Ухвала

від 25.05.2015 по справі 813/5471/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2015 року Справа № 876/11659/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Сапіги В.П.,

суддів: Левицької Н.Г., Обрізка І.М.,

за участі секретаря судових засідань Сердюк О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 28.11.2014 року про відстрочення виконання судового рішення у справі № 813/5471/14 за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях до Публічного акціонерного товариства "Електро" в особі Чернівецького управління публічного акціонерного товариства "Електро" про стягнення боргу,-

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою суду від 28.11.2014 року задоволено заяву публічного акціонерного товариства "Електро" в особі Чернівецького управління публічного акціонерного товариства "Електро" про відстрочення виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 10.09.2014 року у справі № 813/5471/14 про стягнення боргу в сумі 8700,65 грн по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до 01.03.2015 року у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках Чернівецького управління ПАТ "Електро".

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, його оскаржило управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях.

В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про відстрочення виконання постанови в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує аналогічно запереченню на заяву про відстрочення виконання судового рішення, зокрема тим, що судом при винесенні оскаржуваного рішення не враховані засади Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», прописані в ст. 73, за якими забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом. Крім того вважає, що на підставі поданих довідок про фінансовий стан відповідача в суду не було достатньо підстав для постановлення оскаржуваної ухвали. Також судом не досліджено чи є доцільним дане відстрочення та чи зможе відповідач з 01.03.2015 р. виконати свої зобов'язання перед Пенсійним фондом. Заявник апеляційної скарги звертає увагу, що заборгованість відповідача не підпадає під перелік підстав, які дозволяють застосувати розстрочення заборгованості, передбачені порядком проведення органами Пенсійного фонду України розстрочення сум заборгованості зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 р. №21-4.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити.

Так судом встановлено, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.09.2014 року стягнуто з ПАТ "Електро" в особі Чернівецького управління ПАТ "Електро" на користь управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 8700,65 грн.

Постановою Сихівського відділу ДВС Львівського міського управління юстиції від 28.10.2014 року відкрито виконавче провадження на виконання виконавчого листа № 813/5471/14.

05.11.2014 року ПАТ "Електро" в особі Чернівецького управління ПАТ "Електро" звернулося до суду із заявою про відстрочення виконання постанови суду від 10.09.2014 року щодо про стягнення з останнього на користь УПФУ в м. Чернівці заборгованості в сумі 8700,65 грн терміном до 01.03.2015 року, яку обґрунтував відсутністю коштів на такі цілі. Також зазначає, що відповідно до чинного законодавства даний вид платежу не являється першочерговим.

Згідно вимог ч.ч.1 і 2 ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. У разі прийняття рішення про відстрочення чи розстрочення виконання постанови в адміністративній справі суд змінює строк подання суб'єктом владних повноважень звіту про виконання такої постанови.

Із змісту наведеної норми закону слідує, що відстрочення виконання судового рішення застосовується судом за заявою відповідних осіб на стадії виконання судового рішення по адміністративній справі та допускається лише у виняткових випадках.

Разом з тим, жодних виняткових обставин, які б вказували на неможливість виконання відповідачем судового рішення, заявником не наведено.

При цьому, недостатність чи відсутність коштів на банківських рахунках підприємства та збиткова діяльність відповідача не вказують на існування вищевказаних виняткових обставин.

Згідно п.1 ст.1 Закону України № 400/97-ВР від 26.06.1997р. «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (абз.4 п.1 ст.2 вказаного Закону).

Відповідно до ст. 4 цього Закону на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору у таких розмірах - 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору, визначені у частині другій цієї статті, сплачують до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному законодавством України (ст. 3 зазначеного Закону).

Системний аналіз наведених приписів вказує на те, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника цього збору; також законодавством не встановлено пільг з нарахування та сплати такого збору або звільнення від його сплати, окрім збору нарахованого до 01.01.2004р.

За таких обставин заява ПАТ "Електро" в особі Чернівецького управління ПАТ "Електро" про відстрочення судового рішення задоволенню не підлягає.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу.

Із урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що ухвала суду першої інстанції винесена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з винесенням нової ухвали про відмову в задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, 199, 202, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях задовольнити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 28.11.2014 року про відстрочення виконання судового рішення у справі № 813/5471/14 скасувати та винести нову ухвалу, якою відмовити Публічному акціонерному товариству "Електро" в особі Чернівецького управління публічного акціонерного товариства "Електро" в задоволенні заяви про відстрочення виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 10.09.2014 року у справі №813/5471/14.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя : В.П. Сапіга

Судді: Н.Г. Левицька

І.М. Обрізко

Повний текст виготовлено 26.05.2015р.