Рішення

від 27.05.2015 по справі 902/386/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 травня 2015 р. Справа № 902/386/15

Господарський суд Вінницької області у складі судді Мельника П.А. , при секретарі судового засідання Віннік О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" 49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, буд.50

до : Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайтворк" 21021, м.Вінниця, вул.Келецька, буд.51, оф.439

про стягнення 16599,53 грн. заборгованості

За участю представників сторін:

позивача: Молодецький О.С. - за довіреністю;

відповідача: не з''явився.

В С Т А Н О В И В :

Заявлено позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайтворк" про стягнення 16599,53 грн. заборгованості, з яких: 9832,17 грн. - заборгованості за кредитом, 5119,72 грн. - заборгованості по сплаті відсотків та 1647,64 грн. - пені.

Ухвалою суду від 26.03.15 р. порушено провадження по даній справі та призначено справу до розгляду на 22.04.15 р.

Ухвалою суду від 22.04.15 р. в зв''язку з неявкою відповідача розгляд справи відкладено до 27.05.15 р.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити з підстав, визначених в позові.

Відповідач правом захисту не скористався, в судове засідання не з''явився, відзиву по справі не надав.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, в порядку ст.75 ГПК України.

Перевіривши матеріали справи суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб.

Відповідно до ч.1 п.4 ст.179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2. ст.639 Цивільного кодексу України).

Як слідує із матеріалів справи, заявою від 17.12.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю "Лайтворк" через систему клієнт - банкінг погодився з "Умовами та правилами надання банківських послуг", що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом складають Договір банківського обслуговування.

Цим електронним підписом відповідач приєднався і зобов'язався виконувати умови, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг, тарифах позивача - договорі банківського обслуговування.

Відповідно до умов зазначеного договору відповідачу було відкрито в банку поточний рахунок 26009055311298, в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт банк, Інтернет клієнт банк, sms повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Згідно з п.3.18.1.16. Умов при укладанні договорів та угод, або вчинення інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Статтею 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" встановлено, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

Судом встановлено, що заявою від 17.12.2013 р. відповідач приєднався і зобов'язався виконувати умови, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг, Тарифах ПриватБанку - договорі банківського обслуговування в цілому.

Згідно п.3.18.1.1 Умов та правил надання банківських послуг, кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - "Кредит") надається на поповнення обігових коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту (далі - "Ліміт"). Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта.

Відповідно до п.3.18.1.3 зазначених вище Умов, кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди.

Пунктом 3.18.1.8 Умов передбачено, що проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, чи у будь-якій іншій формі - "Угода").

Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (п. 3.18.1.6. Умов).

Пунктом 3.18.6.1 Умов визначено, що обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку Клієнта здійснюється з моменту подачі Клієнтом до Банку заяви на приєднання до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт - банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або у будь-якій іншій формі) та/або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитного ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором від 17.12.2013 виконав в повному обсязі, що полягає у своєчасному проведенні гарантованих платежів ініційованих клієнтом, про що свідчать розрахунок боргу, виписки по рахунках відкритих для обслуговування рахунку відповідача, тощо.

Відповідно до п.3.18.4.1 Умов за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка).

Згідно п. 3.18.4.1.1 Умов за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню"), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При не обнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню (п. 3.18.4.1.2 Умов).

Пунктом 3.18.4.1.3 зазначених Умов встановлено, що у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними.

Цим же пунктом Умов передбачено, що при порушенні Клієнтом будь-якого грошового зобов'язання, Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п. 3.18.4.1.4 Умов).

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається (п. 3.18.4.9 Умов).

У відповідності до п.3.18.4.4 Умов, Клієнт сплачує Банку винагороду за використання Ліміту відповідно до п.п. 3.18.1.6, 3.18.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг.

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні строки, вони вважаються простроченими (п. 3.18.4.10 Умов).

Відповідно до п. 3.18.2.3.4 Умов Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування, вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Як слідує із матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання за договором від 17.12.2013 перед ПАТ КБ "Приватбанк" у повному обсязі не виконав. При цьому, у відповідача станом на день звернення з позовом до суду утворилась перед позивачем 16599,53 грн. заборгованості, з яких: 9832,17 грн. - заборгованості за кредитом, 5119,72 грн. - заборгованості по сплаті відсотків та 1647,64 грн. - пені.

19.01.2015 позивачем було направлено відповідачу претензію з вимогою про погашення заборгованості за договором банківського обслуговування від 17.12.2013, яка була залишена без відповіді та задоволення.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" в частині стягнення з відповідача 9832,17 грн. - заборгованості за кредитом та 5119,72 грн. - заборгованості по сплаті відсотків підлягають задоволенню.

Аналогічної правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України в своїй постанові від 20.08.13 р. по справі № 15/5007/1293/12.

Відповідно до п.3.18.5.1 вказаних вище Умов, при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту, винагороди, Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п.3.18.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Згідно п. 3.18.5.4 Умов нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.18.0.5.1, 3.18.5.2, 3.18.5.3, здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

Перевіривши наведений позивачем розрахунок пені з урахуванням визначеного п.3.18.5.4 Умов порядку нарахування пені, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 1647,64 грн. - пені є також обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтями 33, 34 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем доказів у спростування обґрунтованості позовних вимог суду не надано.

В свою чергу, позивач довів суду обґрунтованість заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами по справі. За таких обставин, позов обґрунтований, заявлений у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню судом у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у відповідності до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайтворк" (21021, м.Вінниця, вул.Келецька, буд.51, оф.439, код ЄДРПОУ 38975220) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570) 16599,53 грн. за договором банківського обслуговування б/н від 17.12.2013 р., з яких: 9832,17 грн. - заборгованості за кредитом, 5119,72 грн. - заборгованості по сплаті відсотків, 1647,64 грн. - пені, а також 1827,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення надіслати сторонам.

Повне рішення складено 02 червня 2015 р.

Суддя Мельник П.А.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2,3 - позивачу 49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, буд.50; 49027, м.Дніпропетровськ, а/с 1800;

4 - відповідачу 21021, м.Вінниця, вул.Келецька, буд.51, оф.439