Постанова

від 25.05.2015 по справі 817/837/15

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2015 року 13 год. 45 хв. Справа № 817/837/15 м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., за участю: секретаря судового засідання Лукащик Ю.Ю.; представника позивача - Гордійчук О.М. (довіреність від 14 квітня 2015 року); представників відповідача - Чайки С.М. (довіреність від 30 квітня 2015 року); Менько М.М. (довіреність від 30 квітня 2015 року); та Кисельчук І.М. (довіреність від 30 квітня 2015 року); розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Млинівському районі Рівненської області до Фермерського господарства «Млинівська чайка» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Управління Пенсійного фонду України в Млинівському районі Рівненської області (далі іменується - позивач) до фермерського господарства «Млинівська чайка» (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути на його користь суму заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, по пенсіонеру за період січень-лютий 2015 року у розмірі 1242 грн. 06 коп.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі іменується - Закон України №1058-IV), підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату і доставку пенсій відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі іменується - Закон України №1788-XII), проте такого обов'язку відповідач не виконує. Відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України №1058-IV у розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій. Позивач зазначає у позові, що відповідач не виконує вказані зобов'язання, в результаті чого витрати за нараховані та виплачені пенсії колишньому працівникові підприємства, за період з 01.01.2015 по 31.03.2015, у розмірі 1638 грн. 99 коп., залишились невідшкодованими.

Ухвалою судді від 31.03.2015 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання, призначене на 25.05.2015, прибув представник позивача, підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

До суду також прибули представники відповідача, підтримали, викладену в письмових запереченнях проти адміністративного позову, правову позицію щодо предмета спору, та просили суд відмовити позивачу у задоволенні заявлених позовних вимог.

У судовому засіданні представники відповідача пояснили, що відповідно до пункту 6.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 (далі іменується - Інструкція №21-1), витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України №1058-IV. Оскільки, як зазначили представники відповідача, ОСОБА_5 працювала на Фермерському господарстві «Млинівська чайка» лише 6 місяців з 01.08.2013 по 01.02.2014, то відповідач зобов'язаний відшкодовувати витрати на виплату та доставку пенсії у розмірі, що відповідає кількості відпрацьованого в товаристві часу - 3% від загального трудового стажу. До цього вона, як зазначають представники, працювала у КСГП «Світанок» з 25.11.1991 по 21.12.1999 дояркою, і саме там набула трудового стажу для призначення їй пенсії на пільгових умовах. Крім цього, відповідно до довідки Млинівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Рівненській області № 20 від 05.12.2013 ФГ «Млинівська чайка» був платником фіксованого сільськогосподарського податку, зміни щодо виключення даного податку і переведення платників фіксованого податку до платників єдиного податку 3 та 4 групи були внесені 28.12.2014 року, а відносини щодо виплати пільгової пенсії, як зазначають представники відповідача, виникли з 25.11.2013, з моменту призначення ОСОБА_5 пенсії. Тобто, в даному випадку, відповідно до позиції представників ФГ «Млинівська чайка», діє принцип відсутності зворотної дії в часі нормативно-правових актів. За наведених обставин, відповідач вважає позовні вимоги контролюючого органу необґрунтованими, а тому просить суд у задоволенні позову відмовити.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України вступна та резолютивна частини рішення проголошені в судовому засіданні 25.05.2015.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство «Млинівська чайка» пройшло процедуру державної реєстрації, а відтак набуло правового статусу суб'єкта господарювання в розумінні статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 №755-IV.

З матеріалів справи вбачається, що колишній працівниці Фермерського господарства «Млинівська чайка» ОСОБА_5 призначена та виплачується пенсія відповідно до пункту «ж» статті 13 Закону України №1788-XII, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією протоколу про призначення пенсії (а.с. 23).

Судом досліджено розпорядження про перерахунок пенсії та трудову книжку ОСОБА_5 (а.с.8, 77-80).

У Розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі іменується - Розрахунок) містяться відомості щодо ОСОБА_5: дата призначення пенсії: 25.11.2013; дата досягнення особою пенсійного віку: 26.05.2031; щомісячна сума відшкодування: 546 грн. 33 коп.; частка сплати підприємства: 100%.

Даний Розрахунок надісланий на належну адресу відповідача, що підтверджується відповідною копією розрахунку та доказами його надіслання. Проте, відповідачем сума заборгованості за період з січня по березень 2015 року не сплачена та на дату розгляду справи становить 1638 грн. 99 коп.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України №1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, вказаним особам, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом України №1058-ІV, порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій регулювався Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 №400-97-ВР (далі іменується - Закон України №400-97-ВР). Також застосовувалися положення Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України №4-6 від 03.06.1999, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України № 436/3729 від 05.07.1999, та Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України №16-6 від 19.10.2001, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України №998/6189 від 29.11.2001, які наразі втратили свою чинність.

Тобто, механізм відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, був врегульований та закріплений на законодавчому рівні ще до набрання чинності Законом України №1058-ІV.

Відповідно до абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону України №400/97-ВР, об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України №1788-XII до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України №1788-XII.

Статтею 13 Закону України №1788-ХІІ визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також до 2000 року врегульовано порядок внесення підприємствами та організаціями плати до пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених у відповідності до пунктів «б» - «з» цієї статті.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України» від 17.02.2000, порядок внесення плати на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій змінено, зокрема, порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій визначено шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», яким передбачено, що платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування повинні сплачувати такий збір у розмірах, встановлених статтею 4 цього Закону.

Відповідно до Закону України №400/97-ВР, суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100% розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Даний порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України не змінився із набранням чинності Законом України №1058-ІV.

Закон України №1058-ІV, зокрема, визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Виходячи з приписів пункту 16 розділу 15 Прикінцевих положень Закону України №1058-ІV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України, інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону. Положення Закону України №1788-ХІІ застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України №1788-XII, до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України №1788-XII, визначені в якості об'єкта оподаткування для усіх суб'єктів, які використовують працю найманих працівників.

01.01.2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» №71 від 28.12.2014, яким внесено зміни до Податкового кодексу України, а саме з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок, платники (суб'єкти підприємницької діяльності), які перебували на фіксованому сільськогосподарському податку, віднесені до платників єдиного податку 3 та 4 групи.

Отже, платники збору, які сплачували фіксований сільськогосподарський податок, були звільнені від сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України №1788-XII.

Фермерське господарство «Млинівська чайка» було платником фіксованого сільськогосподарського податку. З 1 січня 2015 року підприємство стало платником єдиного податку 3 групи, що підтверджено наявною в матеріалах справи довідкою Млинівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Рівненській області (а.с.9).

Для платників єдиного податку виключень щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, чинним законодавством не передбачено. Тому, з 01.01.2015 у платників єдиного податку виникає обов'язок відшкодування пільгових пенсій, а тому відповідач підпадає під дію частини другої Прикінцевих положень Закону України №1058-ІУ та пункту «б»-«з» статті 13 Закону України №1788-ХІІ.

Згідно з пунктом «ж» статті 13 Закону України №1788-XII, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, незалежно від віку і трудового стажу в порядку, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей» №244 від 16 травня 1992 року, жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро або більше дітей до 14-річного віку, в тому числі усиновлених, пенсії на пільгових умовах призначаються незалежно від віку та наявного трудового стажу. Право на пенсію на вказаних у пункті 1 цієї постанови пільгових умовах мають жінки, які зайняті на постійній роботі у сільськогосподарському виробництві у колгоспах, державних господарствах, міжгосподарських підприємствах, кооперативах, орендних колективах, а також в фермерських та інших господарствах незалежно від форми власності та господарювання.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що на призначення пенсії на пільгових умовах мають право жінки, які зайняті на постійній роботі у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро або більше дітей до 14-річного віку.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_5 з 01.08.2013 по 01.02.2014 працювала у Фермерському господарстві «Млинівська чайка». При цьому вона, як матір, що виховала п'ятеро і більше дітей та працювала у сільськогосподарському виробництві, з 25 листопада 2013 року набула права на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «ж» статті 13 Закону України №1788-XII.

В пункті 6 Інструкції №21-1 зазначено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції №21-1, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону №1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Надсилання позивачем та отримання відповідачем розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах, підтверджується наявними у матеріалах справи копіями супровідних листів та повідомлень про вручення рекомендованих поштових відправлень.

Пунктом 6.8 Інструкції №21-1 встановлено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підтверджується наявність у відповідача зобов'язання по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за спірний період, яке не було ним виконано.

Зазначений розрахунок складений з дотриманням позивачем всіх необхідних вимог Інструкції №21-1 та вручений відповідачу у встановленому порядку (а.с.4-5). Розмір сум відшкодування фактичних витрат на витрату та доставку пенсій по вказаній пенсіонерці визначено позивачем з дотриманням вимог Закону України №1058-IV та Інструкції №21-1. Фактична виплата пенсії підтверджується наявним у матеріалах справи витягом зі списку про зарахування пенсій на поточні рахунки (а.с.6).

