Рішення

від 27.05.2015 по справі 908/1153/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/46/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2015 Справа № 908/1153/15-г

Колегія суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя Дроздова С.С., судді: Азізбекян Т.А., Ніколаєнко Р.А., розглянувши матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства "АВТОКРАЗБАНК" (39600 Полтавська область, м. Кременчук, Автозаводський район, вул. Київська, 8) в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "АКБ Банк" Костенка Ігоря Івановича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АССА 11" (83049 м. Донецьк, вул. Куйбишева, буд. 68)

про стягнення 78 991 250 грн. 00 коп.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Публічне акціонерне товариство "АВТОКРАЗБАНК", Полтавська область, м. Кременчук в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "АКБ Банк" Костенка Ігоря Івановича звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "АССА 11", м. Донецьк про стягнення 65 000 000 грн. 00 коп. строкової заборгованості за кредитом, 2 047 500 грн. 00 коп. поточних процентів за кредитом, 11 943 750 грн. 00 коп. прострочених процентів за кредитом.

Відповідно до довідки про автоматичний розподіл справ між суддями від 23.02.2015р., справу № 908/1153/15-г передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Згідно зі ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та ст. ст. 1, 3 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції", якщо місцевий господарський суд знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, то заява подається до господарського суду за територіальною підсудністю судових справ

Відповідно до розпорядження Вищого господарського суду України від 08.09.2014р. № 28-р "Про зміну територіальної підсудності господарських справ", у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя господарськими судами Донецької і Луганської областей, Донецьким апеляційним господарським судом у районі проведення антитерористичної операції, на підставі подання Державної судової адміністрації України від 26.08.2014 р. № 8-4166/14 та від 29.08.2014р. № 8-4211/14, керуючись статтею 1 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням анти терористичної операції", статтею 34 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" визначено, що розгляд господарських справи, підсудних господарським судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції, здійснюється зокрема: господарських справ, підсудних господарському суду Донецької області - господарським судом Запорізької області.

Ухвалою суду від 24.02.2015р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1153/15-г, присвоєно справі номер провадження 27/46/15 та призначено судове засідання на 25.03.2015р.

Ухвалою суду від 25.03.2015 р. розгляд справи відкладався на 22.04.2015р., на підставі ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою у судове засідання представників сторін.

Ухвалою суду від 22.04.2015р. справу № 908/1153/15-г прийнято справу № 908/1153/15-г до провадження колегією у складі трьох суддів: головуючий суддя Дроздова С.С., судді Азізбекян Т.А., Ніколаєнко Р.А. Судове засідання призначено на 27.05.2015р. об 11 - 30 год.

Позивач в судове засідання 27.05.2015р. не з'явився, надіслав 26.05.2015р. на електронну адресу суду письмові пояснення, відповідно до яких просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та розглянути справу без участі свого представника.

Клопотання позивача про розгляд справи без участі його уповноваженого представника прийнято судом, відповідно до ст. 22 ГПК України.

Відповідач у судові засідання, відкриті 25.03.2015р., 22.04.2015р. та 27.05.2015р. не з'явився, вимог суду не виконав, письмового відзиву не надав, про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Поважні причини своєї неявки суду не повідомив. Клопотань про розгляд справи без відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідач належним чином був повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно роз'яснень Вищого Господарського Суду України, які викладені в інформаційному листі від 15.03.2010 року № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" - неявка в судові засідання учасників судового процесу (сторін), ненадання витребуваних судом документів та доказів, необхідних для повного розгляду справи - подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. "Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Неявка відповідача в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Суд зазначає, що Господарський процесуальний кодекс України не обмежує коло осіб, які можуть з'явитися в судове засідання та представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "АССА 11", згідно статті 28 ГПК України.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов'язання не виконав, не скористався правом на захист своїх інтересів.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, колегія суддів вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 13, ч. 1, 2 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне. Відповідно до ст. 4-1 ГПК України господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження.

Позов - це вимога позивача про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права чи охоронюваного законом інтересу, яка здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Згідно з господарським процесуальним законодавством предмет позову це матеріально - правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення. Матеріально-правова вимога позивача повинна опиратися на певні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме на підставу позову.

Згідно з ст. 20 ГК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).

Підприємницька діяльність здійснюється суб'єктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Господарським судом встановлено, що 19.11.2013р. між Публічним акціонерним товариством «Автокразбанк» (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Асса 11» (позичальник) було укладено кредитний договір № 93-К/Л.

