Рішення

від 25.05.2015 по справі 904/1884/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.05.15р. Справа № 904/1884/15

За позовом позивача-1: ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

позивача-2: ОСОБА_2, м. Дніпродзержинськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "ДЕЛЬФІН-Д", м. Дніпропетровськ

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3, м. Дніпропетровськ

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_4, м. Дніпропетровськ

за участю третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_5, м. Дніпропетровськ

за участю третьої особи-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_6, м. Дніпропетровськ

про скасування рішення загальних зборів засновників та зобов'язання вчинити певні дії

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

від позивача-1: ОСОБА_1

ОСОБА_7 - представник (дов. № 1373 від 28.04.2014)

від позивача-2: ОСОБА_7 - представник (дов. б/№ від 16.04.2015)

від відповідача: ОСОБА_8 - представник (дов. б/№ від 10.04.2015)

від третіх осіб-1,2,3,4: не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

ОСОБА_1 (позивач-1) та ОСОБА_2 (позивач-2) звернулися до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "ДЕЛЬФІН-Д" та просять суд:

- визнати недійсними рішення зборів учасників ТОВ "Підприємство "ДЕЛЬФІН-Д" від 19.12.2014;

- зобов'язати відповідача провести аудиторську перевірку діяльності ТОВ "Підприємство "ДЕЛЬФІН-Д" в 2013-2014, для чого встановити строк початку перевірки не пізніше як через один місяць після набрання чинності рішенням по справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем були порушені права позивачів-1,2, як учасників товариства, а саме: а) учасником ОСОБА_3 були укладені договори дарування з учасниками товариства ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в порушення умов статуту та чинного законодавства; б) відповідачем було порушено процедуру скликання та проведення зборів засновників ТОВ "Підприємство "ДЕЛЬФІН-Д", а саме: позивачем-1 було отримано повідомлення про скликання зборів у грудні 2014, у повідомленні без вказання прізвищ було зазначено про відчуження часток учасниками товариства та про необхідність внесення відповідних змін статуту товариства. Коли позивач-1 звернувся з вимогою про ознайомлення з документами, які стосувались відчуження часток, йому було в цьому відмовлено. Позивачу-2 також було надіслано аналогічне повідомлення, але не було надано проекту нової редакції статуту. Позивачі-1,2 вважають, що неподання до загальних зборів заяв учасників товариств про вихід з товариства робить неможливим розгляд питань про відчуження часток. Ні позивачу-1 ні позивачу-2 до скликання зборів не було надано документів, які засвідчують відчуження часток учасників товариства; в) також позивачі-1,2 зазначають, що відповідачем не була проведена жодного разу з моменту створення товариства аудиторська перевірка, хоча позивач-1 неодноразово звертався до відповідача щодо її проведення. Така відмова є порушенням прав позивачів.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2015 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 07.04.2015.

07.04.2015 від позивачів-1,2 надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій вони просять суд визнати частково недійсним рішення зборів учасників ТОВ "Підприємство "ДЕЛЬФІН-Д" від 04.04.2015 в частині затвердження нової редакції статуту товариства та в частині відмови направити документи товариства на аудиторську перевірку.

В обґрунтування цієї заяви, позивачі-1,2 посилаються на ст.ст. 22, 58 Господарського процесуального кодексу України.

20.04.2015 позивач-1 подав письмові пояснення щодо заяви про збільшення позовних вимог, в яких зазначає, що підставою виникнення позовних вимог та вимог, викладених у заяві про збільшення позовних вимог є порушення відповідачем процедури скликання загальних зборів ТОВ "Підприємство "ДЕЛЬФІН-Д" та порушення прав позивачів в результаті прийняття на вказаних зборах неправомірних рішень.

Дослідивши заяву про збільшення позовних вимог, судом встановлено наступне.

Частиною 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено право позивача на подання заяви про збільшення позовних вимог.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично йдеться про подання іншого позову.

Отже, заява про збільшення позовних вимог, яка містить вимоги немайнового характеру за своє правовою природою є іншим позовом.

Статтею 58 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні. За клопотанням сторін або з власної ініціативи суд об'єднує кілька вимог, що випливають з корпоративних відносин і пов'язані між собою підставою виникнення або поданими доказами.

