Рішення

від 25.05.2015 по справі 911/1090/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри (Комінтерну), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2015 р. Справа № 911/1090/15

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Емансіс Інтернешинел»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Док Марлі»

про стягнення 229 193, 52 грн.

Представники:

від позивача: Косів Л.Т.

від відповідача: не з'явилися

суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з відповідача 229 193, 52 грн. заборгованості за договором поставки № 1/03 від 12.03.2013 та договором поставки № 28/04-2014 від 28.04.2014.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо сплати вартості отриманого товару.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.03.2015 порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 06.04.2015.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.04.2015 розгляд справи відкладено на 14.05.2015 у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представників сторін та невиконанням ними вимог суду.

Присутній у судовому засіданні 14.05.2015 представник позивача надав суду документи по справі (вх. № 11180/15 від 14.05.2015) та подав клопотання про продовження строку розгляду спору, передбаченого ч. 1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України (вх. № 11186/15 від 14.05.2015).

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.05.2015 продовжено строк вирішення спору у справі № 911/1090/15 на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 25.05.2015 у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника відповідача і неналежним виконанням сторонами вимог суду.

25.05.2015 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшла довідка вих. № 16-02/04/364 від 18.05.2015 (вх. № 12203/15 від 25.05.2015) про загальну суму заборгованості відповідача перед позивачем.

Присутній у судовому засіданні 25.05.2015 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час, дату і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті та зважаючи на обмежені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строки вирішення спору, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 25.05.2015, відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього у судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

12.03.2013 між сторонами укладено договір поставки товару № 1/03, за умовами якого позивач зобов'язався поставити відповідачу, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити у відповідності до умов даного договору: витратні матеріали для стерилізації виробництва ASP a Johnson&Johnson company, США (далі по тексту - товар).

Відповідно до п. 1.2 договору загальні кількість товару (продукції), що є предметом поставки за цим договором, її асортимент, номенклатура за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами та розмірами, визначається у специфікації, що додається до цього договору і є його невід'ємною частиною.

Згідно з п. 2.1 договору сума цього договору складає суму всіх видаткових накладних на товар, поставлений за цим договором.

Пунктом 2.3 договору передбачено, що відповідач здійснює оплату кожної поставленої партії товару згідно рахунку-фактури шляхом банківського перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача протягом 55 календарних днів з моменту поставки партії товару, відповідно до наданих позивачем накладних.

Відповідно до п. 2.4 договору валютою платежу є національна валюта України - гривня.

Згідно з п. 3.2 договору приймання-передача товару провадиться уповноваженими представниками сторін згідно накладних, у яких повинні бути визначені назва, формати, номер, серія, кількість, виробник товару.

Пунктом 3.5 договору передбачено, що зобов'язання позивача щодо поставки товару вважаються виконаними у повному обсязі з моменту передачі товару у власність відповідача і підписання накладних.

Відповідно до п. 4.1.1 договору відповідач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі оплачувати поставлений товар.

Згідно з п. 4.4.1 договору позивач має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлений товар.

Пунктом 8.2 договору передбачено, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2013, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

Крім того, 28.04.2014 між сторонами укладено договір поставки № 28/04-2014, за умовами якого позивач зобов'язався поставити відповідачу, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити у відповідності до умов даного договору: витратні матеріали для стерилізації виробництва ASP a Johnson&Johnson company, США (далі по тексту - товар) зі строком придатності не пізніше 2015 року.

Відповідно до п. 1.2 договору загальні кількість товару, що є предметом поставки за цим договором, її асортимент, номенклатура за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами та розмірами, визначається у специфікації, що додається до цього договору і є його невід'ємною частиною.

Згідно з п. 2.1 договору сума цього договору складає суму всіх видаткових накладних на товар, поставлений за цим договором.

Пунктом 2.3 договору передбачено, що відповідач здійснює оплату кожної поставленої партії товару згідно рахунку-фактури шляхом банківського перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача протягом 45 календарних днів з моменту поставки партії товару, відповідно до наданих позивачем накладних.

Відповідно до п. 2.4 договору валютою платежу є національна валюта України - гривня.

Згідно з п. 3.2 договору приймання-передача товару провадиться уповноваженими представниками сторін згідно накладних, у яких повинні бути визначені назва, формати, номер, серія, кількість, виробник товару.

Пунктом 3.5 договору передбачено, що зобов'язання позивача щодо поставки товару вважаються виконаними у повному обсязі з моменту передачі товару у власність відповідача і підписання накладних.

Відповідно до п. 4.1.1 договору відповідач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі оплачувати поставлений товар.

Згідно з п. 4.4.1 договору позивач має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлений товар.

Пунктом 8.2 договору передбачено, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2014, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

На виконання умов договору поставки № 1/03 від 12.03.2013 та договору поставки № 28/04-2014 від 28.04.2014 позивач по видаткових накладних № 136 від 26.12.2013 на суму 253 255, 56 грн. та № 20 від 28.04.2014 на суму 30 937, 96 грн. поставив відповідачу товар на загальну суму 284 193, 52 грн., а відповідач вказаний товар отримав, що підтверджується наявністю підписів та печаток сторін на вказаних видаткових накладних, копії яких залучено до матеріалів справи, оригінали у судовому засіданні оглянуто.

Проте, в порушення своїх договірних зобов'язань, відповідач за отриманий товар розрахувався частково, а саме на суму 55 000, 00 грн., у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 229 193, 52 грн., що і стало підставою для звернення останнього з даним позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач заявлених до нього вимог щодо стягнення заборгованості за отриманий товар не спростував, у судове засідання своїх представників не направив, належних та допустимих доказів, які підтверджують належне виконання ним зобов'язань за договором поставки № 1/03 від 12.03.2013 та договором поставки № 28/04-2014 від 28.04.2014 суду не надав.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що строк оплати за отриманий відповідачем товар настав, доказів його оплати останнім не надано, борг перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 229 193, 52 грн. заборгованості (основного боргу) за договором поставки № 1/03 від 12.03.2013 та договором поставки № 28/04-2014 від 28.04.2014 є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.

Керуючись статтями 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Емансіс Інтернешинел» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Док Марлі» (08300, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Київський шлях, будинок 14, ідентифікаційний код - 38462537) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Емансіс Інтернешинел» (01014, місто Київ, вулиця Катерини Білокур, будинок 10/15, ідентифікаційний код - 36426078) 229 193 (двісті двадцять дев'ять тисяч сто дев'яносто три) грн. 52 коп. - заборгованості та 4 583 (чотири тисячі п'ятсот вісімдесят три) грн. 87 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено: 29.05.2015.

Суддя Т.В. Лутак