Постанова

від 27.05.2015 по справі 922/2199/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2015 р. Справа № 922/2199/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Россолов В.В. , суддя Тихий П.В.

при секретарі Деппа-Крівіч А.О.

за участю представників сторін:

позивача - Басарт Л.А., довіреність від 03.03.2014 року №159/1

1-го відповідача - Кезля М.Д., довіреність від 04.11.2014 року №08/122

2-го відповідача- не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Головного управління державної міграційної служби України в Харківській області (вх.№2567 Х/1-42) на рішення господарського суду Харківської області від 16.03.2015 року по справі №922/2199/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу", м. Харків,

до 1.Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області, м. Харків,

2.Краснокутський районний відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, смт.Краснокутськ,

про стягнення 23011,15 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського Харківської області від 17.03.2015 року у справі №922/2199/14 (суддя Жиляєв Є.М.) позов задоволено частково. Стягнуто з Головного управління Державної міграційної служби України в Харківської області (61057, м. Харків, вул. Римарська, 24, код ЄДРПОУ 37764460) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу", 61018, м. Харків, вул. Балакірєва, 3 (р/р 260383013582 в Філії ХОУ АТ "Ощадбанк" м. Харків, МФО 351823, код ЄДРПОУ 31555944) - 16428,30 грн. заборгованості за фактично отриману теплову енергію за період з 01.01.13р. по 31.12.13р.; 1827,00 грн. судового збору. В частині позовних вимог до Краснокутського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області - провадження у справі припинено.

Головне управління державної міграційної служби України в Харківській області з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилося, звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 17.03.2015 року у справі №922/2199/14 про стягнення з ГУ ДМС України в Харківській області заборгованості в розмірі 16428,30 грн. та 1827,00 грн. судового збору. Прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" в задоволенні позовних вимог про стягнення з ГУ ДМС України в Харківській області заборгованості в розмірі 16428,30 грн. та 1827,00 грн. судового збору.

21 травня 2015 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" надійшли заперечення на апеляційну скаргу (вх.№8061).

25 травня 2015 року від Краснокутського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області надійшла заява (вх.№8217).

27 травня 2015 року розпорядженням секретаря першої судової палати у зв'язку із відпусткою судді Івакіної В.О. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Тихий П.В., суддя Россолов В.В.

У судове засідання, яке відбулось 27 травня 2015 року з'явився позивач та перший відповідач. Краснокутський районний відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався.

Згідно із пунктом 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що явка представника Краснокутського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України не була визнана обов'язковою, а також те, що його неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за його відсутності за наявними матеріалами у справі.

Дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

17 квітня 2012 року Краснокутським РВ ГУМВС України в Харківській області, в якості споживача, та товариством з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу", в якості теплопостачальної організації, укладено договір № 2/Т12 купівлі-продажу теплової енергії, у відповідності до умов якого теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в термін, передбачені цим договором.

На виконання своїх зобов'язань позивач, у повному обсязі, передбаченому договором, поставив теплову енергію в приміщення споживача, загальною площею 74,4 м 2 , що знаходиться за адресою: Харківська область, смт. Краснокутськ, вул. Леніна, 152.

Краснокутським РВ ГУМВС України в Харківській області свої зобов'язання за договором виконано, всі нарахування за теплову енергію станом на 1 жовтня 2012 року оплачено в повному обсязі.

За твердженнями позивача, станом на 30 квітня 2014 року за надані ним послуги з теплопостачання у зазначене приміщення, за період з жовтня 2012 року по грудень 2013 року, утворилась заборгованість в розмірі 23011,15 грн.

Згідно листа Краснокутського РВ ГУМВС України в Харківській області № 8237 від 2 листопада 2012 року опалювальне приміщення площею 74,4 м 2 , розташоване за адресою: Харківська область, смт. Краснокутськ, вул. Леніна, 152, вже не орендується Краснокутським РВ ГУМВС України в Харківській області, оскільки перейшло до складу Головного управління Державної міграційної служби України в Харківської області.

В зв'язку з викладеним, позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення заборгованості в розмірі 23011,15 грн. з Головного управління Державної міграційної служби України в Харківської області.

Рішенням господарського суду Харківської області від 13 серпня 2014 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 2 жовтня 2014 року, в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.11.2014 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" задоволено частково, рішення господарського суду Харківської області від 13 серпня 2014 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 2 жовтня 2014 року у справі № 922/2199/14 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду господарської справи у суді першої інстанції, суд враховуючи заяву позивача про відмову від позову відносно другого відповідача - Краснокутського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, дійшов висновку про необхідність її задоволення та, відповідно, про необхідність припинення провадження у справі в частині позовних вимог до Краснокутського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області. Разом з тим, суд з огляду на рішення господарського суду Харківської області по справі № 922/1325/13 від 12.06.2013 року , яким визнано за першим відповідачем право власності на приміщення по вул. Леніна, 152 в смт. Краснокутськ в лівому крилі на першому поверсі (4 службових кімнати, санвузол та два коридори) площею 74,4 кв.м. у відповідності до положень ст. 344 Цивільного кодексу України (набувальна давність), задовольнив позовні вимоги, стягнувши з останнього 16428,30 грн. заборгованості за фактично отриману теплову енергію за період з 01.01.13р. по 31.12.13 року.

Не погоджуючись з правовою позицією суду першої інстанції, перший відповідач в обґрунтуванні апеляційної скарги як підставу відсутності заборгованості визначає

1)відсутність факту володіння приміщенням по вул. Леніна, 152 в смт. Краснокутськ в лівому крилі на першому поверсі (4 службових кімнати, санвузол та два коридори) площею 74,4 кв.м, враховуючи утворення останнього, згідно Указу Президента України №405/2011 від 06.04.2011 року;

2)реєстрацію права власності на приміщенням по вул. Леніна, 152 в смт. Краснокутськ в лівому крилі на першому поверсі (4 службових кімнати, санвузол та два коридори) площею 74,4 кв.м 20.09.2013 року;

3)відсутність договірних відносин між сторонами на закупівлю теплової енергії в період з січня 2013 року по грудень 2013 року

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції в повному обсязі виходячи з наступного.

17 квітня 2012 року Краснокутським РВ ГУМВС України в Харківській області, в якості споживача, та товариством з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу", в якості теплопостачальної організації, укладено договір № 2/Т12 купівлі-продажу теплової енергії, у відповідності до умов якого теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в термін, передбачені цим договором.

На виконання своїх зобов'язань позивач, у повному обсязі, передбаченому договором, поставив теплову енергію в приміщення споживача, загальною площею 74,4 м2, що знаходиться за адресою: Харківська область, смт. Краснокутськ, вул. Леніна, 152.

Згідно листа Краснокутського РВ ГУМВС України в Харківській області № 8237 від 2 листопада 2012 року опалювальне приміщення площею 74,4 м2, розташоване за адресою: Харківська область, смт. Краснокутськ, вул. Леніна, 152, вже не орендується Краснокутським РВ ГУМВС України в Харківській області, оскільки перейшло до складу першого відповідача - Головного управління Державної міграційної служби України в Харківської області.

Під час розгляду справи, позивач відмовився від позову відносно другого відповідача - Краснокутського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області. У зв'язку з чим, на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України, господарським судом було правомірно припинено провадження в цій частині.

В частині позовних вимог до першого відповідача, позивач наголошує, що за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року першим відповідачем була спожита теплова енергія на загальну суму 16428,30 грн. у вбудованому приміщенні загальною площею 74,4 м.кв. за адресою: Харківська область, смт. Краснокутськ, вул. Леніна, 152, проте оплата за вищевказаний період останнім не здійснювалась.

Послуги з теплопостачання за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року надавались позивачем за тарифом, затвердженим постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг № 96 від 30.09.2011 року.

Вказуючи на наявності підстав для оплати спожитої електроенергії, колегія суддів приймає до уваги рішення господарського суду Харківської області по справі № 922/1325/13 від 12.06.2013 року, відповідно до якого за Головним управлінням Державної міграційної служби України в Харківської області визнано право власності на приміщення по вул. Леніна, 152 в смт. Краснокутськ в лівому крилі на першому поверсі (4 службових кімнати, санвузол та два коридори) площею 74,4 кв.м. у відповідності до положень ст. 344 Цивільного кодексу України (набувальна давність),

Колегія суддів звертає увагу на підставу визнання права власності на зазначене приміщення, а саме положення ст. 344 Цивільного кодексу України (набувальна давність)

В основу зазначеного рішення було покладено той факт, що перший відповідач як правонаступник ліквідованого паспортного відділення Краснокутського РВ УМВС України в Харківській області протягом 10 років володів приміщенням площею 74,4 кв.м. за адресою: Харківська область, смт. Краснокутськ, вул. Леніна, 152 на законних підставах, систематично проводив поточні ремонти даного приміщення та сплачував комунальні послуги.

Зазначеним рішенням було встановлено факт безперервного використання Головним управлінням Державної міграційної служби України в Харківської області станом до 12 червня 2013 року зазначеного приміщення.

А відтак першим відповідачем було підтверджено, та визнано в подальшому судом, факт використання відповідачем приміщенням площею 74,4 кв.м. за адресою: Харківська область, смт. Краснокутськ, вул. Леніна, 152 у період з 01.01.2013 по 12.06.2013 рік.

Таким чином, беручи до уваги факт визнання за першим відповідачем права власності на приміщенням площею 74,4 кв.м. за адресою: Харківська область, смт. Краснокутськ, вул. Леніна, 152 рішенням суду по справі № 922/1325/13 та правові підстави його винесення, матеріалами справи підтверджується використання відповідачем приміщенням площею 74,4 кв.м. за адресою: Харківська область, смт. Краснокутськ, вул. Леніна, 152 у період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року.

Враховуючи той факт, що матеріали справи не містять доказів відключення приміщення від постачання теплової енергії, колегія суддів робить висновок, що першим відповідачем було спожито в повному обсязі надані позивачем послуги у вигляді отримання теплової енергії.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Комунальні послуги надаються споживачу безперебійно, за винятком часу перерв (п. 3 ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"). Споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (п. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Приписами ч.ч. 5, 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" встановлено, що теплотранспортуюча організація не має прававідмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання - споживача до теплової мережі, а споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Отже, у розумінні приписів наведених норм обов'язок відповідача сплатити за спожиту теплову енергію виникає в силу закону.

Згідно з вимогами ст. 25 Закону України "Про теплопостачання" у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

За приписами ст.ст. 1212, 1213 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту.

Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

За таких обставин приймаючи до уваги, що сторони не перебувають в договірних відносинах, які б регулювали відносини постачання теплової енергії відповідно до чинного законодавства, колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що поставлена відповідачеві теплова енергія на суму 16428,30 грн. є безпідставно набутою, у зв'язку з чим вимоги позивача про відшкодування її вартості на підставі ст.ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 16.05.2011 у справі № 15/147/10, яка відповідно до положень статті 111-28 ГПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Суд апеляційної інстанції вважає безпідставними аргументи першого відповідача в обґрунтування відсутності даної суми заборгованості, а саме :

-відсутність факту володіння приміщенням по вул. Леніна, 152 в смт. Краснокутськ в лівому крилі на першому поверсі (4 службових кімнати, санвузол та два коридори) площею 74,4 кв.м, враховуючи утворення останнього, згідно Указу Президента України №405/2011 від 06.04.2011 року;

-факт реєстрації права власності на приміщенням по вул. Леніна, 152 в смт. Краснокутськ в лівому крилі на першому поверсі (4 службових кімнати, санвузол та два коридори) площею 74,4 кв.м 20.09.2013 року;

оскільки визначальною обставиною для задоволення позовної вимоги є встановлення судом факту споживання першим відповідачем послуг, у вигляді отримання теплової енергії. В даному випадку факт споживання даної послуги підтверджується фактичним використанням першим відповідачем приміщенням площею 74,4 кв.м. за адресою: Харківська область, смт. Краснокутськ, вул. Леніна, 152.

Твердження відповідача про відсутність обов'язку оплати коштів враховуючи той факт, що останній будучи правонаступником УГІРФО ГУ МВС України не отримав жодної заборгованості від правоприємника, є безпідставним, оскільки Державну міграційну службу було утворено згідно до Указу Президента України №405/2011 06.04.2011 року, натомість як позивачем стягується сума за спожиту теплову енергію з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року, тобто в період його функціонування.

Помилковим є також посилання першого відповідача, як на підставу відмови в задоволенні позовних вимог, на відсутність договірних відносин між сторонами на закупівлю теплової енергії в період з січня 2013 року по грудень 2013 року, оскільки відсутність між сторонами письмового договору не звільняє першого відповідача від обов'язку з оплати одержаної теплової енергії, адже відносини сторін мали позадоговірний характер і регулюються вищенаведеними нормами Цивільного кодексу України (ст.ст.1212,1213 ЦК України).

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33 та 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Харківської області від 16.03.2015 року по справі №922/2199/14 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а інші зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

У відповідності до ст.n 49, ч. 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, вирішуючи питання про перерозподіл судового збору пропорційно задоволеним вимогам, враховуючи приписи абз. 4 п. 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" з огляду на те, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги та залишення рішення суду першої інстанції в силі, судові витрати за подання апеляційної скарги відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 91, 99, 101, п.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління державної міграційної служби України в Харківській області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 16.03.2015 року по справі №922/2199/14 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 02 червня 2015 року.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Россолов В.В.

Суддя Тихий П.В.