Ухвала

від 25.05.2015 по справі 820/870/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2015 р.Справа № 820/870/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старостіна В.В.

Суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.2015р. по справі № 820/870/15

за позовом Асоціації Харківського міжгалузевого центру екологічної освіти, виховання та науково-практичної діяльності "Харків-Екоцентр"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

30 січня 2015 року позивач, Асоціація Харківського міжгалузевого центру екологічної освіти, виховання та науково-практичної діяльності "Харків-Екоцентр" (далі по тексту - позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі по тексту - відповідач) в якому просив суд скасувати податкове повідомлення - рішення від 16.10.2014 року № 8120302203 про збільшення Асоціації "Харків-Екоцентр" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 57662, 50 грн., в тому числі 46130, 00 грн. за основним платежем та 11532, 50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

В обгрунтування позовних виммог позивач зазначав, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 16.10.2014 року № 8120302203 винесене на підставі висновку акта перевірки від 29.09.2014 року № 3850/20-30-22-03/21254147 «Про результати позапланової документальної виїзної перевірки Асоціації Харківського міжгалузевого центру екологічної освіти, виховання та науково-практичної діяльності «Харків-Екоцентр» є незаконним, оскільки факт реального проведення господарських операцій повністю підтверджується первинними документами, оформленими у відповідності до вимог законодавства, встановлених для первинних документів.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31 березня 2015 року адміністративний позов Асоціації Харківського міжгалузевого центру екологічної освіти, виховання та науково-практичної діяльності "Харків-Екоцентр" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення - рішення від 16.10.2014 року № 8120302203 про збільшення Асоціації Харківського міжгалузевого центру екологічної освіти, виховання та науково-практичної діяльності "Харків-Екоцентр" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 57662, 50 грн. (п'ятдесят сім тисяч шістсот шістдесят дві гривні 50 копійок), в тому числі 46130, 00 грн. (сорок шість тисяч сто тридцять гривень) за основним платежем та 11532, 50 грн. (одинадцять тисяч п'ятсот тридцять дві гривні 50 копійок) за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Асоціація «Харків-Екоцентр» зареєстроване юридичною особою Харківським міським управлінням юстиції від 26.05.1990 року за номером 167/7, перебуває на податковому обліку у ДПІ Дзержинського району м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 26.05.1990 за реєстраційним номером № 22 М, зареєстрована платником податку на додану вартість відповідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 21.03.2013 № 200117850, виданого ДПІ Дзержинського району м. Харкова.

На підставі наказу ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 16.09.2014 року № 1862 та направлення на перевірку № 2048 від 16.09.2014 року, згідно з п.п. 78.1.1 п. 78.1. п. 78.4 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями, посадовою особою відповідача проведено позапланову документальну виїзну перевірку Асоціації „Харків-Екоцентр" за результатами якої був складений акт перевірки від 29.09.2014 року № 3850/20-30-22-03/21254147 «Про результати позапланової документальної виїзної перевірки Асоціації Харківського міжгалузевого центру екологічної освіти, виховання та науково-практичної діяльності «Харків-Екоцентр» (код ЄДРПОУ 21254147) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України в частині господарських взаємовідносин з ТОВ «БК «Карамбола» (код ЄДРПОУ 39059292) за період квітень-травень 2014 року» (далі по тексту - акт перевірки).

Відповідно до висновку акта перевірки перевіркою встановлено порушення з боку позивача вимог ст. 198, п. 200.1. п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за квітень-травень 2014 р. на загальну суму 46130, 00 грн.

Не погодившись із висновками зазначеного акта перевірки позивачем було подано заперечення від 09.10.2014 року № 1720-60/14 на акт перевірки, за результатами розгляду яких ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова прийняло рішення про залишення висновку акта перевірки без змін, що підтверджується листом від 14.10.2014 р. № 16405/10/20-30-22-03-21.

На підставі акта перевірки було винесено податкове повідомлення - рішення від 16.10.2014 року № 8120302203 про збільшення Асоціації "Харків-Екоцентр" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 57662, 50 грн., в тому числі 46130, 00 грн. за основним платежем та 11532, 50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Позивачем, у порядку передбаченому статтею 56 Податкового Кодексу України, до ГУ Міндоходів у Харківській області за № 1720-65/14 від 30.10.2014 року та до Державної фіскальної служби за № 1720-73/14 направлені скарги з вимогами про скасування вищезазначеного податкового повідомлення -рішення.

