Рішення

від 20.05.2015 по справі 910/5511/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2015Справа №910/5511/15-г

За позовомПублічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» До відповідачів№1 Приватного підприємства «Кримспецоборудование» №2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримпрокатсервіс» простягнення 924386,76 грн. Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача Ряба В.В. - представник; від відповідача №1 не з'явились; від відповідача№2не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях, змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам, та забезпечено розгляд господарських справ Господарського суду міста Севастополя - Господарським судом міста Києва.

Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Кримспецоборудование» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримпрокатсервіс» про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором №88114V1 від 31.01.2014 у розмірі 924386,76 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач №1 не виконав взяті на себе зобов'язання відповідно до умов укладеного між сторонами кредитного договору №88114V1 від 31.01.2014, який був укладений в рамках Генеральної угоди №88112N2 від 06.04.2012, в результаті чого у нього утворилась заборгованість у розмірі 396222,45 грн. за овердрафтом, 80694,98 грн. процентів за користування овердрафтом, 2809,12 грн. комісія за управління кредитом, 51567,30 грн. пені за прострочення зобов'язань, 3% річних у розмірі 10987,24 грн., 99065,67 грн. втрат від інфляції та 283040,00 грн. штрафних санкцій за порушення умов кредитного договору.

Оскільки виконання зобов'язання за Генеральною угодою №88112N2 від 06.04.2012 було забезпечено порукою за договором поруки №88112Р2 від 06.04.2012, позивач просить стягнути суму заборгованості з позичальника (відповідача №1) та поручителя (відповідача №2) солідарно.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2015 порушено провадження у справі №910/5511/15-г, розгляд якої призначено на 01.04.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2015, у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін, неподанням сторонами витребуваних судом документів, розгляд справи відкладено на 30.04.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2015 за клопотанням позивача, відповідно до положень ст. 69 Господарського процесуального кодексу України судом продовжено строк розгляду справи №910/5511/15-г на 15 днів, а у зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідачів, неподанням відповідачами витребуваних судом документів розгляд справи відкладено на 20.05.2015.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 20.05.2015, з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явились. Відповідачі відзиву на позов та витребуваних судом документів не надали. Копії позовної заяви та ухвал суду направлялися відповідачам кур'єрською поштою, докази чого наявні в матеріалах справи.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ :

06.04.2012 між Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» (далі - банк, позивач) та Приватним підприємством «Кримспецоборудование» (далі - позичальник, відповідач №1) було укладено Генеральну угоду №88112N2.

Пунктом 1.1. ст.1 даної угоди передбачено, що зазначена угода регулює загальні засади співпраці між банком та позичальником щодо фінансування довгострокової програми по розвитку діяльності позичальника, яка містить усі напрями діяльності підприємства позичальника, зазначені у бізнес - плані позичальника. Метою Генеральної угоди є визначення загальних умов фінансування інвестиційної, торгово-закупівельної, виробничої та іншої діяльності позичальника, яке здійснюється відповідно до Генеральної угоди шляхом укладання кредитних договорів (п.1.2. ст.1 цієї угоди).

Відповідно до положень та умов Генеральної угоди банк проводить кредитні операції в межах лімітів, визначених в п.4.5. ст.4 угоди, на підставі та з урахуванням умов кредитного договору, укладеного в рамках зазначеної вище Генеральної угоди, який є додатком до Генеральної угоди. Згідно з умовами Генеральної угоди позичальник взяв на себе обов'язок своєчасно та у повному обсязі погашати банку заборгованість за кредитом, сплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати проценти за користування кредитом та інші платежі за кредитним договором (п.п.5.2.5 п.5.2. ст.5 Генеральної угоди)

31.01.2014 між Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» (надалі - банк) та Приватним підприємством «Кримспецоборудование» (надалі - клієнт, позичальник) був укладений кредитний договір №88114V1 (далі - кредитний договір), а 14.02.2014 додаткова угода №88114V1-1 до нього

Згідно з умовами кредитного договору позичальник взяв на себе зобов'язання своєчасно та в повному обсязі погашати овердрафт, сплачувати проценти за овердрафтом, комісії та інші платежі за кредитним договором (п.п. 2.1., 2.2., 2.3., 2.5. ст. 2, п. 3.1. ст. 3, ст. 6 та п.п. 9.2.1. п. 9.2 ст. 9 кредитного договору).

