Рішення

від 26.05.2015 по справі 916/1096/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2015 р.Справа № 916/1096/15-г

За позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа М-Плюс"

про стягнення 20 383,47 грн.

Суддя Степанова Л.В.

Представники:

Від позивача: Берчатова Л.В. за довіреністю

Від відповідача: не з'явився

Суть спору: про стягнення 20 383,47 грн.

Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "ПриватБанк" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа М-Плюс" про стягнення 20 383,47 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.03.2015р. порушено провадження у справі № 916/1096/15-г.

У судовому засіданні від 12.05.2015р. представником позивача було надано клопотання про продовження строку розгляду справи № 916/1096/15-г на 15 днів (вх. № 2-2583/15 від 12.05.2015р.).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.05.2015р. строк розгляду справи № 916/1096/15-г було продовжено до 01.06.2015р.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Основа М-Плюс" був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, однак у судове засідання не з'являвся та відзив на позов не надав.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Розглянув матеріали справи, суд встановив:

18 вересня 2013 року Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "ПриватБанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Основа М-Плюс" було підписано Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, відповідно до якої відповідач зобов'язався виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, тарифах ПриватБанку - Договорі банківського обслуговування в цілому. Відносини між банком та клієнтом можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до даного договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодженням за банківським обслуговуванням з клієнтом через web-сайт банка ( www.pb.ua або інший інтерет -/SMS-ресурс, зазначений банком). Підписав відповідну заяву, відповідач виразив свою згоду з Умовами та Правилами надання банківських послуг (що знаходяться на сайті банка www.pb.ua ), Тарифами банку, які разом з цією заявою складають договір банківського обслуговування від 18.09.2013р.

Згідно з п. 3.2.1.1.1 Умов та правил надання банківських послуг (надалі - Умов) кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта.

Відповідно до п. 3.2.1.1.3 вказаних Умов кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплати процентів та винагороди.

В силу п. 3.2.1.1.6 Умов ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк,Sms-повідомлення або інших).

Пунктом 3.2.1.1.8 Умов визначено, що проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до „Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі „Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - „Угода").

Відповідно до п. 3.2.1.1.16 зазначених Умов при укладенні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до „Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом „першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до п. 3.2.1.1.8 Умов проведення платежів Клієнта в порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до „Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі). При належному виконанні Клієнтом зобов'язань, передбачених „Умовами та правилами надання банківських послуг", за відсутності заперечень за місяць до закінчення терміну обслуговування Ліміту, проведення платежів Клієнта в порядку обслуговування Ліміту може бути продовжено Банком на той самий строк.

Відповідно до розділу 3.2.1.4 Умов та правил надання банківських послуг, яким затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го по 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця (надалі - період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню), розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 3.2.1.4.1.1 Умов).

При необнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню (п. 3.2.1.4.1.2. Умов).

При цьому, у випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36 (тридцять шість)% річних, починаючи з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню (п. 3.2.1.4.1.2 Умов).

У разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом в розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати (п. 3.2.1.4.9 Умов).

Крім того, згідно п. 3.2.1.4.4. Умов та правил надання банківських послуг Клієнт сплачує Банку винагороду за використання ліміту відповідно до п.п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Банк може за своїм розсудом не стягувати зазначену комісію в разі, якщо максимальне сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній календарний місяць, не перевищувало 100 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно Заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 18 вересня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Основа М-Плюс" приєдналось до "Умов та Правил надання банківських послуг", тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.pb.ua , які разом з відповідною заявою складають договір банківського обслуговування від 18.09.2013р.

При цьому, як зазначає позивач у своєму позові, останнім було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок 26009054307015 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено та врегульовано "Умовами та Правил надання банківських послуг". При цьому, свої зобов'язання за договором банківського обслуговування від 18.09.2013р. позивач виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт в розмірі 10 000 грн.

23.10.2014р. Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "ПриватБанк" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа М-Плюс" з претензією №0918ODKMS0AJ відповідно до якої просить негайно погасити прострочену заборгованість, яка складається з простроченої заборгованості: за тілом кредиту у розмірі 10 000 грн., за відсотками у розмірі 3996,43 грн., з комісії за користування кредитом у розмірі 989,06 грн., з пені у розмірі 1756,61 грн. Відповідачем в свою чергу, погашення заборгованості за кредитом здійснено не було.

Враховуючи вищенаведене, Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "ПриватБанк" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа М-Плюс" про стягнення заборгованості за період з 18.09.2013р. по 16.02.2015р. у розмірі 20 383,47 грн., що складається з заборгованості за: кредитом у розмірі 10 000 грн., за відсотками за користування кредитом у розмірі 5 800,87 грн., по комісії за користування кредитом у розмірі 1 349,06 грн. та пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором у розмірі 3 233,54 грн. згідно наданого розрахунку. Свої вимоги позивач обґрунтовує порушенням відповідачем прийнятих на себе за договором банківського обслуговування від 18.09.2013р. зобов'язань, а також приписами Господарського та Цивільного кодексів України.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Основа М-Плюс" жодного разу у судові засідання не з'явився, правової позиції по заявленим позовним вимогам не висловив, доказів, які б спростовували позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк", не надав.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 345 Господарського кодексу України кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

У відповідності до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. При цьому, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави „Позика", якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1069 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу положень ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, зокрема, належним чином завіреної копії довідки про розміри встановлених кредитних лімітів № 08.7.0.0.0/150304131310 від 04.03.2015р., виписки по рахунку № 26009054307015, позивач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" свої зобов'язання за договором банківського обслуговування від 18.09.2013р. виконало у повному обсязі шляхом надання відповідачу кредитного ліміту у розмірі 10 000 грн.

Згідно з п. 3.2.1.1.1 Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта.

Відповідно до п. 3.2.1.1.3 вказаних Умов кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплати процентів та винагороди.

Крім того, згідно п. 3.2.1.4.4. Умов та правил надання банківських послуг Клієнт сплачує Банку винагороду за використання ліміту відповідно до п.п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Банк може за своїм розсудом не стягувати зазначену комісію в разі, якщо максимальне сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній календарний місяць, не перевищувало 100 грн.

Отже, з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, суд доходить висновку про правомірність нарахованої позивачем заборгованості за кредитом у розмірі 10 000 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 5 800,87 грн. та заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 1 349,06 грн., згідно наданого розрахунку, яка в свою чергу, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором у розмірі 3 233,54 грн. згідно наданого розрахунку.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.

Так, згідно ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 3.18.5.1. Умов встановлено, що при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченого п.п. 3.2.1.2.2,.3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 Клієнт виплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Разом з тим, п. 3.2.1.5.4 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачений п. 3.2.1.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3 Умов, здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

Таким чином, розглянувши позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором у розмірі 3 233,54 грн., суд вважає їх обґрунтованими та такими, що нараховані відповідно до вимог чинного законодавства в зв'язку чим підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, суд доходить висновку що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа М-Плюс" про стягнення заборгованості за період з 18.09.2013р. по 16.02.2015р. у розмірі 20 383,47 грн., що складається з заборгованості за: кредитом у розмірі 10 000 грн., за відсотками за користування кредитом у розмірі 5 800,87 грн., по комісії за користування кредитом у розмірі 1 349,06 грн. та пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором у розмірі 3 233,54 грн. за договором банківського обслуговування від 18.09.2013р., підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа М-Плюс" (67541, Одеська область, Комінтернівський район, с. Степанівка, вул. Центральна, 8, код ЄДРПОУ 38719073) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитом у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом у розмірі 5 800 (п'ять тисяч вісімсот) грн. 87 коп., заборгованість по комісії за користування кредитом у розмірі 1 349 (одна тисяча триста сорок дев'ять) грн. 06 коп., пеню у розмірі 3 233 (три тисячі двісті тридцять три) грн. 54 коп. та судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Повний текст рішення підписано 02.06.2015 року.

Суддя Степанова Л.В.

Повне рішення складено 02 червня 2015 р.