Рішення

від 25.05.2015 по справі 916/1449/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" травня 2015 р.Справа № 916/1449/15-г

Господарський суд Одеської області у складі:

Суддя Зайцев Ю.О.

при секретарі судового засідання Ошарін Д.С.

За участю представників сторін:

Від прокуратури: Врублевская О.О. (посвідчення №028200 від 15.08.2014р.);

Від позивача : не з'явився;

Від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Прокурора м. Южного Одеської області в інтересах держави в особі Комунального підприємства „Міський житлово-комунальний центр" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Марія" про стягнення 28 725,22 грн., -

ВСТАНОВИВ :

Суть спору : 03.04.2015р. Прокурора м. Южного Одеської області в інтересах держави в особі Комунального підприємства „Міський житлово-комунальний центр" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Марія" про стягнення 28 725,22 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.04.2015р. було порушено провадження у справі №916/1449/15-г із призначенням її до розгляду в судовому засіданні.

Відповідач в засідання суду призначені на 29.04.2015р. та 25.05.2015р., не з`явився, правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористався. Ухвали господарського суду Одеської області від 06.04.2015р. та від 29.04.2015р. направлялись Товариству з обмеженою відповідальністю „Марія" за належною адресою, зазначеною в позовній заяві та у наявному в матеріалах справи спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 14.04.2015р. та отримані відповідачем у справі, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями (поштове повідомлення вх. №15935/15 від 14.04.2015р. та поштове повідомлення вх. №21064/15 від 19.05.2015р.).

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу суду було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до п. 32 Інформаційного листа ВГСУ від 29 вересня 2009 року № 01-08/350 "Про деякі питання, порушені в доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" викладена правова позиція, згідно якої відмітка про відправку процесуального документа суду на зворотньому аркуші у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам у справі та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначено про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення скеровувалися на адресу відповідача визначену в позовній заяві та у спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 14.04.2015 р., суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

25.05.2015р. в судовому засіданні після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення, суд встановив:

30.08.2012р. між Комунальним підприємством „Міський житлово-комунальний центр" (надалі - орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Марія» (надалі - орендар) було укладено договір оренди індивідуального визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності Южненської міської територіальної громади № 121-А (надалі - договір), згідно п.1.1. якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування комунальне майно - нежитлові приміщення № ХVІІ-ХХII, LV, 9/10 від LVII, 9/10 від LVII, 37/100 від LIV, 99/100 від LIII, (далі - майно) загальною площею 144,3 м 2 , розташоване за адресою: Одеська обл., м. Южне, вул. Хіміків, 4, і належить орендодавцю на підставі права власності, що засвідчується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно.

Відповідно до п.1.2. Договору, майно передається в оренду з метою розміщення магазину канцтоварів та надання послуг населенню з ксерокопіювання (S=110,1м 2 ), ремонт електропобутових товарів та орг. техніки (S=34,2м 2 ).

За приписами п.3.1. Договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку плати за оренду комунального майна, затвердженої рішенням сесії Южненської міської ради (далі - Методика розрахунку), або за результатами конкурсу на право оренди комунального майна і становить за перший місяць оренди - 1 447,67 грн., у т.ч. ПДВ 241,28грн.

За умовами п.п. 3.2., 3.3. Договору, нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Відповідно до п.п. 3.6., 3.7. Договору, орендна плата перераховується на рахунок Орендодавця щомісячно не пізніше 20 числа. Орендна плата, перерахована несвоєчасно, або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується з урахуванням пені у розмірі 1% від місячної суми орендної плати за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно п. 5.2 Договору, орендар зобов'язується своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.

За умовами п. 9.3. Договору, спори, які виникають за цим договором або у зв'язку з ним, не вирішені шляхом переговорів, вирішуються в судовому порядку.

Відповідно до п. 10.1. Договору, цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 30 серпня 2012р. до 01 серпня 2015 р.

Разом із договором оренди № 121-А від 30.08.2012 року між сторонами було укладено договір № 121-В від 30.08.2012 року на відшкодування експлуатаційних витрат за використання нежитлового приміщення.

