Ухвала

від 14.05.2015 по справі 826/1926/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/1926/15 Головуючий у 1-й інстанції: Добрівська Н.А. Суддя-доповідач: Бабенко К.А

У Х В А Л А

Іменем України

14 травня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Кузьменка В.В., Шурка О.І., розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "І2Р" на Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2015 року у справі за адміністративним Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "І2Р" про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В :

В зв'язку з неприбуттям жодного з представників осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до п. 2 частини першої ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить судове рішення суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Відповідача зареєстровано як юридичну особу 18.02.2010 року за кодом у ЄДРПОУ 36980087, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 22.01.2015 № 19943472 (а.с.10-12) та він перебуває на обліку у Позивача як платник податків і зборів.

Позивачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Відповідача з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ «Техноком АТ» (код за ЄДРПОУ 31407490) за період з 01.01.2012 року по 30.09.2012 року, про що складено відповідний Акт від 15 лютого 2013 року №568/22-7/36980087, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.21-27).

Перевіркою встановлено порушення Відповідачем п.п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого ним за червень 2012 року на 285605,00 грн. занижено суми податку на додану вартість; пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого ним за І півріччя 2012 року на 299885,00 грн. занижено суми податку на прибуток.

На підставі вищезазначених порушень, Позивачем прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 05 березня 2013 року №№0001652207, 0001642207, копії корінців яких також наявні в матеріалах справи (а.с.28), якими Відповідачу збільшено на 428408,00 грн. суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, у тому числі на 285605,00 грн. за основним платежем та на 142803,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та збільшено на 449828,00 грн. суми грошового зобов'язання з податку на прибуток, у тому числі на 299885,00 грн. за основним платежем та на 14943,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), відповідно.

Відповідачем оскаржено зазначені податкові повідомлення - рішення в судовому порядку.

Так, Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 вересня 2013 року, залишеною без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2014 року у справі №826/9759/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «І2Р» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, Відповідачу відмовлено повністю.

Як вбачається зі зворотного боку облікової картки платника Відповідача з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), яка наявна в матеріалах справи (а.с.17), станом на 17.10.2014 року у нього існує переплата в сумі 45493,00 грн.

А як вбачається зі зворотного боку облікової картки платника Відповідача (а.с.19) з податку на прибуток приватних підприємств, станом на 17.10.2014 року у нього існує переплата в сумі 2,00 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості Відповідача з податку на прибуток та податку на додану вартість складає 832741,00 грн. ((449828,00 грн. - 2,00 грн.) + (428408,00 грн. - 45493,00 грн.)).

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (надалі - Податковий кодекс України), встановлено обов'язок платників податків, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З метою погашення податкового боргу на адресу Відповідача направлено податкову вимогу форми «Ю» від 20.10.2014 року №7722-25, копія корінця якого наявна в матеріалах справи (а.с.29) на загальну суму 832741,00 грн., у тому числі 539995,00 грн. суми основного платежу та 292746,00 грн. суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що Ухвалою Вищого адміністративного суду від 19 травня 2014 року у справі №826/9759/13-а відкрито касаційне провадження за його касаційною скаргою, у зв'язку з чим, зазначені податкові повідомлення-рішення є неузгодженими.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 квітня 2015 року у справі №826/9759/13-а касаційну скаргу задоволено частково; Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2013 року та Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2014 року скасовано; справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Проте, згідно з п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України, зокрема при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили .

Відповідно до частини третьої ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження .

А згідно з частиною п'ятою ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Таким чином, з 19 березня 2014 року - дня набрання законної сили Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 вересня 2013 року у справі №826/9759/13-а , предметом якої є скасування податкових повідомлень - рішень форми «Р» від 05 березня 2013 року №№0001652207, 0001642207, суму податкового боргу було узгоджено і вона підлягала стягненню, у зв'язку з чим, законне та обґрунтоване судове рішення суду першої інстанції не може бути скасовано на тих обставинах, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які стали підставою для прийняття ним судового рішення про стягнення податкового боргу у даній справі, в майбутньому буде скасовано, тому як про це не могло бути йому відомо.

Відповідно до п. 4 частини другої ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути. У зв'язку з чим, Відповідача не позбавлено права на перегляд судового рішення суду першої інстанції за нововиявленими обставинами відповідно до зазначеної норми Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, в апеляційній скарзі Відповідач зазначає, що у даному випадку має місце спір про право, оскільки ним оскаржується правомірність прийняття податкових повідомлень-рішень, на підставі яких сформовано його податкову заборгованість.

Проте, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості таких доводів Відповідача, оскільки Позивач звернувся до суду першої інстанції саме з позовом про стягнення податкового боргу за загальними правилами Кодексу адміністративного судочинства України, а не з поданням в порядку ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, що виключає наявність у даному випадку спору про право.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "І2Р" залишити без задоволення, а Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.