Щодо посилань представників відповідача на пункт 6.2 Інструкції № 21-1, відповідно до якого витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а оскільки, на думку представників відповідача, ОСОБА_5 працювала у КСГП «Світанок» з 25.11.1991 по 21.12.1999 дояркою, і саме там набула трудового стажу для призначення їй пенсії на пільгових умовах, тому відповідач не зобов'язаний в повній мірі відшкодовувати витрати на виплату і доставку пенсії вказаній пенсіонерці, суд зазначає наступне.

ОСОБА_5 працювала на ФГ «Млинівська чайка» з 01.08.2013 по 01.02.2014, саме в цей період, з 25.11.2013 їй призначена пільгова пенсія відповідно до пункту «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Право на призначення пільгової пенсії відповідно до пункту «ж» статті 13 Закону України №1788-XII у ОСОБА_5, як жінки, яка працювала у сільськогосподарському виробництві та виховала п'ятеро і більше дітей, виникло незалежно від віку і трудового стажу. Тобто, стаж з попередніх підприємств, як і тривалість стажу на останньому місці роботи - ФГ «Млинівська чайка» не мають правового значення в даному випадку, оскільки вирішальним фактором є сам факт роботи у сільськогосподарському виробництві.

Принцип пропорційності покриття витрат, визначений у пункті 6.2 Інструкції №21-1, ґрунтується на основі спеціального трудового стажу, який необхідний для призначення пільгової пенсії. Застосування до порядку покриття витрат на виплату та доставку пільгової пенсії, призначеної відповідно до пункту «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», принципу пропорційності, передбаченого пунктом 6.2 Інструкції 21-1, безпідставне. Норма пункту 6.2 Інструкції 21-1 чітко врегульовує пропорційний порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які призначені саме за умов набуття певного пільгового стажу, який ніяким чином не є визначальним при призначенні пільгової пенсії відповідно до пункту «ж» статті 13 Закону України №1788-XII.

Крім цього, представники відповідача в судовому засіданні посилалися на те, що нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а саме виключення фіксованого сільськогосподарського податку з переліку податків, яке відбулося з 01.01.2015 у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» №71 від 28.12.2014, не може поширюватися на відносини щодо виплати пільгової пенсії, які виникли з 25.11.2013, з моменту призначення ОСОБА_5 пенсії.

Однак, такі доводи представників відповідача безпідставні та такі, які не ґрунтуються на принципах права і нормах законодавства.

Принцип неприпустимості зворотної дії в часі нормативно-правових актів має загальний характер і є загальним принципом права. Частиною першою статті 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Так, відповідно до абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 №400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Тобто, платники фіксованого сільськогосподарського податку були звільнені від сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України №1788-XII.

Однак, у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» №71 від 28.12.2014, і з виключенням з 01.01.2015 фіксованого сільськогосподарського податку з переліку загальнодержавних податків і зборів, пільги щодо сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України №1788-XII, відсутні. Платники фіксованого сільськогосподарського податку у зв'язку з законодавчими змінами, які вступили в дію з 01.01.2015, саме з цього часу, стали платниками єдиного податку 3 і 4 груп, і позбавлені пільги щодо відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій. Зворотної дії в часі даний закон не має, тому обов'язок по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій виник у колишніх платників фіксованого сільськогосподарського податку саме з моменту набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» №71 від 28.12.2014 - з 01січня 2015 року.

При цьому, на противагу твердженням представників відповідача, законодавчі норми щодо виключення фіксованого сільськогосподарського податку з переліку загальнодержавних податків і зборів ніяким чином не стосуються факту призначення пільгової пенсії ОСОБА_5 з 25.11.2013, а тому не можуть мати чи не мати зворотної дії в часі щодо таких правовідносин.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Питання щодо розподілу судових витрат не підлягає вирішенню судом, оскільки відповідно до пункту 18 частини 1 статті 5 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір», позивач звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 11, 17, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Стягнути з Фермерського господарства «Млинівська чайка» (код ЄДРПОУ 33768131; індекс 35100, Рівненська область, селище міського типу Млинів, вулиця Терешкової, будинок №25) на користь Управління Пенсійного фонду України в Млинівському районі Рівненської області суму заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах, у розмірі 1638 (одна тисяча шістсот тридцять вісім) 99 (дев'яносто дев'ять) коп., яку зарахувати на р/р №256033014374, банк: ВАТ «Державний ощадний банк», МФО 333368, код ЄДРПОУ 22554035.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії постанови, складеної у повному обсязі, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.М. Недашківська