Згідно п. 1.2 Договору № 121-В від 30.08.2012 року, виконавець надає споживачу послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, а Споживач оплачує послуги за затвердженими тарифами, згідно до розрахунку, у строки та на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 2.5. Договору на відшкодування експлуатаційних витрат за використання нежитлового приміщення № 121-В від 30.08.2012р., оплата, внесена несвоєчасно, або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується Орендодавцеві з урахуванням пені у розмірі 1 % від суми платежу на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасно погашення орендної плати належним чином не виконує у зв'язку з чим виникла заборгованість з орендної плати та по відшкодуванню експлуатаційних витрат, у зв'язку із чим прокурор м. Южного Одеської області в інтересах держави в особі Комунального підприємства „Міський житлово-комунальний центр" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Марія" про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 19 248,35грн. пені у сумі 4 958,55грн., заборгованості по відшкодуванню експлуатаційних витрат на суму 3 753,38грн. та пені у сумі 764,94грн.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі статтею 121 Конституції України одним із завдань прокуратури України є

представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право, зокрема, звертатись до суду, з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненій прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Згідно з ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Вимогами ст. 625Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 759Цивільного кодексу України за договором найму наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно зі ст. 762Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

У відповідності до ст. 763Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Враховуючи той факт, що майно, що є предметом договору оренди індивідуального визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності Южненської міської територіальної громади № 121-А від 27.06.2012р. належить до об'єктів державної власності, правовідносини пов'язанні з його орендою, також врегульовані Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", істотною умовою договору оренди, зокрема, є орендна плата.

Згідно із ч. З ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату своєчасно та в повному обсязі.

За умовами ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар вносить орендну плату за договором незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється закінченням строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону України „Про оренду державного майна та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

У зв'язку з порушенням ст. 762 Цивільного кодексу України, ст. ст. 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язання щодо сплати орендної плати за договором, позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованість за договором оренди в сумі 19 248,35 грн., та заборгованість за договором по відшкодуванню експлуатаційних витрат у сумі 3 753,38 грн.

Перевіривши розрахунки позивача заборгованості за договором оренди та за договором по відшкодуванню експлуатаційних витрат, судом встановлено, що їх здійснено належним чином, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором оренди в сумі 19 248,35 грн., та заборгованість за договором по відшкодуванню експлуатаційних витрат у сумі 3 753,38 грн.

Також, прокурор у позовній заяві просить стягнути з відповідача суму пеню, за прострочення оплати за договором оренди в сумі 4 958,55 грн., та за договором по відшкодуванню експлуатаційних витрат у сумі 764,94 грн.

Відповідно до п.п. 3.6., 3.7. Договору оренди, орендна плата перераховується на рахунок Орендодавця щомісячно не пізніше 20 числа. Орендна плата, перерахована несвоєчасно, або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується з урахуванням пені у розмірі 1% від місячної суми орендної плати за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до п. 2.5. Договору на відшкодування експлуатаційних витрат за використання нежитлового приміщення № 121-В від 30.08.2012р., оплата, внесена несвоєчасно, або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується Орендодавцеві з урахуванням пені у розмірі 1 % від суми платежу на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

З аналізу норм вищезазначених договорів вбачається, що у випадку невиконання орендарем умов щодо перерахунку коштів за оренду приміщення та оплати на відшкодування експлуатаційних витрат за використання нежитлового приміщення, починають нараховуватись штрафні санкції.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 2 ст. 625.Цивільного кодексу України,боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки, суд встановив, що такі розрахуноки відповідають вимогам чинного законодавства, здійснені належним чином, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення пені пеню, за прострочення оплати за договором оренди в сумі 4 958,55 грн., та за прострочення оплати договором по відшкодуванню експлуатаційних витрат у сумі 764,94 грн., підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Щодо вимог позивача про розірвання договору оренди індивідуального визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності Южненської міської територіальної громади № 121-А від 30.08.2012р. та виселення товариства з обмеженою відповідальністю «Марія» з нежитлового приміщення № ХVІІ-ХХII, LV, 9/10 від LVII, 9/10 від LVII, 37/100 від LIV, 99/100 від LIII, загальною площею 144,3 м 2 , розташоване за адресою: Одеська обл., м. Южне, вул. Хіміків, 4, суд зазначає наступне.

За приписами ст.784 Цивільного кодексу України наймач має право вимагати розірвання договору найму, якщо:

1) наймодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору та призначенню речі;

2) наймодавець не виконує свого обов'язку щодо проведення капітального ремонту речі.

