Ухвала

від 19.05.2015 по справі 815/1004/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/1004/15

Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С. О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Приватного підприємства фірми "Сатурн" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2015 року по справі за позовом Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області до Приватного підприємства фірми "Сатурн" про стягнення податкової заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

11.02.2015 року Державна податкова інспекція у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області звернулась до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства фірми "Сатурн" про стягнення податкової заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 43 612,33 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість у загальній сумі 43 612,33 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27.02.2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 01.04.2015 року Приватне підприємство Фірма "Сатурн" подало апеляційну скаргу.

Апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що не отримував податкове повідомлення-рішення та на момент винесення рішення судом першої інстанції, апелянтом було погашено всю заборгованість зі сплати податків та зборів.

На підставі викладеного в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 27.02.2015 року та ухвалення нової, якою в задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть учать у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що ПП фірма «Сатурн» перебуває на обліку в ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеської області.

Згідно даних облікової картки по податку на додану вартість ПП фірми «Сатурн» станом на 31.10.2014 року, довідки про суму податкового боргу станом на 07.11.2014 року та розрахунку податкового боргу станом на 11.11.2014 року відповідач має податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальній сумі 43 612,33 грн.

Заборгованість відповідача зі сплати податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальній сумі 43 612,33 грн. утворилася за рахунок винесення ДПІ податкового повідомлення-рішення на загальну суму 43 612,23 грн., яке оскаржувалось у судовому порядку та судовим рішенням, яке набрало законної сили визнано правомірним, та внаслідок несплати відповідачем самостійно нарахованих податкових зобов'язань згідно податкової декларації з податку на додану вартість № 9033379910.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги податкового органу, виходив з того, що відповідач не сплатив податковий борг, а тому позивач правомірно звернувся до суду з заявою про стягнення суми боргу з рахунків у банках.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції на підставі наступного.

Пунктом 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України встановлено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 16.1.3., 16.1.4. п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Як встановлено в ході розгляду справи, у період з 20.09.2012 року по 26.09.2012 року ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Одеської області ДПС була проведена позапланова невиїзна перевірка ПП Фірми "Сатурн" за період з 01.10.2010 року по 31.10.2010 року. Результати перевірки відображені у акті від 03.10.2012 року № 2442/22-1. Зазначеним актом встановлено завищення відповідачем валових витрат та завищення суми податкового кредиту.

За результатами перевірки було винесене податкове повідомлення-рішення від 09.10.2012 року №0001622201, яким збільшено відповідачу суму грошового зобов'язання на 43 620 грн.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.4 статті 59 ПК України, передбачено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п.59.5 ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Колегія суддів апеляційної інстанції з матеріалів справи вбачає, що позивачем 02.07.2014 року було виставлено відповідачу податкову вимогу № 945-25 на суму 43 612,23 грн., яку було направлено поштою на адресу ПП фірми «Сатурн» та повернуто 15.08.2014 року у зв'язку з закінченням терміну зберігання поштового листа.(а.с. 11, 11з.б.)

Відповідно п.п. 95.1, 95.2, 95.3 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи, що з дня надіслання контролюючим органом відповідачу податкової вимоги минуло 60 календарних днів, в першу чергу вживаються заходи щодо погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення коштів, які перебувають у його власності, з рахунків платника податків у банках за рішенням суду.

Пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг визначено як суму узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеню, нараховану на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, статусу податкового боргу набуває лише узгоджена сума грошового зобов'язання, не сплачена платником податків у визначений строк.

З огляду на викладене, процедура узгодження податкових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, розпочинається з моменту отримання податкового повідомлення-рішення та закінчується після спливу десятиденного строку, крім випадків оскарження в цей термін податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів зазначає, що позивач скористався своїм правом та оскаржив до суду податкові повідомлення-рішення від 09.10.2012 року №0001612201 та від 09.10.2012 року №0001622201.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16.04.2013 року по справі №1570/6826/2012 було відмовлено в задоволенні позовних вимог ПП Фірми "Сатурн". Зазначена постанова була оскаржена до суду апеляційної інстанції та ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2014 року залишено рішення суду першої інстанції без змін.

Зазначене свідчить про те, що сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість, визначена у податковому повідомленні-рішенні була узгоджена в установленому порядку.

Вказане вище спростовує твердження позивача, викладені в апеляційній скарзі, стосовно того, що ПП Фірма "Сатурн" не отримувала податкове повідомлення-рішення, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість.

Колегія суддів доходить висновку, що позивачу було відомо про існування податкового повідомлення-рішення від 09.10.2012 року №0001622201, воно було оскаржене до суду та судовими рішеннями, які набрали законної сили, зазначене податкове повідомлення-рішення визнано правомірним та обгрунтованим.

Крім того, як вже зазначалось вище, податковим органом було виставлено відповідачу податкову вимогу № 945-25 на суму 43 612,23 грн., однак, вона була повернута установою поштового зв'язку 15.08.2014 року у зв'язку з закінченням терміну зберігання поштового листа (а.с. 11, 11з.б.).

Згідно ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

З огляду на зазначені положення Податкового кодексу України податкова вимога № 945-25 на суму 43 612,23 грн. вважається такою, що вручена платнику податків.

Таким чином, податковим органом було дотримано вимоги Податкового кодексу України та у зв'язку з несплатою відповідачем узгодженої суми грошового зобов'язання направлено йому податкову вимогу.

Разом з тим, апелянт в апеляційній скарзі наголошує на тому, що ПП Фірмою "Сатурн" погашено всі заборгованості зі сплати податків та зборів, що існували на момент винесення рішення судом першої інстанції. Проте, колегія суддів вважає зазначене твердження безпідставним, оскільки апелянт не надав ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції жодного доказу у підтвердження цього.

Колегія суддів вважає, що з огляду на наявність у відповідача податкового боргу, який у добровільному порядку підприємством не сплачується, та з урахуванням вчинених заходів, які вживалися позивачем щодо погашення податкового боргу (направлення податкової вимоги), суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства фірми "Сатурн" залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2015 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: А.В. Бойко

Суддя: Т.М. Танасогло

Суддя: О.В. Яковлєв