Рішення

від 26.05.2015 по справі 910/9400/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2015Справа №910/9400/15

За позовом Антимонопольного комітету України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Мегаполіс"

про стягнення 15550,00 грн. штрафу та пені та зобов'язання виконати рішення Антимонопольного комітету України

Суддя Гумега О.В.

Представники

від позивача: Харченко С.В. за довіреністю № 300-122/01-5447 від 25.05.2015 р.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Антимонопольний комітет України (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Мегаполіс" (відповідач) про стягнення з останнього 15500,00 грн., з яких: 10000,00 грн. штрафу, 5550,00 грн. пені за прострочення сплати штрафу за період з 03.03.2015 р. по 08.04.2015 р., а також про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Мегаполіс" виконати п. 4 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України від 28.10.2014 р. № 519-р "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 127-26.4/43-14, а саме: припинити використовувати у господарській діяльності оформлення періодичного видання - газети "МЕТРО-НЬЮЗ", яке раніше почали використовувати суб'єкти господарювання в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська Медіа Група" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро-Медіа".

Обгрунтовуючи заявлені на підставі ст.ст. 16, 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" позовні вимоги про стягнення штрафу і пені та про зобов'язання виконати п. 4 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України від 28.10.2014 р. № 519-р "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 127-26.4/43-14, позивач послався на вказане рішення, яким визнано дії ТОВ "Медіа Мегаполіс" щодо використання без дозволу (згоди) суб'єкта господарювання в особі ТОВ "Київська Медіа Група" і ТОВ "Метро-Медіа" оформлення періодичного видання - газети "Метро.ком.юа", схожого із оформленням періодичного видання - газети "МЕТРО-НЬЮЗ", яке раніше почали використовувати суб'єкти господарювання в особі ТОВ "Київська Медіа Група" і ТОВ "Метро-Медіа", що може призвести до змішування з діяльністю суб'єктів господарювання в особі ТОВ "Київська Медіа Група" і ТОВ "Метро-Медіа", порушенням, передбаченим статтею 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції". За зазначене порушення на ТОВ "Медіа Мегаполіс" накладено штраф у розмірі 10 000,00 грн. та зобов'язано останнє припинити до 30 листопада 2014 року використання у господарській діяльності оформлення періодичного видання - газети "Метро.ком.юа", схожого із оформленням періодичного видання - газети "МЕТРО-НЬЮЗ", яке раніше почали використовувати суб'єкти господарювання в особі ТОВ "Київська Медіа Група" і ТОВ "Метро-Медіа".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2015 р. порушено провадження у справі № 910/9400 та призначено розгляд справи на 26.05.2015 р. о 10:30 год.

12.05.2015 р. через відділ діловодства суду позивач подав письмове підтвердження про відсутність в провадженні господарських судів або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, справи зі спору між Антимонопольним комітетом та ТОВ "Медіа Мегаполіс" про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору.

12.05.2015 р. через відділ діловодства суду позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд:

- стягнути з відповідача штраф у розмірі 10000,00 грн. та пеню в розмірі 10000,00 грн.;

- зобов'язати відповідача виконати п. 4 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України від 28.10.2014 р. № 519-р, а саме: припинити використовувати у господарській діяльності оформлення періодичного видання - газети "Метро.ком.юа", схожого із оформленням періодичного видання - газети "МЕТРО-НЬЮЗ", яке раніше почав використовувати суб'єкт господарювання в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська Медіа Група" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро-Медіа".

В якості додатків до заяви позивач надав суду копію Указу Президента України від 02.02.2012 р. № 66/2012; копію наказу Голови Антимонопольного комітету від 06.02.2012 р. № 71-ВК та докази надіслання копії заяви про збільшення розміру позовних вимог відповідачу.

В судове засідання, призначене на 26.05.2015 р., представник позивача з'явився, подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, а саме: копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ТОВ "Медіа Мегаполіс" та щодо Антимонопольного комітету України станом на 12.05.2015 р. Клопотання представника позивача судом задоволене та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 26.05.2015 р., не з'явився, про поважні причини неявки суду не повідомив, вимоги ухвали суду від 16.04.2015 р. не виконав, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Так, поштове повідомлення з ухвалою суду про порушення провадження у справі від 16.04.2015 р. було надіслане на адресу місцезнаходження відповідача (04060, м. Київ, вул. Академіка Щусєва, будинок 10), яка підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ТОВ "Медіа Мегаполіс" станом на 12.05.2015 р. Наразі поштове відправлення з ухвалою суду про порушення провадження у справі було повернуто підприємством зв'язку за закінчення строку зберігання поштового відправлення (довідка ф. 20).

Відповідно до п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Як зазначено у п.п. 3.9.1 п. 3.9 вищезазначеної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. Там же зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищенаведене, вважається, що відповідач був повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

Наразі, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір в даному судовому засіданні судом встановлено не було.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 26.05.2015 р. без участі представника відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні 26.05.2015 р. надав усні пояснення стосовно заявлених позовних вимог, позов підтримав з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, поданої через відділ діловодства суду 12.05.2015 р.

В судовому засіданні здійснювався розгляд заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог, поданої через відділ діловодства суду 12.05.2015 р.

Частина 4 ст. 22 ГПК України визначає права, які належать лише позивачу. Так, відповідно до зазначеної норми права, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог.

Відповідно до абз. 1 п. 3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (надалі - Постанова Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18), зокрема, під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (зокрема, в бік збільшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Судом встановлено, що відповідно заяви про збільшення розміру позовних вимог позивач збільшив позовні вимоги в частині розміру пені за прострочення сплати штрафу на підставі рішення Антимонопольного комітету України від 28.10.2014 р. № 519-р у справі № 127-26.4/43-14, а також виклав вимогу про зобов'язання відповідача виконати п. 4 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України від 28.10.2014 р. № 519-р саме відповідно до змісту цього пункту, зазначеному безпосередньо у рішенні Антимонопольного комітету України від 28.10.2014 р. № 519-р у справі № 127-26.4/43-14, а саме припинити використовувати у господарській діяльності оформлення періодичного видання - газети "Метро.ком.юа", схожого із оформленням періодичного видання - газети "МЕТРО-НЬЮЗ", яке раніше почав використовувати суб'єкт господарювання в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська Медіа Група" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро-Медіа".

Крім того, позивачем надані суду докази направлення вищенаведеної заяви про збільшення розміру позовних вимог відповідачу, а відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що позивач звільнений від сплати судового збору.

При цьому судом встановлено, що вищезазначені дії позивача не суперечать законодавству та не порушують права та охоронювані законом інтереси інших осіб. Отже, господарський суд розглядає наступні позовні вимоги, з огляду на прийняту до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, подану через відділ діловодства суду 12.05.2015 р.:

- про стягнення з відповідача 10000,00 грн. штрафу та 10000,00 грн. пені за прострочення сплати штрафу з період з 03.03.2015 р. по 08.05.2015 р.;

- про зобов'язання відповідача виконати п. 4 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України від 28.10.2014 р. № 519-р, а саме: припинити використовувати у господарській діяльності оформлення періодичного видання - газети "Метро.ком.юа", схожого із оформленням періодичного видання - газети "МЕТРО-НЬЮЗ", яке раніше почав використовувати суб'єкт господарювання в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська Медіа Група" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро-Медіа".

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядалась за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не було подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 26.05.2015 р. було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Антимонопольного комітету України від 28.10.2014 р. № 519-р "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 127-26.4/43-14 (далі - Рішення АМК):

- визнано дії ТОВ "Медіа Мегаполіс" щодо використання без дозволу (згоди) суб'єкта господарювання в особі ТОВ "Київська Медіа Група" і ТОВ "Метро-Медіа" оформлення періодичного видання - газети "Метро.ком.юа", схожого із оформленням періодичного видання - газети "МЕТРО-НЬЮЗ", яке раніше почали використовувати суб'єкти господарювання в особі ТОВ "Київська Медіа Група" і ТОВ "Метро-Медіа", що може призвести до змішування з діяльністю суб'єктів господарювання в особі ТОВ "Київська Медіа Група" і ТОВ "Метро-Медіа", порушенням, передбаченим статтею 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" (пункт 1 Рішення АМК);

- за порушення, визначене у пункті 1 Рішення АМК, накладено на ТОВ "Медіа Мегаполіс" штраф у розмірі 10 000,00 грн. (п. 3 на Рішення АМК);

- зобов'язано суб'єкт господарювання в особі ТОВ "Медіа Мегаполіс" припинити до 30 листопада 2014 року використання у господарській діяльності оформлення періодичного видання - газети "Метро.ком.юа", схожого із оформленням періодичного видання - газети "МЕТРО-НЬЮЗ", яке раніше почав використовувати суб'єкт господарювання в особі ТОВ "Київська Медіа Група" і ТОВ "Метро-Медіа", і надіслати до Комітету підтвердні документи (п. 4 Рішення АМК).

В Рішенні АМК було зазначено, що штраф підлягає сплаті у двомісячний строк з дня одержання рішення, відповідно до частини восьмої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати до Антимонопольного комітету України документи, що підтверджують сплату штрафу. Також в Рішенні АМК було зазначено, що воно може бути оскаржене до Господарського суду міста Києва у двомісячний строк з дня його одержання.

Супровідним листом № 127-26.4/09-9936 від 04.11.2014 р. "Про надсилання рішення" Антимонопольний комітет України (позивач) направив копію Рішення АМК Товариству з обмеженою відповідальністю "Медіа Мегаполіс" (відповідачу) за адресою: 04060, м. Київ, вул. Академіка Щусєва, будинок 10.

Вищезазначений лист та копія Рішення АМК були отримані відповідачем 10.11.2014 р., що підтверджується доданою до позовної заяви копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0303508771927.

Відповідно до частин 2, 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання, особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Як зазначає позивач, строк сплати штрафу, накладеного на відповідача Рішенням АМК, закінчився 12.01.2015 р. (оскільки 10.01.2015 р. та 11.01.2015 р. припадають на неробочі дні).

Позивач зазначив, що відповідач скористався своїм правом відповідно до частини 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та оскаржив Рішення АМК до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2014 р. порушено провадження у справі № 910/28893/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Мегаполіс" до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення від 28.10.2014 № 519-р "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" у справі №127-26.4/43-14.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.03.2015 р. у справі № 910/28893/14 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Станом на час звернення позивача з позовом до суду інформація про оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2015 р. у справі № 910/28893/14 в апеляційному порядку до Антимонопольного комітету не надходила, тобто Рішення АМК є законним та відповідно до ст. 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" та ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" є обов'язковим до виконання. Натомість, як стверджує позивач, від відповідача не надходили документи, що підтверджують виконання ним зобов'язання, вказаного у п. 4 резолютивної частини Рішення АМК, та сплату штрафу, накладеного Рішенням АМК.

Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Отож, здійснюючи розрахунок пені за прострочення сплати штрафу, накладеного Рішенням АМК, позивач зазначив, що нарахування пені за прострочення сплати штрафу зупинялось з 26.12.2014 р. по 02.03.2015 р. (розгляд справи № 910/28893/14 Господарським судом міста Києва).

Відповідно до частин 7 та 9 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку; суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

У зв'язку з наведеним, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 10000,00 грн., накладеного Рішенням АМК, про стягнення пені за прострочення сплати відповідачем штрафу за період з 03.03.2015 р. по 08.05.2015 р. (67 днів) в розмірі 10000,00 грн. (відповідно до заяви про збільшення розміру позовних вимог), враховуючи при цьому обмеження щодо розміру пені, встановлені ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Відповідач в судове засідання не з'явився, докази на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не подав та не надіслав.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із статтею 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Правовідносини, пов'язані з обмеженням монополізму та захистом суб'єктів господарювання від недобросовісної конкуренції, є предметом регулювання господарського законодавства, у тому числі й Господарського кодексу України (далі - ГК України), і відтак - господарськими, а тому справи, що виникають з відповідних правовідносин, згідно з частиною третьою статті 21 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" розглядаються господарськими судами.

Зі змісту абз. 2, 3 п. 1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" (надалі - Постанова Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 15) вбачається, що справи за позовами органів Антимонопольного комітету України про стягнення з суб'єктів господарювання сум штрафів та пені у зв'язку з порушенням конкурентного законодавства підвідомчі господарським судам і підлягають розгляду за правилами Господарського процесуального кодексу України, оскільки таке стягнення здійснюється згідно саме з рішеннями відповідних органів, прийнятими на підставі приписів Закону України "Про захист економічної конкуренції". Водночас і пунктом 3 частини першої статті 12 ГПК встановлено, що справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції, підвідомчі господарським судам.

Отже, спір у даній справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Приписами статті 4 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність (частина 2 статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Згідно статті 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.

Приписами частин 1, 3, 4 статті 21 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" визначено, що вчинення суб'єктами господарювання дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення штрафу у розмірі до п'яти відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб'єкта господарювання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф; накладення штрафу здійснюється відповідно до частин третьої - сьомої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції"; суми стягнутих штрафів та пені за прострочення їх сплати зараховуються до державного бюджету.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" процесуальні засади діяльності органів Антимонопольного комітету України щодо захисту від недобросовісної конкуренції, зокрема розгляд справ про недобросовісну конкуренцію, порядок виконання рішень та розпоряджень органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень, їх перевірка, перегляд, оскарження та гарантії учасників процесу, інші питання щодо захисту від недобросовісної конкуренції регулюються законодавством про захист економічної конкуренції з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" органи Антимонопольного комітету України у справах про недобросовісну конкуренцію приймають обов'язкові для виконання рішення, зокрема, про визнання факту недобросовісної конкуренції; накладання штрафів.

Відповідно до частини 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Згідно частини 8 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Отже, відповідно до вищевказаних норм позивач має право приймати рішення про визнання факту недобросовісної конкуренції та накладення штрафу, який повинен бути сплачений відповідачем у двомісячний строк з дня отримання відповідного рішення, при цьому протягом п'яти днів з дня сплати штрафу відповідач зобов'язаний надіслати позивачу документи, що підтверджують сплату штрафу, рішення позивача є обов'язковим для виконання.

Згідно з частиною 7 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Антимонопольного комітету України від 28.10.2014 р. № 519-р "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 127-26.4/43-14 на відповідача накладено штраф у розмірі 10000,00 грн. за вчинення порушення, передбаченого статтею 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" (пункт 1 резолютивної частини Рішення АМК); зобов'язано відповідача припинити до 30 листопада 2014 року використання у господарській діяльності оформлення періодичного видання - газети "Метро.ком.юа", схожого із оформленням періодичного видання - газети "МЕТРО-НЬЮЗ", яке раніше почав використовувати суб'єкт господарювання в особі ТОВ "Київська Медіа Група" і ТОВ "Метро-Медіа", і надіслати до Комітету підтвердні документи (п. 4 резолютивної частини Рішення АМК).

Зазначене рішення Антимонопольного комітету України було отримано відповідачем 10.11.2014 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0303508771927, копія якого наявна в матеріалах справи.

Згідно частини 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Отже, кінцевим терміном сплати відповідачем штрафу було 12.01.2014 р., враховуючи, що 10.01.2015 р. та 11.01.2015 р. припадають на неробочі дні.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач скористався своїм правом відповідно до частини 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та оскаржив Рішення АМК до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2014 р. порушено провадження у справі № 910/28893/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Мегаполіс" до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення від 28.10.2014 № 519-р "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" у справі №127-26.4/43-14.

За змістом частини 4 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого, зокрема, згідно з частиною першою статті 48 цього Закону, частиною першою статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"; а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.

Оскільки оскаржуване Рішення АМК приймалось у відповідності до вимог статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції", статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", порушення господарським судом провадження у справі № 910/28893/14 про визнання недійсним цього рішення, за відсутності обставин, передбачених частиною третьої статті 48 цього Закону, зупинило його виконання.

Таким чином, з 26.12.2014 р. виконання Рішення АМК було зупинено на підставі імперативних положень ч. 4 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.03.2015 р. у справі № 910/28893/14 в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України від 28.10.2014 № 519-р у справі №127-26.4/43-14 відмовлено повністю.

Станом на час розгляду спору в даній справі, рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2015 р. у справі № 910/28893/14 набрало законної сили, не скасоване та є чинним.

В свою чергу, рішення Антимонопольного комітету України від 28.10.2014 р. № 519-р у справі № 127-26.4/43-14, на підставі якого позивач звернувся з даним позовом до суду, також є чинним, не скасовано та не визнано судом недійсним, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

У відповідності до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 17.04.2014 р. № 1226-VII) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, оскільки у рішенні Господарського суду міста Києва від 02.03.2015 р. у справі № 910/28893/14, яке набрало законної сили, було встановлено та належним чином доведено обставини, на підставі яких суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість рішення Антимонопольного комітету України від 28.10.2014 р. № 519-р у справі № 127-26.4/43-14, то зазначені обставини не потребують доказування при розгляді даної справи, у якій беруть участь ті самі особи, щодо яких встановлено ці обставини.

З огляду на наведене, а також зібрані у даній справі докази, підтверджується, що відповідач ухилився від сплати штрафу в розмірі 10000,00 грн., накладеного на нього Рішенням АМК, у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу, визначений частиною 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", з урахуванням при цьому зупинення виконання даного рішення на підставі імперативних положень ч. 4 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Станом на час розгляду спору по суті відповідачем не оплачено штраф, накладений Рішенням АМК, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Враховуюче викладене, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 10000,00 грн. обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 10000,00 грн. за прострочення сплати відповідачем штрафу за період з 03.03.2015 р. по 08.05.2015 р. (відповідно до заяви про збільшення розміру позовних вимог, поданої через відділ діловодства суду 12.05.2015 р.)., враховуючи при цьому обмеження щодо розміру пені, встановлені ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання у Господарському кодексі України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).

Відповідно до частини 1 статті 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Абзацами третім-п'ятим частини п'ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Згідно підпункту 20.2 пункту 20 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства", тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.

Судом вище було встановлено, що відповідач повинен був сплатити штраф, накладений на нього Рішенням АМК, по 12.01.2015 р. (включно), разом з тим, з 26.12.2014 р. виконання Рішення АМК було зупинено на підставі імперативних положень ч. 4 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та з 26.12.2014 р. по 02.03.2015 р. тривав розгляд справи № 910/28893/14 у Господарському суді міста Києва.

Враховуючи наведене, а також приписи частин другої та третьої, абзаців першого, третього - п'ятого частини п'ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", роз'яснення підпункту 20.2 пункту 20 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства", суд прийшов до висновку про те, що позивачем вірно визначений початок періоду нарахування пені за прострочення сплати штрафу, накладеного на відповідача Рішенням АМК, з 03.03.2015 р. - наступного дня після прийняття Господарським судом міста Києва рішення від 02.03.2015 р. у справі № 910/28893/14.

Відповідно до п. 2 резолютивної частини Рішення АМК сума штрафу, накладеного на відповідача, становить 10000,00 грн.

Розмір пені за один день прострочення штрафу відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" складає 150,00 грн. (10000,00 грн. : 100 х 1,5 = 150,00 грн.), а за 67 днів (з 03.03.2015 р. по 08.05.2015 р.) - 10050 грн. (150,00 грн. х 67 дні = 10050,00 грн.).

Відповідно ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку пені, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 10000,00 грн. за період з 03.03.2015 р. по 08.05.2015 р., з урахуванням обмеження, встановленого ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", підлягають задоволенню повністю.

Судом також розглянуто вимогу позивача про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Мегаполіс" виконати пункт 4 резолютивної частини Рішення Антимонопольного комітету України від 28.10.2014 р. № 519-р "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 127-26.4/43-14, а саме: припинити використовувати у господарській діяльності оформлення періодичного видання - газети "Метро.ком.юа", схожого із оформленням періодичного видання - газети "МЕТРО-НЬЮЗ", яке раніше почав використовувати суб'єкт господарювання в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська Медіа Група" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро-Медіа".

Станом на час розгляду спору по суті позивач не отримав від відповідача документи, що підтверджують виконання ним зобов'язання, вказаного у пункті 4 Рішення АМК, також відповідач не подав відповідні докази для залучення до матеріалів справи.

Відповідно до статті 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.

Таким чином, враховуючи, що рішенням Господарського суду міста Києва від 02.03.2015 р. у справі № 910/28893/14, яке набрало законної сили, встановлено законність та обґрунтованість рішення Антимонопольного комітету України від 28.10.2014 р. № 519-р "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 127-26.4/43-14, то вимоги позивача про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Мегаполіс" виконати пункт 4 резолютивної частини Рішення Антимонопольного комітету України від 28.10.2014 р. № 519-р "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 127-26.4/43-14, а саме: припинити використовувати у господарській діяльності оформлення періодичного видання - газети "Метро.ком.юа", схожого із оформленням періодичного видання - газети "МЕТРО-НЬЮЗ", яке раніше почав використовувати суб'єкт господарювання в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська Медіа Група" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро-Медіа", визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Отже, позовні вимоги Антимонопольного комітету України підлягають задоволенню повністю.

Згідно з ч. 2 ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня - 1218 гривень.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1827,00 грн.) та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (73080,00 грн.), а із позовних заяв немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати (1218,00 грн.).

Позивач звернувся до суду з вимогами майнового характеру - про стягнення штрафу та пені в загальній сумі 20000,00 грн., та з вимогою немайнового характеру - про зобов'язання відповідача виконати пункт 4 резолютивної частини Рішення Антимонопольного комітету України від 28.10.2014 р. № 519-р "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 127-26.4/43-14, а отже, сума судового збору за подання даного позову має складати 3045,00 грн., з яких: 1827,00 грн. (1,5 розміру мінімальної заробітної плати) за вимоги майнового характеру та 1218,00 грн. (1 розмір мінімальної заробітної плати) за вимогу немайнового характеру.

Згідно ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" визначені пільгові категорії щодо сплати судового збору, в т.ч. Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення у справах, що вирішуються на підставі законодавства про захист економічної конкуренції та законодавства про здійснення державних закупівель.

Враховуючи наведені норми, з відповідача стягується судовий збір в доход Державного бюджету України в сумі 3045,00 грн.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Мегаполіс" (04060, м. Київ, вул. Академіка Щусєва, будинок 10, ідентифікаційний код 38728245) 10000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 коп.) штрафу та 10000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 коп.) пені за прострочення сплати штрафу, зарахувавши вказані суми в доход загального фонду Державного бюджету України на рахунок УК у Солом'янському районі міста Києва, код ЄДРПОУ 38050812, Банк одержувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, рахунок 31118106700010, код класифікації доходів - 21081100 (символ звітності 106).

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіа Мегаполіс" (04060, м. Київ, вул. Академіка Щусєва, будинок 10, ідентифікаційний код 38728245) виконати пункт 4 резолютивної частини Рішення Антимонопольного комітету України від 28.10.2014 р. № 519-р "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 127-26.4/43-14, а саме: припинити використовувати у господарській діяльності оформлення періодичного видання - газети "Метро.ком.юа", схожого із оформленням періодичного видання - газети "МЕТРО-НЬЮЗ", яке раніше почав використовувати суб'єкт господарювання в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська Медіа Група" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро-Медіа".

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Мегаполіс" (04060, м. Київ, вул. Академіка Щусєва, будинок 10, ідентифікаційний код 38728245) судовий збір в розмірі 3045,00 грн. (три тисячі сорок п'ять гривень 00 коп.), який підлягає зарахуванню за реквізитами, передбаченими для справляння судового збору за подачу позовної заяви до Господарського суду міста Києва.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.06.2015 р.

Суддя Гумега О.В.