Рішення

від 28.05.2015 по справі 902/467/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 травня 2015 р. Справа № 902/467/15

Господарський суд Вінницької області у складі:

Головуючий суддя В. Білоус

Секретар судового засідання Д.Нестеров

за участю представників :

позивача : Король Н.А. - згідно довіреності;

відповідача : не з'явився;

Місце розгляду справи : приміщення суду,кімн.№1114

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом :Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНКОМ" (вул.Фрунзе, буд.4, м. Вінниця, 21007)

до :Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)

про стягнення 16015, 02 грн. боргу за поставлений товар згідно договорів поставки №ДЦ777 від 10.12.2014р. та №СГ1150 від 10.12.2014 р.

ВСТАНОВИВ :

Відповідач вимог ухвал суду від 07.04.2015 р., від 05.05.2015 р. про явку в судове засідання представника, про надання додаткових доказів, в тому рахунку, відзиву на позовну заяву, не виконав. Письмових пояснень про причини невиконання вимог ухвали суду не надав.

Копія ухвали від 07.04.2015 р. була надіслана відповідачеві рекомендованим листом та повернута органом поштового зв'язку до суду із довідкою про причину повернення: "Не вказано назву фірми".

Копія ухвали від 05.05.2015 р. була надіслана відповідачеві рекомендованим листом та повернута органом поштового зв'язку до суду із довідкою про причину повернення: "Неповна адреса".

Разом з тим, як вбачається із копії витягу з ЄДР наданої позивачем із супровідним листом б/н від 30.04.2015 р. на виконання вимог ухвали суду від 07.04.2015 р.,місцем проживання відповідача є: АДРЕСА_1, тобто адреса вказана позивачем в позовній заяві та адреса на яку надсилалися копії зазначених ухвал.

Згідно ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Як вбачається також із п.3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Це розцінюється судом як вручення рекомендованих листів із копіями ухвал відповідачу та, як належне повідомлення останнього про час і місце судового розгляду справи за його участю. Суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце судового розгляду справи за його участю.

30.04.2015 р. до суду від позивача надійшла заява № б/н від 30.04.2015 р. про зменшення та збільшення розміру позовних вимог. У вказаній заяві позивач просить стягнути з відповідача 11 483,60 грн. - основного боргу, 129,80 грн. судових витрат.

В судовому засіданні представником позивача подано заяву від 28.05.2015 р. про відмову від позовних вимог в частині стягнення 4 531,42 грн. - боргу. У вказаній заяві представник позивача просить не розглядати заяву про зміну розміру позовних вимог від 30.04.2015 р..

Вказана заява мотивована тим, що відповідачем проведено часткову оплату на вказану суму боргу.

Заява про відмову від позовних вимог в частині стягнення 4 531,42 грн. - боргу не суперечить матеріалам справи та законодавству, а тому прийнята судом до розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що наслідки часткової відмови від позовних вимог йому відомі та зрозумілі.

Згідно п.4 ч.1 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Судом ухвалено про припинення провадження у справі в частині стягнення 4 531,42 грн. - боргу, на підставі п. 4 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Представником позивача в судовому засіданні заявлено усне клопотання про розгляд справи у відсутність представника відповідача за наявними в справі матеріалами.

З огляду на подані в справу докази, суд приходить до висновку про те, що неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору у його відсутність. Спір відповідно до положень ст. 75 ГПК України підлягає вирішенню за наявними в справі матеріалами. А відтак підлягає задоволенню усне клопотання представника позивача про розгляд справи у відсутність представника відповідача за наявними в справі матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та пояснив, що додаткові, інші докази чи клопотання у нього відсутні.

Заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно, об'єктивно і в сукупності дослідивши надані в справу докази, оглянувши оригінали документів, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги, на підставі ст. 11, 16, 20, 509, 525, 526, 530, 655, 692, 712 ЦК України, підлягають задоволенню в сумі 11 483,60 грн. - основного боргу, згідно договорів поставки №ДЦ777 від 10.12.2014р. та №СГ1150 від 10.12.2014 р..

До такого висновку суд прийшов з огляду на таке.

10.12.2014 р. між позивачем (в договорі - "Продавець") та відповідачем (в договорі - "Покупець") було укладено договори поставки №ДЦ777 від 10.12.2014р. та №СГ1150 від 10.12.2014 р..

Згідно розділу 1 договорів Продавець зобов'язується передати товари у власність покупця на умовах й у строки, установлені в замовленнях на поставку, а Покупець у порядку й у строки встановлені Договором, зобов'язується прийняти товари й оплатити їх.

Відповідно до п.1,3 розділу 4 Договорів спеціальні облікові документи (далі - "Облікові документи"), що фіксують пересування, продаж, повернення Товарів, повинні бути заповнені відповідно до вимог Закону «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» і надані в момент передачі Товарів. Якщо помилки в заповненні Облікових документів виявляються при прийманні Товарів або після нього, Покупець інформує про це Продавця. У такому випадку Продавець зобов'язаний протягом 7 (семи) днів доставити новий, правильно складений обліковий документ, а старий анулювати або надати коректування податковій накладній відповідно до старого облікового документа. Продавець зобов'язується при кожній поставці разом з Товарами представляти всі необхідні належним чином оформлені документи або їхні легітимні копії (повний перелік документів, що відповідає Закону про якість і безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини). У випадку поставки товарів, продаж яких підлягає ліцензуванню, Продавець зобов'язаний надати Покупцеві легітимні копії зазначених документів.

Відповідно до п.5 розділу 6 Договорів Покупець приймає Товари по кількості. Приймання Товарів фіксується підписом уповноваженої особи Покупця в обліковому документі й засвідчуються печаткою підприємства. Покупець має право не прийняти Товари, якщо вони не відповідають вимогам Замовлення на поставку й даного Договору.

Відповідно до п.1,2,3,4 розділу 8 Договорів (з урахуванням протоколів розбіжностей від 10.12.2014 р. до договорів поставки №ДЦ777 від 10.12.2014р. та №СГ1150 від 10.12.2014 р.)Покупець проводить оплату Продавцю за поставлені товари протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня від дня передачі товарів. Сторони домовилися, що у випадку повернення товару Покупцем та прийняття такого повернення Продавцем зобов'язання по оплаті за товари зменшується на суму поверненого товару. Всі суми й платежі, для яких Сторони не встановили строків у даному Договорі, включаючи суми оплату збитків і неустойок повинні бути сплачені протягом 5 (п'яти) днів від дня появи платіжного зобов'язання. Сторони провадять розрахунок шляхом платіжного переказу на зазначений у Договорах банківський рахунок іншої сторони.

Відповідно до п.1,2,3 розділу 11 Договорів Договори набувають чинності після підписання й запевняння печаткою повноважними представниками Сторін. Договори діють до 28.02.2015 р.. Якщо за 1 (один) місяць до закінчення дії Договорів жодна із сторін не виразить у письмовій формі свій намір припинити дію договорів, дані Договори вважаються продовженим ще на один рік.

На виконання умов вказаних договорів позивач, в період з 23.02.2014 р. по 02.03.2015 р. поставив відповідачу товар, а відповідач отримав товар на загальну суму 16 063, 37 грн., що стверджується копіями видаткових накладних (а.с.23 - 39).

Накладною № ВВоН-00016685 від 10.03.2015 р. відповідач повернув позивачеві товар на суму 48,35 грн..

Відповідач зобов'язання взяті в договорі щодо оплати за отриманий товар виконав частково, 06.04.2015 р. здійснив часткову оплату товару на суму 4531,42 грн., що стверджується копією банківської виписки від 06.04.2015 р. наданою позивачем із супровідним листом б/н від 30.04.2015 р..

Згідно п.4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. При цьому господарському суду слід мати на увазі, що оскільки відповідний орган не має права скасовувати та вносити зміни до раніше прийнятих ним індивідуальних правових рішень, тобто ненормативних правових актів, що є актами одноразового застосування і вичерпують свою дію фактом їхнього виконання (стосовно відповідних актів органів місцевого самоврядування про це зазначено також у Рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 N 7-рп/2009 у справі N 1-9/2009), то такі дії не свідчать про припинення існування предмета спору. Водночас юридична оцінка актів державних та інших органів, прийнятих з питань скасування та внесення змін до згаданих індивідуальних правових рішень, має здійснюватися господарським судом з урахуванням частини другої статті 4 ГПК. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Позовну заяву б/н від 02.04.2015 р. позивач здав до канцелярії господарського суду 06.04.2015 р. , вх.№ 480/15, що стверджується відповідним календарним штемпелем канцелярії Господарського суду Вінницької області на першій сторінці названої позовної заяви (а.с.2). Ухвалою Господарського суду Вінницької області провадження у справі № 902/467/15 порушено 07.04.2015 р., тобто до порушення судом провадження у справі 07.04.2015 р., відповідач перерахував позивачеві 4531,42 грн., що стверджується копією банківської виписки від 06.04.2015 р. наданою позивачем із супровідним листом б/н від 30.04.2015 р. Таким чином, борг у відповідача перед позивачем на дату порушення судом провадження у даній справі - 07.04.2015 р., був не 16015, 02 грн., як позивач зазначив у позовних вимогах, а 11 483,60 грн. (16 063, 37 грн.- 4531,42 грн.- 48,35 грн.= 11 483,60 грн.).

В судовому засіданні представником позивача подано заяву від 28.05.2015 р. про відмову від позовних вимог в частині стягнення 4 531,42 грн. - боргу. Заява про відмову від позовних вимог в частині стягнення 4 531,42 грн. - боргу не суперечить матеріалам справи та законодавству, а тому прийнята судом до розгляду.

Згідно п.4 ч.1 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Судом ухвалено про припинення провадження у справі в частині стягнення 4 531,42 грн. - боргу, на підставі п. 4 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Таким чином, борг відповідача перед позивачем складає 11 483,60 грн., що і стало причиною виникнення спору.

Зміст договору, взятих в ньому зобов'язань свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини з поставки, купівлі-продажу товару, які регулюються ст. 712, ст.655 ЦК України.

Згідно ст. 655, ст.712 ЦК України за договором купівлі-продажу, положення якого застосовуються до договорів поставки згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України одна сторона (продавець) зобов'язується передати у власність другій стороні (покупцеві) товар, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст. 525, ст. 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається із приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 692 України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок боргу, суд вважає, що вимоги щодо стягнення 11 483,60 грн.- боргу згідно договорів поставки №ДЦ777 від 10.12.2014р. та №СГ1150 від 10.12.2014 р. є правомірними, і підлягають задоволенню, оскільки відповідають умовам чинного законодавства та умовам договорів.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про законність і обґрунтованість належними доказами вимог позивача про стягнення 11 483,60 грн.- боргу згідно договорів поставки №ДЦ777 від 10.12.2014р. та №СГ1150 від 10.12.2014 р. та про їх задоволення.

В зв'язку із доведенням спору до розгляду в суді внаслідок неправильних дій відповідача, судові витрати на судовий збір в сумі 1827 грн., на підставі ч.2 ст. 49 ГПК України, підлягають відшкодуванню позивачеві за рахунок відповідача.

Керуючись викладеним, ст.4-3, 4-5, 22, 28, 32, 33, 35, 36, 43, ч.2 ст.49, ст.75, 82 - 84, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити в сумі 11 483,60 грн.- боргу. Судові витрати на судовий збір в сумі 1827 грн. покласти на відповідача.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (АДРЕСА_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНКОМ", код ЄДРПОУ 39376659 (вул.Фрунзе, буд.4, м. Вінниця, 21007) 11 483,60 грн.- боргу, 1827 грн. - судових витрат на судовий збір. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

3.Копію даного рішення направити відповідачу рекомендованим листом або вручити його повноважному представнику під розписку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 28.05.2015 р. Повний текст рішення відповідно до ст.84 ГПК України оформлено і підписано 02 червня 2015 р. Рішення набирає законної сили на протязі 10-ти днів з дня повного його оформлення і підписання.

Суддя Білоус В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (АДРЕСА_1)