номер провадження справи 34/87/15
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.05.2015 Справа № 905/4062/14
Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретарі Яровенко Г.В.
Представники сторін не з'явились.
Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 905/4062/14
за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: АДРЕСА_1; поштова адреса: АДРЕСА_2, скорочено ФОП ОСОБА_1);
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Біфетон" (83005, м. Донецьк, вул. Чемпіонна, 80, скорочено ТОВ "Біфетон");
про стягнення суми.
Сутність спору:
01.04.2015 р. до господарського суду Запорізької області від надійшла письмова заява вих. № 69 від 27.03.2015р. з копіями документів, за якими господарським судом Донецької області було порушено провадження у справі № 905/4062/14, розгляд якої по суті не закінчено.
Копії наданих ФОП ОСОБА_1 документів свідчать про те, що 27.06.2014 р. ухвалою господарського суду Донецької області порушено провадження у справі № 905/4062/14 за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Біфетон" про стягнення 26848,70 грн. заборгованості.
Згідно зі ст. 1 Закону України від 12.08.2014р. "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя окремими судами в районі проведення антитерористичної операції змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим в районі проведення антитерористичної операції судам.
Відповідно до ст. 3 даного Закону, справи, розгляд яких не закінчено і які перебувають у провадженні місцевих, апеляційних судів, розташованих в районі проведення антитерористичної операції, в разі неможливості здійснювати правосуддя передаються судам відповідно до встановленої згідно з цим Законом підсудності протягом десяти робочих днів з дня прийняття розпорядження головою відповідного вищого спеціалізованого суду. У разі неможливості передачі матеріалів справи відповідно до встановленої Законом підсудності вчинення необхідних процесуальних дій здійснюється за документами і матеріалами, поданими учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для ухвалення відповідного судового рішення.
Розпорядженням Голови Вищого господарського суду України від 02.09.2014 р. № 28-р "Про зміну територіальної підсудності господарських справ" визначено, що розгляд господарських справ, підсудних господарським судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції, здійснюється: господарських справ, підсудних господарському суду Донецької області - господарським судом Запорізької області.
01.04.2015 р. автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області заяву № 69 від 27.03.2015р. з доданими до неї матеріалами призначено для розгляду судді Науменку А.О.
ФОП ОСОБА_1 заявлено позовні вимоги до ТОВ "Біфетон" про стягнення заборгованості за договором № ЛН-74316 від 28.10.2013 р. в сумі 26848,70 грн., яка складається з: 18100 грн. основного боргу, 154,20 грн. 3% річних, 1222,30 грн. інфляційних втрат, 3752,20 грн. пені, 3620 грн. штрафу.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.04.2015 р. прийнято до розгляду подану заяву, привласнено номер провадження 34/87/15. Справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 05.05.2015 р.
Ухвалою господарського суду Запорізької області суду від 05.05.2015 р. розгляд справи № 905/4062/14 відкладено на 27.05.2015 р.
Позовні вимоги мотивовані тим, у відповідності до договору поставки № ЛН-74316 від 28.10.2013 року, укладеного ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Біфетон", перший зобов'язався поставляти товар, а останній приймати його по видатковим накладним та сплачувати своєчасно грошові кошти за поставлений товар. За період з 28.10.2013 року до дати написання позовної заяви 21.05.2014 року включно, відповідачем прийнято товар за видатковими накладними: № 1159 від 05.12.2013 р. на суму 16 400 грн., № 1216 від 30.12.2013 р. на суму 1700 грн. Усього за вказаний період було здійснено дві поставки товару на загальну суму: 18 100 грн. За період з 28.10.2013 року по дату написання позовної заяви, ТОВ "Біфетон" взагалі не здійснило жодної оплати за поставлений товар. За порушення грошових зобов'язань відповідачеві нараховано 154,20 грн. 3% річних, 1222,30 грн. інфляційних втрат, 3752,20 грн. пені, 3620 грн. штрафу. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на ст.ст. 1, 54 ГПК України, ст. ст. 11, 509, 526, 530, 549 ЦК України, ст. ст. 193, 230, 231 ГК України.
Відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 17.04.2015 р. місцезнаходженням ТОВ "Біфетон" є: 83005, Донецька область, м. Донецьк, вул. Чемпіонна, 80.
Підпунктами 3, 4 пункту 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014 р. «Про внесення змін і доповнень до Інформаційного листа ВГСУ від 12.09.2014 р. № 01-06/1290/14 «Про Закон України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням АТО» передбачено:
« 3) Якщо у господарського суду наявні достовірні (тобто документально підтверджені підприємством зв'язку) відомості про неможливість здійснення поштових відправлень до певних населених пунктів чи місцевостей, то суд не вчиняє дій, зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту. У такому разі, а також у випадках, коли поштові відправлення учасникам судового процесу все ж було надіслано, але їх повернуто підприємством зв'язку через неможливість вручення, суд здійснює відповідне повідомлення шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення. У такому разі на примірнику переданого тексту, що залишається у матеріалах справи, зазначаються дата і година його передачі і прізвища та ініціали осіб, які передали і прийняли текст. У матеріалах справи мають міститися документи, що підтверджують отримання учасником судового процесу повідомлення (завірений судом витяг з журналу реєстрації телефонограм, журналу реєстрації електронних поштових відправлень тощо).
4) За неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу і в такий спосіб - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис.
Якщо господарським судом вжито відповідних заходів щодо повідомлення учасника судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування прийнятого судового рішення з посиланням на пункт 2 частини третьої статті 104 або пункт 2 частини другої статті 111-10 ГПК».
У відповідності до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014 р. «Про внесення змін і доповнень до Інформаційного листа ВГСУ від 12.09.2014 р. № 01-06/1290/14 «Про Закон України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням АТО», та з огляду на неможливість направлення поштової кореспонденції в м. Донецьк, з метою повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, ухвали суду від 01.04.2015 р., 05.05.15 р. було розміщено на сторінці господарського суду Запорізької області офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні", що підтверджується відповідними витягами роздрукованих сторінок з офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" мережі Інтернет, які додано до матеріалів справи.
Розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.
У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
28 жовтня 2013 року ФОП ОСОБА_1 (постачальник) та ТОВ "Біфетон" (покупець) уклали договір № ЛН-74316 (далі договір № ЛН-74316).
Відповідно до 1.1. договору № ЛН-74316 постачальник зобов'язується на протязі дії договору поставляти покупцю товар за його замовленнями окремими партіями за цінами, в асортименті (за номенклатурою) та кількості, згідно з видатковими накладними, які є невід'ємною частиною договору (далі за текстом «товар»), а покупець зобов'язується приймати та оплатити товар на встановлених договором умовах.
Згідно п. 1.2. договору № ЛН-74316 загальна сума договору буде визначена як загальна вартість товару, що вказана у підписаних сторонами видаткових накладних.
Відповідно до п. 2.1. договору № ЛН-74316 поставка товару здійснюється постачальником згідно із замовленням покупця на умовах ЕХW (Склад Постачальника ) (Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2010) які застосовуються із урахуванням особливостей, пов'язаних із внутрішньодержавним характером цього Договору, а також тих особливостей, що випливають із умов цього Договору.
Пунктами 4.1-4.3 договору № ЛН-74316 передбачено, що ціни товару вважаються остаточно визначеними сторонами в видатковій накладній на момент постачання партії товару. У випадку зміни цін на енергоносії, чи інші статті затрат, ціна товару до моменту виставлення рахунку може підлягати зміні в однобічному порядку за ініціативою постачальника. Покупець зобов'язаний провести повний розрахунок за отриманий товар у термін 60 (шістдесят) днів від дати поставки.
