015р.

3. Вимога Тодіні Коструціоні Дженералі С.п.А. до ТОВ "ШЛЯХОВЕ БУДІВНИЦТВО "АЛЬТКОМ" на суму 28 584 669,71 грн. (двадцять вісім мільйонів п'ятсот вісімдесят чотири тисячі шістсот шістдесят дев'ять грн. 71 коп.) по контракту номінованого субпідряду на виконання капітального ремонту М03 Київ - Харків - Довжанський (ЛОТ) № 3 (км. 185+000 - км 191+400) від 09.09.2014 року.

4. Сторони згодні з припиненням взаємних зобов'язань, передбачених попереднім пунктом.

5. Дана угода складена у двох примірниках, по одному для кожної із сторін.

6. Дана угода вступає в силу з моменту підписання її обома сторонами.

Доказів оплати 11 381 213, 50 грн. за контрактом номінованого субпідряду від 09.09.2014р. відповідачем суду не надано.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав .

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в ст. 174 ГК України. Так, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, є контракт номінованого субпідряду на виконання капітального ремонту автодороги М03 Київ - Харків - Довжанський (Контракт (Лот) № 3 (км 146+800-км 158+000; км 185+000-км 191+400) від 09.09.2014р. (із змінами внесеними додатковою угодою № 1 від 20.10.2014р. та додатковою угодою № 3 від 01.11.2014р.).

Як зазначено у ч.1, 2 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 838 ЦК України , підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.1 ст. 839 ЦК України, підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ч.1, 3 ст. 843 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Частиною 1 статті 844 ЦК України встановлено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.

Пунктом 18.1 статті 18 "Фінансові умови" Контракту встановлено, що загальна сума, яку Підрядник повинен оплатити Субпідряднику за виконані роботи за умовами даного Контракту Субпідряду, визначається відомістю фактично виконаних робіт, в гривні з урахуванням ПДВ.

Відповідно до ч.1 ст. 879 ЦК України, матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін (ч.4 ст. 879 ЦК України).

Передання та прийняття робіт регламентоване статтею 882 ЦК України, частинами 1, 4 якої встановлено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

За умовами п.19.2 ст. 19 Контракту Підрядник, а точніше банк Підрядника (ПАТ "Унікомбанк") в якому відкритий рахунок для здійснення платежів, по даному Контракту, зобов'язується оплатити вартість виконаних робіт, по даному Контракту, на підставі проміжних платежів сертифікатів, не пізніше 3 банківських днів з моменту надходження коштів в банк Підрядника, а саме ПАТ "Унікомбанк", від Замовника.

Проміжні платіжні сертифікати на загальну суму 98 581 554, 36 грн. були підписані сторонами без жодних зауважень, а саме:

№ 1 від 30.09.2014р. на суму за поточний період - 14 413 803, 90 грн.;

№ 2 від 31.10.2014р. на суму за поточний період - 38 483 873, 18 грн.;

№ 3 від 18.12.2014р. на суму за поточний період - 45 683 877, 28 грн.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 202 ГК України, господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (частина 1 статті 599 ЦК України).

За приписами ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З наведеного вбачається, що ст. 530 ЦК України визначає, що строк виконання зобов'язання може визначатися подією, яка неминуче має настати.

Разом з тим, частина 1 статті 530 ЦК України не може бути застосована до спірних правовідносин, оскільки подією є явище, що виникає незалежно від волі людей, а дією є життєвий факт, що є результатом свідомої, пов'язаної з волею, діяльністю людей, які у свою чергу, поділяються на правомірні, тобто такі, що відповідають правовим нормам, і неправомірні, які суперечать закону (правопорушення).

Таким чином, фактично Контракт містить умову, відповідно до якої виконання зобов'язання з оплати коштів за виконані роботи пов'язано з дією особи, яка не є стороною такого договору, але за змістом ст. 511 ЦК України зобов'язання не може створювати обов'язку для третьої особи.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 528 ЦК України навіть у випадку покладення виконання обов'язку боржником на іншу особу, відповідальним за виконання зобов'язання залишається боржник, а не така особа.

При цьому, в силу ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України забороняє односторонню відмову від зобов'язання або односторонню зміну його умов. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, ГК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виходячи з наведеного, відповідальним за виконання зобов'язання по оплаті вартості виконаних робіт є підрядник - ТОВ "ШЛЯХОВЕ БУДІВНИЦТВО "АЛЬТКОМ", який зобов'язаний виконати обов'язок по сплаті виконаних робіт незалежно від надходження коштів від Замовника - Державного агентства автомобільних доріг України.

Оскільки відповідач може і не отримати платіж від Замовника, вказане в Контракті не є подією, яка має неминуче настати, а отже, п.19.2 ст.19 Контракту не містить визначення терміну чи строку виконання у розумінні ст. 251, 252 ЦК України, з чого можна зробити висновок, що сторонами у Контракті не було погоджено строк (термін) виконання зобов'язання по оплаті виконаних робіт.

Зазначена правова позиція викладена також у постанові Вищого господарського суду України від 27.03.2013р. у справі № 8/348.

Частиною 2 статті 530 ЦК України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач звертався до відповідача з письмовими вимогами виконати зобов'язання по оплаті виконаних робіт та претензіями про оплату заборгованості, а саме:

- вих. № КНR/ES/4/6021 від 04.12.2014р.;

- вих. № КНR/ES/4/6067 від 10.12.2014р.;

- вих. № КНR/ES/4/6220/14 від 22.12.2014р.;

- вих. № КНR/ES/4/6336/15 від 02.02.2015р.;

- вих. № КНR/ES/4/6529/15 від 25.02.2015р.;

- вих. № КНR/ES/4/6547/15 від 27.02.2015р.

З урахуванням цього, у відповідності до ч. 2 ст. 530 ЦК України строк виконання відповідачем зобов'язання по оплаті вартості виконаних робіт на підставі проміжних платіжних сертифікатів № 1 та № 2 - 12.12.2014р., а по проміжному платіжному сертифікату № 3 - 29.12.2014р.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Як зазначено в п.4.4 постанови пленуму Вищого господарського суд України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Суду надані докази погашення суми основного боргу у розмірі 28 584 669, 71 грн. на підставі угоди про зарахування зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 21.04.2015р.

Статтею 601 ЦК України унормовано, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

За приписами ч. 3 ст. 203 ГК України, господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Отже, зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язання є кредитором у другому). Допускаються випадки, так званого часткового зарахування, коли одне зобов'язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов'язання. В такому випадку зобов'язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.

Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:

1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим);

2) бути однорідними (зараховуватись можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо);

3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, на веденої в постанові від 01.11.2005р. N 15/154, зарахуванням можуть бути припинені зобов'язання на будь-якій стадії їх існування, навіть після порушення виконавчого провадження щодо виконання одного із зустрічних зобов'язань. Добровільне виконання зобов'язання на стадії виконавчого провадження допускається і шляхом проведення зарахування однорідних зустрічних вимог.

Частина 2 статті 601 ЦК України зазначає, що зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Це означає, що заяви однієї сторони достатньо для проведення зарахування. Саме таким чином сформульовані положення Господарського кодексу щодо припинення зарахування господарських зобов'язань (ч. 3 ст. 203 ГКУ).

Подібної думки дотримується і Вищий господарський суд України, який у постанові від 21.09.2011р. по справі № 4/465 зазначив, що за своєю правовою природою припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги є односторонньою угодою, яка оформляється заявою однієї сторони. Якщо друга сторона не погоджується з проведенням зарахування, вона вправі на підставі статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду і спір підлягає вирішенню по суті з урахуванням усіх матеріалів і обставин справи.

Статтею 204 ЦК України передбачено презумпцію правочину та визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або він не визнаний судом недійсним.

Доказів того, що угода від 21.04.2015р. про припинення зобов'язань заліком зустрічної однорідної вимоги визнана судом недійсною, учасниками судового процесу під час розгляду цієї справи не надано.

За таких обставин, провадження у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача 28 584 669, 71 грн. слід припинити за відсутністю предмета спору.

Відомостей про сплату відповідачем позивачу заборгованості у розмірі 11 381 213, 50 грн. сторонами до матеріалів справи не надано.

Таким чином, в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до вимог ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача повністю, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 44, 49, п.1.1 ч.1 ст. 80, ст. 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "АЛЬТКОМ" (87525, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Бахчиванджи, 2, ідентифікаційний код 32794511) на користь Акціонерного товариства Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А. (01187, Італія, м. Рим, вул. Датарія, 22) в особі представництва "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." (33024, м. Рівне, вул. Соборна, 446, ідентифікаційний код 26603641) 11381213 (одинадцять мільйонів триста вісімдесят одну тисячу двісті тринадцять) грн. 35 коп. основного боргу та 73080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. витрат на судовий збір.

3. В частині стягнення 28584669 (двадцять вісім мільйонів п'ятсот вісімдесят чотири тисячі шістсот шістдесят дев'ять) грн. 71 коп. провадження у справі припинити.

4. Повне рішення складено 29.05.2015р.

Суддя В.М. Соловйов