Рішення

від 26.05.2015 по справі 913/94/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

26 травня 2015 року Справа № 913/94/15

Провадження №15/913/94/15

За позовом Херсонського державного заводу "Палада", м.Херсон

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рілана-Транс", м.Луганськ

про стягнення 4101 грн 81 коп.

Суддя Смола С.В.

Секретар судового засідання Данилкіна Н.В.

У засіданні брали участь:

від позивача - Голодрига С.Р. - начальник договірного-правового відділу, довіреність №б/н від 14.03.2015;

від відповідача - представник не прибув.

СУТЬ СПОРУ:

Херсонський державний завод "Палада" звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рілана-Транс" про стягнення основного боргу в сумі 4000 грн 00 коп., процентів за користування коштами в сумі 13 грн 81 коп., втрат від інфляції в сумі 88 грн 00 коп.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 06.05.2015 було порушено провадження у справі та її розгляд призначений на 26.05.2015.

Позивач заявою №04/185 від 21.05.2015 збільшив розмір позовних вимог в частині стягнення процентів з 13 грн 81 коп. до 236 грн 38 коп. та втрат від інфляції з 88 грн 00 коп. до 2869 грн 59 коп.

Письмовим поясненням б/н від 26.05.2015 позивач просив суд не розглядати заяву про збільшення розміру позовних вимог та відмовився від вимог в частині стягнення процентів у сумі 13 грн 81 коп. та втрат від інфляції в сумі 88 грн 00 коп. Позивач додатково повідомив, що між ним та відповідачем було укладено разовий договір-заяву №1 до договору від 27.02.2013 №2702 на загальну суму 4000 грн 00 коп. та виставлений відповідачем відповідний рахунок №СФ-0000025 від 18.04.2013, який позивачем оплачений за платіжним дорученням №466 від 23.05.2013.

Згідно приписів ст.22 Господарського процесуального кодексу України вказана заява приймається судом до розгляду.

Відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно до п.п. 3.9.1, 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців місцезнаходженням відповідача є: вул.А.Ліньова,77, м.Луганськ, 91021.

Відповідно до п.3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").

Згідно з ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

За інформацією Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", наведеній у листі від 15.01.2015 №30-14 та розміщеній на офіційному веб-сайті (http://www.ukrposhta.com/www/upost.nsf/(documents)/05B89C5B88C05079C2257D7E002C3293) пересилання пошти до/з міста обласного значення Луганськ тимчасово не здійснюється.

Відповідно до пп.3) п.6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 (з наступними змінами) "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" якщо у господарського суду наявні достовірні (тобто документально підтверджені підприємством зв'язку) відомості про неможливість здійснення поштових відправлень до певних населених пунктів чи місцевостей, то суд не вчиняє дій, зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту. У такому разі, а також у випадках, коли поштові відправлення учасникам судового процесу все ж було надіслано, але їх повернуто підприємством зв'язку через неможливість вручення, суд здійснює відповідне повідомлення шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення. У такому разі на примірнику переданого тексту, що залишається у матеріалах справи, зазначаються дата і година його передачі і прізвища та ініціали осіб, які передали і прийняли текст. У матеріалах справи мають міститися документи, що підтверджують отримання учасником судового процесу повідомлення (завірений судом витяг з журналу реєстрації телефонограм, журналу реєстрації електронних поштових відправлень тощо). Підпунктом 4) п.6 вказаного Інформаційного листа передбачено, що за неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу і в такий спосіб - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис.

Господарським судом було розміщено на офіційному веб-порталі "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет: http://lg.arbitr.gov.ua/sud5014/ інформацію про дату, час і місце розгляду даної справи, що підтверджується відповідною роздруківкою (а.с.34).

В мережі Інтернет значиться електрона адреса відповідача: - rilana-trans@mail.ru .

Господарським судом було направлено електронний примірник ухвали на зазначену електронну адресу відповідача, що підтверджується відповідною роздруківкою (а.с.33).

Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, не забезпечив явку представника у судове засідання, не надання відзиву на позовну заяву та не прибуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті.

Згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 26.05.2015 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Між Херсонським державним заводом "Палада" (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рілана-Транс" (експедитор, відповідач) 27.04.2015 був укладений договір про надання транспортних послуг №2702, за умовами якого транспортно-експедиційна компанія зобов'язалася за плату і за рахунок замовника організувати перевезення і/або експедирування вантажів замовника територією України, автомобільним транспортом і/або виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів (п.1.1 договору).

Згідно з п.2.1 договору транспортно-експедиційна компанія надає послуги на підставі заявок, підписаних сторонами договору, які є невід'ємною частиною цього договору. В заявці вказуються: найменування, кількість і пакування вантажу, найменування вантажовідправника і вантажоотримувача, пункт завантаження і розвантаження, місце митного оформлення, строк надання послуг, розмір плати за послугу транспортно-експедиційної компанії за виконання заявки, данні про автомобіль і водія, а також за узгодженням сторін, інші дані, які необхідні для надання послуг вказуються в заявках.

Замовник направляє транспортно-експедиційній компанії заявку не пізніше 24 годин, що передують дню перевезення (п.2.2 договору).

Відповідно до п.4.1 договору транспортно-експедиційна компанія зобов'язана організувати перевезення і експедирування вантажів відповідно до умов перевезення, вказаних в заявці, і/або інші вказані в заявці послуги, пов'язані з перевезенням вантажу.

Згідно з п.5.1 договору розмір плати за послуги транспортно-експедиційної компанії за виконання цього договору вказується в заявках, які є невід'ємною частиною договору.

Замовник здійснює оплату послуг транспортно-експедиційної компанії шляхом перерахування грошових коштів на рахунок, зазначений компанією, після прибуття автомобіля до місця вивантаження (п.5.2 договору).

27.02.2013 між сторонами був підписаний разовий договір-заявка №1, в якому сторони зазначили маршрут вантажу, дати завантаження і вивантаження, адресу завантаження і вивантаження, ставку за перевезення - 4000 грн 00 коп., в т.ч. ПДВ, та інші дані, передбачені договором №2702 від 27.02.2013.

27.02.2013 між сторонами був підписаний разовий договір-заявка №2, в якому сторони зазначили маршрут вантажу, дати завантаження і вивантаження, адресу завантаження і вивантаження, ставку за перевезення - 39600 грн 00 коп., в т.ч. ПДВ, та інші дані, передбачені договором №2702 від 27.02.2013.

Відповідачем позивачу виставлено рахунок-фактуру №СФ-0000026 від 18.04.2013 на суму 39600 грн 00 коп. разом з ПДВ, який останнім оплачено на суму 43600 грн 00 коп., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (а.с.17-22).

18.04.2013 між сторонами підписано акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000026 за рахунком №СФ-0000026 від 18.04.2013 на суму 39600 грн 00 коп., в т.ч. ПДВ.

28.03.2014 позивач звернувся до відповідача з вимогою від 26.03.2014 про повернення помилково перерахованої суми 4000 грн 00 коп., що підтверджується копією конверту про відправлення даної вимоги та описом вкладення від 28.03.2014.

07.05.2014 зазначена вимога повернулась позивачеві за закінченням строку зберігання.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначені підстави виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань).

За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір від 27.02.2013 №2702 є договором про надання послуг, до якого слід застосовувати відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За матеріалами справи вбачається, що договір від 27.02.2013 №2702 був виконаний в два етапи: за договором-заявкою №1 від 27.02.2013 в сумі 4000 грн 00 коп. та за договором-заявкою №2 від 27.02.2013 в сумі 39600 грн 00 коп., що підтверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000026 від 18.04.2013, письмовими поясненнями позивача та актом звірки розрахунків від 21.05.2015.

Водночас платіжним дорученням №163 від 27.05.2013 позивач перерахував відповідачеві 4000 грн 00 коп. понад суму вартості послуг за договором-заявкою №2 від 27.02.2013, тобто позивачем безпідставно перераховано відповідачу 4000 грн 00 коп.

Відповідно до ч.1 ст.222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Відповідно до ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з ч.1 ст.1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов'язана повернути доходи.

Правова позиція відносно того, що надмірно сплачена сума грошових коштів за договором, є такою що перерахована поза межами договірних платежів, що виключає застосування до даних правовідносин норм зобов'язального права, які застосовуються до окремих видів угод, тому до таких правовідносин слід застосовувати приписи ст.1212 Цивільного кодексу України, викладена в постанові Верховного суду України від 25.03.2015 у справі №3-5гс13.

Враховуючи викладені приписи законодавства та обставини справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 4000 грн 00 коп. та про її задоволення.

Згідно п.4 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Зважаючи на часткову відмову позивача від позовних вимог в частині стягнення з відповідача процентів у сумі 13 грн 81 коп. та втрат від інфляції в сумі 88 грн 00 коп., провадження у справі в цій частині слід припинити на підставі п.4 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню частково.

Судовий збір покладається на відповідача, згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.44, 49, п.4 ч.1 ст.80, ст.ст.82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Херсонського державного заводу "Палада" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рілана-Транс" задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рілана-Транс", вул.А.Ліньова, б.77, м.Луганськ, ідентифікаційний код 36990886 на користь Херсонського державного заводу "Палада", Карантинний острів, б.1, м.Херсон, ідентифікаційний код 24961253, безпідставно отримані грошові кошти в сумі 4000 грн 00 коп., судовий збір у сумі 1827 грн 00 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Провадження у справі в частині стягнення процентів у сумі 13 грн 81 коп. та втрат від інфляції в сумі 88 грн 00 коп. припинити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.06.2015.

Суддя С.В. Смола