Наведене свідчить про те, що чинним законодавством передбачено можливість дострокового розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін цього договору. Таке розірвання може ініціюватися як з підстав, визначених сторонами у спірному договорі, так і у випадках, визначених законом.

Як вбачається із змісту ст.188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

У відповідності до ч.1 ст.10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" Істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань, якщо їх нарахування передбачено законодавством; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Таким чином, за умови встановлення судом, що відповідачем орендоване приміщення орендна відповідачем не сплачена впродовж більш ніж три місяця, що в свою чергу є істотною умовою для розірвання вищенаведеного договору в судовому порядку, тому на думку суду є правомірними та обґрунтованими заявлені позивачем позовні вимоги щодо розірвання договору оренди індивідуального визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності Южненської міської територіальної громади № 121-А від 30.08.2012р., укладений між Комунальним підприємством „Міський житлово-комунальний центр" та товариством з обмеженою відповідальністю «Марія» та відповідно виселення останнього з орендованого приміщення, у зв'язку з чим, заявлені позовні вимоги позивача підлягають судом задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частко.

Відповідно до приписів ст. 44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового у сумі 4 263,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 32,33,34,38,43,44,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Прокурора м. Южного Одеської області в інтересах держави в особі Комунального підприємства „Міський житлово-комунальний центр" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Марія" - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Марія" (65481, Одеська обл., м.Южне, пр.-т. Григорівського десанту, буд. 28; код ЄДРПОУ 22492334) на користь Комунального підприємства „Міський житлово-комунальний центр" (65481, Одеська обл., м.Южне, пр.-т. Леніна, буд. 17, кВ. 73,74; код ЄДРПОУ 37672841) заборгованість по орендній платі в сумі - 19 248 /дев'ятнадцять тисяч двісті сорок вісім/ грн. 35 коп. та пеню у сумі - 4 958 /чотири тисячі дев'ятьсот п'ятдесят вісім/ грн. 55 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Марія" (65481, Одеська обл., м.Южне, пр.-т. Григорівського десанту, буд. 28; код ЄДРПОУ 22492334) на користь Комунального підприємства „Міський житлово-комунальний центр" (65481, Одеська обл., м.Южне, пр.-т. Леніна, буд. 17, кВ. 73,74; код ЄДРПОУ 37672841) заборгованість по відшкодуванню експлуатаційних витрат у сумі - 3 753 /три тисячі сімсот п'ятдесят три/ грн. 38 коп. та пеню у сумі - 764 /сімсот шістдесят чотири/ грн. 94 коп.

4. Розірвати укладений між Комунальним підприємством „Міський житлово-комунальний центр" (65481, Одеська обл., м.Южне, пр.-т. Леніна, буд. 17, кВ. 73,74; код ЄДРПОУ 37672841) та товариством з обмеженою відповідальністю «Марія» (65481, Одеська обл., м.Южне, пр.-т. Григорівського десанту, буд. 28; код ЄДРПОУ 22492334) договір оренди індивідуального визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності Южненської міської територіальної громади № 121-А від 30.08.2012р.

5. Виселити товариство з обмеженою відповідальністю «Марія» (65481, Одеська обл., м.Южне, пр.-т. Григорівського десанту, буд. 28; код ЄДРПОУ 22492334) з нежитлового приміщення № ХVІІ-ХХII, LV, 9/10 від LVII, 9/10 від LVII, 37/100 від LIV, 99/100 від LIII, загальною площею 144,3 м 2 , розташоване за адресою: Одеська обл., м. Южне, вул. Хіміків, 4.

6. Стягнути з товариство з обмеженою відповідальністю «Марія» (65481, Одеська обл., м.Южне, пр.-т. Григорівського десанту, буд. 28; код ЄДРПОУ 22492334) на користь Державного бюджету України (р/р 31210206783008 отримувач УДКСУ у м. Одесаі код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача ГУ ДКСУ в Одеській області МФО 828011 код класифікації: 22030001) витрати по сплаті судового збору в розмірі 4 263 /чотири тисячі двісті шістдесят три/ грн. 00 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено та підписано 02 червня 2015 р.

Суддя Ю.О. Зайцев