Постанова

від 25.05.2015 по справі 922/483/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2015 р. Справа № 922/483/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Горбачова Л.П. , суддя Білецька А.М. , суддя Істоміна О.А.,

при секретарі Логвін О.О.,

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємства "Команда служби безпеки" (вх.№2516Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 01.04.2015 року по справі №922/483/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шанс", м.Житомир,

до Приватного підприємства "Команда служби безпеки", м.Харків,

про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ "Шанс" звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача, ПП "Команда служби безпеки" збитки в розмірі 111 858,75 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 01.04.2015 року (суддя Прохоров С.А.) позовні вимоги задоволено. Стягнуто з приватного підприємства "Команда служби безпеки" (61051, м.Харків, вул.Клочківська, 111а, р/р 26002010108672 в ПАТ "Золоті ворота", МФО 300238, код 36858270) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Шанс" (10008, м. Житомир, пров. 1-й Леваневського, 14, кв.3, р/р 260000134072 в ВАТ "Сбербанк Росії", МФО 320627, код 31962718) збитки в розмірі 111 858,75 грн. та судовий збір 2237,18 грн.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 01.04.2015 у справі №922/483/15 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Апелянт вказує на те, що позивач не надав доказів того, що договір та акт приймання передачі підписані уповноваженою особою з боку відповідача. Крім того зазначає, що пунктом 4.3. договору на охорону від 01.11.2013р. визначено, що відшкодування відповідачем будь-яких збитків завданих з вини відповідача здійснюється виключно після надання позивачем постанови органів дізнання, слідства або вироку суду, що встановили факт крадіжки, грабежу, розбійництва або факт знищення майна третіми особами. Посилання в оскаржуваному рішенні на наявність відкритого кримінального провадження №12014060270000434 не є відповідною постановою органів дізнання, слідства або вироку суду, що встановили факт крадіжки, грабежу, розбійництва або факт знищення майна третіми особами. Такі документи відсутні в матеріалах справи.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 24.04.2015р. у справі №922/483/15 прийнято до провадження апеляційну скаргу в складі судової колегії: головуючий суддя Горбачова Л.П., суддя Потапенко В.І., суддя Тарасова І.В.

Розпорядженням голови суду від 22.05.2015р. у зв`язку з відпусткою судді Потапенка В.І. та судді Тарасової І.В. для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Горбачова Л.П., суддя Білецька А.М., суддя Істоміна О.А.

18.05.2015р. від ліквідатора ТОВ «Шанс» надійшов відзив (вх.№7748) на апеляційну скаргу, в якому просить суд залишити рішення господарського суду Харківської області від 01.04.2015р. по справі №922/483/15 без змін, а скаргу Приватного підприємства «Команда служби безпеки» без задоволення. Справу розглянути без участі представника позивача у зв'язку з неможливістю прибути на розгляд справи.

У судове засідання 25.05.2015р. представник відповідача (апелянта) не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Копія ухвали, направлена на адресу відповідача повернулась до суду з відміткою «Укрпошти» «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами в господарському судочинстві" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на вищевикладене, ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 24.04.2015 року сторони були попереджені, що у разі не з'явлення їх представників у судове засідання та не надання сторонами документів, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами та за відсутністю представників сторін, тому справа згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, в межах вимог передбачених ст.101 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до ч.2 ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

01.11.2013 р. між ТОВ "Шанс" (позивач) та ПП "Команда служби безпеки" (відповідач) був укладений договір № 011113/01 на охорону об'єкту - цілісного майнового комплексу, що знаходиться за адресою: Житомирська область, Попільнянський район, смт. Попільня, вул. Молодіжна, 2а.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що охоронна фірма зобов'язана організувати та забезпечити охорону товарно-матеріальних цінностей та грошових сум замовника, прийнятих під охорону від розкрадання. Охорона об'єктів здійснюється цілодобово.

Відповідно до п.4.1 а) охоронна фірма несе повну матеріальну відповідальність за збиток спричинений крадіжками товарно-матеріальних цінностей, здійсненими шляхом злому на об'єктах приміщень, що охороняються, замків, вікон, вітрин та огорож, іншими засобами в результаті незабезпечення належної охорони або в наслідок невиконання охоронною фірмою встановленого на об'єкті, що охороняється, порядку вивозу (винесення) товарно-матеріальних цінностей, а також розкраданнями, здійсненими шляхом грабежу або при розбійницькому нападі.

Факти крадіжки, грабежу, розбійництва, а також знищення або пошкодження майна сторонніми особами, які проникли на об'єкт, що охороняється, або через пожежу або в силу інших причин з вини працівників, що здійснюють охорону об'єктів, встановлюються органами дізнання, слідства або судом.

Згідно з п.4.3 договору відшкодування замовнику завданого з вини охоронної фірми збитку здійснюється після надання замовником постанови органів дізнання, слідства, або вироку суду, що встановив факт крадіжки, грабежу, розбійництва, а також факт знищення або пошкодження майна сторонніми особами, які проникли на об'єкт, що охороняється, або внаслідок пожежі чи в силу інших причин з вини працівників, що здійснюють охорону об'єкта. Розмір збитку повинен бути підтверджений відповідними документами та розрахунком вартості викрадених, знищених або пошкоджених товарно-матеріальних цінностей та викрадених грошових сум, складеним за участі охоронної фірми та звіреним з бухгалтерськими даними. До збитку, що відшкодовується, входить вартість викраденого або пошкодженого майна, розмір зниження вартості пошкоджених товарно-матеріальних цінностей, витрати, здійснені на відновлення пошкодженого майна, а також викрадені грошові суми.

Відповідно до п. 5.1., договір набирає чинності з дня його підписання та укладений строком на один рік, тобто до 31.10.2014 р. включно.

Згідно з актом прийому об`єкту під охорону та обстеження його технічного стану від 01.11.2013 р. вказаний цілісний майновий комплекс переданий під охорону відповідачу. Перелік майна, прийнятого під охорону зазначений в акті інвентаризації від 14.02.2013 р. (а.с.12, а.с.13).

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач до закінчення терміну дії договору і без повідомлення та зворотної передачі цілісного майнового комплексу в односторонньому порядку припинив виконання договору № 011113/01 від 01.11.2013 р., тобто припинив здійснювати охорону цілісного майнового комплексу, в результаті чого зникли товарно-матеріальні цінності позивача. Місцевий господарський суд вважає, що заявником доведено вину відповідача, причинний зв'язок між протиправними діями відповідача (одностороння відмова від здійснення охорони цілісного майнового комплексу під час дії договору № 011113/01) та збитками позивача (зникнення товарно-матеріальних цінностей на підохоронному відповідачу об'єкті), надано обґрунтований розрахунок понесених збитків, тобто доведено повний склад цивільного правопорушення відповідача необхідний для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди.

Колегія суддів не погоджується з таким твердженням суду першої інстанції, з огляду на наступне.

В матеріалах справи міститься Акт інвентаризації майна ТОВ «Шанс» від 11.09.2014р., в якому зазначено, що комісією в складі арбітражного керуючого ліквідатора ТОВ «Шанс» Фадєєва А.Л., Молчан Ю.С. та Горобчика О.С. провела перевірку на наявність майна. В результаті перевірки виявлено: 1.будівлі м`ясопереробного комплексу з ознаками проникнення та розкрадання (балансова вартість 466849,56 грн.), 2.будівля прохідної (яка входить до складу комплексу), у внутрішній електромережі наявні сліди зриву електричних щитів управління, відсутні опалювальні прилади, 3.Склади (металеві під навіси) - в наявності частково залишки конструкцій з ознаками демонтажу 4. частина паркану з ознаками демонтажу, 5.трансформаторна підстанція без вимикачів-автоматів та трансформатора ( в наявності металевий корпус), 6.Автомобіль ГАЗ САЗ 3507 д.н. 2974 ЖИУ 1992 року випуску в неробочому стані з ознаками зовнішнього ушкодження, відсутні лобове скло, акумулятор, газове обладнання, розукомплектований двигун, знаходиться в неробочому стані (балансова вартість 1170,37 грн., 7.напівпричіп ОДАЗ 857Б д.н. 11319ВА 1986 року випуску (балансова вартість 737,79 грн.) (а.с.14).

Даний Акт складений та підписний в односторонньому порядку комісією ТОВ «Шанс» без участі охоронної фірми.

Щодо доводів позивача про те, що ПП «Команда служби безпеки України» 24.09.2014р. отримало лист ТОВ «Шанс» з пропозицією забезпечити явку представників для врегулювання суми збитку, то копія повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.17), на яке посилається позивач, не містить інформації, що відповідач отримав саме лист, про який зазначає позивач.

Крім того, як вбачається з копії листа - претензії арбітражного керуючого, ліквідатора ТОВ «Шанс» Фадєєва А.Л. щодо умов виконання договору №011113/01 від 01.11.2013р., то даний лист не має вихідного номера (а.с.16).

Як вбачається з матеріалів справи, а саме: з Витягу з кримінального провадження №12014060270000434 вбачається, що 11.09.2014р. до Попільнянського РВ УМВС України з заявою звернувся гр. Фадєєв А.Л., арбітражний керуючий, ліквідатор ТОВ «Шанс», про те що невідомі особи здійснили крадіжку майна з території ТОВ "Шанс", яке розташоване в смт. Попільня по вул. Молодіжна, 2а Житомирської області. Дану заяву внесено до ЄРДР 12.09.2014 р. за правовою кваліфікацією - ч. 3 ст.185 КК України (а.с.15).

Як визначили сторони в договорі №011113/01 на охорону об'єкту - цілісного майнового комплексу, факти крадіжки, грабежу, розбійництва, а також знищення або пошкодження майна сторонніми особами, які проникли на об'єкт, що охороняється, або через пожежу або в силу інших причин з вини працівників, що здійснюють охорону об'єктів, встановлюються органами дізнання, слідства або судом. Відшкодування замовнику завданого з вини охоронної фірми збитку здійснюється після надання замовником постанови органів дізнання, слідства, або вироку суду, що встановив факт крадіжки, грабежу, розбійництва, а також факт знищення або пошкодження майна сторонніми особами, які проникли на об'єкт, що охороняється, або внаслідок пожежі чи в силу інших причин з вини працівників, що здійснюють охорону об'єкта.

Відповідно до статті 3 Кримінального процесуального кодексу України (далі- КПКУ) дізнання - форма досудового розслідування, в якій здійснюється розслідування кримінальних проступків; досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності; досудове слідство - форма досудового розслідування, в якій здійснюється розслідування злочинів.

Статтею 60 КПКУ визначено, що заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим. Заявник має право: 1) отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію; 2) подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи; 3) отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.

Згідно зі статтею 214 КПКУ слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.

З огляду на викладене, позивачем не надано суду інформації щодо стадії досудового розслідування, окрім внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

В матеріалах справи міститься Звіт про незалежну оцінку майна (виробниче обладнання), зроблений ПП "КОЕКС", відповідно до якого ринкова вартість об'єкта оцінки станом на 07.10.2014 року становить111 858,75 грн. У висновках даного звіту, оцінювачем, зокрема, зазначено, що «ринкова вартість об`єкта незалежної оцінки, виробничого обладнання, що належить ТОВ «Шанс» та знаходиться за адресою: Житомирська область, Попільнянський рн, с.Попільня, вул..Молодіжна, 2а, станом на 07.10.2014р. становить: 11858,75 грн.» (а.с.24).

Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено повний склад цивільного правопорушення відповідача необхідний для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди.

Судова колегія не погоджується з такими висновками місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Згідно з приписами ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків (шкоди).

Статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Виходячи з загальних принципів цивільного права для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: 1) протиправної поведінки; 2) наявності збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини.

Відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань, оскільки в даному випадку його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Положеннями статті 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до частини першої статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, для застосування відповідальності у вигляді стягнення збитків, позивач повинен довести наявність у нього збитків, протиправних винних дій відповідача у вигляді неналежного виконання договірних зобов'язань, та причинного зв'язку між збитками позивача та діями відповідача, і. як наслідок, вимога про відшкодування збитків може пред'являтися виключно у разі, якщо збитки є результатом порушення права і виключно до особи, яка це право порушила.

З огляду на викладене, збитками (шкодою) у розумінні положень цивільного законодавства є реальні витрати, зроблені кредитором, втрата або пошкодження його майна, а також неодержані доходи, які він би отримав у разі, якщо його право не було би порушено. Зобов'язання відшкодування завданої шкоди (збитків) є наслідком неправомірної поведінки особи, яка порушує законні цивільні права іншої особи.

За змістом статті 1166 ЦК України для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Позивач вказує, що він поніс збитки у зв'язку з тим, що відповідач в односторонньому порядку без повідомлення позивача перестав здійснювати охорону цілісного майнового комплексу, скоєно крадіжку майна, чим завдано позивачу збитку на суму 111858,75 грн. Дана сума заявлена до стягнення позивачем на підставі Звіту про незалежну оцінку майна, відповідно до якого було проведено незалежну оцінку аналогічного виробничого обладнання, що належало ТОВ «Шанс», та на яке було надано документацію. Матеріали справи не містять доказів того, яке саме обладнання було викрадене у ТОВ «Шанс» та на якій стадії знаходиться кримінальне провадження №12014060270000434, які б підтверджували факт крадіжки.

Колегія суддів зазначає, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження своїх доводів стосовно наявності вини в діях відповідача, позивачем також не доведено наявність причинного зв'язку між діями відповідача та спричиненими збитками.

Згідно зі ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За вказаних обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з порушенням норм матеріального права, при неповному з'ясуванні, що мають значення для справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 01.04.2015 року по справі №922/483/15 скасуванню.

Керуючись статтями 85, 91, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 01.04.2015 року по справі №922/483/15 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Шанс» відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шанс" (10008, м.Житомир, пров. 1-й Леваневського, 14, кв. 3, р/р 260000134072 в ВАТ "Сбербанк Росії", МФО 320627, код 31962718) на користь Приватного підприємства "Команда служби безпеки" (61051, м. Харків, вул. Клочківська, 111а, р/р 26002010108672 в ПАТ "Золоті ворота", МФО 300238, код 36858270) судовий збір у розмірі 2237,18 грн. за подання позовної заяви та 1119,00 грн за подання апеляційної скарги.

Повний текст постанови складено 02.06.2015р.

Головуючий суддя Горбачова Л.П.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Істоміна О.А.