Рішення

від 28.05.2015 по справі 911/1829/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2015 р. Справа № 911/1829/15

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг», м. Київ до 1) товариства з обмеженою відповідальністю «Баркософт агро 3», Хмельницька обл., с. Залісся Друге 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Акруа», Київська обл., м. Бровари про стягнення 532 281,21 грн., за участю представників:

позивача:Бойко С.В., довіреність №б/н від 11.03.2015 року; відповідача 1:не з'явилися; відповідача 2:не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У квітні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Баркософт агро 3» (відповідач 1) та товариства з обмеженою відповідальністю «Акруа» (відповідач 2) про солідарне стягнення з відповідачів 172 769,71 грн. 3% річних, 40 481,82 грн. пені, 319 129,68 грн. дооцінки вартості товару (курсової різниці), а загалом 532 281,21 грн., у зв'язку з неналежним виконанням останніми зобов'язань за договором поставки №АП-20-0108 від 31.05.2013 року, договором поставки №АП-20-0167 від 09.07.2013 року, договором поруки №ПР-20-0108 від 02.07.2013 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.04.2015 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 14.05.2015 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.05.2015 року розгляд справи було відкладено на 28.05.2015 року.

Представники відповідача 1 та відповідача 2 у судове засідання 28.05.2015 року не з'явилися, відзиви на позов не надали, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15 березня 2010 року №01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що нез'явлення представників відповідача 1 та відповідача 2 не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представників відповідача 1 та відповідача 2, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

31.05.2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Баркософт агро 3» (покупець) було укладено договір поставки №АП-20-0108 (договір) за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити засоби захисту рослин визначені договором (товар).

Відповідно до п. 1.2. договору, вартість товару на дату укладення цього договору становить 42 457,50 грн. у т.ч. ПДВ 20%.

Додатковими договорами №АП-20-0108ДС1 від 05.06.2013 року, №АП-20-0108ДС2 від 05.06.2014 року, №АП-20-0108ДС3 від 11.06.2013 року, №АП-20-0108ДС4 від 01.07.2013 року, сторони доповнили договір поставки додатковим переліком засобів захисту рослин.

Відповідно до п. 2.1 договору поставки та п. 3 додаткових договорів до договору поставки покупець зобов'язаний сплатити продавцю вартість товару в наступні строки:

1) не пізніше 05.06.2013 року - 4 245,75 грн.

2) не пізніше 01.10.2013 року - 38 211,75 грн.

3) не пізніше 10.06.2013 року - 850,35 грн.

4) не пізніше 01.10.2013 року - 7 653,15 грн.

5) не пізніше 15.06.2013 року - 978,90 грн.

6) не пізніше 01.10.2013 року - 8 810,10 грн.

7) не пізніше 20.06.2013 року - 6 793,20 грн.

8) не пізніше 30.09.2013 року - 61 138,80 грн.

9) не пізніше 05.07.2013 року - 4 401,00 грн.

10) не пізніше 30.09.2013 року - 39 609,00 грн.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01.01.2015 року, а в частині розрахунків - до повного виконання покупцем своїх зобов'язань за цим договором (п. 7.1 договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 172 962,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №АП-20-0124 від 03.06.2013 року на суму 42 457,50 грн., видатковою накладною №АП-20-0127 від 06.06.2013 року на суму 8 503,50 грн., видатковою накладною №АП-20-0128 від 06.06.2013 року на суму 9 789,00 грн., видатковою накладною №АП-20-0134 від 12.06.2013 року на суму 67 932,00 грн., видатковою накладною №АП-20-0171 від 02.07.2013 року на суму 44 010,00 грн., копії яких містяться в матеріалах справи.

09.07.2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Баркософт агро 3» (покупець) було укладено договір поставки №АП-20-0167 (договір поставки) за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити засоби захисту рослин визначені договором (товар).

Відповідно до п. 1.2. договору, вартість товару на дату укладення цього договору становить 21 705,60 грн. у т.ч. ПДВ 20%.

Додатковими угодами №АП-20-010867ДС1 від 16.07.2013 року, №АП-20-0167ДС2 від 19.07.2013 року, №АП-20-0167ДС3 від 11.09.2013 року, сторони доповнили договір поставки додатковим переліком засобів захисту рослин.

Відповідно до п. 2.1 договору поставки та п. 3 додаткових угод до договору поставки покупець зобов'язаний сплатити продавцю вартість товару в наступні строки:

1) не пізніше 10.07.2013 року - 17 136,00 грн.

2) не пізніше 25.07.2013 року - 1 467,25 грн.

3) не пізніше 30.09.2013 року - 13 205,25 грн.

4) не пізніше 01.10.2013 року - 11 769,00 грн.

5) не пізніше 01.11.2013 року - 47 076,00 грн.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01.01.2015 року, а в частині розрахунків - до повного виконання покупцем своїх зобов'язань за цим договором (п. 7.1 договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 90 653,50 грн., що підтверджується видатковою накладною №АП-20-0174 від 10.07.2013 року на суму 17 136,00 грн., видатковою накладною №АП-20-0183 від 19.07.2013 року на суму 14 672,50 грн., видатковою накладною №АП-20-0217 від 30.09.2013 року на суму 58 845,00 грн., копії яких містяться в матеріалах справи.

02.07.2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю «Акруа» (поручитель) укладено договір поруки №ПР-20-0108, згідно якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язків товариством з обмеженою відповідальністю «Баркософт агро 3» (боржник) за договором передбаченим розділом 2 цього договору (основний договір).

Згідно п. 1.2 договору поруки №ПР-20-0108 у разі порушення боржником основного договору боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язання боржником в повному обсязі. Поручитель відповідає в тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки, витрат кредитора, тощо (п. 1.3 договору поруки №ПР-20-0108).

Відповідно до п. 2.1 договору поруки №ПР-20-0108 під основним договором в цьому договорі розуміють договір поставки №АП-20-0108 від 31.05.2013 року та договір поставки №АП-20-0167 від 09.07.2013 року укладені між кредитором та боржником.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (ст. 553 ЦК України).

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Однак, відповідач 1 у встановлені договором, договором поставки та додатковими договорами до них строки не оплачував переданий товар, а остаточний розрахунок здійснив з простроченням, а саме: 22.09.2014 року у розмірі 41 249,08 грн. за договором, 13.10.2014 року у розмірі 45 454,55 грн. за договором, та 23.03.2015 року у розмірі 143 545,45 грн. з договором та договором поставки, що підтверджується реєстром прийнятих платежів та інформацією про надходження коштів, копії яких містяться в матеріалах справи.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання, а відповідач не виконував належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманого товару.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем 1 та відповідачем 2 грошового зобов'язання за договором та договором поставки, позивачем нараховані 172 769,71 грн. 3% річних, 40 481,82 грн. пені, 319 129,68 грн. дооцінки вартості товару (курсової різниці), а загалом 532 281,21 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 5.5 договору та договору поставки сторони прийшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, і встановлюють її в розмірі сорока відсотків річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів, з дати коли товар повинен бути сплачений покупцем та дев'яносто шість відсотків річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев'яноста календарних днів.

Враховуючи, що відповідачі прострочили виконання зобов'язання з оплати поставленого товару за договором та договором поставки, вимога позивача про стягнення відсотків річних на підставі ст. 625 ЦК України є обґрунтованою та підлягає стягненню у повному обсязі в розмірі 172 769,71 грн., які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п. 5.2 договору та договору поставки, покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару й сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу. При розрахунку пені застосовується ставка НБУ, що діє в період нарахування пені.

Відповідно до п. 5.3. договору та договору поставки, сторони дійшли згоди щодо зміни тривалості позовної давності про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбаченої частиною п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, і встановили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, встановлених розділом 5 цього договору, припиняється через три роки від дня, коли це зобов'язання повинно було бути виконане.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Враховуючи вищевикладені норми закону, умови договору та договору поставки, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати отриманого товару нараховані 40 481,82 грн. пені відповідно до наданого розрахунку.

Таким чином, позов в частині солідарного стягнення з відповідача 1 та відповідача 2 пені в розмірі 40 481,82 грн., які нараховані позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв'язку з простроченням відповідачами виконання взятих на себе зобов'язань з оплати поставленого товару за вказаним договором та договором поставки, є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 524 Цивільного кодексу України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (ст. 533 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Згідно п. 2.2. договору та договору поставки, при розрахунку здійснюється перерахунок вартості товару з врахуванням фактичного курсу купівлі долара США (USD) на дату оплати відповідно до графіку закріпленого в п.2.1. договору цього договору за наступною формулою: S1=S0*A1/A0, де S0 - сума даного договору, яка повинна бути перерахована відповідно до графіку закріпленоо в пункті 2.1. цього договору; S1 - сума у гривнях, що підлягає сплаті з урахуванням п. 2.2. цього договору; A0 - вартість одного долара США (USD) за фактичним курсом, що встановлений на дату укладення даного договору (додаткової угоди) згідно з п. 1.3. даного договору; A1 - вартість у гривнях одного долара США (USD) за фактичним курсом, що встановлений на дату оплати відповідно до графіку закріпленого в пункті 2.1.цього договору (додаткової угоди).

У випадку порушення покупцем строків оплат встановлених цим договором, перерахунок вартості товару із врахуванням фактичного курсу купівлі долара США (USD) буде здійснюватись на дату надходження коштів.

Згідно з п. 1.3. договору, фактичний курс купівлі долара США (USD) на дату складання цього договору становить 8,146 грн./долара США (USD).Під фактичним курсом долара США (USD) розуміється курс купівлі долара США (USD), встановлений філією та/або відділенням банку, в якому у продавця відкрито поточний рахунок, на відповідну дату.

Згідно з п. 1.3. договору поставки, фактичний курс купівлі долара США (USD) на дату складання цього договору становить 8,16грн./долара США (USD).Під фактичним курсом долара США (USD) розуміється курс купівлі долара США (USD), встановлений філією та/або відділенням банку, в якому у продавця відкрито поточний рахунок, на відповідну дату.

Наказом Міністерства фінансів України №193 від 10.08.2000р. було затверджено Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», яке визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземних валютах та відображення показників статей фінансової звітності господарських одиниць за межами України в грошовій одиниці України. Норми вказаного Положення застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності).

В п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів» визначено, що валютний курс - це встановлений Національним банком України курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни. Курсова різниця - це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах.

Враховуючи викладене та те, що остаточна заборгованість відповідачем 1 погашалась частинами, суд зазначає наступне: станом на 22.09.2014 року (дата проведення оплати) курс долара США на міжбанківському валютному ринку України становив 13,50 грн., станом на 13.10.2014 року (дата проведення оплати) курс долара США на міжбанківському валютному ринку України становив 12,95 грн., станом на 22.03.2015 року (дата проведення оплати) курс долара США на міжбанківському валютному ринку України становив 23,25 грн.,

Виходячи з вищевикладеного, у позивача виникло право вимоги до відповідача 1 та відповідача 2, щодо отримання нарахованого розміру курсової різниці згідно договору та договору поставки.

Враховуючи, що відповідач 1 сплатив заборгованість, що виникла за договором та договором поставки 22.09.2014 року, 13.10.2014 року та 22.03.2015 року, а також те, що курс долара на момент сплати відповідачем 1 боргу був більший (13,50 грн.,12,95 грн. та 23,25 грн.) ніж на момент укладання даного договору поставки, згідно п. 1.3. договору поставки, вимога позивача про стягнення солідарно з відповідача 1 та відповідача 2 заборгованості (курсової різниці) у сумі 319 129,68 грн. є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи, а, відтак, такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір у розмірі 10 645,62 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягає стягненню солідарно з відповідача 1 та відповідача 2.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Баркософт агро 3» (32334, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський район, с. Залісся Друге, вул. Кармелюка, буд. 18Д, код 37330078) та товариства з обмеженою відповідальністю «Акруа» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, 290, код 36432705) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (02160, м. Київ, пр-т. Возз'єднання, 15, код 30262667) 40 481 (сорок тисяч чотириста вісімдесят одну) грн. 82 коп. пені, 172 769 (сто сімдесят дві тисячі сімсот шістдесят дев'ять) грн.. 71 коп. 3% річних, 319 129 (триста дев'ятнадцять тисяч сто двадцять дев'ять) грн. 68 коп. курсової різниці, 10 645 (десять тисяч шістсот сорок п'ять) грн. 62 судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати накази.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено: 02.06.2015 р.

Суддя Т.Д. Лилак