ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 362/1108/15-ц
Провадження № 2/362/1118/15
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 травня 2015 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого - судді Корнієнка С.В., при секретарі - Дрозденко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів та моральної шкоди,-
в с т а н о в и в:
Позивач звернулася до суду з вимогами про стягнення з відповідача неустойки через заборгованість по сплаті ним аліментів на їх спільну неповнолітню дитину в розмірі 3000 грн., відшкодування їй заподіяної цими діями відповідача моральної шкоди в розмірі 6000 грн., а також судових витрат.
В судовому засіданні позивач та її представник вимоги позову підтримали.
Відповідач в судовому засіданні вимоги позову в частині не сплати аліментів на сина визнав, у вирішені спору поклався на думку суду.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи приходить до висновку про необхідність часткового задоволення вимог позову виходячи з наступного.
У відповідності до положень ч.3 ст.10 та ч.1 ст.60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, та кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з вимогами ст. 196 СК України, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Крім того, у відповідності до положень п.22 постанови Пленум Верховного Суду України «Про застосування судом окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року, передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
У відповідності до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 12.01.1998 року, сторони зазначені батьками сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно довідки-розрахунку № 175/5 відділу державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції у Київській області від 13.02.2015 року заборгованість по аліментах по виконавчому листі № 2-2207 від 28.09.2011 року, виданого Васильківським міськрайонним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів, становить 3606 грн. за період з вересня 2014 року по лютий 2015 року (а.с. 14-15).
З урахуванням існуючої заборгованості відповідача по сплаті аліментів, розрахунок неустойки складає: за вересень 2014 року - 907,51 грн.; за жовтень 2014 року - 721,20 грн.; за листопад 2014 року - 540,90 грн.; за грудень 2014 року - 354,59 грн. та січень 2015 року - 168,28 грн., а всього 2 692,48 грн.
Приймаючи до уваги, що під час слухання справи відповідачем перераховано заявниці 1000 грн., з нього, з урахуванням його вини з несплати аліментів підлягає стягненню лише 1692,48 грн.
Що стосується вимог позивачки про стягнення з відповідача моральної шкоди, то на думку суду така вимога не підлягає до задоволення, оскільки в судовому засіданні є недоведеною.
Крім того, приймаючи таке рішення суд також виходить з положень того, що стягнення з боржника по сплаті аліментів неустойки є певним видом відповідальності останнього за невиконання своїх, встановлених законодавством, зобов'язань та сімейний кодекс не передбачає стягнення з платника аліментів за порушення своїх зобов'язань моральної шкоди.
Вимоги заяви в частині відшкодування сплачених позивачем судового збору підлягає до задоволення, а в частині стягнення судових витрат за надання правової допомоги лише частково, з урахуванням положень Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», а саме, часу участі адвоката в цьому цивільному процесі, що складає 24 хв. та відсутності інших документів, що підтверджують витрати на правову допомогу.
На підставі наведеного та керуючись ст. 196 СК України, ст.ст.10, 11, 60, 79, 88, 208, 209, 212-215, 218, 221, 223, 294 ЦПК України, суд,-
в и р і ш и в:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в сумі 1692 грн.48 коп., а також судові витрати по справі в сумі 243,60 грн. від сплати судового збору та витрат на правову допомогу в сумі 194,88 грн., а всього 2130 грн. 96 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги або по закінченню апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Васильківський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя Корнієнко С.В.
Суд | Васильківський міськрайонний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 26.05.2015 |
Оприлюднено | 04.06.2015 |
Номер документу | 44470860 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Васильківський міськрайонний суд Київської області
Лебідь-Гавенко Г. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні