Ухвала

від 26.05.2015 по справі 804/134/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

26 травня 2015 рокусправа № 804/134/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного Управління Міндоходів на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 січня 2014 року у справі № 804/134/14 за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного Управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

8 січня 2014 року Публічне акціонерне товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до суду першої інстанції із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 грудня 2013 року №0000583230.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 січня 2014 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 26 грудня 2013 року №0000583230, винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

Не погодившись з вищевказаною постановою відповідач подав апеляційну скаргу, мотивуючи тим, що судом першої інстанції під час винесення судового рішення були порушені норми матеріального та процесуального права, та просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи та перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів на підставі статті 191, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України, відповідно до наказів від 25.10.2013 року №268 "Про проведення позапланової невиїзної перевірки ПАТ "Центральний ГЗК" та від 15.11.2013 року № 320 "Про подовження строку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ "Центральний ГЗК", проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Публічного акціонерного товариства "Центральний ГЗК" (код ЄДРПОУ 00190977) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків до бюджету при здійсненні фінансово-господарської діяльності ПАТ "Центральний ГЗК" з контрагентами ТОВ Фірма "Автодрайв" ЛТД (код ЄДРПОУ 23375240) за лютий 2012 року, квітень 2012 року, травень 2012 року, червень 2012 року, серпень 2012 року, жовтень 2012 року, листопад 2012 року, ТОВ НВКФ "Вест-Пром" (код ЄДРПОУ 24992207) за жовтень 2012 року, ТОВ „LEGIO" (код ЄДРПОУ 32947782) за травень 2012 року, серпень 2012 року, ДП "Криворізький інститут автоматики" (код ЄДРПОУ 00230774) за грудень 2010 року, ТОВ ВКП "СТАНДАРТ - ЛТД" (код ЄДРПОУ 13462148) за червень 2012 року, липень 2012 року, жовтень 2012 року, ТОВ НВП "ВІГ" (код ЄДРПОУ 32764164) за лютий 2012 року, ТОВ "Укрбуркомплект" (код ЄДРПОУ 34064309) за серпень 2011 року, вересень 2011 року, жовтень 2011 року, ТОВ "ВБАГНУ" (код ЄДРПОУ 33874372) за березень 2012 року, ТОВ "Бізнес-Трейд Плюс" (код ЄДРПОУ 31550024) за лютий 2011 року, ПП "Альянс-ЛМ" (код ЄДРПОУ 36040577) за лютий 2012 року, червень 2012 року, липень 2012 року, вересень 2012 року.

За результатами позапланової невиїзної документальної перевірки складено акт №355/32.3/00190977 від 06.12.2013 року, згідно висновків якого платником податків допущено порушення: підпунктів 7.2.1, 7.2.3, 7.2.4, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4, підпунктів 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до завищення суми податкового кредиту у грудні 2010 року на суму 2700 грн.; статті 22, пункту 185.1 статті 185; підпункту е), ж) пункту 198.6 статті 198; пунктів 201.1, 201.2, 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту на 495521,28 грн., у тому числі у 2011 році: за лютий на 145159,56 грн., серпень на 59737 грн., вересень на 25826 грн., жовтень на 47049 грн.; у 2012 році: за лютий на 106123,30 грн., березень на 6666,67 грн., квітень на 983,20 грн., травень на 28100 грн., червень на 18233,63 грн., липень на 13969,68 грн., серпень на 20208,80 грн., вересень на 6982,20 грн., жовтень на 15106,05 грн., листопад на 1375,99 грн.

Не погодившись з висновками акту перевірки, платник податків надав контролюючому органу заперечення на такий акт. Розгляд заперечень здійснено 23.12.2013 року в присутності представника ПАТ "Центральний ГЗК" Саєнка Д.М., що діяв за довіреністю №51/12 від 02.01.2013 року. За результатами розгляду заперечень підтверджено правомірність висновків акту перевірки №355/32.3/00190977 від 06.12.2013 року, а стосовно виявлених порушень - встановлено завищення податкового кредиту на суму 498221,28 грн.

На підставі акту перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 26.12.2013 року №0000583230, яким платнику податків збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 674078,14 грн., з них за основним платежем 498221,28 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 175856,86 грн.

Вирішуючи спір у справі та задовольняючи повністю позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що доводи контролюючого органу про порушення порядку складання податкових накладних та нікчемності договорів, що тягне відсутність підстав на відображення оформлених ними операцій в податковому обліку, є необґрунтованими.

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.01.2014 по справі №804/134/14 є законною та обґрунтованою, ухвалена на підставі повного та всебічного з'ясування обставин по справі, які підтверджені відповідними доказами, відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, - не підлягає скасуванню виходячи з наступного.

СДПІ було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків до бюджету при здійсненні фінансово-господарської діяльності ПАТ «ЦГЗК» з певними контрагентами за певні періоди 2011-2012 років.

За результатами перевірки складено Акт від 06.12.2013 року №355/32.3/00190977 (далі по тексту - Акт) на підставі якого, винесено податкове повідомлення-рішення від 26.12.2013 за №0000583230 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 674078,14грн., з них за основним платежем 498 221,28 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 175 856,86 грн.

В Акті викладені висновки про порушення ПАТ «ЦГЗК» норм Податкового кодексу України, а саме - ПАТ «ЦГЗК» включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, які, на думку СДПІ, не можуть бути визнані як первинні документи оскільки оформлені з недоліками, недостатність первинних документів, які підтверджують здійснення господарських операцій, проведення операцій з контрагентами-постачальниками, які не виконують свої податкові зобов'язання та спрямовують свою діяльність на надання податкової вигоди з метою штучного формування податкового кредиту.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджено доказами та відповідає дійсності, що до податкового кредиту за червень 2013 року, з урахуванням вимог Податкового кодексу України (далі по тексту - ПКУ), включені податкові накладні надані ПАТ «ЦГЗК» наступними контрагентами: ТОВ Фірма «Автодрайв» ЛТД (код ЄДРПОУ 23375240) за лютий 2012, квітень 2012, травень 2012, червень 2012, серпень 2012, жовтень 2012, листопад 2012; ТОВ НВКФ «Вест-Пром» (код ЄДРПОУ 24992207) за жовтень 2012; ТОВ «LЕGІО» (код ЄДРПОУ 32947782) травень 2012,серпень 2012; ДП «Криворізький інститут автоматики» (код ЄДРПОУ 00230774) за грудень 2010; ТОВ ВКП «СТАНДАРТ -ЛТД» (код ЄДРПОУ 13462148) за червень 2012, липень 2012, жовтень 2012; ТОВ «НВП «ВIГ» (код ЄДРПОУ 32764164) за лютий 2012; ТОВ «Укрбуркомплект» (код ЄДРПОУ 34064309) за серпень 2011, вересень 2011, жовтень 2011; ТОВ «ВЕАГНУ» (код ЄДРПОУ 33874372) за березень 2012; ТОВ «Бізнес-Трейд Плюс», (код ЄДРПОУ 31550024) за лютий 2011; ПП «Альянс -ЛМ» (код ЄДРПОУ 36040577) за лютий 2012, червень 2012, липень 2012, вересень 2012.

По-перше.

Всі вищезазначені контрагенти ПАТ «ЦГЗК» - суб'єкти господарювання, зареєстровані відповідно до вимог діючого законодавства, є платниками податку на додану вартість, зареєстровані у встановленому порядку, а податкові накладні, які були надані Позивачу та включені до податкового кредиту з податку на додану вартість - зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, згідно вимог ПКУ та відображені у податковому обліку, податкових зобов'язаннях, контрагентів.

Дніпропетровським окружним адміністративним судом встановлено, підтверджено доказами та відповідає фактам, що оподаткуванню підлягають саме операції Позивача, а не договори між ним та його контрагентами, зазначення скороченого найменування або найменування за родовими ознаками у первинних документах, заповнення первинних документів не державною мовою, не впливає на право платника податків - ПАТ «ЦГЗК», відобразити спірні операції в податковому обліку.

Наявність або відсутність сертифікатів якості або відповідності не впливає на податковий облік, відсутність документів на перевезення за умови наявності товару у покупця не може мати наслідком виключення права на податковий облік операцій по придбанню товару.

Вищий адміністративний суд України наголосив, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів у разі фактичного здійснення господарської операції. При цьому наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їхньому оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (інформаційний лист від 01.11.2011 №1936/11/13-11).

Оскільки контрагентами було фактично поставлено товар ПАТ «ЦГЗК» то, навіть якщо припустити, що первинні документи комбінату мають певні недоліки (з чим підприємство категорично не згодне), такі недоліки не спростовують фактичного здійснення господарських операцій за договорами з контрагентами.

По-друге.

Також судом першої інстанції вірно встановлено, що СДПІ не відображено в Акті та не доведено взаємозв'язок спірних операцій між контрагентами ПАТ «ЦГЗК» в ланцюгу із іншими суб'єктами господарювання до податкового обліку Позивача, не доведено та не підтверджено передання контрагентами ПАТ «ЦГЗК» до ПАТ «ЦГЗК» саме послуг та товарів, отриманих від сумнівних суб'єктів господарювання чи участь сумнівних контингентів у перевіяємих в Акті операцій.

Заявляючи про нікчемність правочинів та належні державі суми податку на додану вартість, СДПІ не надано підтвердження таким висновкам у тому числі відсутні докази донарахування сум податку на додану вартість контрагентам, їх узгодження у встановленому законом порядку, обвинувальні вироки судів.

Посилання СДПІ на акти про неможливість проведення перевірок/звірок по ланцюгу постачання можуть свідчити ти лише про неможливість проведення перевірок/звірок без встановлення висновків стосовно документального підтвердження або не підтвердження господарських відносин між платниками податків, оскільки додатком 3 до Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок чітко встановлений зразок форми акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, в якому не передбачено необхідність робити висновок щодо реальності (нереальності) вчинення господарських операцій.

Відсутність у розпорядженні податкового органу первинних документів бухгалтерського обліку однозначно унеможливлює проведення зустрічної звірки та відповідно формування будь-яких висновків, крім висновку про неможливість проведення такої зустрічної звірки.

Вищий адміністративний суд України у постанові від 14.12.2012 по справі №2а-9864/11/2670 (№К/9991/50772/12) за позовом ТОВ «ПВК «БУДІВЕЛЬНИК» до ДІЛ у Оболонському районі м. Києва зазначив:

«Головною підставою вважати правочин нікчемним являється її недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 Цивільний Кодекс України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 228 Цивільного Кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав І свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним».

Дніпропетровським окружним адміністративним судом встановлено, що СДПІ не надала будь-яких підтверджень порушення публічного порядку, який був спрямований на порушення конституційних прав та свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, тобто підстав визнання правочину нікчемним в силу закону.

Відповідно до листа ВАСУ від 02.06.2011р. №742/11/13-11, не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Відповідно до положень п.36.1, 36.5, 38.1, 44.1, 47.1, 49.2 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПКУ) обчислення, декларування та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну (персональну) відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Окрім того, згідно закріпленого в Конституції України принципу індивідуалізації відповідальності, жодна особа не може нести відповідальність за дії третіх осіб. Тобто, платник податку, яким при здійсненні господарської діяльності додержало всіх норм податкового законодавства, не зобов'язаний нести відповідальність за дії інших осіб.

По-третє.

Окрім того, СДПІ було проведено планову виїзну документальну перевірку, за результатами якої складено Акт від 21.01.2013р. №6/08-23-320/00190977 «Про результати планової виїзної перевірки ПАТ «ЦГЗК» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010р. по 30.09.2012р. валютного та іншого законодавства за період 01.102010р.-30.092012р.», в якому відсутні будь-які описані (зафіксовані) порушення податкового законодавства при здійсненні та виконанні, відображені у бухгалтерському та податковому обліку господарські операції ПАТ «ЦГЗК» з вищезазначеними контрагентами.

Господарські операції між Позивачем та ТОВ Фірма «Автодрайв» ЛТД, ТОВ НВКФ «Вест-Пром», ТОВ «LEGIO», ДП «Криворізький інститут автоматики», ТОВ ВКП «Стандарт-ЛТД», ТОВ «НВП «ВIГ», ТОВ «Укрбуркомплект», ТОВ «ВEАГНУ», ТОВ «Бізнес-Трейд Плюс», ПП «Альянс-ЛМ» мали реальний характер, виконання договорів підтверджено первинними документами, які надавались СДПІ в ході проведення перевірки, наявні в матеріалах справи, досліджувались у суді першої інстанції та свідчать про реальність здійснення оподатковуваних операцій.

Відповідно до п.46.1 ст.4б ПКУ, податкова декларація, розрахунок-документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого, здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації, є її невід'ємною частиною.

Відповідно до п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті б та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та-основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Аналогічні положення містить й Податковий кодекс України, щодо відносин які склалися після 01.01.2011 року.

Пунктом 198.2 ст.198 ПКУ встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 ПКУ, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду

Згідно до п.198.6 ст.198 ПКУ, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку -продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Пунктом 6.2 Наказу Міністерства фінансів України від 01.11.2011 №1379 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» визначено, що податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

ПАТ «ЦГЗК» не порушував норми Податкового кодексу України, а діяв в межах прав, наданих йому податковим законодавством України, відповідно висновки СДПІ, які викладені в Акті та податкове повідомлення-рішення від 26.12.2013 №0000583230 - необґрунтовані та протиправні.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке б потягло за собою наявність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, не було встановлено, тому постанову суду першої інстанції від 28.10.2014 року у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції у даній справі.

Керуючись ст. п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного Управління Міндоходів - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 січня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов