Рішення

від 02.06.2015 по справі 910/8403/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2015Справа №910/8403/15-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелоперська компанія «Домініо» до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про розірвання договору та стягнення 6284,04 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Чабанов А. О. - представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Девелоперська компанія «Домініо» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про розірвання договору та стягнення 6284,04 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором на розрахунково-касове обслуговування №29624 від 26.08.2011, ТОВ «Девелоперська компанія «Домініо» звернулося до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» із заявою про закриття поточного рахунку №26003015816801 і перерахування залишку коштів на рахунок №26005052744790 відкритий в ПАТ КБ «Приватбанк». Однак, відповідачем залишок коштів не перерахований, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про розірвання договору та стягнення залишку коштів в розмірі 6284,04 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2015 порушено провадження у справі №910/8403/15-г, розгляд справи призначено на 12.05.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2015, в зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, розгляд справи відкладено до 02.06.2015.

Представник позивача в судове засідання 02.06.2015 з'явився та підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

В свою чергу, представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 02.06.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представника позивача, який приймав участь в розгляді справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

26.08.2011 між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (нова назва - ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит») (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Девелоперська компанія «Домініо» (клієнт) укладено Договір на розрахунково-касове обслуговування №29624, відповідно до умов якого банк викриває клієнту поточний рахунок №26003015816801 у національній валюті та зобов'язується здійснювати його розрахунково-касове обслуговування, а клієнт зобов'язується оплачувати послуги банку згідно тарифів банку в порядку і на умовах, визначених договором (п. 1.1. Договору).

За умовами п. 2.1. Договору банк здійснює розрахунково-касове обслуговування рахунку в операційний день банку у порядку і на умовах, визначених чинним законодавством України та банківськими правилами.

Відповідно до п. 2.2 Договору списання банком грошових коштів з рахунку здійснюється за дорученням клієнта або без його доручення у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Накладення арешту на рахунок або припинення операцій за ними, що обмежує право клієнта на розпорядження коштами, можливе тільки у випадках, встановлених чинним законодавством України (п. 2.3 Договору).

Пунктом 3.1.1 Договору сторони погодили, що банк має право використовувати грошові кошти на рахунку, гарантуючи при цьому право клієнта безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Клієнт, за змістом п. 3.2.1 Договору, має право самостійно розпоряджатися грошовими коштами на рахунку, окрім випадків обмеження такого права, встановлених чинним законодавством України.

В свою чергу, банк зобов'язується вести комплексне розрахунково-касове обслуговування рахунку та виконувати за дорученням клієнта розрахункові, касові і інші операції, які не суперечать та передбачені для даного виду рахунків чинним законодавством України та банківськими правилами. Надання інших послуг, що безпосередньо не відносяться до розрахунково-касового обслуговування (кредитування, операції з цінними паперами, факторинг, лізинг та інші операції), здійснюється на підставі окремих договорів, укладених між банком та клієнтом (п. 3.3.2 Договору).

Згідно з п.п. 3.3.3, 3.3.4. Договору, банк зобов'язаний здійснювати розрахунково-касове обслуговування рахунку у визначений час з 09:00 до 15:00, крім суботи, неділі та святкових і неробочих днів, а також забезпечувати своєчасне зарахування грошових коштів на рахунки.

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє протягом невизначеного строку. Договір може бути розірваний за заявою будь-якої із сторін, а також в інших випадках та з підстав, передбачених договором та чинним законодавством України. При розірванні договору клієнт зобов'язаний закрити рахунок, подавши в банк документи, що передбачені чинним законодавством України для закриття рахунку. Закриття рахунку здійснюється виключно за умови повного розрахунку клієнта перед банком по сплаті послуг за розрахунково-касове обслуговування рахунку (п.п. 8.1.-8.3. Договору).

Крім того, 26.08.2011 сторони підписали Додаткову угоду до договору на розрахунково-касове обслуговування №29624 від 26.08.2011, відповідно до п. 1.1. якого, банк зобов'язується здійснювати розрахункове обслуговування клієнта з використанням системи електронних платежів «Клієнт-Банк», тобто здійснювати розрахункові операції за дорученням клієнта з використанням розрахункових документів в електронній формі, які передаються по каналах електронного зв'язку на умовах передбачених договором на розрахунково-касове обслуговування, даною угодою, чинним законодавством України і внутрішніми правовими актами банку.

Пунктом 2.1. Додаткової угоди визначено, що розрахункове обслуговування здійснюється з використанням документів в електронній формі в т.ч.: платіжних доручень в національній та іноземній валютах, заявок на купівлю-продаж валюти, виписок по рахункам клієнта.

Банк зобов'язується обслуговувати клієнта в строго визначений час: з 09:00 до 17:15 години крім суботи, неділі та святкових днів. Розрахункові документи, прийняті банком від клієнта по системі «Клієнт-Банк» в операційний день з 09:00 по 17:15 проводяться по рахункам в той же день. Документи, прийняті після 17:15 відмічаються поміткою «вечірня пошта» та проводяться на наступний день (п.п. 5.2., 5.3. Додаткової угоди).

Пунктами 6.1., 6.3. Додаткової угоди сторони визначили, що клієнт зобов'язується сплачувати послуги банку по розрахунковому обслуговуванню з використанням системи електронних платежів «Клієнт-Банк», а розмір щомісячного платежу встановлений Додатком №2 до даної угоди, що є його невід'ємною частиною.

Як вбачається з виписки по особовому рахунку за період з 01.03.2015 по 24.03.2015 вихідний залишок коштів Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелоперська компанія «Домініо» на рахунку №26003015816801 складає 6284,04 грн.

На підставі Договору на розрахунково-касове обслуговування №29624 від 26.08.2011 та Додаткової угоди до нього, позивач надав до Філії Центр РУ АТ Банку «Фінанси та Кредит» через систему «Клієнт-Банк» платіжне доручення №27 від 18.03.2015 на перерахування 6280,00 грн. на його власний рахунок №26005052744790 в ПАТ КБ «Приватбанк».

Відповідно до відмітки в правому верхньому куті, вказане платіжне доручення прийнято до виконання банком 18.03.2015.

Однак, платіжне доручення №27 від 18.03.2015 на перерахування 6280,00 грн. відповідачем виконане не було.

У зв'язку з цим, ТОВ «Девелоперська компанія «Домініо» звернулося до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» з претензією №1 від 19.03.2015 про зобов'язання виконати умови договору та перерахувати кошти на рахунок №26005052744790 в Печерській філії ПАТ КБ «Приватбанк» 6280,00 грн. згідно платіжного доручення №27.

В подальшому, 24.03.2015 позивач звернувся до відповідача з заявою про закриття поточного рахунку №26003015816801 та перерахування залишку коштів на рахунок №26005052744790 в ПАТ КБ «Приватбанк».

Вказана заява була отримана відповідачем, проте не виконана банком.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором банківського рахунку, а відповідно до ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

За приписами частини 3 статті 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Згідно зі ст. 8.1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів (п. 8.4 ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні").

Статтею 1074 Цивільного кодексу України встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України).

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона (постанова Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі №6-75цс13).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, в результаті укладення між позивачем та відповідачем договору на розрахунково-касове обслуговування у відповідача виник обов'язок вести комплексне розрахунково-касове обслуговування рахунку та виконувати за дорученням клієнта розрахункові, касові і інші операції, однак відповідачем без жодних пояснень платіжне доручення позивача здійснено не було, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що вказане невиконання банком умов договору не дозволяє позивачу отримати очікуване при укладенні договору, та встановлює істотність порушення відповідачем умов договору.

Положеннями ч. 1 ст. 1075 Цивільного кодексу України передбачено, що договір банківського рахунку розривається за заявою клієнта у будь-який час.

При цьому згідно з рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року №15-пр/2002 недотримання позивачем вимог закону щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору в разі виникнення такої необхідності є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує, та не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом подання позову до відповідача про розірвання договору.

Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Верховного Суду України від 19 вересня 2011 року №3-74гс11.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо розірвання Договору на розрахунково-касове обслуговування №29624 від 26.08.2011.

Залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами (ч. 3 ст. 1075 ЦК України).

Пунктами 20.1, 20.5 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року №492, також визначено, що поточні рахунки клієнтів банків закриваються, зокрема, на підставі заяви клієнта, яка складається в довільній формі із зазначенням таких обов'язкових реквізитів: найменування банку; найменування (прізвища, ім'я, по батькові), коду за ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) власника рахунку; номера рахунку, який закривається; дати складання заяви. Заява про закриття поточного рахунку юридичної особи підписується керівником юридичної особи або іншою уповноваженою на це особою і засвідчується відбитком печатки юридичної особи.

При цьому, банк за наявності коштів на поточному рахунку, який закривається на підставі заяви клієнта, здійснює завершальні операції за рахунком (з виконання платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів, виплати коштів готівкою, перерахування залишку коштів згідно з дорученням клієнта тощо).

Датою закриття поточного рахунку вважається наступний після проведення останньої операції за цим рахунком день.

Якщо на поточному рахунку власника немає залишку коштів, а заява подана в операційний час банку, то датою закриття поточного рахунку є день отримання банком цієї заяви.

У заяві про закриття поточного рахунку (паперовій копії заяви в електронній формі) головний бухгалтер банку або інша уповноважена особа банку зазначає дату та час отримання заяви, дату закриття рахунку та засвідчує це своїм підписом (пункт 20.6 Інструкції).

Отже, згідно норм чинного законодавства України, для закриття рахунку за ініціативою клієнта, достатньо подання клієнтом банку відповідної заяви. При цьому, згода банку не вимагається, оскільки чинним законодавством визначено лише дії банку, які він повинен вчинити за наслідками подання клієнтом заяви про закриття рахунку.

Як зазначалося вище, позивач користуючись своїм правом на закриття рахунку, 24.03.2015 подав відповідачу заяву про закриття поточного рахунку №26003015816801, яка містила всі необхідні реквізити, в тому числі вимогу про перерахування залишку коштів на рахунок №26005052744790 в ПАТ КБ «Приватбанк».

Позаяк відповідач, після отримання заяви на закриття поточного рахунку, всупереч вимогам чинного законодавства, поточний рахунок позивача № 26003015816801 не закрив та залишок коштів не перерахував на поточний рахунок № 26005052744790 позивача в ПАТ КБ «Приватбанк».

Під час розгляду справи жодних доказів того, що станом на момент подання до банку заяви про закриття поточного рахунку, у останнього були правові підстави для її не виконання, суду не надано.

Вказаним невиконанням було порушене майнове право позивача на вільне володіння та розпорядження належним останньому майном, яким, у розумінні статей 177, 190 Цивільного кодексу України, є грошові кошти.

Тоді як, статтею 41 Конституції України та частиною 1 статті 321 Цивільного кодексу України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Конституцією України закріплений обов'язок держави забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання (стаття 13), та передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55).

За таких обставин, вимоги позивача стягнення з відповідача залишку коштів на рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелоперська компанія «Домініо» в сумі 6284,04 грн. є законними, обґрунтованими і також підлягають задоволенню.

Згідно ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати Договір на розрахунково-касове обслуговування №29624 від 26.08.2011, з наступними змінами та доповненнями, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Девелоперська компанія «Домініо» та Приватним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» в особі його відділення №11 філії «Центральне РУ «АТ «Банк «Фінанси та Кредит».

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (04054, м. Київ, вул. Артема, буд. 60; ідентифікаційний код 09807856) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелоперська компанія «Домініо» (02002, м. Київ, вул. М.Раскової, 2-а, офіс 501; ідентифікаційний код 37768821) залишок коштів на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелоперська компанія «Домініо» відкритих у Публічному акціонерному товаристві «Банк «Фінанси та Кредит» у розмірі 6284 (шість тисяч двісті вісімдесят чотири) грн. 04 коп.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (04054, м. Київ, вул. Артема, буд. 60; ідентифікаційний код 09807856) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелоперська компанія «Домініо» (02002, м. Київ, вул. М.Раскової, 2-а, офіс 501; ідентифікаційний код 37768821) 3045 (три тисячі сорок п'ять) грн. 00 коп. судового збору.

5. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Повне рішення складено 03.06.2015

Суддя О.А. Грєхова