Рішення

від 02.06.2015 по справі 925/567/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2015 року Справа № 925/567/15

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,

секретар судового засідання - Гень С.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача - Йовенко С.М. - представник за довіреністю,

від відповідача - представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ФУДЕКО", м. Київ

до публічного акціонерного товариства "Ватутінський

хлібокомбінат", м. Ватутіне, Черкаська область

про стягнення 19 200 грн. 00 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю "ФУДЕКО" до публічного акціонерного товариства "Ватутінський хлібокомбінат" про стягнення заборгованості в розмірі 19 200 грн. 00 коп., у зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору поставки товару №02-12/03-2014 від 12 березня 2014 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 31 березня 2015 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 21 квітня 2015 року.

Проте, судове засідання 21 квітня 2015 року не відбулося, у зв'язку з відпусткою головуючого по справі судді.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 21 травня 2015 року розгляд справи було призначено на 02 червня 2015 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Викликаний в судове засідання представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Ухвалами господарського суду Черкаської області від 31 березня 2015 року та від 21 травня 2015 року було зобов'язано відповідача надати суду відзив на позовну заяву з посиланням на мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача, а також докази, що обґрунтовують відхилення позовних вимог.

Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду необхідні докази та свої доводи і міркування щодо предмету спору шляхом письмових пояснень та заперечень, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, та оскільки явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні, яке відбулося 02 червня 2015 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/567/15.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час її розгляду, 12 березня 2014 року між публічним акціонерним товариством "Ватутінський хлібокомбінат" (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "ФУДЕКО" (постачальник) було укладено договір поставки товару за №02-12/03-2014.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до умов п. 1.1. вищевказаного договору, постачальник зобов'язався поставити, а покупець - прийняти і оплатити продукти харчування в кількості, асортименті, ціною, згідно видаткових накладних (специфікацій), що є невід'ємними частинами даного договору.

Поставка товару відбувається на умовах EXW (Інкотермс 2010), на складі постачальника по вул. Промисловій, 10, в м. Вишневе Київської області (п. 2.1. договору).

Згідно п. 2.2. договору кількість товару, що поставляється постачальником покупцеві, його асортимент та ціна визначається в заяві покупця та видатковій накладній (специфікації) постачальника, заздалегідь обумовленій з покупцем.

Пунктом 5.1 договору було передбачено 100% передоплату протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання рахунку-фактури постачальника.

Позивач свої зобов'язання за договором поставки виконав та поставив відповідачу товар на загальну суму 19 200 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ, що підтверджується копією видаткової накладної № 21 від 15 січня 2015 року (а.с. 11).

Товар було прийнято відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженої довіреністю №38 від 14 січня 2015 року особи на видатковій накладній.

В порушення умов договору, відповідачем не було здійснено оплати вартості поставленого товару.

Таким чином позивач просив суд стягнути з відповідача 19 200 грн. 00 коп. боргу.

Частиною першою ст. 693 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

В пункті 1.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" вказано, що якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України.

25 лютого 2015 року позивачем на адресу відповідача було направлено претензію від 24 лютого 2015 року за вих. №01-24/02-2015 про сплату заборгованості за поставлений товар в розмірі 19 200 грн. 00 коп., що підтверджується копією опису вкладення у цінний лист та копією фіскального чеку КМД УДППЗ "Укрпошта" №2168 (а.с. 14).

Вищевказану претензію було отримано відповідачем 27 лютого 2015 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Однак відповіді на претензію відповідач не надав, борг не сплатив.

Відповідно до ч. 4 ст. 538 ЦК України якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Умовами договору була передбачена 100% передоплата, проте відповідач не здійснив оплату отриманого товару.

В зв'язку з тим, що згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, то з урахуванням дати поставки товару, обов'язок відповідача щодо оплати поставленого товару на момент звернення позивача до суду настав.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте, відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору поставки, розрахунку з позивачем за поставлений товар та не було спростовано належними доказами доводи позивача.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином сума боргу в розмірі 19 200 грн. 00 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Ватутінський хлібокомбінат", вул. Транспортна, 33, м. Ватутіне, Черкаської області, ідентифікаційний код 00380669, р/р 26001119100001 в ПАТ "Укрінбанк", МФО 300142 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ФУДЕКО", вул. Волинська, 48/50, м. Київ, ідентифікаційний код 38021598, р/р26007060845070 у філії "КІЕВСІТІ" ПрАТ "ПриватБанк", м. Київ, МФО 380775 - 19 200 грн. 00 коп . - боргу та 1 827 грн. 00 коп. витрат на сплату судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Повне рішення складено 03 червня 2015 року.

Суддя А.В.Васянович