З вказаної статті вбачається, що право позивача об'єднати кілька немайнових вимог надається йому лише при поданні позовної заяви, а не під час розгляду справи. Що стосується права на об'єднання кількох однорідних позовних заяв в одну справу, то слід зазначити, що по-перше, позивачі-1,2 не подавали окрему позовну заяву, яка б в порядку ст. 2 1 Господарського процесуального кодексу України була зареєстрована в автоматизованій системі документообігу суду, а по-друге, таке об'єднання було б можливим лише у разі, якщо б при подачі позивачами-1,2 окремого позову, його розгляд здійснювався тим самим суддею, що й той позов, який було подано раніше.

Тому, заява позивачів-1,2 не приймається судом до розгляду, оскільки за своєю суттю вона не є заявою про збільшення позовних вимог.

У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 07.04.2015 на 21.04.2015.

20.04.2015 представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з огляду на наступне. 14.11.2014 директором ТОВ "Підприємство "ДЕЛЬФІН-Д" ОСОБА_3 були направлені всім учасникам товариства повідомлення із зазначенням часу, місця проведення зборів та порядку денного, тобто повідомлення зборів було зроблено за 35 днів до скликання загальних зборів. 02.12.2014 директором ТОВ "Підприємство "ДЕЛЬФІН-Д" ОСОБА_3 були направлені всім учасникам товариства повідомлення про можливість ознайомлення з документами, внесеними до порядку денного, із зазначенням часу і місця де можливо було прийняти та ознайомитись із документами, тобто повідомлення про можливість ознайомлення було зроблено за 16 днів до дати проведення загальних зборів. Таким чином, відповідач вважає, що процедуру скликання зборів, зокрема, повідомлення позивачів-1,2 про час, місце проведення зборів та порядку денного зборів та про можливість ознайомлення з документами, внесеними до порядку денного зборів, було додержано відповідно до вимог статуту та чинного законодавства України.

Відповідач зазначає, що на загальних зборах 19.12.2014 були присутні всі учасники товариства (100% статутного капіталу), а отже збори відповідно до ст.60 Закону України "Про господарські товариства" були повноважними.

Також, відповідач зазначає, що щорічна фінансова звітність товариства, зокрема за 2013 та 2014 були підтверджені аудиторською фірмою ТОВ "Аудит-Інвест Україна", що підтверджує проведення щорічної аудиторської перевірки діяльності товариства у 2013-2014.

21.04.2015 представник відповідача подав доповнення до відзиву щодо заяви про збільшення позовних вимог.

21.04.2015 представники сторін подали клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів для надання додаткових пояснень та додаткових доказів.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2015 продовжено строк розгляду спору на 15 днів до 25.05.2015 та відкладено розгляд справи на 14.05.2015.

22.04.2015 позивач-1 подав клопотання про виклик та залучення до участі у справі, в якості третіх осіб, що не заявляють позовних вимог на стороні відповідача:ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 . Клопотання представника позивача мотивоване тим, що учасники Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "ДЕЛЬФІН-Д", а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 є відповідальними за неправомірні дії, що є предметом даного спору.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2015 клопотання позивача-1 було задоволено частково. Залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 В частині виклику у судове засідання ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 суд відмовив у задоволенні, оскільки явка у судове засідання є їх правом, а не обов'язком. Розгляд справи відкладено на 25.05.2015.

18.05.2015 представник позивачів-1-2 подав заяву, в якій зазначає, що відповідач у судовому засіданні посилався на те, що аудиторська перевірка вже була проведена Товариством "Аудит-Інвест Україна", але в матеріалах справи відсутні будь-які документи, які засвідчують укладання договорів для проведення аудиту з цією фірмою. Також, позивачі-1,2 зазначають, що аудит не може бути проведений зацікавленою особою, в даному випадку - Товариством "Аудит-Інвест Україна", яке виконувало платні послуги (бухгалтерське обслуговування) на користь відповідача.