Відповідно до п. 9.1 договору № ЛН-74316 він набирає сили з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2013 року, а в частині виконання грошових зобов'язань - до їхнього повного виконання. Якщо за 14 днів до закінчення терміну дії договору, жодна зі сторін не заявить про його розрив, даний договір вважається пролонгованим на термін в один рік на тих же умовах.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Правовідносини сторін є господарськими.
Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
За своєю правовою природою, договір по даній справі є договором поставки.
Згідно із ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Згідно з нормою ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачеві товар за видатковими накладними: № 1159 від 05.12.2013 р. на суму 16 400 грн., № 1216 від 30.12.2013 р. на суму 1700 грн. Усього за вказаний період було здійснено дві поставки товару на загальну суму 18 100 грн.
Пунктом 4.3 договору № ЛН-74316 передбачено, що покупець зобов'язаний провести повний розрахунок за отриманий товар у термін 60 (шістдесят) днів від дати поставки.
Відповідач в свою чергу свої зобов'язання за договором поставки не виконав належним чином, за поставлений товар не розрахувався.
Строк оплати прострочено: по видатковій накладній № 1159 від 05.12.2013 р. - з 04.02.14 р., по видатковій накладній № 1216 від 30.12.2013 р. - з 01.03.14 р.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення: 154,20 грн. 3% річних за період: з 04.02.14 р. по 21.05.14 р., 1222,30 грн. інфляційних втрат за період: грудень 2013 року - квітень 2014 року.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом перевірено правильність нарахування 3% річних та встановлено, що правильна сума 3% річних складає 155,69 грн., тому стягненню підлягає заявлена сума - 154,20 грн.
Інфляція позивачем розрахована невірно, по накладній № 1159 вона має розраховуватись з лютого 2014 року, по накладній № 1216 - з березня 2014 року. Отже, стягненню підлягає 1112,52 грн. втрат від інфляції.
Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення 3752,20 грн. пені за період: з 04.02.14 р. по 21.05.14 р. та 20% штраф в сумі 3620 грн.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно п. 6.2. договору № ЛН-74316 при порушенні термінів оплати, покупець виплачує постачальнику пеню у розмірі 0,2 % від неоплаченої вартості партії товару за кожний день прострочення оплати. При простроченні оплати товару на строк більше 14-ти календарних днів покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 30 % від неоплаченої партії товару, за кожен випадок такої несплати.
Судом перевірено заявлений позивачем розмір пені та встановлено, що позивачем не взято до уваги законодавче обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою НБУ, тому суд корегує розрахунки.
Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. Аналогічні положення містить ч. 2 ст. 343 ГК України.
Таким чином, стягненню підлягає 784,74 грн. пені.
Штраф позивачем пораховано вірно, він не перевищує 30% розміру, передбаченого п. 6.2. договору № ЛН-74316, тому підлягає стягненню в сумі 3620 грн.
Пунктом 2 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/908/2012 від 13.07.2012 р. «Про доповнення Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 р. № 01-06/249 «Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів» зазначається, що можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.
В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень щодо передбачення умовами договору одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (постанова від 27.04.2012 р. № 06/5026/1052/2011).
Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біфетон" (83005, м. Донецьк, вул. Чемпіонна, 80, ідентифікаційний код юридичної особи: 36560861) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: АДРЕСА_1; поштова адреса: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) 18100 (вісімнадцять тисяч сто) грн. основного боргу, 1112 (одна тисяча сто дванадцять) грн. 52 коп. втрат від інфляції, 154 (сто п'ятдесят чотири) грн. 20 коп. 3% річних, 784 (сімсот вісімдесят чотири) грн. 74 коп. пені, 3620 (три тисячі шістсот двадцять) грн. штрафу, 1617 (одна тисяча шістсот сімнадцять) грн. 60 коп. судового збору.
В іншій частині позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Згідно ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено 29.05.2015 р.
Суддя А.О. Науменко
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 29.05.2015 |
Оприлюднено | 05.06.2015 |
Номер документу | 44499484 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Науменко А.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні