Рішення

від 02.06.2015 по справі 367/1491/15-ц

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/1491/15-ц

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2015 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Мікуліна А.В.,

при секретарі Дегтяр М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області позовну заяву Прокурора м. Ірпеня до Ворзельської селищної ради Київської області, ОСОБА_1, Реєстраційної служби Ірпінського міського управління юстиції, третя особа: ОСОБА_2 про визнання недійсними рішень ради та реєстрації права власності на земельну ділянку,-

в с т а н о в и в :

До Ірпінського міського суду надійшов зазначений вище позов, який прокурор м. Ірпеня мотивує тим, що рішенням Ворзельської селищної ради №912-27-ІУ від 29.12.2004 р. затверджено ОСОБА_2 проект відведення земельної ділянки та надано в оренду земельну ділянку пл. 1,1203 га терміном на 49 років в АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. На підставі даного рішення між Ворзельською селищною радою та ОСОБА_2 01.02.2005 р. укладено договір оренди земельної ділянки. 24.12.2012 р. рішенням Ворзельської селищної ради №482-26-УІ надано дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки пл. 1,1203 га в АДРЕСА_1 для ведення особистого селянського господарства. Рішенням Ворзельської селищної ради №619-35-УІ від 16.05.2014 р. припинено дію договору оренди землі, укладеного між Ворзельською селищною радою та ОСОБА_2 Рішенням Ворзельської селищної ради №736-39-УІ від 27.10.2014 р. ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки пл. 1,1203 га. Вказує, що вищезазначені рішення прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, а тому підлягають визнанню незаконними. Тому просить визнати незаконним та скасувати рішення Ворзельської селищної ради №482-26-УІ від 24.12.2012 р. «Про надання дозволу на виконання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам в селищі Ворзель»; визнати незаконним та скасувати рішення Ворзельської селищної ради №619-35-УІ від 16.05.2014 р. «Про припинення договору оренди земельної ділянки укладеного між Ворзельською селищною радою та ОСОБА_2 на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1»; визнати незаконним та скасувати рішення Ворзельської селищної ради №736-39-УІ від 27.10.2014 р. «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1»; визнати недійсним свідоцтво про право власності НОМЕР_1 від 24.11.2014 р. та скасувати його реєстрацію.

Прокурор м. Ірпеня в судове засідання з'явився, підтвердив обставини викладені у позовній заяві, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник Ворзельської селищної ради Київської області в судове засідання з'явилася, заперечувала щодо позовних вимог повністю.

ОСОБА_1 та його представник в судове засідання з'явилися, заперечували щодо позову повністю.

Представник ОСОБА_2 в судове засідання з'явився, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доводи і заперечення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає заявлений позов таким, що не підлягає задоволенню, виходячи із наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Ворзельської селищної ради №912-27-ІУ від 29.12.2004 р. затверджено ОСОБА_2 проект відведення земельної ділянки та надано в оренду земельну ділянку пл. 1,1203 га терміном на 49 років в АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. На підставі даного рішення між Ворзельською селищною радою та ОСОБА_2 01.02.2005 р. укладено договір оренди земельної ділянки. 31.05.2012 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договір купівлі-продажу об'єкту нерухомості - павільйону «Ж1», який розташований за адресою: АДРЕСА_1. 24.12.2012 р. рішенням Ворзельської селищної ради №482-26-УІ надано дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки пл. 1,1203 га в АДРЕСА_1 для ведення особистого селянського господарства. Рішенням Ворзельської селищної ради №619-35-УІ від 16.05.2014 р. припинено дію договору оренди землі, укладеного між Ворзельською селищною радою та ОСОБА_2 Рішенням Ворзельської селищної ради №736-39-УІ від 27.10.2014 р. ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки пл. 1,1203 га.

Відповідно до ст. 14 Конституції України та ст. 1 ЗК України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно із ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 118 ЗК України передбачено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Згідно із ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Статттею 121 ЗК України передбачено, що Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району; б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара, тощо.

Враховуючи встановлені судом обставини та зазначені вище норми Закону, оскільки ОСОБА_1, відповідно до договору купівлі-продажу від 31.05.2012 р., придбав об'єкт нерухомості, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, тому суд вважає, що згідно із п. 37 Договору оренди землі від 01.02.2005 р., такий договір є припиненим.

Крім того, суд зазначає, що Ворзельська селищна рада, на підставі заяви ОСОБА_1 від 29.11.2013 р. про розірвання договору оренди земельної ділянки із ОСОБА_2, ухвалюючи рішення №619-35-УІ від 16.05.2014 р. про припинення договору оренди земельної ділянки, не порушила права ОСОБА_2 чи права будь-яких третіх осіб.

Також суд зауважує, що ОСОБА_1, реалізуючи своє суб'єктивне право, звернувся в установленому законом порядку до Ворзельської селищної ради Київської області із заявою від 14.09.2012 р. про надання дозволу на передачу земельної ділянки пл. 1,1203 га у власність з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, лише після отримання такого права внаслідок придбання розташованої на даній земельній ділянці об'єкта нерухомості.

Тобто, суд дійшов висновку, що Ворзельська селищна рада, під час винесення оскаржуваних рішень, діяла в межах своїх повноважень та на підставі чинного Законодавства України, а тому відсутні правові підстави для визнання незаконними та скасування рішень ради. Інші позовні вимоги є похідними від зазначених вище вимог, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Оскільки забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, то розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема, в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясовує відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У порушення вимог ст. 151 ЦПК України позивачем не наведено належних аргументів щодо того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду, тому суд відмовляє у забезпеченні позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку пл. 1,1203 га в АДРЕСА_1.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 14, 19, 68 Конституції України, статтями 118, 120, 121 Земельного кодексу України, статтями 6-8, 10, 15, 30, 60, 62, 64, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

в и р і ш и в :

Відмовити у задоволенні позову повністю.

Рішення в повному обсязі буде виготовлено до 08.06.2015 р.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 (десяти) днів з дня проголошення рішення, а особами, які були відсутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, - з дня отримання копії рішення.

Суддя: А. В. Мікулін