Рішення

від 27.05.2015 по справі 904/3727/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.05.15р. Справа № 904/3727/15 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпропетровськ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське фінансове агентство "Верус", м. Дніпропетровськ

відповідача-2: Приватного підприємства "Авто-Транс-Рівне Плюс", м. Рівне

про стягнення 58 360 грн. 66 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: Артьомова Ю.С.- представник, дов. від 19.04.2013р. №1145-О;

від відповідача-1: не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином;

від відповідача-2: не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути солідарно з відповідачів-1,2 58 360 грн. 66 коп., що складає 30 000 грн. 00 коп. - заборгованості за кредитом, що виникла на підставі договору від 11.11.2013р. банківського обслуговування, 19 401 грн. 74 коп. - заборгованості по процентам за користування кредитом та 8 958 грн. 92 коп. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Відповідачі-1,2 відзиву на позов та інших витребуваних господарським судом документів не надали, у судове засідання не з'явилися, поштове повідомлення суду про час і місце судового засідання, спрямоване на адресу відповідача-1, було повернене відділенням поштового зв'язку через невручення у зв'язку з закінченням терміну зберігання, а поштове повідомлення суду про час і місце судового засідання, спрямоване на адресу відповідача-2, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 69-70), було повернене відділенням поштового зв'язку через невручення у зв'язку з вибуттям за адресою (а.с. 60-65).

За змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (абзац 3 пункту 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Позивач у поясненнях щодо нарахування комісії за договором (додаток до листа вх. №32857/15 від 26.05.2015р.) пояснює, що: - відповідно до пункту 3.2.1.4.4 Договору клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, яке існувало на кінець банківського дня за попередній місяць в порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг; - банк може на свій розсуд не стягувати вказану комісію у разі, якщо максимальне сальдо кредиту, яке існує на кінець банківського дня за попередній календарний місяць, не перевищувало 100 гривень.

Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу представником позивача заявлено не було.

Оригінали документів, оглянутих у судовому засіданні, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

11.11.2013р. відповідач-2 - Приватного підприємства "Авто-Транс-Рівне Плюс" звернувся до позивача - Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" з заявою, якою приєднався і погодився з умовами, викладеними в Умовах і Правилах надання банківських послуг, Тарифах ПриватБанку, які розміщені на офіціальному сайті банку www.privatbank.ua, які разом складають договір банківського обслуговування № б/н від 11.6.11.2013 року (далі - Договір), шляхом реєстрації заяви через систему інтернет-клієнт-банкінг.

Як вбачається позивачем відповідачу-2 було відкрито рахунки №26008054708504 та №26005054708262.

Згідно з пунктом 3.1.1.73. Умов та Правил надання банківських послуг банк надає послугу гарантованих платежів для виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, що укладаються між клієнтом та його контрагентами, а також між клієнтом і банком (далі - послуга). Послуга надається у вигляді виконання банком заявок на договірне списання коштів (далі - "гарантований платіж" або "заявка") за якою клієнт-платник доручає банку зараховувати кошти на рахунок отримувача у сумі і в дату, зазначені при створенні заявки. Послуга надається банком як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів. Споживачем цієї послуги є платник і одержувач платежів за господарськими договорами.

У разі необхідності отримання отримувачем послуги, платник за допомогою системи дистанційного обслуговування інтернет-клієнт-банк "Приват-24" (надалі - "Приват-24") подає в банк заявку на договірне списання коштів за встановленою формою, обов'язковими реквізитами якої є: номер і дата заявки (присвоюється автоматично), рахунок платника, рахунок одержувача, сума платежу, призначення платежу (із зазначенням відомостей про господарський договір, на виконання оплати за яким подається заявка), дата зарахування коштів одержувачу (дата виконання заявки), вказівки за рахунок яких коштів (власних коштів клієнта/кредитних/змішано) необхідно зарезервувати гроші для виконання гарантованого платежу. Створені в Приват-24 заявки в обов'язковому порядку підписуються ключами електронних підписів посадових осіб клієнтів-платників (пункт 3.1.1.74 Умов та Правил надання банківських послуг).

Згідно з пунктом 3.1.1.75 Умов та Правил надання банківських послуг після отримання банком за допомогою системи дистанційного обслуговування заявки, банк розглядає її на предмет надання або відмови в наданні послуги, у разі відсутності у платника власних коштів та/або недостатньої інформації по кредитоспроможності платника. Банк має право вимагати у клієнтів додаткову інформацію, що підтверджує виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, що укладаються між клієнтом та його контрагентами (договори/контракти, рахунки, податкові накладні, акти і т.п.). У разі відмови клієнта у наданні додаткової інформації або наявності недостовірної інформації в документації, банк має право відмовити в наданні послуги "Гарантовані платежі".

Відповідно до пункту 3.1.1.76.2 Умов та Правил надання банківських послуг при прийнятті позитивного рішення банку про надання послуги, якщо вона здійснюється за рахунок кредитних коштів, банк надає платникові кредит у розмірі, передбаченому в заявці (в межах встановленого ліміту) шляхом зарахування їх на рахунок 3648. Порядок надання банком кредиту та його порядок погашення платником здійснюється згідно з пунктом 3.2.2. Умов та правил надання кредиту.

Розділом 3.2.2 Умов та Правил надання банківських послуг регламентовано порядок надання кредиту за послугою "Гарантований платіж".

Відповідно до пункту 3.2.2.2 Умов клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному у платіжному дорученні клієнта, у строк до 30-ти днів з дати здійснення платежу, вказаному у платіжному дорученні. За користування кредитом у період з дати ініціювання клієнтом платіжного доручення до дати виконання заявки клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструменту в розмірі 4% річних від розміру заборгованості; за користування кредитом у період з дати ініціювання клієнтом платіжного доручення до дати виконання платіжного доручення клієнт сплачує відсотки у розмірі 4% річних від розміру заборгованості; у період з дати виконання заявки за рахунок кредитних засобів до 30.06.2014р. клієнт за користування кредитом сплачує банку відсотки у розмірі 28% річних, а починаючи з 01.07.2014р. клієнт за користування кредитом сплачує банку відсотки у розмірі 36% річних від суми заборгованості; у разі непогашення заборгованості клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом клієнт платить відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано сторонами, на виконання умов Договору відповідачем-2 було спрямовано заявки на гарантований платіж (доручення на договірне списання): від 11.11.2013р. №48 на суму 10 000 грн. 00 коп., від 12.11.2013р. №50 на суму 11 000 грн. 00 коп., від 15.11.2013р. №53 на суму 7 600 грн. 00 коп., від 15.11.2014р. №52 на суму 15 000 грн. 00 коп. та №54 на суму 25 000 грн. 00 коп.; від 27.11.2013р. №62 на суму 15 000 грн. 00 коп., від 16.12.2013р. №73 на суму 15 000 грн. 00 коп. та від 13.01.2014р. №82 на суму 30 000 грн. 00 коп.

Відповідно до частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно наданого розрахунку у зв'язку з неповерненням кредитних коштів за відповідачем-2 утворилася заборгованість у розмірі 30 000 грн. 00 коп., про що свідчить банківська виписка по рахунку відповідача-2 (а.с. 51).

Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Як вбачається відповідач-2 за користування кредитними коштами повинен був сплатити відсотки, які згідно розрахунку становлять 19 401 грн. 74 коп. (з 20.01.2014р. по 27.03.2015р.).

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, строки повернення кредитних коштів, сплати відсотків за користування кредитними коштами вважаються такими, що настали.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості по кредиту та по відсоткам за користування кредитними коштами перед позивачем відповідачем-2 не надано.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За змістом пункту 3.2.2.10.1 Умов та Правил надання банківських послуг у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених пунктами 3.2.2.6.2, 3.2.2.9.1 - 3.2.2.9.3 даного договору, термінів повернення кредиту, передбачених пунктами 3.2.2.2, 3.2.2.6.3, 3.2.2.6.16, 3.2.2.7.2 даного договору, винагороди, передбаченої пунктами 3.2.2.6.5, 3.2.2.9.4-3.2.2.9.6 даного договору, клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, (в % річних) від суми простроченого платежу за кожний за кожний день прострочення платежу. У разі реалізації банком права, передбаченого пунктом 3.2.2.2 цього договору, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в заявці, від суми заборгованості за кожний день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених пунктами 3.2.2.10.1. - 3.2.2.10.3., цього договору, здійснюється протягом 15-ти років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом (пункт 3.2.2.10.4. Умов та Правил надання банківських послуг).

Пунктом 3.2.2.10.7. Умов передбачено, що строки позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за цим договором встановлюються сторонами тривалістю 15 років.

Отже, пеня згідно розрахунку становить 8 958 грн. 91 коп. (з 17.11.2014р. по 27.03.2015р.), у тому числі 6 133 грн. 31 коп. - пеня по тілу кредиту та 2 825 грн. 60 коп. - пеня по процентам за користування кредитними коштами.

З матеріалів справи також вбачається, що 11.11.2014р. між відповідачем-1 - Товариством з обмеженою відповідальністю "Українське фінансове агентство "Верус", як поручителем, та позивачем - Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Приватбанк", як кредитором, було укладено договір поруки №31111ROHKS07P (надалі - Договір поруки), відповідно до пунктів 1 та 2 якого предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ПП „Авто-Транс-Рівне Плюс" (далі - боржник) всіх своїх обов'язків за Договором б/н від 11.11.2013р. (надалі - Кредитний договір); поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язків за Кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагороди, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків, зазначених в Кредитному договорі.

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов'язань за договором банківського обслуговування (пункт 8 Договору поруки).

Сторони прийшли до згоди, що строк, в межах якого сторони можуть звернутись до суду з вимогою про захист свого порушеного права або законного інтересу за цим договором, встановлюється протягом 5-ти років (пункт 9 Договору поруки).

Відповідно до пункту 4 Договору поруки боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Згідно з пунктом 5 Договору поруки у випадку невиконання боржниками будь-якого обов'язку, передбаченого пунктом 1 цього Договору, кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням невиконаного(их) обов'язку(ів).

У пункті 6 Договору поруки сторони погодили, що поручитель зобов'язаний визнати обов'язок(ки), зазначений(ні) в письмовій вимозі кредитора впродовж 5-ти календарних днів з моменту отримання вимоги, зазначеної в пункті 5 цього договору; у випадку невиконання поручителем обов'язків боржника за кредитним договором впродовж 5-ти календарних днів з моменту отримання письмової вимоги кредитора, зазначеної в пункті 5 цього договору, поручитель сплачує на користь кредитора пеню в розмірі 1% від суми заборгованості, яка вказана в зазначені письмовій вимозі, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення; сплата пені не звільняє поручителя від виконання зобов'язань за цим договором (пункт 7 Договору поруки).

Як вбачається позивачем відповідачу-1 було спрямовано вимогу від 18.02.2015р. вих. №31111ROHKS07Р про сплату на користь позивача заборгованості відповідача-2 за договором від 01.07.2011р. банківського обслуговування.

Про спрямування вимоги відповідачу-1 свідчить фіскальний чек „Укрпошта" від 20.03.2015р. №1066 та опис від 20.03.2015р. вкладення у цінний лист (а.с. 54, 55).

Згідно з частиною 1 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку; поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 554 Цивільного кодексу встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя; поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки; особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом солідарного стягнення сум, заявлених до стягнення.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідача-2, оскільки умовами Договору поруки не передбачена відповідальність поручителя по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю „Українське фінансове агентство „Верус" (49019, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Заводська, 9; ідентифікаційний код 34562954) та Приватного підприємства "Авто-Транс-Рівне Плюс" (33028, м. Рівне, вул. Міцкевича, 32; ідентифікаційний код 37863542) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50; ідентифікаційний код 14360570) 30 00 грн. 00 коп. - заборгованості по кредиту, 19 401 грн. 74 коп. - заборгованості по відсоткам за користування кредитом та 8 958 грн. 91 коп. - пені.

Стягнути з Приватного підприємства "Авто-Транс-Рівне Плюс" (33028, м. Рівне, вул. Міцкевича, 32; ідентифікаційний код 37863542) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50; ідентифікаційний код 14360570) 1 827 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Видати накази.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

"02" червня 2015р.