Треті особи-1,2,3,4 у судові засідання, призначені для розгляду справи, явку своїх повноважних представників не забезпечили. Були належним чином повідомлені про дату та місце судового засідання.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 25.05.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємства "ДЕЛЬФІН-Д", в редакції від 01.07.2014 (т.1,а.с.13), учасниками товариства були:

- ОСОБА_1 з часткою у статутному капіталі 17% (2 715,84 грн.),

- ОСОБА_5 з часткою у статутному капіталі 17 % (2 715,84 грн.),

- ОСОБА_4 з часткою у статутному капіталі 12% (1 917,06 грн.),

- ОСОБА_2 з часткою у статутному капіталі 14% (2 236,59 грн.),

- ОСОБА_3 з часткою у статутному капіталі 28% (4 473,15 грн.),

- ОСОБА_6 з часткою у статутному капіталі 12% (1 917,06 грн.).

12.11.2014 між ОСОБА_5 (дарувальник-1), ОСОБА_4 (дарувальник-2) та ОСОБА_3 (обдаровуваний) було укладено договір дарування корпоративних прав, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Куликовим С.В. (т.2 а.с.31).

Пунктом 1.1 договору дарування встановлено, що предметом даного договору є корпоративні права на частку у розмірі 29% статутного капіталу ТОВ "Підприємства "ДЕЛЬФІН-Д" номінальною вартістю 4 632,90 грн.

Відповідно до пункту 2.1 договору дарування, дарувальник-1 передав обдаровуваному безоплатно у власність корпоративні права (частку) у розмірі 17% статутного капіталу ТОВ "Підприємства "ДЕЛЬФІН-Д" номінальною вартістю 2 715,84 грн., а обдаровуваний прийняв вищезазначені корпоративні права у свою власність.

Дарувальник-2 передав обдаровуваному безоплатно у власність корпоративні права (частку) у розмірі 12% статутного капіталу ТОВ "Підприємства "ДЕЛЬФІН-Д" номінальною вартістю 1 917,06 грн., а обдаровуваний прийняв вищезазначені корпоративні права у свою власність.

Згідно з пунктом 2.2 договору дарування, після підписання та нотаріального посвідчення договору обдаровуваний стає власником 29% статутного капіталу товариства та обдаровуваний набуває всі права та приймає обов'язки пов'язані з цим.

Пунктом 2.6 договору дарування передбачено, що з моменту укладення та нотаріального посвідчення цього договору дарувальники втрачають права та обов'язки щодо товариства, що були обумовлені їх статусом учасників цього товариства, у тому числі втрачають права на отримання дивідендів та щодо виділення частки майна товариства в натурі.

Відповідно до пункту 3.2 договору дарування, право власності обдаровуваного на корпоративні права товариства, передані йому згідно вказаного договору, виникає з моменту підписання сторонами та нотаріального посвідчення цього договору. Після підписання та нотаріального посвідчення цього договору, обдаровуваний стає власником частки у розмірі 29% статутного капіталу товариства та набуває всі права, пов'язані з цим.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до частини 1 статті 53 Закону України "Про господарські товариства" учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.

Частиною 1 статті 717 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Отже, ОСОБА_3 12.11.2014 став власником частки статутного капіталу ТОВ "Підприємства "ДЕЛЬФІН-Д" у розмірі 29% на підставі договору дарування, а загалом з 12.11.2014 його частка збільшилась до 57%. Саме з цієї дати до нього перейшли корпоративні права на частку, що дорівнює 29%, яка раніше належала третім особам ОСОБА_5 та ОСОБА_4. З цієї ж дати корпоративні права цих осіб було припинено.

Пунктом 5.1 статуту ТОВ "Підприємства "ДЕЛЬФІН-Д", в редакції від 01.07.2014, встановлено, що учасник товариства може за згодою решти учасників відступити свою частку одному чи кільком учасникам цього ж товариства, або третім особам. Учасники товариства користуються переважним правом придбання частки учасника, який її відступив, пропорційно їх часткам у статутному капіталі товариства або в іншому погодженому між ними розмірі.

З цього пункту статуту вбачається, що у разі відступлення одним з учасників на користь іншого учасника товариства своє частки, в незалежності від того, яким способом (продаж, дарування) відбувається таке відступлення, учасник, що відступає повинен отримати згоду на це усіх інших учасників.

При цьому, право на переважне придбання частини може бути реалізоване лише у разі відступлення у виді продажу.

Матеріали справи не містять доказів того, що учасники товариства ОСОБА_5 та ОСОБА_4 звертались до інших учасників з проханням надати згоду на те, що вони відступлять свої частки на користь іншого учасника товариства, а також докази того, що інші учасники надавали згоду на відступлення частки ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3

Таким чином, договір дарування було укладено з порушенням п. 5.1 статуту ТОВ "Підприємства "ДЕЛЬФІН-Д", але відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, тому вирішуючи спір суд виходить з презумпції правомірності цього правочину.

Частиною 4 статті 98 Цивільного кодексу України встановлено, що порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.

Відповідно до частини 5 пункту 10.4 статуту ТОВ "Підприємства "ДЕЛЬФІН-Д", що кореспондується з частиною 5 статті 61 Закону України "Про господарські товариства", про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням дати, часу і місця проведення зборів та порядку деного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів.

З матеріалів справи вбачається, що 14.11.2014 директором ТОВ "Підприємство "ДЕЛЬФІН-Д" ОСОБА_3 були направлені всім учасникам товариства повідомлення із зазначенням часу, місця проведення зборів та порядку денного (т.2 а.с.54-63).

Отже, повідомлення зборів було зроблено за 35 днів до скликання загальних зборів.

Частиною 6 пункту 10.4 статуту ТОВ "Підприємство "ДЕЛЬФІН-Д" встановлено, що не пізніше, як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомлення з документами, внесеними до порядку денного зборів.

02.12.2014 директором ТОВ "Підприємство "ДЕЛЬФІН-Д" ОСОБА_3 були направлені всім учасникам товариства повідомлення про можливість ознайомлення з документами, внесеними до порядку денного, із зазначенням часу і місця де можливо ознайомитись з ними (т.2 а.с.64-73).

Тобто, повідомлення про можливість ознайомлення було зроблено за 16 днів до дати проведення загальних зборів.

16.12.2014 позивач-1 особисто отримав під підпис для ознайомлення пакет документів, що стосувались призначених на 19.12.2014 загальних зборів, що підтверджується розпискою (т.2 а.с.74).

Позивач-2 не з'явився для ознайомлення з документами, хоча повідомлення про можливість ознайомлення отримав, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, в якому зазначено, що позивач-2 отримав повідомлення 03.12.2014 (т.2 а.с.67). Отже, позивач-2 не скористався своїм правом на ознайомлення з документами, внесеними до порядку денного.

Таким чином, процедуру скликання зборів, зокрема, повідомлення позивачів-1,2 про час, місце проведення зборів та порядок денний зборів та про можливість ознайомлення з документами, внесеними до порядку денного зборів, було додержано відповідно до вимог статуту та чинного законодавства України.

Частиною 1 статті 167 Господарського кодексу України встановлено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Стаття 116 Цивільного кодексу України та стаття 10 Закону України "Про господарські товариства" встановлюють право учасника господарського товариства брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчому документі.

Реалізація права участі в управлінні справами товариства відбувається, зокрема, через участь учасника господарського товариства у вищому органі товариства.

Частиною 1 статті 58 Закону України "Про господарські товариства", що кореспондується з частиною 1 статті 145 Цивільного кодексу України та п. 10.1 статуту ТОВ "Підприємства "ДЕЛЬФІН-Д" передбачено, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Частиною 4 статті 58 Закону України "Про господарські товариства" та п. 10.3 статуту ТОВ "Підприємства "ДЕЛЬФІН-Д" встановлено, що учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі.

Частиною 1 статті 60 Закону України "Про господарські товариства" та п. 10.3 статуту ТОВ "Підприємства "ДЕЛЬФІН-Д" передбачено, що загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

На загальних зборах 19.12.2014 були присутні: ОСОБА_1 (17%), ОСОБА_2 (14%), ОСОБА_4 (12%), ОСОБА_6 (12%), представник ОСОБА_5 (17%) та ОСОБА_3 (28%) - ОСОБА_8, тобто загальні збори учасників вважаються повноважними, оскільки на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60% голосів.

При цьому слід зазначити, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не мали право приймати участь у загальних зборах товариства, як учасники цього товариства з 12.11.2014, оскільки відповідно до пункту 2.6 договору дарування, вони втратили права та обов'язки щодо цього товариства з моменту укладення та нотаріального посвідчення договору дарування, тобто з 12.11.2014.

Порядок денний загальних зборів Товариства включав наступні питання:

1. Про обрання голови загальних зборів учасників ТОВ "Підприємства "ДЕЛЬФІН-Д".

2. Про обрання секретаря загальних зборів учасників ТОВ"Підприємства"ДЕЛЬФІН-Д".

3. Про зміну складу учасників ТОВ "Підприємства "ДЕЛЬФІН-Д" у зв'язку з переходом часток учасників у статутному капіталі до іншої особи, про внесення змін і затвердження статуту товариства у новій редакції та про державну реєстрацію змін до статуту товариства.

4. Про доповідь ревізійної комісії стосовно розгляду заяви учасника ТОВ "Підприємства "ДЕЛЬФІН-Д" ОСОБА_1.

Колишні учасники ТОВ "Підприємства "ДЕЛЬФІН-Д" ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не мали правових підстав голосувати по питанням порядку денного, оскільки вони втратили статус учасників товариства з моменту укладення договору дарування.

Натомість, частка учасника ОСОБА_3 на момент проведення зборів складала 57% статутного капіталу. Відповідно, саме ця кількість голосів, повинна була враховуватись на загальних зборах.

Таким чином, незважаючи на вищевказані порушення, на загальних зборах були присутні учасники, що володіють 100% статутного капіталу.

Зборами учасників з наведеного порядку денного були прийнятті наступні рішення.

По першому питанню вирішено обрати головою загальних зборів учасників ТОВ "Підприємства "ДЕЛЬФІН-Д" ОСОБА_4 ("За" - 100% голосів ).

По другому питанню вирішено обрати секретарем загальних зборів учасників ТОВ "Підприємства "ДЕЛЬФІН-Д" ОСОБА_6 ("За" - 100% голосів ).

По третьому питанню вирішено вивести зі складу учасників товариства ОСОБА_5 та ОСОБА_4 та статутний капітал товариства розподілити наступним чином:

Громадянин України ОСОБА_1 - 2 715,84 грн., що становить 17% статутного капіталу товариства.

Громадянин України ОСОБА_2 - 2 236,59 грн., що становить 14% статутного капіталу товариства.

Громадянин України ОСОБА_3 - 9 106,05 грн., що становить 57% статутного капіталу товариства.

Громадянин України ОСОБА_6 - 1 917,06 грн., що становить 12% статутного капіталу товариства.

Внести зміни до статуту, затвердити нову редакцію статуту та провести державну реєстрацію змін до статуту (нова редакція) товариства.

З метою нотаріального посвідчення підписів учасників на новій редакції статуту всім учасникам обов'язково з'явитися до Куликова С.В., приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу 12.01.2015 року на 15 годин 00 хвилин або 16.01.2015 року на 15 годин 00 хвилин, або 23.01.2015 току на 15 годин 00 хвилин, за адресою: місто Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, будинок 45 ("За" - 69% голосів, "Проти"- 31% голосів).

По четвертому питанню вирішено затвердити доповідь ревізійної комісії ("За" - 69% голосів, "Проти"- 31% голосів). Ревізійною комісією було подано лист до загальних зборів учасників, в якому зазначено, що аудиторська перевірка вже була проведена Товариством "Аудит-Інвест Україна" (т.2 а.с.88), і тому ревізійна комісія не вбачає підстав для повторного проведення цієї перевірки.

За результатами загальних зборів було складено протокол загальних зборів учасників товариства від 19.12.2014, який було підписано головою загальних зборів ОСОБА_4 та секретарем загальних зборів ОСОБА_6 (т.2 а.с.25).

Частиною 6 статті 35 Закону України "Про господарські товариства" встановлено, що рішення про створення акціонерного товариства, його дочірніх підприємств, філій та представництв, про обрання наглядової ради акціонерного товариства, виконавчих і контролюючих органів акціонерного товариства та про надання пільг засновникам за рахунок акціонерного товариства повинні бути прийняті більшістю у 3/4 голосів присутніх на установчих зборах осіб, які підписалися на акції, а інші питання - простою більшістю голосів.

У пункті 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" зазначено, що при розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

За обставин, що склались допущенні порушення не вплинули на волевиявлення учасників товариства, а відповідно рішення, які були прийняті були б прийняті і у разі відсутності вказаних порушень.

Більш того, кількість голосів "За" та "Проти" прийнятих рішень залишилась такою самою.

Крім того, судом враховано, що порушень під час скликання зборів, на які вказують позивачі відповідачем допущено не було, а ті, які були допущені під час проведення зборів (участь у зборах та голосування осіб, які були не є учасниками товариства) безпосередньо не порушують права позивачів.

Суд не приймає доводи позивачів-1,2 про те, що неподання до загальних зборів заяв учасників товариств про вихід з товариства робить неможливим розгляд питань про відчуження часток, з огляду на наступне.

Так, відповідно до п.6.1 статуту ТОВ "Підприємство "ДЕЛЬФІН-Д" учасник має право в будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників чи товариства. Учасник товариства має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу.

Вихід учасника - фізичної особи відбувається на підставі поданої товариству заяви про вихід, підпис учасника на якій засвідчується нотаріально. Заява про вихід подається особисто або через представника (п.6.2 статуту ТОВ "Підприємство "ДЕЛЬФІН-Д").

Відповідно до статті 148 Цивільного кодексу України, учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

Але в даному випадку, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не виходили з товариства в розумінні п. 6.1 статуту ТОВ "Підприємство "ДЕЛЬФІН-Д" та ст. 148 Цивільного кодексу України, а відступили свої корпоративні права шляхом дарування. Вихід з товариства та відступлення корпоративних прав не є тотожними поняттями, і тому ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не повинні були подавати заяву про вихід з товариства.

На підставі вищезазначеного, суд не вбачає підстав для визнання недійсними рішення загальних зборів від 19.12.2014.

Щодо вимоги позивачів-1,2 про зобов'язання відповідача провести аудиторську перевірку діяльності ТОВ "Підприємство "ДЕЛЬФІН-Д" в 2013-2014, суд зазначає наступне.

В обґрунтування своєї вимоги позивачі-1,2 посилаються на те, що відповідач, не зважаючи на неодноразові звернення позивача-1 до товариства про проведення аудиторської перевірки, таких перевірок не проводив, внаслідок чого були порушені корпоративні права позивачів на одержання інформації про діяльність товариства та на участь в управлінні справами товариства.

З протоколу загальних зборів від 19.12.2014 вбачається, що ОСОБА_1 звертався до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "ДЕЛЬФІН-Д" щодо проведення аудиторської перевірки діяльності товариства за 2013-2014 роки.

Ревізійною комісією було подано лист до загальних зборів учасників, в якому зазначено, що аудиторська перевірка вже була проведена Товариством "Аудит-Інвест Україна" (т.2 а.с.88), і тому ревізійна комісія не вбачає підстав для повторного проведення цієї перевірки. В підтвердження перевірки, відповідачем надано фінансові звіти за 2013-2014, затверджені аудиторською фірмою "Аудит-Інвест Україна".

Рішенням загальних зборів (п. 4 порядку денного) було затверджено доповідь ревізійної комісії.

Відповідачем надано до матеріалів справи договір №12-06-14/с від 02.06.2014, укладений між ТОВ «Підприємство «Дельфін-Д» (замовник) та ТОВ "Аудит-Інвест Україна" (виконавець), на підставі якого для відповідача протягом 2014 та на початку 2015 виконувалися бухгалтерські послуги (т.2 а.с.186).

Відповідно до пункту 1.1 договору замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання з бухгалтерського обслуговування замовника, в обсязі узгодженому сторонами. Під бухгалтерським обслуговуванням і цьому договорі розуміється:

- перевірка наявності обов'язкових реквізитів первинних документів, обробка бухгалтерських документів в обліковій програмі та інші дії, визначені в додатку № 1 (т.2 а.с.188) до цього договору;

- нарахування заробітної плати за першу і другу половини місяця у відповідності з трудовим законодавством і з урахуванням особливостей оплати праці замовника;

- складання податкових декларацій, фінансових звітів та звітів, пов'язаних з нарахуванням заробітної плати співробітникам підприємства;

- надання податкових декларацій, інших звітів у відповідні державні органи в друкованій формі та/або засобами телекомунікації згідно встановленому законодавством порядку.

Також, між ТОВ «Підприємство «Дельфін-Д» (замовник) та ТОВ "Аудит-Інвест Україна" (виконавець) було укладено аналогічний за змістом договір за інший період № 34-08-11 від 01.08.2011, який також передбачає надання виключно бухгалтерських послуг (т.2 а.с.190).

У розумінні ч. 2-5 статті 3 Закону України "Про аудиторську діяльність" аудит - перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб'єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб'єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів. Суттєвою є інформація, якщо її пропуск або неправильне відображення може вплинути на економічні рішення користувачів, прийняті на основі фінансових звітів. Аудит здійснюється незалежними особами (аудиторами), аудиторськими фірмами, які уповноважені суб'єктами господарювання на його проведення. Аудит може проводитися з ініціативи суб'єктів господарювання, а також у випадках, передбачених законом (обов'язковий аудит).

Отже, за змістом вказаних норм сутністю аудиту є незалежна перевірка діяльності підприємства, кінцева мета якої - визначення ефективності його роботи (прибутковості).

Статтею 6 Закону України «Про аудиторську діяльність» встановлено, що стандарти аудиту приймаються на основі стандартів аудиту та етики Міжнародної федерації бухгалтерів з дотриманням вимог цього Закону, Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" та інших нормативно-правових актів.

Стандарти аудиту є обов'язковими для дотримання аудиторами, аудиторськими фірмами та суб'єктами господарювання.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про аудиторську діяльність» аудиторський висновок - це документ, що складений відповідно до стандартів аудиту та передбачає надання впевненості, користувачам щодо відповідності фінансової звітності або іншої інформації концептуальним основам, які використовувалися при її складанні. Концептуальними основами мажуть бути закони та інші нормативно-правові акти України, положення (стандарти) бухгалтерського обліку, внутрішні вимоги та положення суб'єкта господарювання, інші джерела.

Статтею 9 Закону України «Про аудиторську діяльність» встановлено, що фінансова звітність суб'єкта господарювання, яка відповідно до закону підлягає обов'язковій аудиторській перевірці, повинна бути перевірена аудитором і оприлюднена відповідно до вимог законів України

Відповідно до статті 17 Закону України «Про аудиторську діяльність» аудит проводиться на підставі договору між аудитором (аудиторською фірмою) та замовником.

У договорі на проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг передбачаються предмет і термін перевірки, обсяг аудиторських послуг, розмір і умови оплати, відповідальність сторін.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про аудиторську діяльність» забороняється проведення аудиту аудитором, який має особисті майнові інтереси в суб'єкта господарювання, що перевіряється (пункт 2), аудитором а інших випадках, за яких не забезпечуються вимоги щодо, його незалежності (пункт 7).

Зі змісту зазначеної статті випливає, що аудит не може бути проведений зацікавленою особою, в даному випадку - Товариством «Аудит-Інвест Україна», яке виконувало саме ці послуги (бухгалтерські), що мають підтверджуватись аудитом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в матеріалах справи відсутні докази, які засвідчують укладання договорів для проведення аудиту з незалежною фірмою. Будь-які аудиторські висновки стосовно ТОВ "Підприємство "ДЕЛЬФІН-Д" до матеріалів справи не надані.

Частиною 1 статті 167 Господарського кодексу України визначено що, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що визначають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частини прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

У вирішенні спорів за позовами учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю або акціонерів, що у сукупності володіють більше ніж 10 відсотками акцій, про спонукання товариства провести аудиторську перевірку діяльності та звітності товариства згідно з статтями 146, 162 Цивільного кодексу України господарським судам належить враховувати, що передбачене зазначеними статтями право учасників (акціонерів) спрямоване на контроль діяльності виконавчого органу, а тому є складовою права на управління товариством у передбаченому законом і установчими документами порядку.

Право брати участь в управлінні товариством особа набуває з моменту набуття нею корпоративних прав, тобто з моменту, коли вона стала учасником товариства або акціонером. (Рекомендації президії Вищого господарського суду України № 04-06/83 від 18.06.2009р. "Про внесення змін і доповнень до рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007р. № 04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин").