Відповідно до п. 1.1 договору банк в порядку та на умовах, передбачених цим договором відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію в межах якої надає позичальнику в користування кредитні кошти.

Згідно п. 1.1.1 договору ліміт кредитування 45 850 000 грн. 00 коп.

Кредитна лінія відкривається на строк по 18.11.2015р. включно (п. 1.1.2 договору).

Відповідно до п. 1.1.3 договору кредит позичальнику надається впродовж строку кредитної лінії в повному обсязі або окремими частинами в межах ліміту кредитування на підставі письмової заяви на отримання кредиту/траншу позичальника та за умови належного виконання позичальником своїх зобов'язань згідно з цим договором. Позичальник має можливість упродовж строку дії кредитної лінії, неодноразово отримувати та погашати кредит/транш в межах вільного залишку встановленого ліміту кредитування. Ліміт кредитування автоматично відновлюється на суму погашеного кредиту/траншу.

Зобов'язання банку перед позичальником надати кредит обмежуються сумою, визначеною в заяві, належним чином підписаною сторонами. Вказані зобов'язання виникають у банку з моменту підписання сторонами заяви та припиняються в момент надання кредиту/траншу позичальнику в сумі, визначеній в заяві.

Пунктом 1.1.4 договору сторони узгодили, що процентна ставка за користування кредитом 27 процентів річних. Тип процентної ставки за цим Кредитним договором - фіксована.

Згідно п. 1.1.5 договору кредит надається позичальнику для поповнення обігових коштів.

Відповідно до розділу 3 кредитного договору для обліку заборгованості позичальника по кредиту Банк відкриває Позичальнику позичковий рахунок №20630300022824 та для обліку процентів в рахунок нарахованих доходів №20685300022824.

Банк видає кредит/транш позичальнику в межах ліміту кредитування, з урахуванням п. 1.1.3 договору, в безготівковій формі шляхом перерахування кредиту або кожного окремого траншу на поточний рахунок позичальника згідно з заявою позичальника отриманою банком у строк, не менше як за один банківський день до дати видачі кредиту або кожного окремого траншу (не враховуючи день подання заяви), та, за умови виконання Позичальником своїх зобов'язань, визначених даним Договором.

При цьому днем надання кредиту/траншу вважається дата перерахування кредиту або кожного з траншів з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника за наступними реквізитами: № 26504300022824 в Донецькому РВ ПАТ «АКБ Банк», ідентифікаційний код 37602617, код банку 331100.

Позичальник погашає кредит/транш на позичковий рахунок № 20630300022824 в ПАТ «АКБ Банк», код банку в системі електронних платежів (МФО) 331100, ідентифікаційний код позичальника 37602617; у строк погашення кредиту - в повній сумі фактичної заборгованості по кредиту. У разі ненадходження платежів від позичальника у встановлені цим договором строки, суми непогашених у строк платежів визнаються простроченими та наступного банківського дня перераховуються на рахунки простроченої заборгованості.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.2, 4.4, 4.5 кредитного договору, проценти за користування позичальником кредитом нараховуються банком у валюті кредиту з дня надання кредиту до дня, що передує дню настання фактичного погашення кредиту та/або строк погашення на суму фактичного щоденного залишку заборгованості позичальника за кредитом.

Нарахування процентів здійснюється в порядку, передбаченому внутрішніми положеннями банку, але не рідше одного разу на місяць та в день строку погашення.

При розрахунку процентів використовується метод «факт/360», виходячи із фактичної кількості днів у календарному місяці, та в році кількість днів умовно приймається за 360 днів.

Позичальник сплачує нараховані проценти в валюті кредиту, щоквартально, до 05 числа кожного кварталу, наступного за звітним, та в день строку погашення кредиту на рахунок № 2068530002224 в ПАТ «АКБ Банк», код банку в системі електронних платежів (МФО) 31100, ідентифікаційний код позичальника 37602617.

Відповідно до п.8.2.1 позичальник зобов'язується повернути банку кредит в строк погашення, сплачувати банку в строки, передбачені цим договором, суму нарахованих банком процентів, сплатити банку комісії, штрафні санкції та відшкодувати збитки у розмірі, строки та у порядку, які передбачені цим договором.

27.02.2014 р. між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до кредитного договору (про відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії) № 93-К/Л від 19.11.2013р., відповідно до умов якої ліміт кредитування становить 65 000 000 грн. 00 коп.

Кредитна лінія відкривається на строк по 18 лютого 2015 р. включно.

Для обліку заборгованості позичальника по кредиту банк відкриває позичальнику позичковий рахунок № 20629300022824 та для обліку процентів рахунок нарахованих доходів № 20685300022824.

Позичальник погашає кредит/транш на позичковий рахунок № 20629300022824 в ПАТ «АКБ Банк», код Банку в системі електронних платежів (МФО) 331100, код ЄДРПОУ позичальника 37602617 у строк погашення кредиту - в повній сумі фактичної заборгованості по кредиту.

У разі ненадходження платежів від позичальника у встановлені цим договором строки, суми непогашених у строк платежів визнаються простроченими та наступного банківського дня перераховуються на рахунки простроченої заборгованості.

20.03.2014 р. між сторонами було укладено Додаткову угоду № 2 до кредитного договору (про відкриття відновлювальнс відкличної кредитної лінії) №93-К/Л від 19.11.2013 р., відповідно до умов якої позичальник погашає кредит/транш на позичковий рахунок № 20629300022824 в ПАТ «АКБ Банк», код банку в системі електронних платежів (МФО) 331100, код ЄДРПОУ позичальника 37602617 у строки погашення, зазначені в Графіку зменшення ліміту кредитування в сумі кредитних коштів, визначеній Графіком зменшення ліміту кредитування.

У разі ненадходження платежів від позичальника у встановлені цим договором строки, суми непогашених у строк платежів визнаються простроченими та наступного банківського дня перераховуються на рахунки простроченої заборгованості.

Позичальник зобов'язаний повернути кредит банку в строк погашення, дотримуватись Графіка зменшення ліміту кредитування, сплачувати банку в строки, передбачені цим договором, суму нарахованих банком процентів, сплатити банку штрафні санкції та відшкодувати збитки у розмірі, строки та порядку, які передбачені цим договором.

Як свідчать матеріали справи позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, що підтверджується виписками з позичкового рахунку позичальника.

Відповідач свої зобов'язання по договору не виконує, кредитні кошти не повертає, проценти за користування кредитними коштами не сплачує.

В результаті чого за відповідачем рахується наступна заборгованість: 65 000 000 грн. 00 коп. строкова заборгованість за кредитом, 2 047 500 грн. 00 коп. поточні проценти за кредитом, 11 943 750 грн. 00 коп. прострочені проценти за кредитом.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 1046 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

В частині 1 ст. 1054 ЦК України зазначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором, на підставі ч. 3 ст. 198 ГК України.

За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахуванням грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Враховуючи наведене, перевіривши надані розрахунки позовних вимог позивачем, колегія суддів дійшла висновку, що вони є вірними та виконанні з дотриманням вказаних норм права та умов договору, тому вимоги позивача щодо стягнення 65 000 000 грн. 00 коп. строкової заборгованості за кредитом, 2 047 500 грн. 00 коп. поточних процентів за кредитом, 11 943 750 грн. 00 коп. прострочених процентів за кредитом є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.

На підставі статті 85 ГПК України - 27.05.2015року прийнято рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст.ст. 4 6 , 22, 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "АВТОКРАЗБАНК", Полтавська область, м. Кременчук Товариства з обмеженою відповідальністю "АССА 11" м. Донецьк задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АССА 11" (83049 м. Донецьк, вул. Куйбишева, буд. 68, код ЄДРПОУ 37602617) на користь Публічного акціонерного товариства "АВТОКРАЗБАНК" (39600 Полтавська область, м. Кременчук, Автозаводський район, вул. Київська, 8, код ЄДРПОУ 20046323) в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "АКБ Банк" Костенка Ігоря Івановича 65 000 000 (шістдесят п'ять мільйонів) грн. 00 коп. строкової заборгованості за кредитом, 2 047 500 (два мільйони сорок сім тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. поточних процентів за кредитом, 11 943 750 (одинадцять мільйонів дев'ятсот сорок три тисячі сімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. прострочених процентів за кредитом. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АССА 11" (83049 м. Донецьк, вул. Куйбишева, буд. 68, код ЄДРПОУ 37602617) на користь Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), 22030001; банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області; МФО 813015; код ЄДРПОУ 38025409; № рахунку 31215206783007, код класифікації доходів бюджету 22030001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддя С.С. Дроздова

Судді Т.А. Азізбекян

Р.А. Ніколаєнко

Рішення оформлено та підписано 29.05.2015р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.