Рішення

від 26.05.2015 по справі 907/443/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.05.2015 Справа № 907/443/15

за позовом Публічного акціонерного товариства КБ "ПРИВАТБАНК", м. Дніпропетровськ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальностю "СЕЛТИКС", с. Біла Церква Рахівського району Закарпатської області

про стягнення 495 110,12 грн.

Суддя Бобрик Г.Й.

За участю представників сторін:

від позивача - Урумбаєва Л.В., представник по довіреності № 1429-О від 29.04.2014 року

від відповідача - не з'явився.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство КБ "ПРИВАТБАНК", м. Дніпропетровськ подало до господарського суду позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕЛТИКС", с. Біла Церква Рахівського району Закарпатської області суми 495 110,12 грн. з яких: 319 955,60 грн. - заборгованість за кредитом; 105 977,78 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 69 176,74 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги порушенням відповідачем умов договору банківського обслуговування б/н від 29.03.2013 року, а саме, неповерненням грошових коштів в межах наданого кредитного ліміту, несплатою відсотків за користування кредитом та комісії за користування кредитом. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю та наполягає на задоволенні позову.

Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, письмових пояснень по суті спору не подав, явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив.

За таких обставин справа розглядається за наявними документами відповідно до статі 75 ГПК України.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

29.03.2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Селтикс" (відповідач) підписало з ПАТ КБ "Приватбанк" (позивач) Заяву про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитка печатки, на підставі якої банк (позивач) відкрив відповідачу поточний рахунок № 26002060433471.

Відповідно до даної Заяви про відкриття поточного рахунку відповідач приєднався до "Умов та Правил надання банківських послуг" та Тарифів банку, відповідно до умов яких Банк (позивач) при наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів в рамках ліміту, про розмір якого Банк повідомляє клієнту на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта. Порядок, встановлення, змінення ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентується Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://а-bank.com.ua, які разом з цією анкетою (заявою) складають договір банківського обслуговування № б/н від 29.03.2013 року.

У Заяві про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відбитка печатки від 29.03.2013 року зазначено, що клієнт підписавши цю заяву, погоджується з умовами та правилами надання банківських послуг, у тому числі з умовами та правилами обслуговування по розрахунковим картам, які разом з цією заявою та карткою зі зразками підпису та відтиску печатки складають договір банківського обслуговування.

Своїм підписом клієнт приєднується та зобов'язується виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах Приватбанку - договорі банківського обслуговування в цілому.

Умови та Правила надання банківських послуг, до яких приєднався відповідач, підписавши заяву про відкриття поточного рахунку, містять істотні умови змішаного договору - кредитного договору та договору банківського рахунку.

За змістом ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис - електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лине через те, що він має електронну форму.

У відповідності з положенням ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладений з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Положенням ч. 1 ст. 1067 ЦК України закріплено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Отже, за правовою природою договір, укладений між ПАТ КБ "Приватбанк" та ТзОВ "Селтикс" шляхом приєднання, є фактично змішаним договором банківського рахунку та кредитного договору.

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов'язання за Договором банківського обслуговування виконав, встановивши відповідачу кредитні ліміти на поточний рахунок:

10.06.2014 року в сумі 200 000,00 грн., що підтверджуються заявкою на гарантований платіж № 836 від 29.05.2014 року

05.05.2013 року в сумі 15 000,00 грн., що підтверджуються заявкою на гарантований платіж № 338 від 30.07.2013 року;

22.01.2014 року в сумі 300 000,00 грн., що підтверджуються заявкою на гарантований платіж № 657 від 17.01.2014 року;

24.02.2014 року в сумі 320 000,00 грн., що підтверджуються заявкою на гарантований платіж № 708 від 18.02.2014 року;

27.03.2014 року в сумі 239 000,00 грн., що підтверджуються заявкою на гарантований платіж № 722 від 17.03.2014 року;

26.08.2014 року в сумі 320 000,00 грн., що підтверджуються заявкою на гарантований платіж № 1003 від 13.08.2014 року.

Зазначені кредитні ліміти відповідач неодноразово використовував. Однак, свої зобов'язання за договором по своєчасній сплаті відсотків і тіла кредиту належним чином не виконував, у зв'язку з чим з 11.07.2014 року кредит вважається простроченим у розмірі 320 000,00 грн.

Згідно п. 3.2.2.2. Умов у разі непогашення заборгованості Клієнтом за кредитом у строк 30 днів, включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту стає простроченою.

Відповідно до розділу Умов 3.2.2.9., яким затверджено порядок розрахунків за користування кредитом в період з дати списання коштів з кредитного рахунку до дати погашення кредиту відповідно до п. п. 3.2.2.2., 3.2.2.6.3., 3.2.2.6.16., 3.2.2.6.17., 3.2.2.7.2., 3.2.2.8.1. даного Договору Клієнт виплачує проценти і винагороду в розмірі, вказаному в заявці.

За період користування кредитом в період з дати ініціювання Клієнтом заявки до дати виконання заявки Клієнт сплачує винагороду за надння фінансового інструменту в розмірі 4% річних (але не менше, ніж 5 грн.) від розміру кредиту, зазначеного в черговій заявці Клієнта.

За розрахунками позивача відповідачеві нараховано 28% річних на суму залишку непогашеної заборгованості за період з 30.07.2013 року по 17.03.2014 року, що складає суму 1 993,17 грн. (сума вказана позивачем з урахуванням погашень, які здійснював клієнт у вказаний період).

Позаяк, тіло кредиту прострочено і грошові зобов'язання по погашенню заборгованості порушені, то згідно з п. 3.2.2.2. Договору відповідач має сплатити банку проценти у розмірі 28% річних від залишку непогашеної заборгованості за період з 30.07.2013 року по 17.03.2014 року та 36% річних від суми простроченої заборгованості за період з 01.07.2014 року по 09.07.2014 року, з 11.07.2014 року 56% від суми простроченої заборгованості. Загальна сума заборгованості по відсоткам за весь період з 30.07.2013 року по 07.04.2015 року складає 105 977,78 грн.

Згідно п. 3.2.2.1. Умов, кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

За умовами п. 3.2.2.7.5. Умов при порушенні відповідачем будь - якого із зобов'язань передбачених Умовами, Банк має право змінити умови кредитування - вимагати від Позичальника дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Відповідно до п. 3.2.2.10.1. Умов при порушенні Клієнтом зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п. п. 3.2.2.6.2., 3.2.2.9.1.-3.2.2.9.3. даного Договору, термінів повернення кредиту, передбачених п. п. 3.2.2.2., 3.2.2.6.3., 3.2.2.6.16., 3.2.2.7.2. даного Договору, відповідач сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Умовами п. 3.2.1.5.4. нарахування неустойки здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано відповідачем.

Таким чином заявлена до стягнення позивачем пеня в розмірі 1 616,96 грн. за період прострочення з 17.11.2014 року по 07.04.2015 року не суперечить умовам договору та чинному законодавству.

Наявним у справі розгорнутим розрахунком заборгованості підтверджено дані про нарахування процентів на поточну та прострочену заборгованість по кредиту, а також нарахування та часткове погашення комісії.

17.03.2015 року позивач звернувся до ТзОВ "Селтикс" з претензією, в якій повідомив про наявність заборгованості перед позивачем та просив погасити прострочену заборгованість. Заявлена претензія залишена відповідачем без задоволення.

Наведені в позовній заяві розрахунки, суд визнає законними та обґрунтованими, з передбачених законом та договором підстав.

З огляду на те, що обставини які б свідчили про припинення грошового зобов'язання відповідачем на підставі Договору чи Закону у матеріалах справи відсутні, суд дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності та дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог, суд задовільняє позовні вимоги в повному обсязі в сумі 495 110,12 грн. з яких: 319 955,60 грн. - заборгованість за кредитом; 105 977,78 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 69 176,74 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача.

Керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Селтикс" (90614, Закарпатська область, Рахівський район, с. Біла Церква, вул. Жовтнева, 1, код ЄДРПОУ 37861524) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) 495 110,12 (чотириста дев'яносто п'ять тисяч сто десять грн. 12 коп., з яких: 319 955,60 грн. - заборгованість за кредитом; 105 977,78 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 69 176,74 грн. - пеня та 9 902,20 (дев'ять тисяч дев'ятсот дві грн. 20 коп.) на відшкодування сплачених судових витрат.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду.

Вступну та резолютивну частини рішення проголошено 26.05.2015 року.

Повне рішення підписано 29.05.2015 року.

Суддя Бобрик Г.Й.