Рішення

від 25.05.2015 по справі 910/6827/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2015Справа №910/6827/15-г Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом прокурора Святошинського району м. Києва в інтересах держави в особі

Київської міської ради

до публічного акціонерного товариства «Київметробуд»

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки

Представники сторін :

від прокуратура : Чистякова Н.О. - службове відрядження №031458 від 21.01.2015 року;

від позивача : Новак Є.Л. - представник за довіреністю №225-КР-1632 від 15.05.2015

року;

від відповідача : Кошкіна І.В. - представник за довіреністю б/н від 21.07.2014 року.

ВСТАНОВИВ :

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги прокурора Святошинського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до публічного акціонерного товариства «Київметробуд» про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 31.03.2006 року, зареєстрованому Головним управлінням земельних ресурсів КМДА за №75-6-00290 від 13.04.2006 року, укладеному між Київською міською радою та публічним акціонерним товариством «Київметробуд» (надалі - Договір), виклавши п.4.2 Договору в наступній редакції: «річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки».

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор зазначає, що внаслідок прийняття рішення Київською міською радою «Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру орендної плати у відповідність до положень статті 288 Податкового кодексу України» №89/9146 від 28.02.2013 року існують підстави для внесення змін до Договору в частині встановлення розміру орендної плати, виходячи з 3% від нормативної грошової оцінки.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.03.2015 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 14.04.2015 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.04.2015 року розгляд справи відкладено на 25.05.2015 року.

Під час проведення судового засідання 25.05.2015 року представник позивача та прокуратури позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити позов.

Представник відповідача 25.05.2015 року проти задоволення позовних вимог заперечив, оскільки за твердженнями публічного акціонерного товариства «Київметробуд» предмет спору по справі №910/6827/15-г відсутній.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та прокуратури, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги прокурора Святошинського району м. Києва підлягають задоволенню.

31.03.2006 року між Київською міською радою (орендодавець) та відкритим акціонерним товариством «Київметробуд», найменування якого було змінено на публічне акціонерне товариство «Київметробуд» (орендар) укладено Договір, відповідно до п.1.1 якого орендодавець, на підставі п.2 рішення Київської міської ради від 27.01.2005 року за №85/2661 «Про передачу відкритому акціонерному товариству «Київметробуд» земельної ділянки для експлуатації та обслуговування будівель і споруд табору відпочинку «Восток» на Житомирському шосе, 19 км, у Святошинському районі м. Києва» за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (далі - об'єкт оренди або земельна ділянка), визначену цим договором.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що об'єктом оренди відповідно до цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками:

місце розташування - Житомирське шосе, 19 км, у Святошинському районі м. Києва;

розмір - 65 039 кв.м;

цільове призначення - для експлуатації та обслуговування будівель і споруд табору відпочинку «Восток»;

кадастровий номер - 8000000000:75:689:0001.

Згідно з витягом технічної документації №Ю-34822/2005 Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) від 26.09.2005 року за №620 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 3 838 605, 07 грн. (п.2.2 Договору).

Відповідно до п.3.1 Договору, останній укладено строком на 15 років.

У п.4.1 вказаного вище правочину передбачено, що орендна плата на земельну ділянку становить платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою у грошовій формі.

Річна оренда плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 1,5% від її нормативної грошової оцінки (п.4.2 Договору).

За умовами Договору, розмір орендної плати може змінюватись за згодою сторін шляхом прийняття відповідного рішення Київською міською радою та внесення змін до цього договору (п.4.3 Договору).

28.02.2013 року Київською міською радою прийнято рішення №89/9146 «Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру орендної плати у відповідність до положень 288 Податкового кодексу України» відповідно до якого орган місцевого самоврядування вирішив внести зміни до договорів оренди земельних ділянок в частині річної орендної плати, встановивши її у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки та покладено на орендарів, зокрема товариство, обов'язок забезпечити оформлення внесення відповідних змін до договорів оренди земельних ділянок.

