Постанова

від 06.05.2009 по справі 2а-21952/09/1270

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

06

травня 2009 року                                                       Справа

№ 2а-21952/09/1270                                                                                    Категорія

2.5

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді           Качуріної Л.С.,

при секретарі       Смішливій

І.М.,

розглянувши у відкритому судовому

засіданні адміністративну справу за позовом Управління праці та соціального

захисту населення Лутугинської районної державної адміністрації Луганської

області до Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої

служби Головного управління юстиції у Луганській області про скасування

постанови про арешт коштів боржника , -

ВСТАНОВИВ:

16.04.2009 року позивач УПСЗН Лутугинської

райдержадміністрації Луганської області ради звернувся до Луганського окружного

адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача Підрозділу

примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного

управління юстиції у Луганській області, в якому послався, що при виконанні

судового рішення державним виконавцем відповідача було винесено постанову про

арешт грошових коштів позивача на цільовому розрахунковому рахунку позивача №

35218005000766, код 03196950, МФО 804013 у ГУДКУ у Луганській області, що

належить позивачеві та з якого проводиться виплата щорічної разової грошової

допомоги до 5 травня, на загальну суму 3185,98  грн.

Посилаючись на те, що звернення стягнення на кошти на

вказаному рахунку призведе до нецільового використання спеціальних бюджетних

коштів та зробить неможливим виплати поточних платежів за 2009 рік відповідній

категорії пенсіонерів, позивач просив скасувати постанову державного виконавця.

    У судове засідання сторони не з'явилися, до

його початку надали суду заяви про розгляд справи без їхньої участі.

      Дослідивши матеріали справи, суд приходить до

висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

    У відповідності зі ст. 181 КАС України

учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення

виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною

заявою, якщо вважають, що рішенням, дією, або бездіяльністю державного

виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні

права, свободи чи інтереси, а також, якщо законом не встановлено інший порядок

судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

    Судом встановлено, що на виконанні у

відповідача знаходиться виконавчий лист № 2а- 8658/08

, виданий 14.08.2008 року Луганським окружним

адміністративним судом про стягнення з позивача грошових коштів на користь  Іванова В.І. ,

на виконання якого державним виконавцем відповідача відкрито виконавче

провадження, та у рамках якого у зв'язку з відмовою добровільного виконання

судового рішення державним виконавцем винесено постанову від   01 квітня 2009 року про накладення арешту на виконання

виконавчого листа № 2а-8658/08, виданого 14.08.2008 року про стягнення на

користь Іванова В.І.  грошових

коштів, у межах суми 3185,98   грн., які знаходяться на цільовому

розрахунковому рахунку позивача № 35218005000766, код 03196950, МФО 804013 у

ГУДКУ у Луганській області.      

    Вказані обставини підтверджуються копією

постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови про накладення

арешту.

    Суд вважає, що у даному випадку дії

відповідача не відповідають вимогам закону.    

Відносини щодо здійснення примусового виконання рішень судів та інших

органів (посадових осіб) врегульовані Законом України «Про виконавче

провадження» та за своєю природою є адміністративно-правовими.

    Статтею 5 Закону України «Про виконавче

провадження» передбачено, що державний виконавець при здійсненні виконавчого

провадження має право   на виконання

рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку,

встановленому цим Законом, накладати арешт на грошові кошти та інші цінності

боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в

установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, а

також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

    Порядок звернення стягнення на грошові

кошти боржника визначено статтею 50 зазначеного Закону, пунктом 4 якої

визначено, що за наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що

знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних

організаціях, на них накладається арешт.

    Відповідно до частини першої статті 59

Закону України «Про банки і банківську діяльність», арешт на майно або кошти

банку, що знаходяться на його рахунках, а так само арешт на кошти та інші

цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, накладається

виключно за санкціонованою прокурором постановою слідчого, за постановою державного

виконавця у випадках, передбачених законами України, або за рішенням суду.

    Крім того, частиною шостою статті 59

зазначеного Закону було передбачено, що стягнення на грошові кошти та інші

цінності фізичних чи юридичних осіб, що знаходяться у банку, може бути звернене

за виконавчими документами, передбаченими законами України.

    Постановою від 01.04.2009  року державним виконавцем накладено арешт на

розрахунковий рахунок Управління праці та соціального захисту населення

Лутугинської районної державної адміністрації № 35218005000766, код 03196950,

МФО 804013 у ГУДКУ у Луганській області в межах суми 3185,98   грн.

    При цьому, арешт накладено не лише на суму

стягнення за рішенням суду -  2888 грн., а й на суму виконавчого збору - 288,80 грн. та на суму витрат на

проведення виконавчих дій у розмірі 9,18 грн.

    Суд вважає, що постанова про накладення

арешту коштів боржника є незаконною, так як статтею 5 Закону № 606-XIV не

передбачено право державного виконавця включати до постанови про накладення

арешту на кошти боржника в установі банку суми виконавчого збору та суми витрат

на проведення виконавчих дій, як це має місце в оскаржуваній постанові від  01.04.2009  року.

    Згідно 

довідки Управління праці та соціального захисту населення Лутугинської

районної державної адміністрації з розрахункового рахунку Управління праці та

соціального захисту населення Лутугинської районної державної адміністрації №

35218005000766 здійснюється цільова виплата щорічної разової грошової допомоги

ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань.

    Статтею 7 Бюджетного кодексу України

передбачено, що бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені

бюджетними призначеннями.

    Тобто, арешт коштів Управління праці та

соціального захисту населення Лутугинської районної державної адміністрації з

метою стягнення з цільового бюджетного рахунку № 35218005000766, код 03196950,

МФО 804013 у ГУДКУ у Луганській області виконавчого

збору - 288,80 грн. та на суму витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 9,18

грн. є незаконним.

    Крім того, статтею 1071 Цивільного кодексу

України передбачено, що г рошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта

без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках,

встановлених договором між банком і клієнтом.

    Відповідне управління Державного

казначейства України, у якому відкрито розрахунковий рахунок Управління праці

та соціального захисту населення Лутугинської районної державної адміністрації

№ 35218005000766, у даному випадку є фінансовою установою, до якої

застосовуються положення глави 72 Цивільного кодексу України.

    Згідно вимог частини 1 статті 11 Кодексу

адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в

адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в

наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а

частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено,

що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та

заперечення.

    Таким чином, виходячи з меж заявлених

позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та

матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи

позивача є обґрунтованими та  такими, що

підлягають задоволенню, а постанова про арешт коштів боржника від   01 квітня 2009 року про накладення арешту на виконання

виконавчого листа № 2а-8658/08, виданого 14.08.2008 року про стягнення на

користь Іванова В.І.   у виконавчому провадженні № 8902002 - скасуванню.

    Враховуючи, що розрахунковий рахунок

Управління праці та соціального захисту населення Лутугинської районної

державної адміністрації з метою стягнення з цільового бюджетного рахунку №

35218005000766, код 03196950, МФО 804013 у ГУДКУ у Луганській області є

бюджетним рахунком, а кошти, що знаходяться на вказаному рахунку призначені для

виплати  щорічної грошової допомоги до 5

травня, а своєчасна невиплата зазначених коштів може привести до виникнення

соціальної напруги серед населення, суд вважає за необхідне допустити вказану

постанову до негайного виконання.

    На підставі викладеного, керуючись ст. 5

Закону України «Про виконавче провадження», 

ст. ст. 2, 11, 17, 18, 71, 72, 94, 158-163, 167, 256 Кодексу

адміністративного судочинства України,  суд    

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Управління праці та

соціального захисту населення Лутугинської районної державної адміністрації

задовольнити повністю.

Скасувати постанову головного державного виконавця

Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби

Головного управління юстиції у Луганській області від 01.04.2009  року про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 8902002 за  виконавчим листом № 2а- 8658/08 , виданим 14.08.2008  року Луганським окружним адміністративним

судом про стягнення грошових коштів на користь Іванова

В.І.  

Постанову допустити до негайного виконання.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили

після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого

Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була

подана в строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, постанова

суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до

Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження

постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її

проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до

статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна

скарга  на постанову суду першої

інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне

оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви

про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для

подання заяви про апеляційне оскарження.

    Постанова складена та підписана 06 травня

2009 року.    

Суддя: