Рішення

від 27.05.2015 по справі 925/563/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2015 року Справа № 925/563/15

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Лавріненку С.І., за участю представників сторін: позивача - Тарасової С.Г. за посадою (директор), відповідача - Котьола О.В. за довіреністю, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Макс Безпека" до товариства з обмеженою відповідальністю "Перше Травня Комбікормовий завод" про стягнення 23918 грн. 93 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Макс Безпека" звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Перше Травня Комбікормовий завод" (далі - відповідач) про стягнення, на підставі договору про надання охоронних послуг № 459 від 02.03.2011 року, 19710 грн. основного боргу, 1695 грн. 06 коп. інфляційних втрат, 136 грн. 08 коп. 3% річних, 893 грн. 70 коп. пені, та відшкодування судових витрат.

19.05.2015 року позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог (а.с. 30-31), у якій внаслідок збільшення періоду прострочення просив стягнути з відповідача 19710 грн. основного боргу, 2130 грн. 20 коп. інфляційних втрат, 237 грн. 33 коп. 3% річних, 1841 грн. 40 коп. пені, що разом становить 23918 грн. 93 коп., та відшкодувати понесені судові витрати.

Заява позивача про збільшення розміру позовних вимог відповідає його праву, встановленому ст. 22 ГПК України, і прийнята судом до розгляду.

Представник позивача в засіданні суду позов з підстав і в розмірі, викладених в позовній заяві і заяві про збільшення розміру позовних вимог, підтримала і просила суд задовольнити повністю.

Відповідач не подав письмовий відзив на позов. Представник відповідача в засіданні суду позов не визнав і просив суд в його задоволенні позивачу відмовити з мотивів безпідставності і недоказаності позовних вимог, а саме ненадання доказів направлення позивачем актів та рахунків відповідачу.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позовні вимоги задовольняє повністю з наступних підстав.

02.03.2011 року між відповідачем, як замовником, та позивачем, як виконавцем, було укладено Договір про надання охоронних послуг № 459 (далі - Договір), відповідно до якого замовник передає, а виконавець приймає під охорону об'єкт, визначений в дислокації (Додаток 1 до Договору) в подальшому "об'єкт", вид охорони визначається за згодою сторін, як охоронно-сторожова (а.с.9-13). У договорі сторони домовились, зокрема, про наступне:

середньомісячна вартість даного Договору (Додаток 2 до Договору) складає 19710 грн., в тому числі ПДВ 3285 грн. (п.2.1);

фактичне надання виконавцем послуг згідно Договору фіксується сторонами у двосторонньому Акті виконаних робіт, який складається не пізніше 5-го числа місяця, що слідує за звітним місяцем (п.2.2);

оплата щомісячної суму Угоди здійснюється, шляхом перерахування замовником платежу в розмірі 50% суми вказаної у п.2.1 Договору на розрахунковий рахунок виконавця до 15 числа місяця, що слідує за звітним, залишок суми перераховується замовником до 30-го числа місяця, що слідує за звітним. Платежі здійснюються на підставі рахунку-фактури, що має бути виставлений виконавцем (п.2.3);

у випадку несвоєчасної сплати замовником вартості послуг виконавця згідно Договору, замовник зобов'язаний сплатити виконавцю пеню розміром облікової ставки НБУ від простроченої суми оплати за кожен день прострочення (п.5.8).

Із акту № ОУ-0000250 здачі-прийняття виконаних робіт від 30.11.2014 року вбачається, що на виконання умов Договору № 459 від 02.03.2011 року позивач надавав відповідачу послуги фізичної охорони, у тому числі у листопаді 2014 року на суму 19710 грн. з ПДВ, акт підписаний та затверджений керівниками обох сторін, підписи яких скріплені печатками (а.с. 17). Для оплати цих послуг охорони, наданих у листопаді 2014 року на суму 19710 грн., позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру № СФ-0000250 від 01.11.2014 року (а.с. 18). Належних доказів оплати послуг охорони, прийнятих у листопаді 2014 року на суму 19710 грн., відповідач суду не надав.

