Рішення

від 21.05.2015 по справі 910/6413/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2015Справа №910/6413/15-г

За позовом Національного педагогічного університет імені М.П. Драгоманова до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ СТРОНГ" третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіональне відділення фонду Державного майна України по м. Києву про стягнення 289 619,70 грн. Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Дербак Ю.А. (дов. б/н від 25.03.2015 року) Погоріла Л.П. (дов. б/н від 11.09.2014 року) від відповідача не з'явився від третьої особиГнатюк О.В. (дов. № 03 від 15.01.2015 року)

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 21 травня 2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ СТРОНГ" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 289 619,70 грн., в тому числі 266 545,60 грн. основного боргу, 23 074,10 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 6868 від 31.07.2014 року та Договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 31.07.2014 року щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2015 року порушено провадження у справі № 910/6413/15-г, залучено до участі у справі, у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіональне відділення фонду Державного майна України по м. Києву та призначено справу до розгляду на 23.04.2015 року.

Представник відповідача в судове засідання 23.04.2015 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 19.03.2015 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У судовому засіданні 23.04.2015 року представник позивача надав клопотання про продовження строків розгляду спору.

Розглянувши подане позивачем 23.04.2015 року клопотання про продовження строків розгляду спору, суд приходить до висновку про його задоволення.

Відповідно до статей 69, 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 23.04.2015 року винесено ухвалу про продовження строку вирішення спору та відкладено розгляд справи на 21.05.2015 року.

15.05.2015 року представник позивача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надав документи по справі.

20.05.2015 року представник третьої особи через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надав письмові пояснення по справі.

Представники позивача в судовому засіданні 21.05.2015 року надали усні пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримали заявлені позовні вимоги.

В судовому засіданні 21.05.2015 року представник третьої особи підтримав заявлені позовні вимоги, надав усні пояснення по суті спору.

Представник відповідача в судове засідання 21.05.2015 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 23.04.2015 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03179, м. Київ, просп. Перемоги, 148/1, нежиле приміщення 257 в літері А на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується матеріалами справи та вказано в позові.

У відповідності з положеннями пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Факт отримання відповідачем ухвал суду підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень з відмітками про отримання кореспонденції уповноваженими особами відповідача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

31.07.2014 року між Регіональним відділенням фонду Державного майна України по м. Києву (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ СТРОНГ" (орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 6868 (далі - Договір-1).

Відповідно до пункту 1.1. Договору-1 орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлові приміщення, будівля, площею 238,00 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Тургенівська, 8/14 (на 1-му поверсі та в підвалі учбового корпусу (майно), що перебуває на балансі Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 31.01.2014 року і становить 3 320 000,00 грн.

Згідно з пунктом 2.1. Договору-1 орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передавання майна.

Відповідно до акту приймання-передавання нерухомого майна від 31.07.2014 року орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування майно загальною площею 190 кв.м. (перший поверх) та 48 кв.м. (підвал), що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Тургенівська, 8/14.

Пунктом 3.1. Договору-1 сторони погодили, що орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропозиції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - червень 2014 року - 55 449,45 грн. Орендна плата за перший місяць оренди липень 2014 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за липень 2014 року.

Відповідно до пункту 3.3. Договору-1 орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно з пунктом 3.6. Договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50 % до 50 % щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Відповідно до пункту 10.1. Договору-1 цей Договір укладено строком на 1 рік, що діє з 31.07.2014 року до 31.07.2015 року.

31.07.2014 року між Національним педагогічним університетом імені М.П. Драгоманова (балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ СТРОНГ" (орендар) укладено Договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (далі - Договір-2).

Відповідно до пункту 1.1. Договору-2 балансоутримувач забезпечує обслуговування експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Тургенівська, 8/14, загальною площею 15 512,9 кв.м., а також утримання прибудинкової території, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача у виконанні вказаних робіт.

Згідно з пунктом 2.2.3. Договору-2 орендар зобов'язується не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок балансоутримувача будівлі, за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі відповідно вартості приміщення, а також за комунальні послуги.

Позивач стверджує, що зазначені зобов'язання згідно Договору-1 та Договору-2 відповідачем виконані не були. Станом на день розгляду справи у відповідача утворилась основна заборгованість перед позивачем на загальну суму 266 545,60 грн., а саме заборгованість за Договором-1 складає - 253 722,95 грн. за період з вересня 2014 року по лютий 2015 року; заборгованість за Договором-2 становить 12 822,65 грн. за період з жовтня 2014 року по лютий 2015 року.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на подання відзиву на позов, жодних заперечень на спростування наведених позивачем обставин суду не надав.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з статтею 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до пункту 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 статті 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджується факт надання позивачем послуг за Договором-1 та Договором-2.

Доказів повної та своєчасної оплати орендних платежів та комунальних послуг відповідачем не надано, а тому заборгованість відповідача з орендної плати та утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг становить 266 545,60 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 266 545,60 грн. на підставі укладених договорів. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Національного педагогічного університет імені М.П. Драгоманова про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ СТРОНГ" заборгованості за Договором-1 та Договором-2 у розмірі 266 545,60 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 22 190,99 грн. пені за Договором-1 та 883,11 грн. пені за Договором-2

Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно частини 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Порушення відповідачем строків оплати, передбачених Договором-1 та Договором-2 є порушенням зобов'язання, що відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 3.7. Договору-1 сторони погодили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.

Суд погоджується з обґрунтованим розрахунком пені за Договором-1 в розмірі 22 190,99 грн, який наданий в додатках до позовної заяви, тому вимоги про стягнення 22 190,99 грн. пені, підлягають задоволенню.

Щодо нарахування пені у розмірі 883,11 грн. за Договором-2 суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Умовами Договору-2 сторони не визначили розмір та базу нарахування пені, таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 883,11 грн. за Договором-2 задоволенню не підлягають.

За таких обставин, позовні вимоги Національного педагогічного університет імені М.П. Драгоманова про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ СТРОНГ" заборгованості за Договором-1 та Договором-2 підлягають частковому задоволенню в розмірі 266 545,60 грн. основного боргу, 22 190,99 грн. пені.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на сторін пропорційно задоволених позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Національного педагогічного університет імені М.П. Драгоманова задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ СТРОНГ" (04073, м. Київ, вулиця Фрунзе, будинок 154, ідентифікаційний код 38049351) на користь Національного педагогічного університет імені М.П. Драгоманова (01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9, ідентифікаційний код 02125295) 266 545 (двісті шістдесят шість тисяч п'ятсот сорок п'ять) грн. 60 коп. основного боргу, 22 190 (двадцять дві тисячі сто дев'яносто) грн. 99 коп. пені, 5 774 (п'ять тисяч сімсот сімдесят чотири) грн. 73 коп. судового збору.

3.У іншій частині позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.05.2015

Суддя С.В. Стасюк