Постанова

від 27.11.2013 по справі 2-а-246/09/1470

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2013 р.Справа № 2-а-246/09/1470

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Мельник О.М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Кравця О.О. Шеметенко Л.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Первомайської об'єднаної Державної податкової інспекції Миколаївської області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2010 року по справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Первомайської об'єднаної Державної податкової інспекції Миколаївської області про скасування податкового повідомлення-рішення про збільшення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

17 лютого 2009 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Первомайської об'єднаної Державної податкової інспекції Миколаївської області, в якому просила суд скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 05 вересня 2008 року № 0000841701/0 про збільшення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 37 400 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 18 700 грн.

Постановою від 26 серпня 2010 року Миколаївський адміністративний суд задовольнив адміністративний позов.

Не погоджуючись з постановою суду Первомайська об'єднана Державна податкова інспекція Миколаївської області подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права оскільки, позивач включив до складу податкового кредиту суму ПДВ на підставі податкової накладної № 15 від 04 березня 2008 року виписаної ТОВ «Платан-Будсервіс», яке на час виписки податкової накладної не було платником ПДВ.

Акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 28 лютого 2008 року № 188/15-04 про анулювання реєстрації платника ПДВ, у встановленому законом порядку не оскаржений та не скасований.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 письмових заперечень на апеляційну скаргу не надала.

Ухвалюючи постанову про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції встановив, що 01 вересня 2008 року службовими особами Первомайської ОДПІ, за результатами виїзної планової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 22 березня 2007 року по 30 червня 2008 року, складений акт №2701/17,2908618941, відповідно до якого за період, який перевірявся, позивач, при здійсненні господарської діяльності у 2007-2008 роках була платником податку на додану вартість, і при поданні податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2008 року до складу податкового кредиту віднесено суму ПДВ 37400 грн., на підставі податкової накладної від 04 березня 2008 року №15, отриманої від ТОВ «Платан-Будсервіс» на загальну суму 187000 грн. Проте відповідно до інформації, наданій ДПІ у Печерському районі м. Києва, у зв'язку з відсутністю оподатковуваних поставок з 01.01.2007 року, свідоцтво платника ПДВ №37704187 ТОВ «Платан-Будсервіс» актом від 28.02.2008 року №188/15-04 анульовано. На підставі встановлених фіктів податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем пп.7.2.4 пп.7.2, пп.7.4.5 п.7.4, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», щодо завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість за березень 2008 року.

На підставі висновків перевірки відповідач прийняв оскаржене податкове-рішення від 05 вересня 2008 року №0000841701/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за основним платежем 37 400 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 18 700 грн.

Суд першої інстанції встановив, що оскаржене податкове повідомлення-рішення від 05 вересня 2008 року №0000841701/0 є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки суд першої інстанції встановив, що Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, порушення, яке встановлено податковим органом, полягає в тому, що суб'єктом господарської діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 всупереч пп.7.2.4, п. 7.2,пп.7.4.5. п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відображено в податкових деклараціях з ПДВ операція з придбання пшениці в кількості 187 т. на суму 187000,00 грн., сума ПДВ -37400,00 грн. у ТОВ «Платан-Будсервіс» (код 338316526551) згідно податкової накладної №15 від 04.03.2008 року, в якій вказано номер свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ-№37704187, яка анульована 28.02.2008 року на підставі акту №186/15-04.

Також суд першої інстанції встановив, що згідно податкової накладної та договорів купівлі-продажу ТОВ «Платан-Будсервіс» продало 04 березня 2008 року ФОП ОСОБА_1 пшеницю на суму 224 400,00 грн. в тому числі ПДВ 37400,00 грн.

В податковій декларації з податку на додану вартість за березень місяць 2008 року позивач до податкового кредиту включила 73 088,00 грн., в тому числі за наслідками операції з контрагентом ТОВ «Платан-Будсервіс» (код 338316526551) - 37400,00 грн. згідно додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за березень 2008 року.

Також суд першої інстанції встановив, що на момент здійснення господарської операції з ТОВ «Платан-Будсервіс», відповідно до акту №186/15-04 від 28.02.2008 року, не було платником ПДВ. Однак про даний факт ні ТОВ «Платан-Будсервіс», ні ФОП ОСОБА_1, не мали інформації. Також суд першої інстанції прийняв до уваги та дійшов висновку про поважність доводів позивача про те, що на момент проведення господарської операції він пересвідчився в тому, що ТОВ «Платан-Будсервіс» було платником ПДВ за допомогою інформаційної бази ДПА на офіційному сайті, та те, що відповідач при поданні податкової декларації з ПДВ за березень 2008 року з додатком 5 не повідомив про анулювання свідоцтва платника ПДВ. При цьому суд першої інстанції послався і на те, що господарська операція з купівлі-продажу позивачем у ТОВ «Платан-Будсервіс» пшениці на суму 224400,00 грн. в тому числі ПДВ 37400,00 грн., підтверджено первинними документами та не заперечується відповідачем.

Оскільки чинним податковим законодавством, діючим на момент виникнення спірних правовідносин, законодавством України передбачено лише таку підставу не включення до складу податкового кредиту ПДВ, як відсутність належним чином оформленої податкової накладної, а податковий кредит позивача підтвердженими всіма необхідними первинними документами, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для скасування оскарженого податкового повідомлення-рішення.

Сторони, належним чином повідомленні про час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, справа розглянута в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга може бути задоволена.

Апеляційний суд встановив, що в період з 12 серпня по 01 вересня 2008 року, податковим органом проведена планова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства ФОМ ОСОБА_1 за період з 22 березня 2007 року по 30 червня 2008 року.

За результатами перевірки складений Акт № 2701/17,2908618941 від 01 вересня 2008 року (т. 1 а.с. 35-49).

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.7.2.4 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо завищення суми податкового кредиту з ПДВ за березень 2008 року, внаслідок чого позивачу донараховані податкові зобов'язання з ПДВ за березень 2008 року на суму 37 400 грн.

Підставою для висновку про допущення порушень податковим органом зазначено те, що позивач у березні 2008 року придбала у ТОВ «Платан-Будсервіс» (код 33831653) пшеницю у кількості 187 т. на суму 187 000 грн., в т. ч. ПДВ - 37 400 грн., та отримала податкову накладну від ТОВ «Платан-Будсервіс» (код 33831653)№ 15 від 04 березня 2008 року.

В зазначеній податковій накладній вказаний номер свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Платан-Будсервіс» 37704187, яке анульоване 28 лютого 2008 року, що підтверджено інформаційною довідкою ДПІ у Печерському районі м. Києва № 16573/7/23-2110 від 18 серпня 2008 року.

Апеляційний суд погоджується з податковим органом про те, що ТОВ «Платан-Будсервіс» не мало право складати податкову накладну, а ФОП ОСОБА_1 не мала правових підстав для включення цієї податкової накладної до складу податкового кредиту березня 2008 року, оскільки вона виписана після анулювання свідоцтва платника ПДВ.

При цьому апеляційний суд зазначає, що відповідно до п.п. 7.2.4. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції чинній на час виникнення правовідносин, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Так само, як і п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлював те, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені, зокрема, податковими накладними

Висновки суду першої інстанції щодо реальності і платності угоди, укладеної між позивачем та контрагентом, підтверджені матеріалами справи, але не є тими обставинами, які мають значення для вирішення справи по суті, оскільки саме неналежна податкова накладна і є підставою для нарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до порушення норм матеріального права та неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, це є підставою для задоволення апеляційної скарги, скасування оскарженої постанови та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 2, 11, 69-71, 195, п. 2 ч. 1 ст. 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, ст. ст. 207, 211, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Первомайської об'єднаної Державної податкової інспекції Миколаївської області задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2010 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя С.Д Домусчі

суддя О.О.Кравець

суддя Л.П.Шеметенко