Рішення

від 25.05.2015 по справі 902/378/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 травня 2015 р. Справа № 902/378/15

Суддя господарського суду Мельник П.А. , при секретарі судового засідання Віннік О.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Дісплей Продакшн" 79037, м.Львів, вул.Б.Хмельницького, буд.212

до : Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1

про повернення 12653,9 грн.

За участю представників сторін:

позивача, не з''явився;

відповідача, ОСОБА_3, довіреність № 4 від 27.06.14, представник.

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Дісплей Продакшн" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про повернення 12653,9 грн.

Ухвалою суду від 26.03.15 р. порушено провадження у справі №902/378/15 та призначено справу до розгляду на 20.04.15 р.

Ухвалою суду від 20.04.15 р. за клопотанням відповідача розгляд справи відкладено до 25.05.15 р.

Позивач до суду не з''явився, при цьому, матеріали справи містять клопотання останнього про розгляд справи без участі представника.

В судовому засіданні представник позивача позов визнав повністю.

Згідно ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

В даному випадку, як вбачається із матеріалів справи та характеру відносин, які склались між сторонами, дії відповідача по визнанню позову не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. При цьому, суд враховує, що представник відповідача згідно довіреності №4 від 27.06.14 р. має повноваження згідно Закону щодо визнання повністю або частково позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено, що 03.06.2014 року ФОП ОСОБА_2 (надалі-Відповідач) перераховано 12 653 грн. 90 коп. згідно платіжного доручення №7 від 03.06.2014 року, яке міститься в матеріалах справи, в призначенні платежу зазначено: "оплата за виготовлення форми згідно рахунку МА0000002665 від 03.06.14 р.". Відповідач послугу не надав (виготовлення форми), акт приймання-передачі відсутній.

З метою врегулювання договірних відносин для забезпечення належного виконання зобов'язань, Позивачем на адресу Відповідача надіслано проект Договору підряду № 02/06-14 від 02.06.2014 року з підписом та мокрою печаткою ТОВ "Медіа Дісплей Продакшн", однак Відповідач не повернув Позивачу підписаний договір.

25.10.2014 року, за допомогою електронних засобів зв'язку, Відповідачу надіслано заяву з проханням повернути помилково оплачені кошти в сумі 12 653 грн. 90 коп.

27.11.2014 року, не отримавши відповіді, Позивачем повторно надіслано заяву з проханням повернути помилково оплачені кошти в сумі 12 653 грн. 90 коп., засобами поштового зв'язку. Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення було повернуто з відміткою "вручено" особисто ОСОБА_2, отже, Відповідач отримав заяву.

Всупереч отриманій претензії, відповідач коштів не повернув, послугу не надав.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Частиною 2 ст. 638 ЦК України визначено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція-укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Згідно ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Згідно із частиною першою статті 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не грунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Зважаючи на те, що між сторонами договір не укладено, послуги не надані, кошти слід вважати безпідставно отриманими відповідачем та підлягають поверненню.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

З врахуванням викладеного, враховуючи, що заявлену суму боргу відповідач визнав, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості в сумі 12653,90 грн. є правомірними та обґрунтованими, оскільки відповідають чинному законодавству, а тому підлягають задоволенню з врахуванням вищевикладених мотивів.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

Беручи до уваги викладене та керуючись ст.ст.22, 33, 34, 43, 44, 49, 78, 82, 86, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Дісплей Продакшн" (79037, м. Львів, вул Б. Хмельницького, буд. 212, код ЄДРПОУ 37775781, п/р 2600401519749 в ПАТ "Кредобанк" в м. Львові, МФО 325365) безпідставно отримані кошти в сумі 12653,90 грн. та 1827,00 грн. судового збору.

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити сторонам.

Повне рішення складено 02 червня 2015 р.

Суддя Мельник П.А.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу 79037, м.Львів, вул.Б.Хмельницького, буд.212

3 - відповідачу АДРЕСА_1