Рішення

від 20.05.2015 по справі 910/8012/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2015Справа №910/8012/15-г

За позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гармонія - Столиця»

про стягнення 196 639,68 грн.

Суддя Яковенко А.В.

Представники сторін:

від позивача -Яндульський Д.В. дов. №3025-О від 17.09.2012р. від відповідача -не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Гармонія - Столиця» про стягнення з останнього за Договором банківського обслуговування №б/н від 09.10.2013 заборгованості у розмірі 196 639,68 грн., з яких 103 684,74 грн. - заборгованість за кредитом, 71 964,45 грн. - заборгованість за процентами по користуванню кредитом, 20 990,49 грн. - пені, крім того просив судові витрати у розмірі 3 932,79 грн. також покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов договору банківського обслуговування від 09.10.2013 позивач надав кредит, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по поверненню кредиту не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 103 684,74 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за нарахованими та несплаченими в строк процентами у розмірі 71 964,45 грн. та пені за прострочення виконання грошового зобов'язання по поверненню суми кредиту у розмірі 20 990,49 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2015 порушено провадження у справі №910/8012/15-г та призначено розгляд вказаної справи на 22.04.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2015 розгляд справи №910/8012/15-г відкладено на 20.05.2015 відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в судове засідання 20.05.2015 з'явився, надав пояснення по суті справи, відповідно до яких просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники відповідача у судові засідання, призначені на 22.04.2015 та 20.05.2015 не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №910/8012/15-г від 03.04.2015 не виконали, заяв та клопотань не подавали.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних у матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, відповідно до ст.ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/8012/15-г.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 20.05.2015 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.10.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю «Гармонія - Столиця» (далі - Відповідач, Клієнт) звернулося Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - Позивач, Банк) з заявою про відкриття поточного рахунку, у розділі 1 (відкриття рахунку) якої зазначено, що підписавши дану заяву, клієнт погоджується із Умовами та Правилами надання банківських послуг, у тому числі, з Умовами та Правилами обслуговування за розрахунковими картками (що розміщені на сайті Банку http://privatbank.ua), тарифами Банку, які разом із цією заявою та карткою зі зразками підписів і відбитка печатки складають договір банківського обслуговування.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст. 11, 509 ЦК України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно із ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

За змістом ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

При цьому, за приписами ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 статті 181 ГК України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

У п. 3.2.2.11.1 Умов та правил надання банківських послуг зазначено, що договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення електронно - цифрового підпису усіма його сторонами.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис», електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

У відповідності з ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Частиною 1 статті 634 Цивільного кодексу України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За таких обставин суд приходить до висновку, що між сторонами було укладено Договір банківського обслуговування від 11.10.2012 (далі - Договір).

Так, відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Розділом 3.2.2 Умов регламентований порядок надання кредиту за послугою «Гарантований платіж».

Відповідно до пункту 3.1.1.73 Умов, послугу «Гарантований платіж» Позивач надає за господарськими договорами, що укладаються між Клієнтом та його контрагентами, а також між клієнтом і ПАТ КБ «ПриватБанк» (далі - послуга). Послуга надається у вигляді виконання ПАТ КБ «ПриватБанк» заявок на договірне списання коштів (далі - гарантований платіж або заявка), згідно якої клієнт-платник доручає ПАТ КБ «ПриватБанк» зарахувати кошти на рахунок отримувача, в сумі і в дату, зазначені при створенні заявки. Послуга надається ПАТ КБ «ПриватБанк» як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів. Споживачами цієї послуги є платник і одержувач платежів за господарськими договорами.

Згідно з пунктом 3.1.1.74 Умов, у випадку необхідності отримання отримувачем Послуги, платник за допомогою системи дистанційного обслуговування інтернет-клієнт-банк «Приват24» (далі - «Приват24») подає до Банку заявку на договірне списання коштів за встановленою формою, обов'язковими реквізитами якої є: номер і дата заявки (присвоюються автоматично), рахунок платника, рахунок одержувача, сума платежу, призначення платежу (із зазначенням відомостей по господарському договорі, на виконання оплати по якому подається заявка), дата зарахування коштів одержувачу (дата виконання заявки), вказівки за рахунок яких коштів (власних коштів клієнта / кредитних / змішано) необхідно зарезервувати гроші для виконання гарантованого платежу. Створені в Приват 24 заявки в обов'язковому порядку підписуються ключами електронних підписів посадових осіб клієнтів-платників.

Після отримання ПАТ КБ «ПриватБанк» за допомогою системи дистанційного обслуговування Заявки (система Internet Banking Приват-24 - офіційний канал зв'язку між Банком та клієнтом відповідно до п. 1.1.1.91. Умов), ПАТ КБ «ПриватБанк» розглядає її на предмет надання або відмови у наданні Послуги, у разі відсутності у платника власних коштів та/або некредитоспроможності платника (п. 3.1.1.75 Умов).

Згідно п. 3.2.2.1 Умов, Банк при наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії, з лімітом та на цілі, зазначені в заявці на договірне списання, в обмін на зобов'язання Клієнта по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди в обумовлені Договором строки. Відновлювальна кредитна лінія (далі - кредит) надається Банком для виконання Клієнтом платежів за заявками на договірне списання з датою виконання в майбутньому за господарськими договорами, не перевищує строку повернення кредиту, та може бути змінена або відмінена позичальником за згодою отримувача (шляхом підтвердження через дистанційний канал банківського обслуговування клієнт - банк «Приват24»), шляхом перерахування Банком кредитних коштів на рахунок 3648, з наступним перерахуванням в дату виконання на поточний рахунок отримувачів, які вказані в заявці.

