Рішення

від 29.05.2015 по справі 908/2216/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 34/90/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2015 Справа № 908/2216/15-г

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретарі Яровенко Г.В.

Представники сторін не з'явились.

Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 908/2216/15-г,

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурно-конструкторське бюро "Модус" (83008, м. Донецьк, вул. Умова, буд. 1, електронна адреса: info@akb-modus.com.ua , скорочено ТОВ "АКБ "Модус");

до відповідача: Приватного підприємства "Ремонтно-будівельна фірма "Сван" (83007, м. Донецьк, вул. 50 річчя України, буд. 47, скорочено ПП "РБФ "Сван");

про стягнення суми.

Сутність спору:

ТОВ "АКБ "Модус" заявлено вимоги про стягнення з ПП "РБФ "Сван" за договором субпідряду на будівництво № 1810 від 18.10.13 р. 2000000 грн. основного боргу, 454479,40 грн. втрат від інфляції за період: з 04.06.2014 р. по 20.03.2015 р., 47671,23 грн. 3% річних за період: з 04.06.2014 р. по 20.03.2015 р., 449643,83 грн. пені.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.04.2015 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/22216/15-г, присвоєно номер провадження 34/90/15, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 13.05.2015 р., потім оголошено перерву до 29.05.15 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 18.10.2013 року між ТОВ «АКБ «МОДУС» (Генеральний підрядчик) та приватним підприємством «Ремонтно-будівельна фірма «СВАН» (Субпідрядчик) було укладено Договір субпідряду на будівництво № 1810. Згідно до договору, ТОВ «АКБ «МОДУС» перерахувало, у якості авансу, грошові кошти на загальну суму 2 000 000,00 грн. З моменту перерахування вищезазначених авансових платежів на поточний рахунок ПП «Ремонтно-будівельна фірма «СВАН» та станом на теперішній час, обов'язки по Договору відповідачем не виконані, та жодних відомостей щодо виконання будь-яких робіт за Договором відповідачем не надано. Відповідно до положень частини четвертої ст. 849 Цивільного кодексу України та до п.п. (к) п. 14.2. Договору, замовник (Позивач) має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору. 03.06.2014 р. у відповідності до п. (к) п. 14.2. Договору позивач направив відповідачу письмове повідомлення (Лист за № 88) про розірвання Договору, з проханням повернути одержаний та невикористаний аванс у розмірі 2 000 000 гривень. Відповідно до частини другої ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Аналіз наведених положень законодавства свідчить про те, що договір підряду може бути розірваний в результаті односторонньої відмови від нього у повному обсязі, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який тягне припинення зобов'язань його сторін. При цьому, одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. Текст Договору не містить умов щодо спеціальної відповідальності субпідрядника за несвоєчасне повернення грошових коштів отриманих у якості авансу від генерального підрядника, тому до ситуації, що склалась, позивач просить застосувати відповідальність передбачену чинним законодавством України за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ "АКБ "Модус" посилається на ст.ст. 1, 54-57 Господарського процесуального Кодексу України, ст.ст. 837,525,849,651,653, 1212, 625 Цивільного кодексу України, ст. 188 Господарського кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні 13.05.15 р. підтримав заявлений позов, просив його задовольнити.

ПП "РБФ "Сван", відповідач по справі, у відзиві на позов, що надійшов до суду 13.05.15 р., зазначає наступне. 18.10.2013 року між ТОВ «АКБ «МОДУС» (Генеральний підрядчик) та приватним підприємством «Ремонтно-будівельна фірма «СВАН» (Субпідрядник) було укладено Договір субпідряду на будівництво № 1810 (надалі - Договір), у відповідності до якого Генеральний підрядчик доручає і оплачує, а Субпідрядник забезпечує, згідно з затвердженою Замовником проектною документацією, умовами Договору, виконання Робіт, згідно з п. 1 Додатку А до Договору на Об'єкті та за Проектом, вказаних в п.п. 1, 2 Додатку А до Договору. Позивач в межах виконання вищевказаного договору перерахував на наш рахунок 2 000 000,00 грн., так як й було викладено в позовній заяві. Внаслідок подій, що відбувались у Донецькій області, а саме проведення АТО, ПП «РБФ «СВАН» не мало можливості розпочати роботи за вищевказаним договором, а потім взагалі було змушено зупинити господарську діяльність, втратило доступ до рахунків тощо. Отриманий аванс позивачу повернуто не було за вищезазначеними причинами. Розглянувши позовні вимоги ТОВ «АКБ «МОДУС» відповідач визнав вимоги у повному обсязі та підтверджує обставини, що було викладено у позовній заяві.

На даний час ПП «РБФ «СВАН» не може виконати свої обов'язки по поверненню коштів, у зв'язку з ситуацією, що склалася у м. Донецьку внаслідок проведення АТО.

Представник відповідача в судовому засіданні 13.05.15 р. підтримав доводи поданого відзиву на позов.

За клопотанням представників сторін, розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

18.10.2013 року між ТОВ «АКБ «МОДУС» (генеральний підрядник) та ПП «РБФ «СВАН» (субпідрядник) було укладено договір субпідряду на будівництво № 1810 ( далі договір № 1810), у відповідності до п. 3.1 якого генеральний підрядник доручає і оплачує, а субпідрядник забезпечує, згідно з затвердженою замовником проектною документацією, умовами договору, виконання робіт, згідно з п. 1 додатку А до договору на об'єкті та за проектом, вказаних в п. п. 1, 2 додатку А до договору.

Відповідно додатку № 3 до договору № 1810 договір об'єктом субпідряду є реконструкція виробничих будівель під логістичний центр по вул. Умова, 1 в Куйбишевському районі м. Донецька за проектом будівництво логістичного центру.

Згідно до договору № 1810, ТОВ «АКБ «МОДУС» перерахувало, у якості авансу, грошові кошти на загальну суму 2 000 000,00 грн. на поточний рахунок ПП «РБФ «СВАН», що підтверджується платіжними дорученнями: № 1306 від 31.10.2013 р. на суму 1300000 грн., № 1557 від 27.12.2013 р. на суму 500000 грн., № 1571 від 30.12.2013 р. на суму 200000 грн.

03.06.2014 р. позивач вручив відповідачу письмове повідомлення (Лист за № 88) про розірвання договору № 1810, з проханням повернути одержаний та невикористаний аванс у розмірі 2 000 000 гривень. Вказане повідомлення мотивоване тими обставинами, що з моменту перерахування вищезазначених авансових платежів на поточний рахунок ПП «Ремонтно-будівельна фірма «СВАН» та станом на теперішній час, обов'язки по договору відповідачем не виконані, та жодних відомостей щодо виконання будь-яких робіт за договором відповідачем не надано.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представника позивача, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Правовідносини сторін виникли з договору, який за своєю правовою природою є договором підряду на капітальне будівництво.

Згідно ч. 1 ст. 318 Господарського кодексу України (ГК України), за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.

Згідно ч. 2 ст. 317 ГК України, загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим кодексом.

За приписами статей 188 ГК України та 525 ЦК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 320 ГК України у разі якщо підрядник не береться своєчасно за виконання договору або виконує роботу настільки повільно, що закінчення її до строку стає явно неможливим, замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Відповідно до положень частини четвертої ст. 849 ЦК України, замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Згідно з частиною третьою ст. 651 ЦК України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до частини другої ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Аналіз наведених положень законодавства свідчить про те, що договір підряду може бути розірваний в результаті односторонньої відмови від нього у повному обсязі, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який тягне припинення зобов'язань його сторін. При цьому, одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання.

Згідно п/п. «к» п. 14.2 договору № 1810 генеральний підрядник має право в будь-який час до закінчення робіт розірвати договір субпідряду, сплативши виконаний і прийнятий генеральним підрядником обсяг робіт, шляхом письмового повідомлення субпідрядника. Субпідрядник в день отримання такого повідомлення від генерального підрядника припиняє виконання робіт за даним договором субпідряду, якщо інші строки припинення робіт і розірвання договору не погоджені сторонами додатково, а генеральний підрядник сплачує субпідряднику вартість робіт фактично виконаних до моменту такого повідомлення .

