Рішення

від 25.05.2015 по справі 916/640/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" травня 2015 р.Справа № 916/640/15-г

За позовом : Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області;

До відповідача: Приватного підприємства "Тепличне"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Відділ Держземагенства в Овідіопольському районі Одеської області

про припинення договору оренди

Головуючий - Погребна К.Ф.

Судді - Гут С.Ф.

Панченко О.Л.

У судових засіданнях приймали участь представники :

Від позивача: Найда Д.І. - довіреність;

Від відповідача: Конова Л.М. - довіреність;

Чеповський В.О. директор на підставі наказу;

Від третьої особи : не з'явився.

У судовому засіданні 25.05.2015р. приймали участь представники :

Від позивача: Найда Д.І. - довіреність;

Від відповідача: Конова Л.М. - довіреність;

Чеповський В.О. директор на підставі наказу;

Від третьої особи: Боднар Л.В. - довіреність.

СУТЬ СПОРУ : Авангардівська селищна рада Овідіопольського району Одеської області звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства „Тепличне" про припинення договору оренди землі шляхом його розірвання.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.02.2015 року, було порушено провадження у справі № 916/640/15-г із призначенням справи до розгляду в судовому засіданні та залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Відділ Держземагенства в Овідіопольському районі Одеської області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.04.2015р. справу №916/640/15-г призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області.

Згідно автоматизованої системи документообігу суду та розпорядженням керівника апарату суду №409 від 09.04.2015р., справу №916/640/15-г передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Погребна К.Ф., суддя Гут С.Ф., суддя Панченко О.Л.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.04.2015р. справу прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Погребна К.Ф., суддя Гут С.Ф., суддя Панченко О.Л.

25.03.2015р. (вх.№2-1534/15) представником позивача до суду надано клопотання про припинення провадження по справі у звязку із відсутністю предмету спору на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, посилаючись на те, що як було встановлено в судовому засіданні 04.03.2015р., жодних рішень щодо припинення договору оренди землі шляхом його розірвання Авангардівська селищна рада Овідіопольського району Одеської області не приймала.

25.03.2015р. (вх.№2-1535/15) та 25.05.2015р. (вх.№2-2908/15) представником позивача до суду надані клопотання про винесення окремої ухвали щордо недоліків у діяльності Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, посилаючись на те, що перед тим, як звертатися із даним позовом до суду, Авангардівська селищна рада Овідіопольського району Одеської області повинна була на черговій сесії вирішити питання щодо припинення дії договору оренди з відповідачем.

Позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд припинити дію договору оренди землі шляхом його розірвання з огляду на приписи частини 2 ст.652 ЦК України.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що під час розгляду справи №916/117/14, по якій було відмовлено у задоволенні позову Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області до Приватного підприємства «Тепличне» про внесення змін до договору оренди землі від 18.06.04р., у частині збільшення орендної плати, було встановлено те, що орендована відповідачем земельна ділянка загальною площею 52,238га, складається із чотирьох земельних ділянок: кадастровий номер 5123755200:02:001:0179, площею 0,9135га; кадастровий номер 5123755200:02:001:0434, площею 49,4030га; 5123755200:02:001:0180, площею 1,3578га; 5123755200:02:001:0181, площею 0,5643га. Земельна ділянка загальною площею 52,238га не має кадастрового номеру, а тому не є єдиною земельною ділянкою, як відтак проведення нормативної грошової оцінки 4-х окремих земельних ділянок загальною площею 52,238 га повинно проводитись окремо одна від одної, тобто повинно бути 4 оцінки та відповідно 4 витяги з технічної документації з нормативної грошової оцінки цих земельних ділянок у відповідність до яких і обраховуються орендні платежі.

На думку позивача, утворення 4-х окремих земельних ділянок із земельної ділянки, наданої в оренду ПП «Тепличне» єдиним масивом із земель сільськогосподарського призначення, загальною площею 52,238га, без згоди та відома Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області є істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Відповідач заявлені позовні вимоги не визнає з підстав, викладених у відзиві на позов. Зокрема, відповідач посилається на те, що посилання позивача на ч. 1 ст. 79-1 Земельного кодексу України є безпідставним, так як дана норма не діяла на момент укладення Договору оренди земельної ділянки від 28.06.2004. Земельний кодекс України доповнено статтею 79-1 згідно із Законом України № 3613Л/І від 07.07.2011, а тому цю норму не можливо застосовувати до даних правовідносин. Також, є помилковим твердження позивача про те, що відсутній такий об'єкт цивільних прав, як земельна ділянка загальною площею 52,238 га, що розташована за адресою: вул. Теплична, 1, смт. Авангард Овідіопольського району, лише на підставі того, що даній земельній ділянці присвоєно 4 кадастрові номери.

У судовому засіданні 25.05.2015р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

18.06.2004р. між Авангардівською селищною радою Овідіопольського району Одеської області та ПП „Тепличне", на виконання рішення Авангардівської селищної ради №361 від 18.06.2004р. „Про передачу в довгострокову оренду земельної ділянки ПП „Тепличне", було укладено договір оренди землі, відповідно до п.1 якого, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Авангардівської селищної ради, вул. Теплична, 1.

Згідно п.п. 2, 3 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 53,246га, у тому числі земля під будівлями і господарськими дворами. На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна згідно технічного паспорта на виробничі та невиробничі будівлі від 30.04.2004р., виданий РБТІ Овідіопольського району.

Відповідно до п.8 , договір укладено на 49 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Договір зареєстрований у Книзі записів державної реєстрації Авангардівської селищної ради, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 15.07.2004р. за №55.

18.01.2007р. на виконання рішення Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області №234-IV від 12.01.2007р., між Авангардівською селищною радою Овідіопольського району Одеської області та ПП „Тепличне" підписано додаткову угоду до договору від 18.06.2004р.

Відповідно до додаткової угоди, пункт 2 договору оренди земельної ділянки викладено в наступній редакції: „В оренду передається земельна ділянка площею 52,238га, у тому числі землі під будівлями і господарськими дворам - 52,238га."; пункт 9 договору оренди земельної ділянки викладено в наступній редакції: „орендна плата вноситься орендарем у розмірі 51 гривня в рік за 1 (один) га орендованої площі, тобто 2664,14 (дві тисячі шістсот шістдесят чотири гривні 14 копійок) в рік за всю ділянку"; пункт 11 договору оренди земельної ділянки викладено у наступній редакції: „Орендна плата вноситься щомісячно рівними частками протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця до місцевого бюджету Авангардівської селищної ради"; пункт 13 договору оренди земельної ділянки викладено в наступній редакції: „Розмір орендної плати переглядається один раз в три роки в порядку встановленому законом".

Як зазначено позивачем, під час розгляду справи №916/117/14, йому стало відомо що земельна ділянка, яка є предметом договору загальною площею 52,238га, складається із чотирьох земельних ділянок: кадастровий номер 5123755200:02:001:0179, площею 0,9135га; кадастровий номер 5123755200:02:001:0434, площею 49,4030га; 5123755200:02:001:0180, площею 1,3578га; 5123755200:02:001:0181, площею 0,5643га. Утворення 4-х окремих земельних ділянок із земельної ділянки, наданої в оренду ПП «Тепличне» єдиним масивом із земель сільськогосподарського призначення, загальною площею 52,238га, без згоди та відома Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області є істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, та підставою для припинення договору оренди землі шляхом його розірвання, що і стало підставою звернення позивача до суду з даним позовом.

Проаналізувавши матеріали справи, вислухавши доводи та заперечення учасників судового процесу та надавши їм правову оцінку, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов наступних висновків :

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Частиною 1 ст.15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною першою статті 2 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України(далі - ЗК України), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За договором найму (оренди) земельної ділянки згідно зі статтею 792 ЦК України наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Статтями 526 і 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з положеннями частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно п.38 Договору оренди землі від 28.06.2004р. дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та в наслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Статтею 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено такий спосіб припинення договору оренди землі як його дострокове розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору.

Так, за змістом частини першої статті 32 Закону на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельною ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Згідно зі ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, виходячи з аналізу зазначеної норми, сторона, яка ставить питання про дострокове розірвання договору, має довести порушення договору другою стороною та наявність шкоди, завданої їй цим порушенням, втім, як зазначено вище, позивач під час розгляду цієї справи не доводив обставин порушення відповідачем умов договору та виникнення у зв'язку з цим будь-якої шкоди.

Посилання позивача на присвоєння земельній ділянці, що є предметом договору оренди землі чотирьох кадастрових номерів, як на підставу для розірвання договору, не приймаються судом до уваги, адже виходячи з аналізу умов договору, це є лише підставою для ініціювання процедури внесення змін до договору оренди землі, втім не є самостійною підставою для розірвання договору у розумінні ч. 3 ст. 652 ЦК України з огляду на наступне.

Можливість та підстави розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин, на які також посилається позивач, встановлені нормою статті 652 Цивільного кодексу України.

Так, згідно з частиною 1 цієї статті у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

За приписом частини 2 цієї статті якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Таким чином, звертаючись з позовом про дострокове розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин, позивачеві належало з допомогою належних та допустимих доказів довести наявність усіх чотирьох умов, визначених ч.2 ст.652 Цивільного кодексу України.

Отже, позивач, насамперед має довести те, що в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане. В позовній заяві позивач зазначив про те, що йому стало відомо про наявність чотирьох кадастрових номерах земельних ділянок лише під час розгляду справи №916/117/14 про внесення змін до договору оренди землі в частині збільшення орендної плати. Втім таке посилання не заслуговує на увагу, оскільки спростовується матеріалами справи.

Так, листом №31-1520-0.13-4862/2-15 від 13.05.2015. Відділом Держземагентства в Овідіопольському районі Одеської області на письмову вимогу відповідача надані витяги з Книги реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування.

Як вбачається з записів реєстрації договору оренди №55 від 15.07.20014р. та додаткової угоди №040752900045 від 26.06.2007р., земельна ділянка, яка передана в довгострокову оренду ПП «Тепличне» загальною площею 53,246 га на момент реєстрації Договору оренди складалася з 4-х окремих ділянок, а саме: площею 0,9135 га. (кадастровий номер 51237552000 200 10 179); площею 0,5643 га. (кадастровий номер 51237552000 200 10 181 ); площею 0,504109га. (кадастровий номер 51237552000 200 10182); площею 1,3578 га. (кадастровий номер 51237552000).

Неможливість усунути причини, що зумовили зміну обставин, на думку позивача полягає в перетворені об'єкту оренди без згоди та відома орендодавця та наданні такому перетворенню певного змісту, що має юридичні наслідки. При цьому, позивач знову посилається на справу №916/117/14.

Як встановлено судом, по справі №916/117/14 рішенням господарського суду Одеської області від 28.03.2014р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.06.2014р., Авангардівській селищній раді Овідіопольського району Одеської області відмовлено повністю з мотивів його недоведеності у задоволенні позовних вимог про внесення внесення змін до договору оренди землі від 18.06.04р., укладеного між позивачем та відповідачем, а саме шляхом викладення п.9 цього договору в наступній редакції: "Встановити з 01 січня 2012 року ПП «Тепличне» орендну плату за земельну ділянку загальною площею 52, 238 га в сумі 3363,73 грн. в місяць, або 40364,83 грн. в рік.

Підставою відмови слугувало відсутність доказів на яких ґрунтується розрахунок орендної плати, визначений Авангардівською селищною радою, згідно якого передбачена зміна у п.9 договору оренди землі від 18.06.04р., а також розбіжність в документації щодо загальної площі орендованої земельної ділянки.

Також, зі змісту окремої ухвали суду від 28.03.2014р. вбачається те, що у суду виникли сумніви стосовно достовірності наданої позивачем копії Витягу з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки у тому числі й з огляду на те, що орендована відповідачем земельна ділянка загальною площею 52,238га, складається із чотирьох земельних ділянок: кадастровий номер 51223755202:001:0179, площею 0,9135га; кадастровий номер 51223755202:001:0434, площею 49,4030га; 51223755202:001:0180, площею 1,3578га; 51223755202:001:0181, площею 0,5643га., на які мали бути видані чотири різні витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

З огляду на викладене, суд зазначає, що зміна розміру орендної плати за договором у зв'язку із приведенням його умов у відповідність до вимог зміненого законодавства шляхом визначення іншого, більшого, розміру орендної плати за землю, теж не є істотною зміною обставин у розумінні ч. 2 ст. 652 ЦК України, адже можливість настання таких обставин була безпосередньо обумовлена сторонами в договорі від 18.06.2004р. із встановленням процедури та строків зміни орендної плати на підставах, зазначених у п.13 договору, що, в свою чергу, свідчить про відсутність одночасно чотирьох умов, передбачених нормою ч.2 ст. 652 ЦК України як обов'язкової підстави для її застосування.

Суд звертає увагу, що позивачем не надано будь яких доказів, які б свідчили про здійснення ним спроб досудового врегулювання спору.

Відносно посилання позивача на те, що можливість надання в оренду декількох земельних ділянок шляхом укладання одного договору оренди з'явилась лише з набранням чинності 17.08.2010 р. Законом України N 2480-Л/І ( 2480-17 ) від 09.07.2010 р., яким ст.15 Закону України «Про оренду землі» було доповнено частиною шостою відповідного змісту, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.4 ст.15 Закону України «Про оренду землі» в існуючий редакції, договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що перебувають у власності одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності - земельних ділянок, що перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування).

Водночас, редакція Закону в редакції на момент укладання договору оренди землі від 15.07.2004р. не містить заборони, чи застереження щодо надання в оренду декількох земельних ділянок шляхом укладання одного договору оренди.

Що стосується заявлених відповідачем клопотань (вх.№2-1535/15 від 25.03.2015р., вх.№2-2908/15 від 25.05.2015р.) про винесення окремої ухвали щодо недоліків у діяльності Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області з огляду на неприйняття Авангардівською селищною радою Овідіопольського району Одеської області рішення про припинення договору оренди землі шляхом його розірвання, то судом відмовлено у їх задоволенні з огляду на безпідставність та відсутність встановлених під час розгляду даної справи підстав для застосування ч.ч.1,2 ст.90 ГПК України.

У задоволенні клопотання відповідача про припинення провадження у справі (вх.№2-1534/15 від 25.03.2015р.) у звязку із відсутністю предмету спору на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, вмотивованого також відсутністю рішення Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області про припинення договору оренди землі шляхом його розірвання, судом також відмовлено. Враховуючи приписи законодавства щодо можливості розірвання договору оренди землі у судовому порядку та домовленість сторін, викладену у п.38 Договору оренди землі від 28.06.2004р., згідно якої дія договору припиняється шляхом його розірвання за також з інших підстав, визначених законом, посилання відповідача на відсутність предмету спору з огляду на неприйняття селищною радою відповідного рішення - є безпідставним. Отже, підстави для розірвання договору оренди землі в судовому порядку закріплені у статті 32 Закону України "Про оренду землі", а також закріплені сторонами спірного договору у пункті 38 цього договору.

Відповідно до ч.1 ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. Належність доказів - це міра, що визначає залучення до процесу в конкретній справі тільки потрібних і достатніх доказів. Під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є об'єктом судового пізнання.

Виходячи зі змісту ст.32 ГПК, належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Водночас суд не повинен приймати доказів, що не стосуються встановлення обставин у справі. Частина 2 наведеної статті містить відомий процесуальному праву принцип допустимості доказів (засобів доказування).

Правило допустимості доказів у процесуальному праві розумілось як певне, встановлене законом обмеження у використанні доказів у процесі вирішення конкретних справ, що є наслідком наявності письмових форм фіксації правових дій та їх наслідків. Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги про отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов'язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи заборона використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи.

Отже, допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Разом з тим, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст.34 ГПК України).

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст.33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволення позовних вимог Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області до Приватного підприємства „Тепличне" про припинення договору оренди землі шляхом його розірвання - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено 02 червня 2015 р.

Головуючий К.Ф. Погребна

Суддя С.Ф. Гут

Суддя О.Л. Панченко