01.12.2014 року сторони уклали Додаткову угоду № б/н до Договору № 459 від 02.03.2011 року, якою за взаємною згодою сторін вирішили розірвати Договір № 459 з 01.12.2014 року (а.с.16).

09.04.2015 року позивач за вих. № 15 (а.с. 37), на виконання вимог ухвал суду, направив відповідачу акт звірки розрахунків станом на 01.04.2015 року, згідно якого заборгованість за Договором становить 19710 грн. (а.с. 38). Відповідач акт звірки розрахунків не підписав, не повідомивши про причини.

Отже, спірні правовідносини сторін виникли із договору № 459 від 02.03.2011 року, вимоги позивача і заперечення відповідача витікають із прав і обов'язків сторін за цим договором.

Спірні правовідносини сторін за правовою природою віднесені до договірних зобов'язань послуг, загальні положення про послуги - главою 63, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов'язання і договір - розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, главами 19, 20 ГК України, правові наслідки порушення зобов'язання, відповідальність за порушення зобов'язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903, ч. 1 ст. 905, ч. 1 ст. 907 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором; якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором; строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами; договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

За змістом ст.ст. 173, 174, 193, 202 ГК, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599 ЦК України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, припиняється на підставах, встановлених договором або законом, зокрема належним виконанням.

Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України: порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Наявні в матеріалах справи докази оплати відповідачем вартості охорони за попередні періоди дають підстави вважати, що договори відповідачем фактично виконувались, зобов'язання оплатити позивачеві надані послуги визнавались.

Отже, відповідно до встановлених обставин справи та приписів вищенаведених норм законодавства, суд вважає, що строк виконання зобов'язання відповідача щодо оплати вартості отриманих у листопаді 2014 року на суму 19710 грн. послуг настав, зазначене зобов'язання ним не виконане, наявність і розмір спірної заборгованості належними і допустимими доказами не спростовано.

За таких обставин вимогу позивача в частині стягнення основного боргу в розмірі 19710 грн. боргу суд вважає обгрунтованою, доказаною і такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 611, 625 ч. 1 ЦК, 216 ГК України, неможливість виконання зобов'язання не звільняє сторони від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій.

Виконання зобов'язання, згідно зі ст. 546 ч. 1 ЦК України, може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею), згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Вимога позивача про стягнення пені в сумі 1841 грн. 40 коп. передбачена пунктом 5.8 договору, відповідає приписам ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ст.ст. 230 ч. 1, 231 ч. 4, 6 ГК України, її розрахунок судом перевірений, визнаний вірним і в такому розмірі теж підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимога позивача про стягнення 237 грн. 33 коп. 3% річних за період з 16.12.2014 року від суми 9855 грн. (50% згідно п.2.3 Договору) за період з 16.12.2015 року по 18.05.2015 року та від суму 9855 грн. за період з 31.12.2014 року по 18.05.2015 року, та 2130 грн. 20 коп. інфляційного збільшення за період з січня по квітень 2015 року, відповідає приписам ч. 2 ст. 625 ЦК України, їх розрахунок судом перевірений і визнаний вірним, тому дані вимоги теж підлягають повному задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

З урахуванням викладеного суд позов визнає обґрунтованим і доказаним, тому із зазначених мотивів задовольняє повністю.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачений судовий збір в розмірі 1827 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Перше Травня Комбікормовий завод", місцезнаходження: 19603, Черкаська область, Черкаський район, с. Хутори, вул. Центральна, 2, ідентифікаційний код 36330229 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Макс Безпека", місцезнаходження: 04114, м. Київ, вул. Вишгородська, 45, оф.1, ідентифікаційний код 32286077 - 19710 грн. основного боргу, 2130 грн. 20 коп. інфляційних втрат, 237 грн. 33 коп. 3% річних, 1841 грн. 40 коп. пені, 1827 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня його підписання.

Повний текст рішення складено і підписано 02.06.2015 року.

Суддя В.М. Грачов