Рішення

від 20.05.2015 по справі 910/7507/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2015Справа №910/7507/15-г

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Атланта 2002" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажмоноліт" простягнення 25 534,23 грн. Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача:Лєдовський А.В. - представник за довіреністю; від відповідача:не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Атланта 2002" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажмоноліт" про стягнення основного боргу у розмірі 19 835,20 грн., пені у розмірі 1 715,51 грн. та штрафу у розмірі 3 983,52 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю "Атланта 2002" посилається на порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Будмонтажмоноліт" умов договору підряду на будівництво №49 від 18.10.2013 р. (надалі - Договір) в частині проведення відповідачем своєчасної оплати вартості робіт по нанесенню поліуретанової мастики на пласку покрівлі житлового будинку та прибудинкових приміщень на відмітці +19,30 за адресою: м. Київ, проспект Червонозоряний, 4а.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.03.2015 р. порушено провадження у справі №910/7507/15-г та призначено справу до розгляду на 29.04.2015 р.

Враховуючи неявку представників сторін в судове засідання 29.04.2015 р., з метою усунення порушення рівності та змагальності учасників судового процесу, ухвалою суду від 29.04.2015 р. відкладено розгляд справи на 20.05.2015 р.

В ході проведення судового засідання 20.05.2015 р. представник позивача надав пояснення стосовно заявлених позовних вимог та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Водночас, повноважний представник відповідача в судове засідання призначене на 20.05.2015 р. вдруге не з'явився, хоча про дату та час його проведення повідомлений належним чином. При цьому, господарський суд виходить з наступного.

Ухвали суду від 27.03.2015 р. та від 29.04.2014 р. було надіслано за адресою, яка зазначена у позовній заяві та яка підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 01033, м. Київ, Голосіївський район, вул. Саксаганського, буд. 65.

Пунктом 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 р. передбачено, що за змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

З матеріалів справи слідує, що конверти з ухвалами суду були повернуті на адресу господарського суду м. Києва з відміткою органу поштового зв'язку "інші причини, що не дали змогу виконати" та "за закінченням встановленого строку зберігання".

Таким чином, враховуючи все вищенаведене, за висновками суду Товариство з обмеженою відповідальністю "Будмонтажмоноліт" було належним чином повідомлене про дату, час та місце розгляду справи, проте наданим йому правом на участь у розгляді справи не скористалось.

В судовому засіданні 20.05.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як свідчать матеріали справи, 18.10.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Атланта 2002" (Підрядчик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будмонтажмоноліт" (Замовник) було укладено Договір, відповідно до п. 2.1 якого Підрядчик зобов'язався своїми, залученими силами та засобами у відповідності із проектно-кошторисною документацією та планом-графіком виконання робіт здійснити будівництво об'єкту - нанесення поліуретанової мастики на пласку покрівлі житлового будинку та прибудинкових приміщень на відмітці +19,30 за адресою: м. Київ, проспект Червонозоряний, 4а.

Відповідно до п. 2.2 Договору Замовник зобов'язався надати Підрядчику будівельні матеріали, будівельний майданчик на якому буде споруджено об'єкт, погоджену та затверджену проектно-кошторисну документацію, своєчасно здійснювати фінансування будівництва об'єкту, а після завершення будівництва прийняти об'єкт і оплатити роботи Підрядчика.

Пунктом 6.1 Договору визначено, що загальна вартість робіт Підрядчика з будівництва об'єкту складає 39 835,20 грн. в тому числі ПДВ 6639,20 грн.

Розрахунки між Замовником та Підрядчиком за виконані Підрядчиком роботи із будівництва об'єкту здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування суми, що зазначена в п. 6.1 Договору на банківський рахунок Підрядчика. Розрахунок між сторонами здійснюється у гривні (п. 6.2 Договору).

Згідно з п. 8.1 Договору прийняття Замовником об'єкту після завершення Підрядчиком всього комплексу робіт з його будівництва здійснюється на підставі акту прийому-передачі об'єкту по формі (КБ-2в, КБ-3).

Акт прийому передачі об'єкту складається та підписується сторонами протягом трьох календарних днів з дня обумовленого планом-графіком виконання робіт, як останній день, коли має бути завершено будівництво об'єкту (п. 8.2 Договору).

За змістом укладеного між сторонами правочину, строк дії Договору встановлено з моменту його підписання сторонами і до моменту виконання ними своїх договірних зобов'язань у повному обсязі (п. 15.2 Договору).

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами договір є договором будівельного підряду, який підпадає під правове регулювання норм ст.ст. 837-891 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

На підставі ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за зобов'язанням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 1 ст. 875 ЦК України передбачено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно з ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Частиною 4 ст. 882 ЦК України визначено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Як слідує з матеріалів справи, на виконання умов укладеного Договору, позивач виконав підрядні роботи на загальну суму 39 835,20 грн., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт №1-02-1-1 (КБ-2в) за вересень 2014 р. на суму 39 835,20 грн., а також довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за вересень 2014 р. (КБ-3) на вказану вище суму.

Наразі, суд зазначає, що акт приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (КБ-3) підписані обома сторонами без жодних зауважень та заперечень, а також скріплені печатками господарських товариств.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються (ст.ст. 525, 615 ЦК України).

Як зазначалось вище, розрахунки між Замовником та Підрядчиком за виконані Підрядчиком роботи із будівництва об'єкту здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування суми, що зазначена в п. 6.1 Договору на банківський рахунок Підрядчика. Розрахунок між сторонами здійснюється у гривні.

Тобто, умовами укладеної між сторонами угоди не встановлено строк протягом якого Замовник зобов'язаний оплатити вартість виконаних будівельних робіт.

За змістом ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як слідує з матеріалів справи, відповідач оплатив виконані позивачем роботи частково в сумі 20 000,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою від 28.10.2013 р.

11.11.2014 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Атланта 2002" звернулось до відповідача з претензією за вих. №12, відповідно до якої просило перерахувати суму боргу за спірним правочином на поточний рахунок позивача.

Судом встановлено, що вказана вище претензія позивача відповідачем була отримана 28.11.2014 р. та зареєстрована за вх. №30, проте залишена Товариством з обмеженою відповідальністю "Будмонтажмоноліт" без задоволення.

Таким чином, приймаючи до уваги, що позивач зобов'язання за Договором виконав належним чином, строк протягом якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Будмонтажмоноліт" повинно було оплатити вартість виконаних робіт за спірним правочином, за висновками суду, настав.

Відтак, приймаючи до уваги, що відповідач зобов'язання за Договором виконав не у повному обсязі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Атланта 2002" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажмоноліт" в частині стягнення 19 835,20 грн. основного боргу підлягають задоволенню.

Також Товариством з обмеженою відповідальністю "Атланта 2002" було заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені, нарахованої за період з 26.11.2014 р. по 18.03.2015 р. в сумі 1 715,51 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У пункті 9.4 Договору передбачено, що у випадку прострочення Замовником строків оплати належних Підрядчику за цим договором коштів перший зобов'язаний сплатити на користь Підрядчика пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день такого прострочення.

Водночас, за змістом п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вже зазначалось, розрахунок за фактично виконані об'єми робіт відповідач, з урахування умов Договору та положень чинного законодавства, мав здійснити по 05.12.2014 р.

Таким чином, правомірним є нарахування пені з 06.12.2014 р. по 18.03.2015 р.

В результаті проведення господарським судом власного розрахунку розміру заявленої до стягнення пені за порушення зобов'язань в частині розрахунку за виконані роботи, судом встановлено, що позивач мав право на отримання більшої суми, ніж ним було заявлено, а саме нараховано може бути пеню у розмірі 1 983,52 грн.

Відтак, враховуючи зміст заявлених позовних вимог, а також приймаючи до уваги той факт, що суд обмежений обсягом вимог позивача та не може їх змінити на власний розсуд, господарський суд задовольняє вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Атланта 2002" на заявлену позивачем суму, а саме 1 715,51 грн.

Що стосується вимоги позивача в частині стягнення з відповідача штрафу в сумі 3 983,52 грн., господарський суд зазначає наступне.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень можливості передбачити в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені, які є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності (постанова Верховного Суду України від 27.04.2012 р. у справі №06/5026/1052/2011).

Зазначену правову позицію наведено також у постановах Верховного Суду України від 30.05.2011 р. №42/252, від 09.04.2012 р. №20/246-08.

Відповідно до п. 9.2 Договору у випадку дострокової односторонньої відмови однієї із сторін від виконання своїх зобов'язань за цим договором, вона зобов'язана сплатити на користь іншої сторони штраф у розмірі 10% від кошторисної вартості робіт з будівництва об'єкту.

Пунктом 6.1 Договору визначено, що загальна вартість робіт Підрядчика з будівництва об'єкту складає 39 835,20 грн. в тому числі ПДВ 6639,20 грн.

Таким чином, за висновками суду, передбачені п.п. 9.2 та 9.4 Договору штраф та пеня, за своєю правовою природою є окремими видами юридичної відповідальності.

Як було встановлено вище, спір у справі виник у зв'язку з порушенням строків оплати Товариством з обмеженою відповідальністю "Будмонтажмоноліт" вартості виконаних будівельних робіт.

Після проведення судом розрахунку суми неустойки, господарський суд дійшов висновку, що наданий Товариством з обмеженою відповідальністю "Атланта 2002" розрахунок штрафу є арифметично вірним, а тому з відповідача підлягає стягненню штраф в розмірі 3 983,52 грн.

Таким чином, враховуючи встановлені у ході судового розгляду обставини, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Атланта 2002" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажмоноліт" про стягнення основного боргу в сумі 19 835,20 грн., пені в розмірі 1 715,51 грн. та штрафу в сумі 3 983,52 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України віднести на рахунок відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Атланта 2002" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажмоноліт" (01033, м. Київ, Голосіївський район, вул. Саксаганського, буд. 65; ідентифікаційний код 37308435) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Атланта 2002" (03150, м. Київ, Голосіївський район, вул. Горького, буд. 59; ідентифікаційний код 31809029) основний борг в сумі 19 835 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот тридцять п'ять) грн. 20 коп., пеню в розмірі 1 715 (одна тисяча сімсот п'ятнадцять) грн. 51 коп. та штраф в сумі 3 983 (три тисячі дев'ятсот вісімдесят три) грн. 52 коп., а також судовий збір в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 26.05.2015 р.

Суддя Ю.О. Підченко