Згідно вимог ч. 3, 4 статті 146 Цивільного кодексу України для здійснення контролю за фінансовою діяльністю товариства з обмеженою відповідальністю згідно з рішенням його загальних зборів, а також в інших випадках, встановлених статутом і законом товариства, може призначатися аудиторська перевірка. Порядок проведення аудиторських перевірок діяльності та звітності товариства з обмеженою відповідальністю встановлюється статутом товариства і законом. На вимогу будь-кого з учасників товариства може бути проведено аудиторську перевірку річної фінансової звітності товариства із залученням професійного аудитора, не пов'язаного майновими інтересами з товариством чи з його учасниками. Витрати, пов'язані з проведенням такої перевірки, покладаються на учасника, на вимогу якого проводиться аудиторська перевірка, якщо інше не встановлено статутом товариства.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про господарські товариства" перевірки фінансової діяльності товариства здійснюються державними податковими інспекціями, іншими державними органами у межах їх компетенції, ревізійними органами товариства та аудиторськими організаціями.

Згідно зі статтею 18 Закону України "Про господарські товариства" товариство веде бухгалтерський облік, складає і подає статистичну інформацію та адміністративні дані у порядку, встановленому законодавством. Достовірність та повнота річної фінансової звітності товариства повинні бути підтверджені аудитором (аудиторською фірмою). Обов'язкова аудиторська перевірка річної фінансової звітності товариств з річним господарським оборотом менш як двісті п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів проводиться один раз на три роки.

У відповідності до статті 8 Закону України "Про аудиторську діяльність" проведення аудиту є обов'язковим для: 1) підтвердження достовірності та повноти річної фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності відкритих акціонерних товариств, підприємств - емітентів облігацій, професійних учасників ринку цінних паперів, фінансових установ та інших суб'єктів господарювання, звітність яких відповідно до законодавства України підлягає офіційному оприлюдненню, за винятком установ і організацій, що повністю утримуються за рахунок державного бюджету; 2) перевірки фінансового стану засновників банків, підприємств з іноземними інвестиціями, відкритих акціонерних товариств (крім фізичних осіб), страхових і холдингових компаній, інститутів спільного інвестування, довірчих товариств та інших фінансових посередників; 3) емітентів цінних паперів при отриманні ліцензії на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.

Проведення аудиту є обов'язковим також в інших випадках, передбачених законами України.

Пунктом 12.1 статуту ТОВ "Підприємство "ДЕЛЬФІН-Д" встановлено, що контроль за діяльністю товариства здійснюється ревізійною комісією, що утворюється загальними зборами учасників товариства з їх числа, в кількості, передбаченій установчими документами, але не менше 3 осіб. Директор не може бути членом ревізійної комісії.

Відповідно до пункту 12.3 статуту ТОВ "Підприємство "ДЕЛЬФІН-Д" ревізійна комісія доповідає результати проведених нею перевірок вищому органу товариства.

Згідно з пунктом 13.2 статуту ТОВ "Підприємство "ДЕЛЬФІН-Д" достовірність та повнота річної фінансової звітності товариства повинні бути підтверджені аудитором (аудиторською фірмою). Обов'язкова аудиторська перевірка річної фінансової звітності товариства з річним господарським оборотом менш як двісті п'ятдесят неоподаткованих мінімумів проводиться один раз на три роки.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не було надано належних доказів проведення аудиторських перевірок за 2013-2014 роки.

За умови ухилення відповідача від проведення таких перевірок, що свідчить про порушення корпоративних прав позивачів-1,2, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову щодо проведення аудиторської перевірки фінансової звітності товариства за 2013-2014.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача становить 1 218,00 грн.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство "ДЕЛЬФІН-Д" провести аудиторську перевірку діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "ДЕЛЬФІН-Д" в 2013-2014.

Строк початку перевірки не пізніше, як через один місяць після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "ДЕЛЬФІН-Д" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 45; ідентифікаційний код 14325160) на користь ОСОБА_1 (49130, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) 1 218,00 грн. судовий збір, про що видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Повернути з Державного бюджету України ОСОБА_1 (49130, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) - 1 218,00 грн. зайво сплачену суму судового збору, перераховану квитанцією № 37246537 від 06.04.2015, яка знаходиться у матеріалах справи № 904/1884/15, про що видати ухвалу.

Наказ та ухвалу видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 02.06.2015.

Суддя Я.С. Золотарьова