Рішення

від 29.05.2015 по справі 902/543/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 травня 2015 р. Справа № 902/543/15

за позовом: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці (вул. Червоноармійська, 87, м. Вінниця, 21007)

до: Виробничо-комерційного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Сова-ЛТД" (вул. Стахурського, 6, кв. 98, м. Вінниця)

про стягнення 7164,39 грн.

Суд:

Суддя Кожухар М.С.

Секретар судового засідання Матущак О.В.

Представники :

позивача: Томчук М.А. - за дорученням

відповідача: Васкевич Р.І. - керівник

ВСТАНОВИВ :

Квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниці звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Виробничо-комерційного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Сова-ЛТД" 6 976,95 грн. з яких: 2 328,74 грн. заборгованості за електроенергію за період з 29.10.2010р. по 31.12.2014р.; 768,32 грн. заборгованості з водопостачання за період з 29.10.2010р. по 31.12.2014р.; 143,97 грн. заборгованості за вивіз побутових відходів за період з 01.10.2013р. по 30.04.2014р.; 3735,92 грн. заборгованості по сплаті компенсації податку за землю за період з 01.11.2010р. по 31.01.2015р.

Ухвалою від 16.04.2015р. порушено провадження у даній справі з призначенням її до розгляду на 28.04.2015 р.

28.04.2015р. до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 27.04.2015р., в якому відповідач позовні вимоги не визнає з огляду на наступне.

Щодо стягнення 768,32 грн. заборгованості за спожиті послуги водопостачання та водовідведення; 2,328,74 грн. заборгованості за електроенергію, то КЕВ м. Вінниці не є постачальником даних послуг. Щодо стягнення заборгованості за вивіз побутових відходів в сумі 143,97 грн., то вивіз сміття в Будинку офіцерів здійснюється спеціалізованим підприємством, а не позивачем.

Стосовно стягнення заборгованості по сплаті компенсації земельного податку в сумі 3735,92 грн., відповідач зазначає таке.

Господарським судом Вінницької області розглядалась справа № 902/915/14, рішенням у якій встановлено, що Договір оренди нерухомого військового майна №4/2010 від 29.10.2010 року припинив свою дію 30.12.2012 року.

Позивачем не надано докази того, що між сторонами узгоджено умови по компенсації земельного податку в період з 30.12.2012 року.

В судовому засіданні 28.04.2015р. представник позивача подав заяву про збільшення розміру позовних вимог № б/н від 27.04.2015р., в якій просив суд стягнути з відповідача 7 164,39 грн., з яких: 2 328,74 грн. заборгованості за електроенергію за період з 29.10.2010р. по 31.12.2014р.; 768,32 грн. заборгованості з водопостачання за період з 29.10.2010р. по 31.12.2014р.; 143,97 грн. заборгованості за вивіз побутових відходів за період з 01.10.2013р. по 30.04.2014р.; 3 923,36 грн. заборгованості по сплаті компенсації податку за землю за період з 01.11.2010р. по 31.01.2015р.

Дана заява прийнята судом на підставі ст. 22 ГПК України.

Ухвалою суду від 28.04.2015р. за клопотанням представника позивача, розгляд справи відкладено на 26.05.2015р.

20.05.2015р. до суду від представника позивача надійшло додаткове письмове пояснення б/н від 20.05.2015р., в якому позивач зазначає, що відповідно до Положення, КЕВ м. Вінниця створено, зокрема із метою забезпечення військових частина та установ комунальними послугами. 60 Будинок офіцерів, який знаходиться за адресою м. Вінниця площа Перемоги, 1 перебуває на балансі КЕВ м. Вінниця, відтак КЕВ м. Вінниця сплачує всі спожиті комунальні послуги. Між КЕВ м. Вінниця та постачальниками комунальних послуг укладено Договори про надання послуг із водопостачання та водовідведення, про постачання електричної енергії та вивіз твердих побутових відходів.

При укладанні будь-якого договору оренди нерухомого військового майна, договором визначається зобов'язання орендаря здійснювати витрати за фактично спожиті ним комунальні послуги або заключити прямі договори з постачальними організаціями.

Таке зобов'язання відповідача визначено п. 5.11 Договору оренди №4/2010. Враховуючи те, що ВКП ТОВ "Сова-ЛТД" прямих договорів із постачальними організаціями не уклав, останній зобов'язаний відшкодовувати КЕВ м. Вінниця вартість спожитих комунальних послуг, за які КЕВ м. Вінниця сплатив кошти.

Відтак, відповідач зобов'язаний сплати КЕВ м. Вінниця вартість спожитих комунальних послуг та компенсувати сплачений позивачем земельний податком.

В судовому засіданні 26.05.2015р. оголошено перерву до 29.05.2015р.

29.05.2015р. до суду від представника позивача надійшло додаткове пояснення б/н від 28.05.2015р., в якому зазначено, що відповідно до п. 5.11 Договору, ВКП ТОВ "Сова-ЛТД" зобов'язаний здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна, в тому числі фактичні комунальні платежі. Протягом 15 робочих днів після підписання Договору встановити прилади обліку тепло, енерго, водопостачання, заключити прямі договори з постачальними організаціями або укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг.

Згідно пунктів 10.1, 10.9 договору та додаткового договору №1 від 31.12.2010 року термін його дії закінчився 30 грудня 2012 року.

Пунктами 5.10 та 10.11 договору передбачено, що у разі припинення договору майно повинне бути передане протягом трьох робочих днів Орендарем Орендодавцю. Майно вважається повернутим з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.

Проте, Відповідач свого обов'язку в частині повернення орендованого майна не виконав, та продовжує і до цього часу використовувати нерухоме майно та споживати комунальні послуги.

У зв'язку із фактичним використанням майна після закінчення дії договору, позивач вважає, що і обов'язок по сплаті спожитих комунальних послуг та компенсації податку за землю у відповідача не припинився.

Після закінчення дії договору оренди, КЕВ м. Вінниця здійснював оплату спожитих відповідачем комунальних послуг та земельного податку, та продовжував виставляти відповідачеві рахунки на сплату комунальних послуг та компенсації земельного податку. Відповідач отримував виставлені рахунки, про що свідчить копія книги виданих рахунків. Дані рахунки відповідачем частково були сплачені, що підтверджується банківськими виписками. Такі дії Відповідача свідчать про визнання боргу та часткове виконання зобов'язань по сплаті коштів.

В судове засідання 29.05.2015р. з"явились представники позивача та відповідача.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Враховуючи подану раніше представником позивача заяву про збільшення розміру позовних вимог, ціна позову становить 7 164,39 грн., з яких: 2 328,74 грн. заборгованості за електроенергію за період з 29.10.2010р. по 31.12.2014р.; 768,32 грн. заборгованості з водопостачання за період з 29.10.2010р. по 31.12.2014р.; 143,97 грн. заборгованості за вивіз побутових відходів за період з 01.10.2013р. по 30.04.2014р.; 3 923,36 грн. заборгованості по сплаті компенсації податку за землю за період з 01.11.2010р. по 31.01.2015р.

Заслухавши надані в судовому засіданні пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

29.10.2010р. між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Вінниці (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Сова-ЛТД" (Орендар) укладено договір № 4/2010 оренди нерухомого військового майна, розташованого у Вінницькому гарнізоні за адресою: м. Вінниця, пл. Перемоги, 1, військове містечко № 25 , буд. № 1.

Відповідно до п. 1.1. Договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно - нежитлові підвальні приміщення площею 101,0 кв.м. в будівлі № 1 в/м № 25 (далі - Майно), що знаходиться на балансі квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця, розташоване за адресою: м. Вінниця, пл. Перемоги, №1, вартість якого визначена на 30.04.2010 року за незалежною оцінкою та становить згідно акту оцінки 231694,00 грн.

Відповідно до п. 1.2. Договору, склад орендованого Майна згідно з актом інвентаризації (додаток №1).

Назване в п.1.1 нерухоме Майно Орендодавець передає Орендарю для використання під розміщення кафе, що здійснює продаж товарів підакцизної групи (п. 1.3. Договору).

У разі припинення (розірвання) Договору оренди Орендар сплачує оренду плату до дня повернення Майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє Орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, до державного бюджету та Балансоутримувачу (п. 3.10. Договору).

Відповідно до п. 5.11., п. 5.15 Договору, Орендар зобов"язується: здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого Майна, в тому числі фактичні комунальні платежі. Протягом 15 робочих днів після підписання цього Договору встановити прилади обліку тепло-, енерго-, водопостачання, заключити прямі договори з постачальними організаціями, або укласти з Балансоутримувачем орендованого Майна договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого Майна та надання комунальних послуг Орендарю; щомісячно компенсувати Орендодавцю кошти у розмірі частини податку на землю пропорційно площі землі, яку займає здане в оренду нерухоме Майно, а також прилегла до будівлі чи споруди земельна ділянка площею 0,001 Га, на яку Орендарю відповідно до чинного законодавства надається право користування для досягнення мети оренди.

Цей Договір укладено строком на 2 місяці, що діє з 29.10.2010р. (п. 10.1. Договору).

В разі відсутності заяви Орендаря про припинення чи укладення Договору оренди на новий строк за місяць до закінчення строку оренди, дія Договору оренди припиняється після закінчення строку, на який його було укладено (п. 10.4. Договору).

Чинність цього Договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; загибелі орендованого Майна; достроково за взаємною згодою Сторін або за рішенням суду; банкрутства Орендаря; ліквідації юридичної особи, яка була Орендарем або Орендодавцем; у разі смерті Орендаря (якщо Орендарем є фізична особа); викупу (приватизації) об'єкта оренди (п. 10.7. Договору).

29.10.2010р. сторони підписали акт приймання передачі нерухомого військового майна приміщень будівлі інв. № 1 в/містечка № 25 м. Вінниця, пл. Перемоги, № 1, площею 101,0 кв.м., що передається в оренду ВКП ТОВ фірма "Сова" ЛТД.

31.12.2010р. сторони уклали Додатковий договір № 1 до договору оренди № 4/2010 від 29.10.2010р., яким п. 10.1. Договору викладено в такій редакції: " 10.1. Даний договір діє з моменту підписання до 30 грудня 2012р.".

Судовими рішеннями у господарській справі № 902/915/14 (рішенням господарського суду Вінницької області від 22.10.2014 р. та постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.01.2015 р., залишеними без змін постановою Вищого господарського суду України від 08.04.2015 р.) встановлено, що термін дії вищевказаного договору оренди № 4/2010 нерухомого військового майна від 29.10.2010 р. закінчився 30.12.2013 р.

Після закінчення терміну дії договору оренди нерухомого військового майна, розташованого у Вінницькому гарнізоні за адресою: м. Вінниця, пл. Перемоги, 1, військове містечко № 25 , буд. № 1 від 29.10.2010р. № 4/2010, відповідач всупереч п. 10.11. Договору, орендоване майно орендодавцю не повернув та продовжив користуватись цим майном.

Наведене стверджується матеріалами справи та поясненнями учасників судового процесу.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши обставини та докази по справі, суд дійшов такого висновку.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші право чини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч. 2 ст. 795 ЦК України, повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Згідно зі ст. 796 ЦК України, одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець. Якщо наймодавець не є власником земельної ділянки, вважається, що власник земельної ділянки погоджується на надання наймачеві права користування земельною ділянкою, якщо інше не встановлено договором наймодавця з власником земельної ділянки.

Відповідно до п. 797 ЦК України, плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

Як, вбачається з матеріалів справи, відповідач, всупереч вимогам п. 5.11. Договору, відповідач не уклав прямі договори з постачальниками послуг з тепло-, енерго-, водопостачання, та з Балансоутримувачем орендованого Майна договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого Майна та надання комунальних послуг Орендарю.

Разом з тим, це не звільняє його від обов"язку відшкодовувати орендодавцю витрати на утримння майна та спожиті орендарем комунальні послуги, які як випливає із положень закону та умов договору оренди покладаються саме на орендаря.

У зв"язку з цим, у період з 29.10.2010р. по 31.12.2014р. позивач виставляв відповідачу рахунки на сплату понесених ним витрат за спожиту відповідачем електроенергію на загальну суму 21 684,38 грн. та спожите відповідачем водопостачання на загальну суму 5 876,28 грн.. Також за період з 01.10.2013р. по 30.04.2014р. позивачем виставлялись рахунки за послуги з вивозу побутових відходів на загальну суму 743,05 грн.

Відповідач виставлені позивачем рахунки сплатив частково, а саме: за електроенергію - 19 355,64 грн., за водопостачання - 5 107,96 грн. та за послуги з вивозу побутових відходів - 599,08 грн. Так, заборгованість відповідача перед позивачем становить: 2328,74 грн. - за спожиту електроенергію, 768,32 грн. - за спожите водопостачання, 143,97 грн. - за отримані послуги з вивозу побутових відходів.

Крім того, відповідач заборгував позивачу за понесені ним витрати по сплаті земельного податку в розмірі 3 923,36,92 грн. за період з 01.11.2010р. по 31.01.2015р.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки станом на час розгляду справи відповідач не надав доказів погашення заборгованості у повному обсязі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з віднесенням на відповідача судових витрат відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача проти позову, оскільки вони не грунтуються на чинному законодавстві та спростовуються наявними матеріалами справи. Обов"язок відповідача відшкодовувати позивачу витрати на сплату земельного податку за користування земельною ділянкою, на спожиті комунальні послуги до повернення орендованого приміщення за актом приймання-передачі відповідно до ч. 2 ст. 795 ЦК України, випливає з вищенаведених норм закону та умов договору оренди.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 82, 84, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Виробничо-комерційного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Сова"-ЛТД" (вул. Стахурського, 6, кв. 98, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 20080544) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці (вул. Червоноармійська, 87, м. Вінниця, 21007, код ЄДРПОУ 083202218) 7164,39 грн. (сім тисяч сто шістдесят чотири грн. 39 коп.) боргу по відшкодуванню витрат, пов"язаних з користуванням орендованим майном та плати за землю, а саме: 2328,74 грн. - за електроенергію, 768,32 грн. - за водопостачання, 143,97 грн. - за вивіз побутових відходів, 3923,36 грн. - компенсації по сплаті податку на землю).

3. Стягнути з Виробничо-комерційного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Совам-ЛТД" (вул. Стахурського, 6, кв. 98, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 20080544) до Державного бюджету України 1827,00 (одну тисячу вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 03 червня 2015 р.

Суддя Кожухар М.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи