Ухвала

від 25.05.2015 по справі 2а-0770/3396/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2015 р. Справа № 876/4002/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Сапіги В.П.,

суддів: Обрізка І.М., Левицької Н.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хуст-Сільгосптехніка" на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.12.2012 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Хуст та Хустському районі Закарпатської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хуст-Сільгосптехніка" про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

Управління Пенсійного фонду України в м. Хуст та Хустському районі Закарпатської області звернулося до адміністративного суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Хуст-Сільгосптехніка", в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ТОВ "Хуст-Сільгосптехніка" в добровільному порядку не було відшкодовано фактичні витрати на виплату та доставку громадянину пільгових пенсій, а тому заборгованість відповідача зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пп. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення з 01.08.2012 року по 31.10.2012 року становить 2223,29 грн.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.12.2012 року позов задоволено, оскільки суд погодився з доводами позивача.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що ТОВ «Хуст-Сільгосптехніка» в добровільному порядку не здійснило відшкодування управлінню Пенсійного фонду України в м. Хуст та Хустському районі Закарпатської області сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у розмірі 2223,29 грн., та дана сума заявлена позивачем до стягнення з відповідача в судовому порядку.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем - ТОВ "Хуст-Сільгосптехніка" подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним та таким, що прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права. У рішенні неповно відображені обставини і правові наслідки не є вичерпними, не відповідають дійсності і не підтверджені достовірними доказами, тобто таке було ухвалене без повного і всебічного з'ясування обставин

Апеляційну скаргу обґрунтовує аналогічно запереченню на позовні вимоги, зазначаючи, що наведений спір не повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства. Вказує на те, що атестація робочих місць, в т.ч. робочого місця електрогазозварювальника у Хустському акціонерному товаристві «Сільгосптехніка» проведена та затверджена наказом №27 лише 24.07.1995 року. Робоче місце пенсіонера, якому зараз виплачується пільгова пенсія, на час перебування у трудових відносинах з відповідачем не було атестоване, і відповідно права, передбачені ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період роботи у Хустському АТ «Сільгосптехніка» на нього не поширюються. Крім того, пенсіонер, якому позивачем проведено виплату пільгової пенсії, станом на 1995 рік вже не перебував у трудових відносинах з відповідачем. Таким чином, на час проведення атестації робочого місця елекрогазозварювальника - пенсіонер не являвся працівником позивача. Таким чином апелянт вважає, що оплата фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії не належить до обов'язків АТ «Сільгосптехніка», оскільки закони України не мають зворотної сили у часі і підстави для задоволення адміністративного позову відсутні..

Просить постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Суд у відповідності до ч.1 ст.41 КАС України відзначає, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Судом встановлено наступне, що відповідач, - товариство з обмеженою відповідальністю "Хуст-Сільгосптехніка" є суб'єктом підприємницької діяльності, 07.04.1994 р. зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Відповідач зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в м. Хуст та Хустському районі як платник внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Громадянин ОСОБА_1 працював в АТ "Сільгосптехніка" (правонастуником якого є ТОВ "Хуст-Сільгосптехніка") у важких та шкідливих умовах праці на посаді газоелектрозварювальника у період з 03.12.1981р. по 31.07.1984р., та з 13.11.1985р. по 31.12.1991р., що підтверджується копією довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за віком від 18.05.2010р. №66.

Вказані обставини дали йому право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пп. "б" - "з" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яким ОСОБА_1 скористався, а тому йому призначено пенсію на пільгових умовах.

Отже, на відповідача покладено обов'язок по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій щодо вищезгаданих громадян, яким пенсія призначена і виплачується відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки суми заборгованості відповідачем добровільно не сплачено, такі підлягають стягненню судовому порядку.

Відповідачем всупереч ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» не вжито заходів для відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у зв'язку з чим у ТОВ «Хуст-Сільгосптехніка» виникла перед УПФ України в м. Хуст та Хустському районі за серпень-жовтень 2012 року заборгованість, яка становить 2223,29 грн.

Колегія суддів апеляційного суду вважає висновки суду першої інстанції вірними та зазначає наступне.

Абзацом 4 п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «а»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відшкодуванню Пенсійному фонду України підлягають витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів «а»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», незалежно від їх часу призначення, до досягнення працівниками пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону, а саме: для чоловіків - 60 років, для жінок - 55 років.

Відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Також, відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку при наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Пунктом 6.1 зазначеної Інструкції встановлено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах, зокрема, для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України в таких розмірах: 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2013 року.

Відповідно до п. 6.4 вказаної Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначаються відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій, а підприємства щомісячно до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (п.п.6.4, 6.8 п.6 Інструкції).

Витрати на доставку та виплату пільгових пенсій покриваються підприємствами, на яких було набуто пільговий стаж.

Докази погашення боргу станом 21.12.2012 року в розмірі 2223,29 грн. відповідачем не були представлені суду.

Оскільки відповідачем фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій не були відшкодовані, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про підставність позовних вимог позивача про стягнення з відповідача в користь позивача заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах в розмірі 2223,29 грн.

Апеляційний суд вважає, безпідставними посилання апелянта з приводу того, що громадянину ОСОБА_1 незаконно була призначена та відповідно виплачувалася пенсія за віком на пільгових умовах, оскільки законність чи незаконність призначення пільгової пенсії вказаній особі не є предметом спору у даній справі.

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу з приводу суперечливої підсудності спірних відносин адміністративному суду спростовуються таким.

Згідно ч. 3 ст. 6. Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Відповідно до положень п.5 ч.2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України спори юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Пункт п'ятий частини четвертої статті 50 КАС України визначено, що громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначено Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Крім того, статтею 18 Кодексу адміністративного судочинства України визначене предметна підсудність адміністративних справ. Згідно ч. 2 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що виходячи із суб'єктного складу сторін та предмету спору дана справа підсудна окружному адміністративному суду. Крім того, зазначений спір належить до юрисдикції адміністративних судів і має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, з аналізу вказаних норм та обставин справи апеляційний суд вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Хуст-Сільгосптехніка» в добровільному порядку не здійснило відшкодування управлінню Пенсійного фонду України в м. Хуст та Хустському районі Закарпатської області сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у розмірі 2223,29 грн., яку судом першої інстанції правомірно стягнено з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

В зв'язку з цим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи всебічно, повно та об'єктивно встановив обставини справи, дослідив та оцінив всі докази, які містяться в матеріалах справи та прийшов до вірного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. 160, ст.ст. 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хуст-Сільгосптехніка" залишити без задоволення.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.12.2012 року у справі № 2а-0770/3396/12 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя : В.П. Сапіга

Судді: І.М. Обрізко

Н.Г. Левицька