Рішення

від 27.05.2015 по справі 910/9770/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2015Справа №910/9770/15

Суддя господарського суду міста Києва Карабань Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СДС-УКРАЇНА»

до Державного будівельного комбінату Управління справами Верховної Ради України

про стягнення 1433,14 грн,

за участю представників сторін:

позивача: Литвинчук А.О. (довіреність від 13.03.2015 № б/н);

відповідача: Кузьменко Ю.А. (довіреність від 12.01.2015 № 5/15),

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «СДС-УКРАЇНА» звернулося до господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Державного будівельного комбінату Управління справами Верховної Ради України про стягнення з останнього заборгованості в сумі 12227,36 грн.

Позов мотивований порушенням відповідачем грошового зобов'язання за договором поставки від 19.11.2014 № 55/2014. Як вказує позивач, загальна сума заборгованості складає 10794,22 грн, яка виникла внаслідок часткової оплати товару.

Таким чином, позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми основної заборгованості за договором, а також пені в сумі 1332,57 грн та 3 % річних 100,57 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.04.2015 прийнято вказаний вище позов ТОВ «СДС-УКРАЇНА» до розгляду та порушено провадження у справі № 910/9770/15.

В судовому засіданні 13 травня 2015 року судом оголошувалася перерва до 27 травня 2015 року.

В судовому засіданні 27 травня 2015 року представник позивача в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, звернувся до суду із заявою про зменшення розміру позовних вимог до 1433,14 грн, з яких: 1332,57 грн - пеня; 100,57 грн - 3 % річних.

Заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог суд прийняв, а тому спір розглядається з урахуванням такої заяви.

Також у вказаному засіданні представник відповідача звернувся до суду із заявою про розстрочення виконання рішення на три місяці в порядку, визначеному ст. 121 ГПК України, пропорційно до загальної суми боргу у зв'язку із скрутним фінансовим становищем.

При цьому, представник позивача не заперечив проти розстрочення виконання рішення, про що зазначив у своїй письмовій заяві, поданої суду у судовому засіданні 27 травня 2015 року.

Відповідач правом, наданим ст. 59 ГПК України, не скористався, відзиву на позов від останнього до суду не надійшло. Тому відповідно до положень статті 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 27 травня 2015 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, заслухавши представників сторін даної справи, судом встановлено наступне.

Між товариством з обмеженою відповідальністю «СДС-УКРАЇНА», як постачальником, та Державним будівельним комбінатом Управління справами Верховної Ради України, як покупцем, укладено договір поставки від 19.11.2014 № 55/2014 (далі - договір), за умовами якого постачальник зобов'язується передати у встановлений договором термін у власність покупця будівельні матеріали (далі - товар), а покупець зобов'язується оплатити вартість товару (п. 1.1) шляхом здійснення 50 % передоплати від суми товару, зазначеного в рахунку-фактурі, протягом 5 (п'яти) банківських днів після виставлення такого рахунку, а решту 50 % - протягом 5 (п'яти) банківських днів після поставки товару (п. 3.5), тобто з моменту підписання покупцем видаткової накладної (п. 4.1). За несвоєчасну оплату вартості товару покупець сплачує постачальникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення виконання зобов'язання, від несвоєчасно сплаченої суми, за кожен день прострочення (п. 6.1). Договір діє до моменту його розірвання однією зі сторін в порядку, передбаченому п. 10.2 договору (п. 10.1).

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 ЦК України).

Виходячи із змісту правовідносин сторін, які ґрунтуються на договорі, вони є відносинами з поставки, а тому їх права і обов'язки визначаються, зокрема, положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. (частини 1, 2 ст. 712 ЦК України)

Так, як встановлено судом, позивачем поставлено відповідачеві товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи засвідченими копіями видаткових накладних, підписаних, зокрема, з боку відповідача його уповноваженими на отримання товарно-матеріальних цінностей особами. Також позивачем виставлено відповідачеві рахунки-фактури на оплату такого товару.

Спір між сторонами даної справи виник у зв'язку із частковим виконанням відповідачем його грошового зобов'язання за договором. На момент звернення позивача до господарського суду із позовом за яким порушено провадження у даній справі, заборгованість відповідача перед позивачем за неоплачений повністю товар складала 10794,22 грн. Однак, відповідно до платіжного доручення від 25.05.2015 № 2002, відповідач суму основної заборгованості перед позивачем погасив повністю у зв'язку із чим останнім було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Таким чином, з урахуванням вищевказаної заяви предметом спору у даній справі є застосування до відповідача: господарської санкції шляхом стягнення з останнього пені в сумі 1332,57 грн; а також відповідальності, передбаченої ст. 625 ЦК України, тобто стягнення 3 % річних в сумі 100,57 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю, з урахуванням такого.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України унормовано, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Виходячи з наведених вище норм права та пункту 3.5 договору, відповідач був зобов'язаний здійснити повну оплату товару на користь позивача протягом 5 (п'яти) банківських днів після поставки товару.

Судом встановлено, що остання поставка товару відповідачеві була здійсненна позивачем 09 грудня 2014 року (видаткова накладна від 09.12.2014 № 1284), а відтак товар повинен був оплачений в термін до 16 грудня 2014 року, включно.

Суд відзначає, що жодного доказу, який би підтверджував факт повної оплати відповідачем товару у встановлені договором строки, матеріали справи не містять.

Відтак, з огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов'язання за договором (ст. 610 ЦК України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 ЦК України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Відповідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Приписами частин 1 і 3 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, враховуючи, що в правовідносинах сторін спору має місце допущене відповідачем порушення грошового зобов'язання, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 1332,57 грн та трьох відсотків річних в сумі 100,57 грн є правомірними та такими, що підлягають задоволенню повністю за розрахунками позивача, які перевірені і визнані судом вірними.

При цьому, як зазначалося вище, відповідач звернувся до суду із заявою про розстрочення виконання рішення.

Відносно наведеного суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Враховуючи фінансове становище відповідача, факт погашення відповідачем основного боргу за договором та погодження позивача на розстрочення, суд дійшов висновку, що заява відповідача підлягає задоволенню повністю, шляхом розстрочення виконання рішення суду у справі № 910/9770/15 на 3 (три) місяці шляхом погашення суми боргу щомісячно рівними частинами.

Відповідно до вимог визначених статтею 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49 ст.ст. 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного будівельного комбінату Управління справами Верховної Ради України (01021, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 5; ідентифікаційний код 21586524, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СДС-УКРАЇНА» (02140, м. Київ, вул. Срібнокільська, буд. 1, квартира 630; ідентифікаційний код 38556897, на будь-який його рахунок, виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) пеню в сумі 1332,57 (одна тисяча триста тридцять дві) грн 57 коп.; 3 % річних в сумі 100,57 (сто) грн 57 коп.

Розстрочити виконання рішення господарського суду міста Києва від 27.05.2015 у справі № 910/9770/15 на 3 (три) місяці таким чином:

1. 477,71 (чотириста сімдесят сім) грн 71 коп. в термін до 30 червня 2015 року;

2. 477,71 (чотириста сімдесят сім) грн 71 коп. в термін до 31 липня 2015 року;

3. 477,72 (чотириста сімдесят сім) грн 72 коп. в термін до 31 серпня 2015 року.

3. Стягнути з Державного будівельного комбінату Управління справами Верховної Ради України (01021, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 5; ідентифікаційний код 21586524, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СДС-УКРАЇНА» (02140, м. Київ, вул. Срібнокільська, буд. 1, квартира 630; ідентифікаційний код 38556897, на будь-який його рахунок, виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) витрати по сплаті судового збору в сумі 1827,00 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02 червня 2015 року.

Суддя Я.А. Карабань