Постанова

від 27.05.2015 по справі 823/1056/15

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2015 року справа № 823/1056/15

11 год. 20 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Рідзеля О.А.,

при секретарі судового засідання Педані О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Кам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Колос-Агро-Транс» про стягнення податкового боргу з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника,

встановив:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулася Кам'янська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Черкаській області (далі-позивач) з адміністративним позов до товариства з обмеженою відповідальністю «Колос-Агро-Транс» (далі-відповідач), в якому просить стягнути кошти для погашення податкового боргу в сумі 28029 грн 09 коп. з рахунків у банках обслуговуючих такого платника.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач всупереч вимог чинного законодавства, не виконує податкові зобов'язання, внаслідок чого за ним обліковується податковий борг з єдиного податку у сумі 28029 грн 09 коп.

Представник позивача в судове засідання не прибув, в прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи здійснити без його участі позивача.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи в судове засідання повторно не прибув, свого представника не направив, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності, заперечення на позов не надходили.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV (далі – КАС України) у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд вирішив провести розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних матеріалів справи.

Згідно з частини 1 статті 41 КАС України не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

З письмових доказів у справі суд встановив, що товариство з обмеженою відповідальністю «Колос-Агро-Транс» зареєстроване як юридична особа 24.05.2013, ідентифікаційний код 38509501, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 27.04.2015.

Отже, відповідач, зважаючи на вищевказане та вимоги частини 8 статті 19, частин 1, 2 статті 55, частини 1 статті 58 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV (далі – ГК України), визнається суб'єктом господарювання та зобов'язаний вести первинний (оперативний) облік результатів своєї роботи, складати та подавати відповідно до вимог закону статистичну інформацію та інші дані, визначені законом, а також вести (крім громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які провадять господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці) бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Відповідно до статті 67 Конституції України від 28 червня 1996 року № 254к/-96-ВР (далі-Конституція України) кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з статтею 58. Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (надалі за текстом – ПК України).

Оскільки правовідносини щодо наслідків несплати податкового боргу позивача виникли у 2014 році норми ПК України використовуються в редакції від 25 грудня 2014 року.

Підпунктом 10.1.2 пункту 10.1 статті 10 ПК України встановлено, що до місцевих податків належить єдиний податок.

Положеннями підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пунктів 291.2, 291.3 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою. Ставки єдиного податку для юридичних осіб встановлюються статтею 293 ПК України.

З письмових доказів у справі суд встановив, що відповідач 06.06.2013 подав заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, в якій самостійно обрав ставку єдиного податку встановлену для четвертої групи – п'ять відсотків до доходу (а.с. 4-5).

Згідно з пунктом 293.3 ПК України відсоткова ставка єдиного податку встановлюється у розмірі, зокрема, для четвертої груп платників єдиного податку 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Відповідно до пунктів 294.1, 294.2 статті 294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік.

Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.

Згідно пункту 295.3 статті 295 ПК України платники єдиного податку третьої - шостої груп сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

З письмових доказів у справі суд встановив, що відповідач 09.02.2015 подав до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку-юридичної особи за 2014 рік. Згідно даної декларації позивач самостійно визначив суму єдиного податку до сплати за податковий (звітній) квартал у сумі 28029 грн 09 коп.

Однак у порушення вимог податкового законодавства не сплатив самостійно задеклароване зобов'язання.

Пунктом 54.1 статті 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків. (п. 56.11 ст. 56 ПК України).

Відповідно до пункту 59.1, 59.4, 59.5 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

У зв'язку з несплатою узгодженої суми грошового зобов'язання позивач прийняв податкову вимогу форми «Ю» від 19.11.2014 № 493-25. Вказана вимога отримана відповідачем, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.9).

В установленому законом порядку відповідач вимогу не оскаржив і до часу судового розгляду справи узгоджені зобов'язання не сплатив.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті ПК України в редакції від 22 травня 2015 року контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно до пункту 95.3 статті 93 ПК України в редакції від 22 травня 2015 року стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, не спростовані відповідачем, а отже підлягають до задоволення в повному обсязі.

Судові витрати з відповідача не стягуються, оскільки згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160, 162, 163, 167, 185-187, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих товариство з обмеженою відповідальністю «Колос-Агро-Транс» (20820, Черкаська область, Кам'янський район, с. Лубенці, вул. Завгороднього, буд. 2А, ідентифікаційний код 38509501) на користь Державного бюджету України через Кам'янську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Черкаській області (20801, Черкаська область, м. Кам'янка, вул. Декабристів, 2, ідентифікаційний код 39604066) кошти на суму податкового боргу з єдиного податку в сумі 28029 (двадцять вісім тисяч двадцять дев'ять) грн. 09 коп.

Копію постанови направити сторонам.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому статтями 185 – 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А. Рідзель

Повний текст рішення складено у повному обсязі 02.06.2015