Рішенням ГУ Міндоходів у Харківській області б/н б/д скарга Асоціації "Харків-Екоцентр" залишена без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - без змін.

Рішенням ДФС України від 26.01.2015 року № 607/6/99-99-10-01-15 скарга ТОВ Асоціації "Харків-Екоцентр" залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 16.10.2014 року № 8120302203 та рішення, прийняте за результатами розгляду первинної скарги - без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, Асоціація "Харків-Екоцентр" у перевіряємому податковим органом періоді мало взаємовідносини з ТОВ «БК «Карамбола».

Так, між підприємствами Асоціація „Харків-Екоцентр" (замовник) та ТОВ „БК „Карамбола" (виконавець) укладений договір № 73-14 від 10 квітня 2014 року на створення /передачу/ науково-технічної продукції.

Згідно п. 1.1 Договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання наступних робіт: „Підготовка даних для розробки екологічної документації (72.19 послуги з досліджень й експериментальних розробок у сфері інших природних і технічних наук) -розробки ліміту відходів комунального підприємства Балаклійської районої ради „Балаклійські теплові мережі"; інвентаризація джерел викидів ТОВ „ВЕЗА-УКРАЇНА"; паспортизація пилогазоочисного обладнана Публічного акціонерного товариства „Державна продовольчо-зернова корпорація України „Ізюмський комбінат хлібопродуктів"; контролю джерел викидів," розробки документів для водоспоживання та водовідведення, спец водокористування та складання водного балансу ТОВ „АМКОР ТОБАККО ПЕКЕЛЖИНГ УКРАЇНА" (а.с. 59 т.1).

Вартість робіт складає - 68520,00 грн., у т.ч. ПДВ - 11420,00 грн. (п. 2.1.договору).

Термін дії договору: з 10.04.2014 р. до 08 травня 2014 року (розд. 5 договору).

Крім того, між Асоціацією „Харків-Екоцентр" (замовник) та ТОВ „БК „Карамбола" (виконавець) був укладений договір № 83-14 від 08 травня 2014 року на створення /передачу/ науково-технічної продукції, згідно п. 1.1 якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання наступних робіт: „Підготовка даних для розробки екологічної документації (72.19 послуги з досліджень й експериментальних розробок у сфері інших природних і технічних наук) -еколого - соціального оцінювання стану довкілля та впливу на нього господарської діяльності Єристівського гірничо - збагачувального комбінату протягом 2014 року; дослідження кар'єрних вод Єристівського гірничо - збагачувального комбінату; розробки ліміту відходів та контролю джерел викидів ТОВ „Виробнича компанія" Поліпак ЛТД"(а.с. 65 т.1).

Вартість робіт складає - 208260,00 грн., у т.ч. ПДВ - 34710,00 грн. (п. 2.1.договору).

Термін дії договору: з 08.05.2014 р. до 29 травня 2014 року (розд. 5 договору).

Факт виконання зазначених договорів підтверджується копіями: протоколів угоди про договірну ціну на науково-технічну продукцію (а.с. 60, 66 т.1), актів прийняття -здачі науково-технічної продукції (а.с. 61, 67 т.1), податкових накладних (а.с. 62-64, 68 -72 т.1), копіями звітів виконавця (а.с. 66 - 204 т. 2).

Як вбачається з акта перевірки та матеріалів справи, розрахунки між суб'єктами господарювання здійснювались згідно наступних платіжних доручень:

№57 від 28 квітня 2014 року на суму 59970,00 грн. в т.ч. ПДВ 9995,00 грн.

№62 від 29 квітня 2014 року на суму 2520,00 грн. у т.ч. ПДВ 420,00 грн.

№63 від 07 травня 2014 року на суму 6030,00 грн. у т.ч. ПДВ 1005,00 грн.

№65 від 14 травня 2014 року на суму 59970,00 грн. в т.ч. ПДВ 9995,00 грн.

№66 від 15 травня 2014 року на суму 59970,00 грн. в т.ч. ПДВ 9995,00 грн.

№68 від 16 травня 2014 року на суму 59970,00 грн. в т.ч. ПДВ 9995,00 грн.