Відповідно до п. 3.2.2.2. Умов, строк повернення кредиту зазначено в заявці. Згідно з ст.ст. 212, 651 Цивільного кодексу України у випадку порушення Клієнтом будь-яких зобов'язань, передбачених даним Договором, Банк на свій розсуд, починаючи з 91 дня порушення будь-якого з зобов'язань, має право змінити умови даних Умов, встановивши новий строк повернення кредиту. При цьому Банк направляє Клієнту письмове повідомлення з зазначенням дати строку повернення кредиту. Клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному в заявці Клієнта, в строк до 30 днів з дати виконання заявки. За користування кредитом у період з дати ініціювання Клієнтом заявки до дати виконання заявки Клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструменту в розмірі 4% річних (але не менш ніж 5 гривень) від розміру кредиту, зазначеного у черговій заявці Клієнта. Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується Клієнтом в дату надання в Банк чергової заявки. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів до 30.06.2014 року Клієнт за користування кредитом сплачує ПАТ КБ «ПриватБанк» відсотки в розмірі 28% річних, а починаючи з 01.07.2014 року. Клієнт за користування кредитом сплачує ПАТ КБ «ПриватБанк» відсотки в розмірі 36% річних від суми заборгованості. У разі не погашення заборгованості Клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом Клієнт платить відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості.

Зі змісту виписок по рахунках відповідача випливає, що відповідач користувався кредитом за послугою «Гарантований платіж» неодноразово з наданням відповідних заявок, що підтверджується, в тому числі заявками на гарантований платіж та належним чином засвідченими виписками по рахунках щодо руху грошових коштів за період з 09.10.2013 по 30.01.2015.

Судом встановлено що Відповідач зобов'язання за Договором належним чином не виконав, а саме: скориставшись кредитними коштами у встановлений 30-денний строк не здійснив їх погашення та нарахованих відсотків, у зв'язку з чим та відповідно до п.3.2.2.2 Умов заборгованість по кредиту з 14.11.2013 стала простроченою, а Відповідач за користування кредитом зобов'язаний був сплачувати на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» відсотки у розмірі 56,00 %, починаючи з 14.11.2013, розмір яких складає 71 964,45 грн. Проте, відповідачем допущено прострочення виконання своїх зобов'язань з повернення кредитних коштів за послугою «Гарантований платіж» в сумі 103 684,74 грн. та сплати процентів в сумі 71 964,45 грн.

21.01.2015 Позивач звернувся до Відповідача з претензією №31009KIVVS17D від 15.01.2015, якою просив погасити прострочену суму заборгованості. Але відповідно до пояснень Позивача, зазначена претензія залишена без належної відповіді та реагування.

Відтак, приймаючи до уваги визначений Договором строки повернення кредитних коштів, а також зміст надісланої Позивачем на адресу Відповідача претензії, суд встановив, що строк виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Гармонія - Столиця» обов'язку з повернення отриманих кредитних коштів настав.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у Відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача заборгованості по кредиту у розмірі 103 684,74 грн. та процентів у розмірі 71 964,45 грн. на підставі Договору. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гармонія - Столиця» заборгованості за кредитом у розмірі 103 684,74 грн. та процентів у розмірі 71 964,45 грн. є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Крім того, Позивачем заявлено вимогу про стягнення з Відповідача пені у розмірі 20 990,49 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Щодо стягнення штрафних санкцій, судом встановлено наступне.

Відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 ЦК України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 ЦК України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 3.2.2.10.1 Умов визначено, що у випадку порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п. п. 3.2.2.6.2, 3.2.2.9.1-3.3.3.9.3 даного Договору, строків повернення кредиту, передбачених п.п.3.2.2.2., 3.2.2.6.3, 3.2.2.6.16, 3.2.2.7.2 даного Договору, винагороди, передбаченої п.п. 3.2.2.6.5, 3.2.2.9.4.-3.2.2.9.6 даного договору, Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в Заявці, від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

За приписами п.3.2.2.10.4 Умов нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п.п. 3.2.2.10.1 - 3.2.2.10.3 цього Договору, здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" №01-8/344 від 11.04.2005 з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Судом здійснено перерахунок заявленої Позивачем суми пені за прострочення виконання грошового зобов'язання по поверненню суми кредиту, яка підлягає стягненню з Відповідача, та встановлено, що зазначена сума є законною, обґрунтованою та повністю підлягає задоволенню у розмірі 20 990,49 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гармонія - Столиця» на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості по кредиту у розмірі 103 684,74 грн., заборгованості по сплаті процентів у розмірі 71 964,45 грн., пені за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 20 990,49 грн.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, у якому позовні вимоги задоволені у повному обсязі, покладаються на Відповідача.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гармонія - Столиця» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12; код ЄДРПОУ 36125283) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50; код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість по кредиту у розмірі 103 684,74 грн., заборгованість по сплаті процентів у розмірі 71 964,45 грн., пені за прострочення виконання грошового зобов'язання по поверненню суми кредиту у розмірі 20 990,49 грн. та судовий збір у розмірі 3 932,79 грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Дата складання повного тексту рішення 03.06.2015.

Суддя А.В.Яковенко