Як зазначає прокуратура, 23.05.2013 року Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на адресу публічного акціонерного товариства «Київметробуд» направлено лист №05704-10437, яким повідомлено орендаря про прийняття Київською міською радою рішення №89/9146 від 28.02.2013 року та необхідність укладення додаткової угоди про внесення змін до Договору.

Відтак, внаслідок прийняття рішення Київською міською радою «Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру орендної плати у відповідність до положень статті 288 Податкового кодексу України» №89/9146 від 28.02.2013 року за твердженнями прокурора та позивача існують підстави для внесення змін до вказаного вище правочину.

Відповідно до ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Земельні відносини, згідно з ст. 3 Земельного кодексу України, регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України «Про плату за землю»).

Згідно з ст. 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Суд відзначає, що на момент укладення спірного договору розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також напрями використання коштів, що надійшли від плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку регулювались Законом України «Про плату за землю» (чинного на момент укладення спірного договору), статтею 2 якого встановлено, що плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, положеннями якого передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

За приписами ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

За змістом ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною першою ст. 648 Цивільного кодексу України зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту.

Таким чином, з дня набрання чинності Податковим кодексом України виникли підстави для перегляду розміру орендної плати за землю, який для земель сільськогосподарського призначення був меншим земельного податку, а для інших категорій земель - меншим трикратного розміру земельного податку, а враховуючи наведені вище положення ст. 651 Цивільного кодексу України - і підстави для внесення відповідних змін до договорів оренди землі.

При цьому, оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами Договору.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду України від 06.12.2010 року у справі №2-1/10068-2008, від 27.12.2010 року у справі №27/15-10, від 23.05.2011 року у справі №7/105-10(30/234-09), від 04.07.2011 року у справі № 41/81пд та від 20.11.2012 року у справі №28/5005/640/2012.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Частиною 1 ст. 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Пунктом «а» частини 1 ст. 12 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад.

Частиною 1 статті 124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Пункт 34 частини першої ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачає, що питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельних ділянок) вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Враховуючи викладене суд відзначає, що ініціювання внесення змін до договорів оренди землі в частині зміни розміру орендної плати належить до компетенції сільської, селищної, міської ради і має здійснюватись шляхом прийняття відповідних рішень.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Київської міської ради від 28.02.2013 року №89/9146 «Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру орендної плати у відповідність до положень 288 Податкового кодексу України» передбачено внесення змін до договорів оренди земельної ділянки в частині орендної плати.

Згідно з п. 2.19 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» від 17.05.2011 року №6 у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

При цьому, надсилання відповідачу про внесення змін до спірного договору оренди є виключно правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання вимог ст. 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору оренди земельної ділянки не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача про зміну умов договору за наявності спору, тобто відсутності згоди на зміну умов договору.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду України від 20.11.2012 року у справі №28/5005/640/2012.

Доводи відповідача з приводу відсутності предмета спору по справі №910/6827/15-г, господарським судом не приймаються в силу того, що відсутність предмета спору обумовлена відсутністю між сторонами неврегульованих питань.

За таких обставин, виходячи із встановлених в ході судового розгляду обставин та умов Договору, а також того, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, за висновками суду законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами Договору.

Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог прокурора щодо необхідності внесення змін до Договору, укладеного між Київською міською радою та публічним акціонерним товариством «Київметробуд», в частині розміру орендної плати.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судовий збір сплачується у розмірі 1 мінімальної заробітної плати.

Частиною 3 статті 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Внести зміни до договору оренди земельної ділянки від 31.03.2006 року, зареєстрованому Головним управлінням земельних ресурсів КМДА за №75-6-00290 від 13.04.2006 року, укладеному між Київською міською радою (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, ідентифікаційний код 22883141) та публічним акціонерним товариством «Київметробуд» (01601, м. Київ, Шевченківський район, вул. Прорізна, будинок 8, ідентифікаційний код 01387432), викласти п.4.2 договору в наступній редакції: «річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки».

3. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Київметробуд» (01601, м. Київ, Шевченківський район, вул. Прорізна, будинок 8, ідентифікаційний код 01387432) на користь в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 03.06.2015 року.

Суддя С.М. Мудрий