КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 826/13625/14 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохіна В.В. Суддя-доповідач: Собків Я.М.
У Х В А Л А
Іменем України
17 березня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді: Собківа Я.М.,
суддів: Борисюк Л.П., Петрика І.Й.,
при секретарі: Присяжній Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ті Ті Джи» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ті Ті Джи» про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач в особі Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ті Ті Джи», в якому просив стягнути з відповідача заборгованість в загальному розмірі 242 678,01 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2014 року даний позов задоволено.
Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні вимог даного позову.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, службовими особами Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку TOB «Ті Ті Джі» (код ЄДРПОУ 36385990) з питань дотримання вимог податкового законодавства за результатами фінансово-господарських взаємовідносин з платником податків TOB «Майстерня» (код ЄДРПОУ 31565580) за період з 01.10.2011 року по 31.10.2011 року.
За результатами перевірки складено Акт № 92/22-8/36385990 від 01.02.2013 року, яким встановлено порушення відповідачем вимог п. 185.1 ст. 185, п. 198.1 п. 198.3 Податкового кодексу України, в результаті чого було завищено податковий кредит з ПДВ в загальній сумі 202 866, 70 грн., що призвело до заниження податкових зобов'язань платника податків в загальній сумі 202 866, 70 грн. за жовтень 2011 року.
На підставі Акта перевірки позивачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 22.02.2013 року № 0001972208, яким, за порушення п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, збільшено суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість у розмірі 253 548, 00 грн. (за основним платежем 202 867, 00 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 50 717, 00 грн.).
Станом на 16.04.2014р. у відповідача обліковувалась переплата у сумі 10 701,26 грн.
16 квітня 2014 року ТОВ «Ті Ті Джи» було донараховано штрафні санкції та суму основного платежу за податковим повідомленням-рішенням (форма «Р») №0001972208 від 22.03.2013 року у розмірі 253 442,00 грн.
Згідно платіжних доручень № 147 від 23.04.2014 р., №181 від 19.05.2014 р., № 240 від 23.06.2014 р., № 256 від 18.07.2014р., № 299 від 20.08.2014р. відповідачем самостійно було сплачено частину суми податкового боргу.
У зв'язку з цим, станом на 01.09.2014 року у відповідача обліковується податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в загальному розмірі 242 678,01 грн.
На момент звернення позивача з даним позовом вищезазначена сума податкового боргу відповідачем у добровільному порядку погашена не була.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
У відповідності до п. 16.1.4 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Підпунктом 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності .
Відповідно до п. 54.3. ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.
Водночас, п. 54.3.3 ст. 54 ПК України згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;
Пунктом. 54.5. ст. 54 ПК України передбачено, що якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно п.57.3. ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
При цьому, відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 58.1 ст. 58 ПК України визначено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Разом з тим, згідно п. 58.3 ст. 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до пункту 59.1 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Згідно п. 20.1.18. ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Згідно п.п. 95.3., 95.4. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Як було вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами даної справи, податковим органом вживались заходи щодо погашення платником податкового боргу шляхом винесення податкової вимоги форми Ю від 28.04.2014р. № 1868-25, яка була отримана уповноваженою особою відповідача 16.05.2014р. Дана обставина підтверджується наявною в справі копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 7). Отже, на думку колегії суддів, вказане спростовує доводи апеляційної скарги щодо відсутності доказів отримання відповідачем податкової вимоги про стягнення податкового боргу.
Крім того, колегія суддів зважає на наявність постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.08.2013р. у справі № 826/6143/13-а, залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2014р., якою було відмовлено в задоволенні позову TOB «Ті Ті Джи» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 22.02.2013р. № 0001972208.
Згідно ст. 254 КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
В силу положень ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Оскільки податкова заборгованість у встановлені законодавством строки відповідачем сплачена не була, а податкове повідомлення - рішення та вимога про сплату боргу не оскаржені, то відповідно до податкового законодавства сума податкового боргу у розмірі 242 678,01 грн. підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ті Ті Джи» - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк І.Й. Петрик
Головуючий суддя Собків Я.М.
Судді: Борисюк Л.П.
Петрик І.Й.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.03.2015 |
Оприлюднено | 03.06.2015 |
Номер документу | 44446720 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Собків Я.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні