Рішення

від 26.05.2015 по справі 914/1008/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2015 р. cправа№ 914/1008/15

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Нова», м. Львів

до відповідача: приватного акціонерного товариства «Галичина», м. Радехів Львівської області.

про стягнення 113 439,58 грн. заборгованості

суддя Юркевич М.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Кузик Н.І.- представник

Богдан З.С.- представник

від відповідача: не з'явився

На розгляд до господарського суду Львівської області поступила позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Нова» до приватного акціонерного товариства «Галичина» про стягнення 84 483,00 грн. основного боргу, 1 177,14 грн. 3% річних, 14 439,58 грн. інфляційних втрат та 12 804,92 грн. пені.

Ухвалою господарського суду від 30.03.2015 р. порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду на 14.04.2015 р.

В зв'язку з неявкою представника відповідача в призначене судове засідання, розгляд справи ухвалою суду від 14.04.2015р. було відкладено на 26.05.2015р.

26.05.2015р. від представника позивача поступила заява про зменшення позовних вимог. Зокрема, позивач просив суд зменшити заявлені первісні позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 84 483,00 грн. основного боргу до 80 483,00 грн. у зв'язку з частковим погашенням частини основного боргу відповідачем на суму 4 000,00 грн. В решта частині позову представник позивача підтримав раніше заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача повторно явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, вимог попередніх ухвал суду не виконав.

Господарський суд, розглянувши вказану заяву позивача та заслухавши присутніх представників, в порядку ст.22 ГПК України, дійшов висновку її задоволити та розглядати спір з урахуванням зменшених позовних вимог, зокрема - про стягнення з відповідача 80 483,00 грн. грн. основного боргу, 1 177,14 грн. 3% річних, 14 439,58 грн. інфляційних втрат та 12 804,92 грн. пені.

Виходячи з того, що відповідач ухиляється від виконання вимог ухвал суду, не забезпечив явку свого уповноваженого представника в жодне судове засідання, а в силу приписів ст. 69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, судом з'ясовано:

02.01.2013р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа-Нова» (позивачем) та приватним акціонерним товариством «Галичина» (відповідачем) було укладено договір поставки №4-13 за умовами якого, позивач зобов'язався поставляти відповідачу харчові інгредієнти, а останній взяв на себе зобов'язання приймати та оплачувати цей товар відповідно до умов договору.

В п. 8.1 договору сторонами було визначено, що останній вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2013р.

Згідно п. 8.2, договір вважається пролонгованим на тих самих умовах на строк 1 рік, якщо за 2 тижні до його закінчення жодна із сторін не заявить про намір припинити або змінити цей договір.

Як вбачається з матеріалів справи, даний договір сторонами було пролонговано і останній продовжив свою дію до 31.12.2014р.

Відповідно до п. 1.2 договору, кількість та асортимент товару, який поставляється обумовлюється у кожному окремому випадку сторонами у замовленнях, а загалом зазначаються у рахунку на оплату товару та товарній (видатковій) накладній, яка становить невід'ємну частину цього договору.

Сторони також погодили, що ціна товару, що поставляється, попередньо погоджується та визначається в рахунку на оплату товару, що виставляється продавцем та видатковій накладні.

Як встановлено судом, позивач протягом дії договору поставляв відповідачу товар, що підтверджується долученими до матеріалів справи видатковими накладними, зокрема:

· видаткова накладна №РН00194 від 27.06.2014р. на суму 13 020,00 грн.;

· видаткова накладна №РН00195 від 01.07.2014р. на суму 7 440,00 грн.;

· видаткова накладна №РН00198 від 04.07.2014р. на суму 12 027,00 грн.;

· видаткова накладна №РН00201 від 07.07.2014р. на суму 7 440,00 грн.;

· видаткова накладна №РН00204 від 10.07.2014р. на суму 14 880,00 грн.;

· видаткова накладна №РН00209 від 14.07.2014р. на суму 14 880,00 грн.;

· видаткова накладна №РН00216 від 18.07.2014р. на суму 10 908,00 грн.;

· видаткова накладна №РН00222 від 25.07.2014р. на суму 3 468,00 грн.;

· видаткова накладна №РН00229 від 01.08.2014р. на суму 7 440,00 грн.;

Всього за вищенаведеними накладними позивач поставив відповідачу товару на загальну суму 91 503,00 грн.

Прийняття належним чином поставленого товару було підтверджено відповідачем підписаним актом звірки взаєморозрахунків від 31.01.2015р.

Згідно п.4.2 договору, оплата покупцем поставленого товару здійснюється протягом 60 (шістдесяти) банківських днів з дня отримання товару.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач частково здійснив оплату за поставлений товар, зокрема 29.10.2014р. та 13.11.2014р. останній перерахував позивачу в рахунок оплати по видатковій накладні РН00194 від 27.06.2014р. грошові кошти в сумі 6 020,00 грн. Неоплаченим залишився товар на суму 85 483,00 грн.

З метою досудового врегулювання даного спору позивач звертався до відповідача з претензією (вимогою) №7 від 21.01.2015р. про оплату вартості поставленого товару.

В подальшому, після отримання відповідачем вказаної вище претензії, останнім було ще частково оплачено вартість отриманого товару на суму 5 000,00 грн., про що свідчать долучені до матеріалів справи банківські виписки: від 26.01.2015р., від 24.03.2015р., від 26.03.2015р. та від 30.03.2015р.

В ході розгляду даної справи сторони повторно склали акт звірки взаєморозрахунків за позовними вимогами, де погодили остаточний основний борг відповідача перед позивачем станом на час розгляду спору в сумі 80 483,00 грн.

З огляду на вищенаведене, а також те, що відповідач в досудовому порядку свою заборгованість перед позивачем не погасив, останній звернувся до господарського суду з вимогою про стягнення з приватного акціонерного товариства «Галичина» 80 483,00 грн. основного боргу з урахуванням 1 177,14 грн. 3% річних, 14 439,58 грн. інфляційних втрат та 12 804,92 грн. пені. в судовому порядку.

Розглянувши доводи позовних вимог, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають до задоволення. При цьому, суд виходить з наступного:

Відповідно до ч.1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

В силу приписів статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Між сторонами у справі виникли договірні відносини на підставі договору поставки №4-13 від 02.01.2013р.

Матеріалами справи підтверджено факт поставки позивачем відповідачу товару на загальну суму 91 503,00 грн., про що свідчать долучені до матеріалів справи видаткові накладні (а.с. 24-32).

Відповідач підписав накладні без зауважень та застережень.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач частково виконав свій обов'язок щодо оплати товару за наведеними вище накладними, зокрема, згідно банківських виписок, копії яких долучені до матеріалів справи, відповідач сплатив позивачу 11 020,00 грн. Однак, неоплаченим залишився товар на суму 80 483,00 грн. Доказів, які б свідчили протилежне суду не надано.

Більше того, вказана заборгованість відповідача перед позивачем була погоджена сторонами актом звірки взаєморозрахунків від 31.01.2015р. та скріплена печатками підприємств. (а.с. 62).

З огляду на вищенаведене, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 80 483,00 грн. є обгрунтованою, підставною та підлягає до задоволення повністю.

Відповідно до ст.625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 6.2 договору, при порушенні терміну оплати поставленого на умовах договору товару, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від вартості поставленої та неоплаченої в строк партії товару.

У відповідності до вищенаведених положень, позивач, у зв'язку з порушенням з боку відповідача строків оплати товару, здійснив нарахування останньому 1 177,14 грн. 3% річних, 14 439,58 грн. інфляційних втрат та 12 804,92 грн. пені.

Господарський суд, за результатами перевірки правильності нарахування зазначених сум, дійшов висновку, що такі є обгрунтовані та підлягають до задоволення.

За умовами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідачем не подано доказів погашення заборгованості, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення повністю.

Витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

В той же час, в ході розгляду даної справи, позивачем було зменшено розмір позовних вимог, що в свою чергу відповідно до ч.1 п.1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» є підставою для повернення частини зайво сплачених судових витрат.

З огляду на вищенаведене, судовий збір, сплачений позивачем за подання позовної заяви відповідно до платіжного доручення №2255 від 25.03.2015р. підлягає частково поверненню останньому в сумі 80,00 грн.

Керуючись ст.ст. 4 3 ,33,34,44,49,75,82,82-1,84,85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Нова», з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 19.05.2015р., задоволити повністю.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Галичина» (80200, Львівська область, м. Радехів, вул. Б. Хмельницького, 120, код ЄДРПОУ 25553579, р/р 26002010111029) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Нова» (79037, м. Львів, вул. Очаківська, 4, кв. 93, код ЄДРПОУ 37444297) 80 483,00 грн. основного боргу,1 177,14 грн. 3% річних, 14 439,58 грн. інфляційних втрат, 12 804,92 грн. пені. та 2 188,79 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Альфа-Нова» (79037, м. Львів, вул. Очаківська, 4, кв. 93, код ЄДРПОУ 37444297) 80,00 грн. зайво сплаченого за платіжним дорученням №2255 від 25.03.2015р. судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст.116 та 117 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом

У судовому засіданні 26.05.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 02.06.2015р.

Суддя Юркевич М. В.