На виконання п.п. 2.1., 2.2., 2.3., 2.4. ст. 2, п.п. 3.1.2. п. 3.1. ст. 3 кредитного договору, відповідно до виписки банку з рахунку відповідача №1 банк надав позичальникові на умовах повернення, строковості, платності, забезпеченості овердрафт в межах ліміту 400 000,00 грн., з кінцевим терміном погашення овердрафту - 30.01.2015, зі сплатою процентів за користування овердрафтом в порядку та в розмірі, встановлених п.п. 3.1.2. п. 3.1. ст. 3 (22% з урахуванням положень додаткової угоди) та п. 6.6. ст. 6 кредитного договору, а також зі сплатою комісії за управління кредитом в порядку та розмірі, встановленому п.п. 3.2.1. п. 3.2 ст. 3 (0,1% від ліміту овердрафту) та п. 6.8 ст. 6 кредитного договору.

У зв'язку з частковим виконанням позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, зокрема, щодо погашення заборгованості за овердрафтом, сплати процентів за користування овердрафтом, а також комісій, банк 06.10.2014 надіслав на адресу позичальника (відповідача №1) вимогу про погашення простроченої заборгованості за вих. № 161-07/6212 від 19.09.2014, яку відповідач №1 отримав17.10.2014 та залишив без реагування.

Враховуючи наведене, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором №88114V1 від 31.01.2014 у розмірі 924386,76 грн.

Згідно з частиною 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до частини 2 цієї ж статті до відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 ст.1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем №1 були порушені договірні зобов'язання в частині своєчасного повернення суми кредиту за кредитним договором, що призвело до виникнення заборгованості перед позивачем, розмір якої станом на 12.02.2015 складає 396222,45 грн. за овердрафтом, 80694,98 грн. заборгованості по сплаті процентів, 2809,12 грн. комісії за управління кредитом.

Доказів сплати заборгованості по кредиту, процентам та комісії відповідач №1 не надав.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача №1 заборгованості за кредитом, процентами та сплати комісії підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частини 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 10.2. ст. 10 кредитного договору сторони погодили, що у випадку невиконання (несвоєчасного виконання) будь-яких грошових зобов'язань, визначених кредитним договором, позичальник сплачує банку пеню. Пеня нараховується на суму невиконаних (належним чином виконаних) зобов'язань із розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення, включаючи день виконання відповідних грошових зобов'язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем №1 зобов'язання по своєчасній оплаті кредиту, процентів за користування кредитом та комісії, вимоги позивача про стягнення з відповідача № 1 пені у розмірі 51567,30 грн., 3% річних у розмірі 10987,24 грн. та витрат з урахуванням індексу інфляції у розмірі 99065,67 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, за розрахунком позивача, який перевірено судом.

Крім цього, за порушення невиконання відповідачем зобов'язань, взятих на себе відповідно до умов кредитного договору, банк просить стягнути з відповідача №1 договірні санкції у розмірі, в строки та у порядку, визначеному умовами кредитного договору (ст. 10.3. кредитного договору). Сторони у вказаній статті договору домовилися, що банк застосовує штрафні санкції у випадку невиконання позичальником зобов'язань щодо підтримання показника оборотності овердрафту на рівні, визначеному в п. 9.2.17.4 договору (розмір штрафу - 680,00 грн. за кожен факт порушення); невиконання позичальником зобов'язань, викладених у п.9.2.17.3 (спрямовувати та підтримувати протягом строку дії договору чисті щоквартальні грошові надходження на рахунках, відкритих в АТ «Укрексімбанк», на рівні не менше ніж 90% від чистих грошових надходжень позичальника) (розмір штрафу - 680,00 грн. щомісячно) та 9.2.27 договору (надавати актуальний звіт про незалежну оцінку вартості предметів забезпечення) (розмір штрафу - 10000,00 грн. щомісячно за кожне окреме порушення).

Також сторони встановили, що за порушення /невиконання позичальником будь-яких зобов'язань, взятих на себе відповідно до умов кредитного договору (зокрема: недотримання строків страхування майна, ненадання документів, передбачених умовами кредитного договору, нецільове використання кредитних коштів тощо) банк застосовує до позичальника штрафні санкції у розмірі 680,00 грн. щомісячно за кожне окреме порушення (п. 10.3.4.)

Згідно розрахунку позивача за невиконання відповідачем №1 зобов'язань за кредитним договором нараховані такі штрафні санкції: штраф за порушення вимог п.п. 9.2.17.3 кредитного договору «Непідтримання рівня чистих щоквартальних надходжень на рахунки, відкриті в АТ «Укрексімбанк» на рівні не менше 90% від чистих надходжень позичальника» у розмірі 8160,00 грн., штраф за порушення вимог п.п.9.2.17.4. кредитного договору «Підтримувати оборотність овердрафту на рівні не більше 30 календарних днів» у розмірі 6800,00 грн., штраф за порушення вимог п.п.9.2.21. кредитного договору «Надавати банку у встановлені кредитним договором строки документи» у розмірі 207400,00 грн., штраф за порушення вимог п.п. 9.2.27. «Щодо звіту про незалежну оцінку вартості предметів забезпечення» у розмірі 60000,00 грн., штраф за порушення вимог п.п. 10.3.4 кредитного договору «Щодо страхування майна» у розмірі 680,00 грн., а всього на суму 283040,00 грн.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

При цьому, право учасників господарських правовідносин встановлювати інші, ніж передбачено Цивільним кодексом України, види забезпечення виконання зобов'язань, визначено частиною 2 ст.546 Цивільного кодексу України, що узгоджується із свободою договору, яка передбачена ст.627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені правом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності - договірної санкції за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань. Аналогічну позицію висловлено Вищим господарським судом України в інформаційному листі №01-06/249 від 15.03.2011.

Враховуючи те, що відповідач №1 порушив свої зобов'язання по кредитному договору, то суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача №1 договірних санкцій у розмірі, в строки та у порядку, визначеному умовами ст.10.3. кредитного договору правомірними та такими, що підлягають задоволенню, за розрахунком позивача, який перевірено судом у розмірі 283040,00 грн.

На забезпечення виконання позичальником умов Генеральної угоди №88112N2 від 06.04.2012 в рамках якої укладений кредитний договір, між банком та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримпрокатсервіс» (надалі - поручитель, відповідач 2) укладено договір поруки №88112Р2 від 06.04.2012 (надалі за текстом - договір поруки).

Згідно зі ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку та відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Стаття 554 Цивільного кодексу України визначає, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частиною 1 ст. 543 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно з п. 3.1. ст. 3 договору поруки поручитель зобов'язується перед кредитором солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання позичальником основного зобов'язання, тобто всіх зобов'язань позичальника, передбачених кредитним договором з урахуванням всіх змін та доповнень, які будуть укладені в майбутньому.

У зв'язку з невиконанням позичальником умов кредитного договору (порушення строків оплати основного боргу, процентів, комісії за управління) позивач 06.10.2014 направив відповідачу №2 вимогу № 161-07/6199 від 19.09.2014.

Однак, відповідач №2 залишив вимогу позивача без задоволення.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачі доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, зокрема належних доказів погашення заборгованості перед позивачем суду не надали.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі та про солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості у розмірі 924386,76 грн.

Судові витрати розподіляються між відповідачами відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Кримспецоборудование» (99055, м. Севастополь, вул. Сільська, б. 2-В , ідентифікаційний код 36931951) та з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримпрокатсервіс» (99029, м. Севастополь, вул. М. Музики, б. 96, ідентифікаційний код 37703633) солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м. Київ, вул. Горького, 127, ідентифікаційний код 00032112) 396222 (триста дев'яносто шість тисяч двісті двадцять дві) грн. 45 коп. заборгованості за овердрафтом, 80694 (вісімдесят тисяч шістсот дев'яносто чотири) грн. 98 коп. процентів за користування овердрафтом, 2809 (дві тисячі вісімсот дев'ять) грн. 12 коп. комісії за управління кредитом, 51567 (п'ятдесят одна тисяча п'ятсот шістдесят сім) грн. 30 коп. пені за прострочення зобов'язань, 3% річних у розмірі 10987 (десять тисяч дев'ятсот вісімдесят сім) грн. 24 коп., 99065 (дев'яносто дев'ять тисяч шістдесят п'ять) грн. 67 коп. втрат від інфляції та 283040 (двісті вісімдесят три тисячі сорок) грн. 00 коп. штрафних санкцій за порушення умов кредитного договору.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Кримспецоборудование» (99055, м. Севастополь, вул. Сільська, б. 2-В , ідентифікаційний код 36931951) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м. Київ, вул. Горького, 127, ідентифікаційний код 00032112) 9243 (дев'ять тисяч двісті сорок три) грн. 87 коп. судового збору.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримпрокатсервіс» (99029, м. Севастополь, вул. М. Музики, б. 96, ідентифікаційний код 37703633) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м. Київ, вул. Горького, 127, ідентифікаційний код 00032112) 9243 (дев'ять тисяч двісті сорок три) грн. 87 коп. судового збору.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 28.05.2015

Суддя Ю.М. Смирнова