№73 від 19 травня 2014 року на суму 17940,00 грн. у т.ч. ПДВ 2990,00 грн.

№35 від 20 травня 2014 року на суму 10410,00 грн. у т.ч. ПДВ 1735,00 грн. (а.с. 44-52 т.2), заборгованість між підприємствами відсутня.

Як встановлено в ході проведення перевірки суми податку на додану вартість за виписаними ТОВ „БК „Карамбола" податковими накладними включено до податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідного періоду, відображених у реєстрі виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за квітень - травень 2014 р. (а.с. 116- 130, 185-199 т.1).

Подальше використання отриманих від контрагента послуг були використані позивачем у подальшій господарській діяльності, що підтверджується копіями договорів, протоколів угоди про договірну ціну, протоколів узгодження договірної ціни, локальних кошторисів, розрахунків, договірної ціни, податкових накладних, актів прийняття - здачі науково - технічної продукції, платіжних доручень, виписок по рахунку (а.с. 132-184, 201-224 т.1, а.с. 1 - 43 т.2).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, чим порушено законні інтереси платника податків.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 30.10.2014 року по справі № 808/6140/14 (суддя Сацький Р.В.), яка набрала законної сили, позов ТОВ «БК «Карамбола» до ДПІ у Деснянському районі м. Києва задоволений та визнано протиправними дії ДПІ у Деснянському районі м. Києва щодо корегування показників податкової звітності в АІС «Податковий блок», зокрема на підставі неправомірно складеного акта № 358/26-52-22-04-10/39059292.

Частиною 1 ст. 72 КАС України закріплено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльні платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенні таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативної або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, п відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податкової накладною.

В п. 198.6 ст. 198 ПК України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби сумі податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Тобто, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на фактично отриманий товар (роботи, послуги), що призначений для використання у власній господарській діяльності.

Отже, виходячи з аналізу документів, що знаходяться в матеріалах справи, вбачається, що договори були складені з метою їх реального виконання. Позивач ставив за мету здійснення господарської діяльності, а не отримання податкової вигоди. Та усі витрати позивача з придбання товарів були об'єктивно необхідні позивачу для забезпечення господарської діяльності, та підтверджені належним чином складеними первинними документами.

Крім того, слід зазначити, що за змістом ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, які були видані за договором за своєю формою та змістом відповідають вимогам, які актами чинного законодавства встановлені для первинних документів.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність має індивідуальний характер. Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Чинне законодавство, зокрема Податковий кодекс України, не встановлює обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, якщо такий податок не буде сплачено продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару. Сума податку на додану вартість, включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товарів (послуг), і саме продавець має сплачувати цей податок до бюджету.

Виходячи зі змісту п. 1.1. ст.1 Податкового кодексу України відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства з 01.01.2011 року врегульовано положеннями Податкового кодексу України.

Згідно ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у стаття 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є органи державної податкової службу - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Статтею 62 Податкового кодексу України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Так, відповідно до п.п. 4-6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 984 акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Слід зазначити, що в акті перевірки позивача податковий орган не вказав первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку позивача, що підтверджують наявність фактів порушень ним норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а лише посилається на акти перевірки інших податкових органів, який не є первинними документами.

Дані перевірок контрагентів позивача іншими податковими органами не можуть бути підставою для висновку про неправомірність віднесення сум до валових витрат та визнання податкового кредиту непідтвердженим.

Доказами порушення правил віднесення сум до валових витрат та формування податкового кредиту є матеріали перевірки платника податків, проведених з дослідженням його первинних бухгалтерських документів, а не дані актів перевірок інших податкових органів.

Крім того, відповідачем не встановлено проведення позивачем збиткових операцій, доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за договором та наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договору взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.

Отже, позивачем правомірно віднесено суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту квітня та травня 2014 року по господарським операціям із ТОВ «ТД «Карамбола».

У зв'язку з тим, що відсутній об'єкт донарахування податку на додану вартість, відсутні підстави застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 16.10.2014 року № 8120302203 Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області діяла всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, чим порушено законні інтереси платника податків.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.2015 року по справі № 820/870/15 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 1 ст. 41, ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.2015р. по справі № 820/870/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В. Судді (підпис) (підпис) Бегунц А.О. Рєзнікова С.С. Повний текст ухвали виготовлений 29.05.2015 р.