Враховуючи наведене, беручи до уваги: відмову генерального підрядника від договору в односторонньому порядку, право на яку позивач має за п/п. «к» п. 14.2 договору № 1810, та у зв'язку з цим припинення зобов'язань сторін за ним, відсутність виконання робіт субпідрядником, наявні всі підстави для стягнення з ПП «РБФ «СВАН» на користь ТОВ «АКБ «МОДУС» спірної суми авансового платежу.

Таким чином, договір № 1810 є розірваним з 03.06.2014 р. - дати вручення письмового повідомлення (Лист за № 88) про розірвання договору № 1810. Відповідно п/п. «к» п. 14.2 договору № 1810 саме 03.06.14 р. аванс мав бути повернутий ТОВ «АКБ «МОДУС».

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання , на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 5.2 пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору ) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав .

Таким чином, повернення спірного авансу за підрядним договором не є грошовим зобов'язанням, тому підстави для застосування ст. 625 ЦК України відсутні.

Отже, заявлені позивачем інфляційні втрати в розмірі 454479,40 грн. за період: червень 2014 року - лютий 2015 року стягненню не підлягають.

Разом з тим, сторони договору № 1810 добровільно погодили нарахування 10% річних на суму невикористаного авансу.

Так, згідно п. 13.2.4 договору № 1810 у випадку порушення строків виконання робіт за договором субпідряду, на вимогу генерального підрядника за використання грошових коштів генерального підрядника субпідрядник зобов'язаний виплатити генеральному підряднику 10% річних від суми авансового платежу, виплаченого генеральним підрядником, використання якого не підтверджено субпідрядником актами виконаних робіт на дату початку прострочення строків виконання робіт за договором підряду.

3% річних в розмірі 47671,23 грн. не перевищують погодженого розміру річних за п. 13.2.4 договору № 1810, період стягнення (з 04.06.14 р. по 20.03.15 р.) відповідає умовам договору, оскільки на момент розірвання договору жодних робіт не виконано, розрахунок є математично вірним, тому в цій частині позов слід задовольнити.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 449643,83 грн. за період: з 04.06.14 р. по 20.03.15 р.

Суд відмовляє у стягненні пені з наступних підстав.

Частиною 2 ст. 343 ГК України встановлено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін , але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін . Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Повернення авансу не є грошовим зобов'язанням, сторони в договорі № 1810 не погодили застосування неустойки в разі несплати авансу субпідрядником після розірвання договору.

Згідно з ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково. Господарський суд не приймає визнання позову відповідачем, якщо це суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Статтею 78 ГПК України передбачено, що уразі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову, за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Суд приймає визнання позову відповідачем в частині основного боргу та 3% річних, та відхиляє в частині визнання вимог за пенею та втратами від інфляції, оскільки такі дії відповідача суперечать законодавству.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Ремонтно-будівельна фірма "Сван" (83007, м. Донецьк, вул. 50 річчя України, буд. 47, ідентифікаційний код юридичної особи: 31843337) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурно-конструкторське бюро "Модус" (83008, м. Донецьк, вул. Умова, буд. 1, електронна адреса: info@akb-modus.com.ua , ідентифікаційний код юридичної особи: 36252654) 2000000 (два мільйони) грн. основного боргу, 47671 (сорок сім тисяч шістсот сімдесят одна) грн. 23 коп. 3% річних, 40953 (сорок тисяч дев'ятсот п'ятдесят три) грн. 42 коп. судового збору.

В частині стягнення з Приватного підприємства "Ремонтно-будівельна фірма "Сван" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурно-конструкторське бюро "Модус" 454479,40 грн. втрат від інфляції, 449643,83 грн. пені, в позові відмовити.

Згідно ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 29.05.2015 р.

Суддя А.О. Науменко