Постанова

від 26.05.2015 по справі 820/2732/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

26 травня 2015 р. № 820/2732/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Панова М.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Золотаренко А.П.,

представників сторін:

позивача - Ісачкіна Є.А., Решодько І.М.,

відповідача - Гаркуша О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозовський елеватор" до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженною відповідальністю "Лозовський елеватор", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Лозівської ОДПІ № 000062220 від 05 грудня 2014 року про зменшення суми від"ємного значення податку на прибуток у розмірі 211506,70 грн. та № 0000572220 від 19.11.2014 року про зменшення від"ємного значеня суми податку на додану вартість у розмірі 42301,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що правомірно формував витрати та податковий кредит за спірний період що підтверджується належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали та просили задовольнити в повному обсязі з підстав та мотивів викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити в повному обсязі. В обґрунтування заперечень зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними, оскільки між позивачем та його контрагентом відсутній факт реального вчинення господарських операцій за спірний період.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, дійшов висновку виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Фахівцями Лозівської ОДПІ Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Лозовський Елеватор» з питань дотримання вимог податкового законодавства при відображенні в податковому обліку фінансово-господарських операцій з ТОВ ТД «Ханс Т» за жовтень 2011 року.

Результати перевірки оформлено актом від 04.11.2014 року № 1100/20-27-22- 12/37048708, в якому зафіксовані порушення :п.44.1 ст.44, п. 138.2 ст.138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України в результаті чого завищено суму від 'ємного значення об 'єкта оподаткування з податку на прибуток по декларації за 2-4 квартали 2011р. на суму 211 506,7 грн. ; пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п.44.1 ст.44, п.198.1, п. 198.2, п.198.3, п.198.4, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду всього на суму 42 301,33 грн., у т.ч. по декларації з ПДВ за жовтень 2011р. на суму 42 301,33грн.

На підставі висновків акту перевірки Лозівською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення рішення № 000062220 від 05 грудня 2014 року про зменшення суми від"ємного значення податку на прибуток у розмірі 211506,70 грн. та № 0000572220 від 19.11.2014 року про зменшення від"ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 42301,00 грн.

Суд зазначає, що відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до п. 138.5 ст. 138 Податкового кодексу України інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.1 Розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до п. 2.4 Розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Між ТОВ «Лозовський елеватор» з ТОВ «Торговий дім Ханс Т» у жовтні 2011 року було укладено договір від 05.07.2011 р. №05-07/80, предметом якого є постачання пічного палива.

Для отримання Товару, що є предметом поставки за Договором, Покупцем ( ТОВ «Лозовський елеватор») було оформлено заявки на поставку пічного палива № 11/10/66-1 від 01.10.2011 року,№ 110/10/69-1 від 10.10.2011 року, № 11/10/69-2 від 10.10.2011 року.

Згідно заявки № 11/10/66-1 ТОВ «Торговий дім Ханс Т» був виставлений рахунок- фактура № 41001 від 04.10.2011 року на суму 130 268,00 грн. з ПДВ. Згідно заявки № 11/10/69-1 ТОВ «Торговий дім Ханс Т» був виставлений рахунок- фактура № 101003 від 04.10.2011 року на суму 61770,00 грн. з ПДВ. Згідно заявки № 11/10/69-2 ТОВ «Торговий дім Ханс Т» був виставлений рахунок- фактура № 101004 від 04.10.2011 року на суму 61770,00 грн. з ПДВ . Розрахунки між контрагентами за отриманий товар проводились у безготівковій формі належним чином, що підтверджується дебетовими повідомленнями Філії «КІБ» ПАТ «КредіАгріколь Банк».

Факт придбання товару ТОВ «Лозовський елеватор» підтверджується видатковими накладними №770 від 07.10.2011 року та №811 від 14.10.2011 року. Товариством отримано податкові накладні від 06.10.2011 року № 813 та № 855 від 13.10.2011 року. Транспортування товару підтверджується товарно-транспортними накладними. Сплата за товар підтвержується відповідними платіжними дорученнями.

Згідно з Актом на списання ТМЦ № 51 від 31.10.2011 року ТОВ «Лозовський елеватор» провело списання використаного пічного палива, яке було використане у процесі надання послуг по сушінню насіння кукурудзи, що підтверджується відповідними актами здачі-приймання відповідних робіт контрагентам позивача, копії яких містяться в матеріалах справи.

Вказані первинні документи бухгалтерського та податкового обліку відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.4 Розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704.

Щодо тверджень відповідача, про те що при прийомці нафтопродуктів позивачем не було дотримано вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 20.05.2008 N 281/171/578/155 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 2 вересня 2008 р. за № 805/15496, суд зазначає, що згідно абз. 4 п. 1 цієї Інструкції її вимоги є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України. Як вбачається з Довідки з ЄДРПОУ щодо ТОВ «Лозівський елеватор» (т. 1 а.с. 103) серед видів діяльності позивача вищеперелічені відсутні. Отже, у ТОВ «Лозівський елеватор» не виникло обов'язку дотримуватись вимог вказаної інструкції при закупівлі пічного палива для власних потреб.

Отже, вищенаведене свідчить про те, що позивач правомірно включив до витрат та податкового кредиту суми, які підтверджені первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, у зв'язку з придбанням позивачем товарів (робіт, послуг), які в свою чергу були використані останнім в оподатковуваних операціях у межах господарській діяльності.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94,159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозовський елеватор" до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області № 000062220 від 05 грудня 2014 року та 0000572220 від 19.11.2014р.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, код 37999628, банк ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, рахунок 31217206784011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозовський елеватор" (адреса: 64602 Харківська обл., м. Лозова, вул. Леніна, 91, Код ЄДРПОУ 37048708) 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп. витрат зі сплати судового збору.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАСУ, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 02 червня 2015 року.

Суддя Панов М.М.