Рішення

від 25.05.2015 по справі 914/1176/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2015 р. Справа№ 914/1176/15

За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Львівська область, м. Дрогобич,

До відповідача: Раневицької сільської ради, Львівська область, Дрогобицький район, с. Раневичі,

Про: стягнення 72 708 грн. 00 коп. суми основного боргу, 4 864 грн. 46 коп. трьох відсотків річних та стягнення судових витрат.

Суддя Березяк Н.Є.

Секретар судового засідання Кравець О.І.

В судове засідання з'явились:

від позивача : ОСОБА_1- підприємець

від відповідача : Гірчак І.М. - голова с/р

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору : Подано позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Раневицької сільської ради про стягнення 72 708 грн. 00 коп. суми основного боргу, 4 864 грн. 46 коп. трьох відсотків річних та стягнення судових витрат.

В судовому засіданні 12.05.2015 року судом було оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи та оголошено перерву до 25.05.2015 року.

25.05.2015 року представник позивача на адресу суду подав заяву (вх. 2170/15) про відмову від позовних вимог в частині стягнення 4 948,13 грн. 3% річних.

В продовженому судовому засіданні 25.05.2015 року представник позивача позов підтримав з урахуванням заяви про відмову від стягнення 4 948,13 грн. 3% річних, просив задоволити позовні вимоги з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.

Представник відповідача в продовженому судовому засіданні 25.05.2015 року позовні вимоги в сумі 72 708,00 грн. визнав повністю.

В судовому засіданні 25.05.2015 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

22.11.2012 року між Реневицькою сільською радою (надалі Замовник) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (надалі Підрядник) укладено договір № 17 на капітальний ремонт АДРЕСА_1, згідно умов якого, підрядник бере на себе зобов'язання своїми силами і засобами виконати роботи по капітальному ремонту вище зазначеної вулиці, відповідно до кошторисної документації і обумовлений договором строк, а Замовник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик, кошторисну документацію у 5-ти денний строк, після підписання договору, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти роботи і повністю сплатити вартість виконаних робіт (будівельних та інших матеріалів).

Відповідно до п. 2.1 договору, ціна робіт що доручені підряднику по цьому контракту складає 72 708,00 грн.

Згідно п. 2.2 договору, для виконання ремонтних робіт замовник перераховує підряднику аванс у розмірі 30 % від вартості ремонтних робіт, а підрядник зобов'язується використовувати одержані кошти на виконання ремонтних робіт та на придбання і постачання необхідних матеріалів.

Відповідно до п. 4.2 договору, Замовник зобов'язується провести кінцеві розрахунки з підрядником на протязі 30 днів після підписання акту виконаних робіт.

Як вбачається з підписаних між сторонами Акту прийняття виконаних будівельних робіт, підрядником виконано, а замовником прийнято, 29 листопада 2012 року роботи на суму 72 708,00 грн.

Однак, відповідач свої договірні зобов'язання щодо оплати наданих послуг не виконав чим спричинив заборгованість в сумі 72 708,00 грн.

Таким чином, станом на день подання позову, заборгованість відповідача перед позивачем складала 72 708,00 грн., які просить стягнути з відповідача, а відповідач в процесі розгляду справи дану заборгованість визнає.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховані три відсотки річних в розмірі 4 948,13 грн., однак в процесі розгляду справи відмовився від даної вимоги.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов Договору № 17 на капітальний ремонт АДРЕСА_1 позивач виконав відповідачу роботи по зазначеному об'єкту, загальною вартістю 72 708,00 грн., що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт підписаним 29 листопада 2012 року, підписаними та скріпленими печатками обох сторін, а також довідками про вартість виконаних підрядних робіт, підписаними та скріпленими печатками обох сторін.

Згідно умов договору, для виконання ремонтних робіт замовник зобов'язується перерахувати підряднику аванс у розмірі 30 % від вартості ремонтних робіт, а підрядник зобов'язується використовувати одержані кошти на виконання ремонтних робіт та на придбання і постачання необхідних матеріалів та провести кінцеві розрахунки з підрядником на протязі 30 днів після підписання акту виконаних робіт.

Відповідно до звичаїв ділового обороту акти про надання послуг є підставою для виконання грошового зобов'язання.

Однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, свої договірні зобов'язання відповідач не виконав, заборгувавши позивачу 72 708,00 грн. за виконані роботи, дана заборгованість відповідачем не заперечується та підлягають до стягнення з нього на користь позивача.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як вбачається із позовної заяви, позивачем відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховані три відсотки річних в розмірі 4 948,13 грн., однак в процесі розгляду справи заявою (вх. 2170/15) в даній частині позовних вимог він відмовився.

Відповідно до п. 4 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Судові витрати слід віднести на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись 3,4,4 1 ,4 2 ,4 3 ,4 4 ;4 5 ,4 6 ,12,32,33,34,35,36,43,49, ч. 4 ст. 80, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Раневицької сільської ради (82171, Львівська область, Дрогобицький район, с, Раневичі, вул. Сагайдачного, 9, код ЄДРПОУ 20825375) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (82100, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) - 72 708,00 грн. основного боргу та 1 827,00 грн. судового збору.

3. В частині стягнення трьох відсотків річних в розмірі 4 948,13 грн. провадження припинити.

4. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 26.05.2015 року.

Суддя Березяк Н.Є.