Рішення

від 20.05.2015 по справі 910/6803/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2015Справа №910/6803/15-г

За позовом приватного підприємства "ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "АКОРД";

до концерну "ТЕХВОЄНСЕРВІС";

про стягнення 48.000,00 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Кулініч О.І. директор (наказ від 16.07.1997 № 1), Журба В.В. за довіреністю від 16.03.2015 № б/н;

відповідача: Гуща В.О. за довіреністю від 15.01.2015 № 4.

С У Т Ь С П О Р У:

Приватне підприємство "ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "АКОРД" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до концерну "ТЕХВОЄНСЕРВІС" про стягнення з останнього заборгованості в сумі 48.000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач на підставі укладеного сторонами договору поставки від 06.06.2013 № 225/К/124-13Д перерахував на користь відповідача грошові кошти в сумі 48.000,00 грн в якості попередньої оплати товару, проте цей товар не відповідав фактичному технічному стану у зв`язку з чим акт прийому-передачі складений не був. У зв`язку з наведеною обставиною, позивач звертався до відповідача із вимогами про повернення попередньої оплати, проте вимоги залишені відповідачем без відповіді та виконання.

З огляду на вищенаведені обставини, позивач звернувся до господарського суду за захистом свого порушеного права шляхом стягнення з відповідача суми попередньої оплати в розмірі 48.000,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.03.2015 позовну заяву приватного підприємства "ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "АКОРД" прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/6803/15-г. Розгляд справи призначено на 13.05.2015.

Повноважний представник відповідача в судовому засіданні 13.05.2015 звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю головного бухгалтера товариства та неможливість здійснення звірки для підтвердження заборгованості за оспорюваним договором.

В судовому засіданні 13.05.2015 вказане вище клопотання представника відповідача судом задоволено, в судовому засіданні оголошено перерву до 20.05.2015.

Повноважний представник відповідача в судовому засіданні 20.05.2015 повторно звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв`язку з підготовкою останнім зустрічного позову та одержання необхідних документів.

Суд, дослідивши вказане вище клопотання представника відповідача, дійшов висновку, що останнє є безпідставним, оскільки до суду не подано доказів, які підтверджують поважність причин неявки в засідання суду. Більш того, 13.05.2015 судом розпочато розгляд справи по суті.

Крім того, у вказаному судовому засіданні представником відповідача подане до суду клопотання про залучення до участі у справі військової частини НОМЕР_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Вказане клопотання представника відповідача судом відхилене, оскільки останнім не наведено належного обґрунтування залучення до участі у справі військової частини НОМЕР_1 .

Крім того, відповідач правом наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзиву на позов від останнього до суду не надійшло. Таким чином, відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 20.05.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважних представників сторін по суті даного спору та дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між приватним підприємством "ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "АКОРД", як покупцем, (далі позивач) та концерном "ТЕХВОЄНСЕРВІС", як постачальником, (далі відповідач) укладено договір поставки від 06.06.2013 № 225/К/124-13Д (далі Договір).

У відповідності до предмету Договору, відповідач зобов`язується поставити, а позивач зобов`язується прийняти і оплатити агрегат допалювання парів промислових стоків 11Г427, № 34062652 (на базі причепа МАЗ-5224В); агрегат допалювання парів промислових стоків 11Г426, № 34062652 (на базі причепа МАЗ-5224В) в кількості 2 штук (далі товар) (п. 1.1 Договору).

Загальна сума Договору складає 96.000,00 грн, в т.ч. ПДВ 16.000,00 грн (п. 2.1 Договору).

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що товар по своєму технічному стану відноситься до відповідної категорії і повинен відповідати фактичному технічному стану, що фіксується на момент огляду товару.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (зобов`язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з поставки товару, відтак, права і обов`язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

Приписом ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Так, позивач, на виконання своїх грошових зобов`язань за Договором, 13.06.2013 здійснив на користь відповідача попередню оплату товару в сумі 48.000,00 грн. Наведена фактична обставина підтверджуються платіжним дорученням від 13.06.2013 № 31, яке наявне в матеріалах справи у вигляді засвідченої копії.

Беручи до уваги факт здійснення позивачем попередньої оплати та умови, визначені у п. 4.1 Договору, відповідач зобов`язаний поставити товар, який відповідає фактичному технічному стану, що фіксується на момент огляду товару.

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок допущенного з боку відповідача порушення у його зобов`язанні за Договором, відповідач не поставив позивачу товар, який відповідає умовам п. 4.1 Договору. Враховуючи наведену обставину, позивачем направлені на адресу відповідача лист від 16.07.2013 № 17 та претензію від 28.08.2014 № 1 в яких викладені вимоги до відповідача про повернення суми попередньої оплати товару в розмірі 48.000,00 грн. Вказаний лист та претензія отримані відповідачем 16.07.2013 та 08.09.2014 відповідно, про що свідчить штамп отримання вхідної кореспонденції відповідача на листі від 16.07.2013 № 17 та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення про отримання відповідачем претензії від 28.08.2014 № 1. Проте, вказані вимоги залишені відповідачем без виконання.

З урахуванням наведених вище фактичних обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю, з урахуванням такого.

Приписом ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (ст. 663 ЦК України).

У відповідності до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Суд відзначає, жодного підтвердження щодо факту поставки відповідачем позивачеві товару або повернення останньому суми попередньої оплати у розмірі 48.000,00 грн, сторонами спору суду не надано.

Обов`язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Підсумовуючи сукупність фактичних обставин даної справи, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача суми попередньої оплати товару в розмірі 48.000,00 грн є правомірною та такою, що підлягає задоволенню повністю, з тих підстав, що факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином останнім доведено, документально підтверджено, і в той же час відповідачем жодними доказами не спростовано.

З огляду на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Крім того, позивач просить суд також стягнути з відповідача витрати по сплаті правової допомоги в розмірі 10.000,00 грн.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов`язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно статті 48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" зазначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Відповідно п. 6.3. Постанови відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п`ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

До матеріалів справи доданий договір про надання юридичних послуг від 16.03.2015 № б/н, який укладений між позивачем та фізичною особою-підприємцем Журбою В.В., (далі виконавець), за умовами якого виконавець зобов`язався надати позивачеві правову допомогу у справі в порядку господарського судочинства про стягнення грошових коштів з концерну "ТЕХВОЄНСЕРВІС".

Таким чином, з викладеного вище випливає, що правова допомога надана позивачеві не адвокатом. Крім того, позивачем не подано до суду доказів оплати вказаних послуг з надання правової допомоги. Тому витрати по оплаті правової допомоги в розмірі 10.000,00 грн не можуть бути віднесені до судових витрат, а відтак не підлягають поділу між сторонами даного спору за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49 та статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з концерну "ТЕХВОЄНСЕРВІС" (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 6; ідентифікаційний код 33689867, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь приватного підприємства "ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "АКОРД" (18028, м. Черкаси, вул. Енгельса, буд. 253; ідентифікаційний код 14188740, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) заборгованість в сумі 48.000 (сорок вісім тисяч) грн 00 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27 травня 2015 року

Суддя С.В. Балац